Справа № 739/305/20
Номер провадження 0
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 квітня 2020 року м.Новгород-Сіверський
Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді - Іващенка А.І.
секретаря - Неживець К.В.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Новгород-Сіверський справу за позовом ОСОБА_1 до Троїцької сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області про визнання права власності на спадкове майно, -
У С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Троїцької сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області про визнання права власності на земельну ділянку та визнання права на земельну частку(пай), свій позов мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дядько ОСОБА_2 . Після його смерті спадщину прийняла його мати ОСОБА_3 , але своїх спадкових прав не оформила нотаріально.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла, після її смерті відкрилася спадщина, ще за життя ОСОБА_3 склала заповіт в якому заповідала все своє майно йому, ОСОБА_1 , до спадкової маси якої входить:
- право на земельну частку (пай), яке посвідчувалося сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0106576 від 02.12.1996 р. (попередній правоволоділець ОСОБА_2 ); - земельна ділянка площею 2,1101 за кадастровим номером 7423684300:06:000:0847 право власності на яку посвідчувалося державним актом серії ЯГ №854462 від 26.09.2008р. на право власності на земельнуділянку (попередній власник ОСОБА_3 .)
В ході оформлення документів на спадщину, нотаріус не видала свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, так як оригінал державного акту на право власності на земельні ділянки втрачений, не видала свідоцтва про право на спадщину на земельні частку(пай), так як сертифікат про право на земельні частки(пай) втрачений. З приводу втрати державного акту та сертифікату він зверталася до ЗМІ. Іншим не судовим шляхом вирішити питання не можливо, тому він змушений звернутися до суду.
В судове засідання представник позивача ОСОБА_4 не з`явився, але надав суду заяву в якій заявлені позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити, справу просив розглянути за його відсутності.
Представник відповідача Троїцької сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області, у підготовче судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце судового розгляду справи згідно чинного законодавства, але надав суду заяву в якій позовні вимоги визнав та просив суд розглянути справу без його участі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Згідно з ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності до того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Матеріалами справи встановлено і не заперечується сторонами, що земельна ділянка площею 2,1101га. за кадастровим номером 7423684300:06:000:0847 із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва яка розташована на території Троїцької сільської ради, являється власністю померлої ОСОБА_3 (а.с.22)
Сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЧН №0106576 відповідно до запису №95 від 02.12.1996 року видавався.(а.с.23)
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 15.11.2019 р. ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6).
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 15.11.2019 р. ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.7).
Згідно довідки Троїцької сільської ради №172 від 04.03.2020р. ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 постійно проживав в с. Стахорщина разом з ним проживала ОСОБА_3 , його мати.(а.с.19)
Згідно повідомлення нотаріуса №52/02-14 від 03.03.2020року за заявою ОСОБА_1 заведена спадкова справа, що до майна померлої ОСОБА_3 інших спадкоємців не має, свідоцтво про право на спадщину не видавалося .(а.с.26-27).
Згідно заповіту від 14.04.2004року ОСОБА_3 заповідала все своє майно ОСОБА_1 .(а.с.21). За відсутності правовстановлюючого документу нотаріус відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказане майно.
За змістом положень п. 17 розд. X Перехідні положення Земельного кодексу України та ст. 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) за своєю правовою природою право на земельну частку (пай) є речовим правом вимагати виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки, що за вартістю відповідає частці особи у сільськогосподарських угіддях, переданих у колективну власність відповідної юридичної особи. За правилами Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям моментом виникнення права на земельну частку (пай) є момент виникнення відповідного права колективної власності на земельну ділянку та існує незалежно від його посвідчення сертифікатом. Сертифікат на право на земельну частку (пай) за своєю суттю має не зовсім правовстановлююче, а більш право посвідчуюче значення. Такий висновок випливає з позиції законодавця, закладеній у норми ст. 2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , згідно якої сертифікат на право на земельну частку (пай) є лише основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), і документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай). Таким чином, зважаючи на те, що відповідачем позов визнається повністю, за встановлених у справі обставин суд не вбачає жодних правових перешкод для задоволення позову з визнанням відповідного права за позивачем на підставі ст. 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям , ст. 2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , п. а ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України, адже попередній право посвідчуючий документ зараз втрачено.
Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом. Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності, посвідчується свідоцтвом про право на спадщину. При набутті права власності на земельну ділянку на підставі свідоцтва про право на спадщину, державний акт на право власності на земельну ділянку, що відчужується, долучається до документа, на підставі якого відбувся перехід права власності на земельну ділянку. На державному акті про право власності на земельну ділянку нотаріус, який посвідчує (видає) документ, та орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, роблять відмітку про перехід права власності на земельну ділянку із зазначенням документа, на підставі якого відбувся такий перехід. Порядок проставляння відмітки про перехід права власності затверджений Постановою КМУ від 06.05.2009 року №439. Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що посвідчують право на земельну ділянку, а також порядку поділу та об`єднання земельних ділянок від 05.03.2009 року, передбачено вилучення державного акту на право власності на земельну ділянку, на підставі якого відбувся перехід права власності, із справ нотаріальної контори, проставляння відмітки про перехід права власності, та доручення державного акту на право власності на землю до документа, на підставі якого відбувся перехід права власності. Отримати свідоцтво про право на спадщину на майно, яке підлягає державній реєстрації, можливо лише після подання нотаріусу правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві, а також перевірки нотаріусом відсутності заборони або арешту вказаного майна.
Відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Згідно з ст. 126 ЗК України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень . З викладеного видно, що позивач є спадкоємцем, тобто власником майна померлого і має право успадкувати державний акт на право власності на земельну ділянку, так як відповідно до норм ч.5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч.3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Відповідно до ст. 1225 ЗК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності , якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно з вимогами ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За таких умов суд вважає, що за даних обставин справи, вимоги позивача про визнання за нею права власності на спадкове майно, не суперечать вимогам діючого законодавства, є обґрунтованими, законними та підлягають задоволенню.
Оскільки позивач сплатила судовий збір по розгляду даної справи, тому ці витрати слід залишити за ним.
Керуючись ст.ст. 325, 392, 1216-1218, 1261, 1268-1269 ЦК України, ст.ст. 141,198, 200, 206, 258-259, 263-265, 268, 354-355 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до Троїцької сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області про визнання права власності на земельні ділянки - ЗАДОВОЛЬНИТИ.
Визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) розміром 4,49 та в умовних кадастрових гектарах, який знаходиться на території Троїцької сільської ради, Новгород-Сіверського району, Чернігівської області, із земель КСП "Нове Життя" (попередній правоволоділець ОСОБА_2 , згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧН 0106576 ) . Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 7423684300:06:000:0847 площею 2.1101 га із цільовим призначенням для товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Троїцької сільської ради Новгород-Сіверського району, Чернігівської області (попередній власник ОСОБА_3 , згідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №854462 від 26.09.2008р).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржене шляхом подачі в тридцяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду.
Суддя: А.І. Іващенко
Суд | Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 01.04.2020 |
Оприлюднено | 03.04.2020 |
Номер документу | 88571237 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області
Іващенко А. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні