Ухвала

від 20.03.2020 по справі 757/3514/20-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/3514/20-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю представника заявника ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання ОСОБА_4 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОМЕТ СК» про скасування арешту майна накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08.06.2018, у рамках кримінального провадження № 42017101060000079,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 в інтересах ТОВ «ДНІПРОМЕТ СК» звернувся до суду із клопотанням в порядку ст. 174 КПК України, в якому просить скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08.06.2018,у рамкахкримінального провадження№ 42017101060000079, на грошові кошти, що знаходяться на рахунках ТОВ «ДНІПРОМЕТ СК» (код ЄДРПОУ 40740701) № НОМЕР_1 , відкритих в АТ «УКРСИББАНК» (МФО 351005), що розташований з адресою: м. Київ, вул. Андріївська, 2/12.

Мотивуючи подане клопотання про скасування арешту майна, вказує, що арешт кошті на рахунку ТОВ «ДНІПРОМЕТ СК» було накладено безпідставно, необґрунтовано та з порушенням приписів ст. 170 КПК України, також посилається на те, що накладений арешт грубо порушує право на вільне володіння, користування та розпорядження своїм майном, а також що при накладенні арешту не було враховано відсутність правової підстави для арешту майна, вказує, що кошти, які знаходяться на рахунках, не відповідають ознакам визначених ст. 98 КПК України. Окрім того, вказує, що засновникам та/або уповноваженим особам товариства про підозру у вчиненні будь-якого злочину їм не оголошено. Також, органом досудового розслідування не доведена можливість використання як доказів арештованих грошових коштів та не вказано, які саме сліди кримінального правопорушення містять на собі безпосередньо грошові кошти на рахунках ТОВ «ДНІПРОМЕТ СК», яке, як суб`єкти підприємницької діяльності, зареєстровано у встановленому законодавством порядку, здійснює реальну господарську діяльність, з якої сплачує обов`язкові соціальні платежі та податки. Застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження є явно неспівмірним з обмеженням товариства права користування та розпорядження майном, негативно впливає на господарську діяльність, платоспроможність і виконання ним взятих на себе договірних зобов`язань. Вищенаведене у своїй сукупності вказує на безпідставність накладення арешту та обумовлює необхідність його скасування.

Представник заявника вимоги визначені у клопотанні підтримав, просить задовольнити.

У судове засідання особа, за клопотанням якої було арештовано майно не з`явився, причини неявки суду не відомі.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.

Як вбачається із матеріалів клопотання, в провадженні слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві знаходяться матеріали досудового розслідування №42017101060000079 від 14.04.2017 року, за фактом умисного ухилення від сплати податків у значних та особливо великих розмірах службовими особами ТОВ «СВТО «Охорона» (код 23737000), за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 1, ч. 3 ст. 212 КК України.

В рамках означеного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08.06.2018,у рамкахкримінального провадження№ 42017101060000079, на грошові кошти, що знаходяться на рахунках ТОВ «ДНІПРОМЕТ СК» (код ЄДРПОУ 40740701) № НОМЕР_1 , відкритих в АТ «УКРСИББАНК» (МФО 351005), що розташований з адресою: м. Київ, вул. Андріївська, 2/12.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Нормою ст. 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Із мотивувальної частини ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08.06.2018 вбачається, що підставами накладення арешту на кошти належні ТОВ «ДНІПРОМЕТ СК» є забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадження, а також можливість застосування спеціальної конфіскації коштів в дохід держави.

Аналізуючи положення кримінально процесуального законодавства з приводу накладення арешту на майно особи, обов`язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину, наявність обґрунтованої підозри, підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що визначено положенням ч. 2 ст. 173 КПК України. При цьому обов`язок доведення існування зазначеної умови КПК України покладається на орган досудового розслідування.

Відповідно до положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Разом з тим, як вбачається із наданих суду матеріалів відсутні відомості вважати, що арештоване майно відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України і є безпосередньо предметом кримінального правопорушення що розслідується, а прокурором не доведено зворотнього, а відтак посилання на наявність правових підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, на думку слідчого судді, є необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам кримінально процесуального законодавства.

Крім цього, відсутні будь-які докази того, що грошові кошти ТОВ «ДНІПРОМЕТ СК», які знаходяться на рахунках товариства, отримані внаслідок здійснення незаконної діяльності, є предметом розслідуваного кримінального провадження, знаряддям чи засобом вчинення злочину.

Окрім того, засновникам та/або уповноваженим особам ТОВ «ДНІПРОМЕТ СК» про підозру у вчиненні будь-якого злочину не оголошено, а відтак накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, не відповідає фактичним обставинам справи та не ґрунтується на положеннях КПК України.

Враховуючи, що у матеріалах клопотання відсутні достатні докази вчинення злочину за участю ТОВ «ДНІПРОМЕТ СК», наявність підстав вважати, що існує правова підстава для арешту майна взагалі спростовується. Тобто спростовується той факт, що арештоване майно належне ТОВ «ДНІПРОМЕТ СК», здобуте незаконним шляхом.

За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про скасування арешту майна підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 167, 170-175, 309 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання ОСОБА_4 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОМЕТ СК» про скасування арешту майна накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08.06.2018, у рамках кримінального провадження № 42017101060000079 задовольнити.

Скасувати арешт майна накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 08.06.2018, на грошові кошти, що знаходяться на рахунках ТОВ «ДНІПРОМЕТ СК» (код ЄДРПОУ 40740701) № НОМЕР_1 , відкритих в АТ «УКРСИББАНК» (МФО 351005), що розташований з адресою: м. Київ, вул. Андріївська, 2/12.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1