Постанова

від 16.03.2020 по справі 495/1448/20

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/1448/20

№ провадження 1-кс/495/737/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2020 року м. Білгород - Дністровський

Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Білгород-Дністровському клопотання слідчого Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеської області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно,

В С Т А Н О В И В:

16.03.2020 року слідчий СВ Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 звернуласядо слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з клопотанням про накладення арешту на майно.

В клопотанні слідчого зазначено, за фактом самовільного будівництва будівель та споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці з кадастровим номером 5110300000:02:012:0092, розташованій навпроти бази відпочинку «Портовик» в смт Затока м. Білгород-Дністровський Одеської області, що завдало значну шкоду законному власнику такої земельної ділянки.

За даним фактом 13.02.2020 відповідні відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №4202016240000031 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.197-1 КК України.

13.03.2020 слідчим СВ Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області було проведено огляд місця події, а саме території пляжу, розташованої на відстані 65 метрів від берегу моря навпроти б\в «Портовик» в смт Затока м. Білгород-Дністровський Одеській області, де було виявлено об`єкт незавершеного будівництва, де велись будівельні роботи,а також виявлено наступні елекро-будівельні інструменти: електропилку марки «Sturm» СС9923 із червоною ручкою с/н QR-UK181102\7235, яку вилучено та запаковано до полімерного мішку №7, зварювальний апарат марки «Дніпро М» САБ 250 М чорного кольору с/н ZSI 121501-01036, який вилучено та запаковано до полімерного мішку № 6, електропилку марки « TEKHMANM» TSC -1885 с\н 014ТРСКЕ-10.19-000002, вилучено та запаковано до полімерного мішку № 1, електрошліфмашинка «болгарка» марки «DWTWS 13-180T» с/н 19061300311,які вилучено та запаковано до полімерного мішку №2, перфоратор « ЕНЕРГОМАШ» РЕ25170 с\н QR-UK1612154348 cірого кольору, який вилучено та запаковано до поліетиленового пакету №3, електрошліфмашинка «болгарка» марки « ELTOS» «..У-125-1150», яку вилучено та запаковано до поліетиленового пакету №4 , елетрошуруповерт «DNIPROM» чорного кольору с\н 7СТО 81816. 03777, який вилучено та запаковано до полімерного мішку №5,про що складено відповідний протокол огляду місця події.

В ході проведення допиту осіб, які виконували будівельні роботи, було встановлено, що власником вищезазначених електроінструментів є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постановою слідчого СВ Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 :електропилку марки «Sturm» СС9923 із червоною ручкою с/н QR-UK181102\7235, яку вилучено та запаковано до полімерного мішку №7, зварювальний апарат марки «Дніпро М» САБ 250 М чорного кольору с/н ZSI 121501-01036, який вилучено та запаковано до полімерного мішку № 6, електропилку марки « TEKHMANM» TSC -1885 с\н 014ТРСКЕ-10.19-000002, вилучено та запаковано до полімерного мішку № 1, електрошліфмашинка «болгарка» марки «DWTWS 13-180T» с/н 19061300311,які вилучено та запаковано до полімерного мішку №2, перфоратор « ЕНЕРГОМАШ» РЕ25170 с\н QR-UK1612154348 cірого кольору, який вилучено та запаковано до поліетиленового пакету №3, електрошліфмашинка «болгарка» марки « ELTOS» «..У-125-1150», яку вилучено та запаковано до поліетиленового пакету №4 , елетрошуруповерт «DNIPROM» чорного кольору с\н 7СТО 81816. 03777, який вилучено та запаковано до полімерного мішку №5 визнано речовими доказами.

Звертаючись з вказаним клопотанням слідчий вважає, що вищевказані будівельні електроприлади є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, тому існують ризики того, що вищевказане майно може бути приховано, пошкоджено, знищене або відчужене особами, у володінні яких воно перебуває, у зв`язку із чим просить застосувати забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на вказане майно.

На підставі наведеного слідчий просить задовольнити клопотання.

Слідчий надав заяву, відповідно до якої просив розглянути дане клопотання у його відсутність. Клопотання просив задовольнити.

Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільнийпозов),чи стягненняз юридичноїособи отриманоїнеправомірної вигоди .

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до абзацу першого ч.5 статті 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Відповідно до ч.1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала не доведе необхідність такого арешту, а згідно ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Як вбачається з матеріалів клопотання, відповідні відомості у кримінальному провадженні №4202016240000031 внесені за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, тобто самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику.

Обґрунтовуючи необхідність накладення арешту на вказане майно, слідчий посилається на те, що воно є знаряддям вчинення даного злочину, однак з таким висновком слідчого погодитися не можна з огляду на наступне.

Так, знаряддя і засоби вчинення злочину відносяться до об`єктивної сторони вчинення злочину, тобто є предметами матеріального світу, які за своїми властивостями були використані для вчинення злочину винною особою. Спосіб вчинення злочину це певний метод, порядок і послідовність рухів, прийомів, що застосовуються винною особою для вчинення злочину. Таким чином знаряддя та спосіб вчинення злочину відносяться до об`єктивної сторони складу злочину, що є одним з елементів складу злочину. У свою чергу, об`єктом вчиненнязлочину передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, є встановлений законодавством порядок будівництва на земельних ділянках відповідних об`єктів (будівель та споруд), а об`єктивнасторона даногозлочину полягаєу самовільномубудівництві будівельабо спорудна самовільнозайняті земельнійділянці,тобто фактичнезаволодіння чикористування земельноюділянкою,вчинене вособистих інтересах. Таким чином, знаряддя вчинення злочину може буди використано лише суб`єктом вчинення злочину, тобто особою яка винна у його вчиненні. Обов`язковою ознакою є наявність у особи вини. Таким чином задля констатації факту вчинення злочину необхідна наявність усіх його елементів, відсутність хочаб одногоз цихелементів свідчитьпро відсутністьу діянніособи складузлочину,що виключаєкримінальну відповідальністьособи. Отже,використовувати знаряддявчинення злочинуможе лишесуб`єкт злочину особа,яка йоговчиняє.

Як вбачається яз матеріалів клопотання, у даному кримінальному провадженні жодні особі не повідомлено про підозру, таким чином у даному криміналом провадженні не встановлено винну особу, яка здійснила самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці, у зв`язку з чим немає підстав для визнання майна, на яке слідчий просить накласти арешт та за допомого, якого, на думку слідчого було вчинено дане кримінальне правопорушення, знаряддям вчинення кримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.197-1КК України.

Крім того, звертаючись з відповідним клопотанням слідчий повинен був зазначити які документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим. Разом з тим, до матеріалів клопотання доданий лише протокол допиту ОСОБА_4 , відповідно до якого останній пояснює, що він є власником вказаного майна, що на думку слідчого судді не може бути об`єктивним доказом цього факту, оскільки не підтверджується жодними відповідними документами (квитанціями або чеками на придбання відповідного інструменту).

Таким чином, звертаючись з вказаним клопотанням, слідчий, в порушення вимог ч. 2 ст. 170КПК України та ч.1 ст. 173 КПК України, слідчий не довів необхідність арешту майна, визначеного у клопотанні та наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно.

Керуючись ст. ст. 170, 172, 173 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти діб з дня проголошення.

Слідчий суддя