Постанова

від 25.03.2020 по справі 914/2383/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2020 р. Справа №914/2383/19

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Желік М.Б.

суддів: Скрипчук О.С.

Орищин Г.В.

розглянувши апеляційну скаргу Фермерського господарства Межиріччя б/н від 28.02.2020 (вх. № 01-05/853/20 від 02.03.2020)

на рішення Господарського суду Львівської області від 10.02.2020 (суддя О.Ю. Бортник)

у справі № 914/2383/19

за позовом Приватного підприємства Транс Експрес , с. Полонка, Луцький район, Волинська область

до відповідача: Фермерського господарства Межиріччя , с. Заріччя, Жидачівский район, Львівська область

про: стягнення 98341,14 грн. шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди

без виклику сторін

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 10.02.2020 у справі №914/2383/19 позов Приватного підприємства Транс-Експрес до Фермерського господарства Межиріччя задоволено повністю. Стягнуто з Фермерського господарства Межиріччя на користь Приватного підприємства Транс-Експрес 98341,14 грн. шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 8500грн. витрат, пов`язаних з підготовкою справи до розгляду (проведених експертних авто-товарознавчих досліджень), 1921 грн. судового збору та 15000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись з даним рішенням скаржник звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 10.02.2020 у справі №914/2383/19 повністю.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2020 справу №914/2383/19 передано до розгляду колегії суддів у наступному складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії - Орищин Г.В., Скрипчук О.С.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 10.03.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Межиріччя" б/н від 28.02.2020 (вх. № 01-05/853/20 від 02.03.2020) на рішення Господарського суду Львівської області від 10.02.2020 у справі №914/2383/19, розгляд справи призначено в судовому засіданні без виклику сторін на 25.03.2020.

20.03.2020 на адресу суду надійшов відзив ПП Транс-Експрес на апеляційну скаргу, у якому позивач просить відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги та залишити рішення Господарського суду Львівської області від 10.02.2020 без змін.

Відповідно до ч.10 ст. 270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а відтак оскаржуване рішення слід залишити без змін, з огляду на наступне.

Приватне підприємство Транс-Експрес звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Фермерського господарства Межиріччя про стягнення 98341,14грн. шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 03.06.2019 о 21-00 год. на автодорозі М-12 між населеними пунктами Жидачів та Іванівці Жидачівського району Львівської області, за участю трактора МТЗ-80 реєстраційний номер НОМЕР_1 відповідача та з вини його працівника ОСОБА_1 , заподіяно шкоду майну позивача, а саме: автомобілю DAF 95XF 380 реєстраційний номер НОМЕР_2 та напівпричепу - рефрижератор FRUEHAUF TF 34C, реєстраційний номер НОМЕР_3 на загальну суму 98341,14грн. Вартість відновлювального ремонту транспортних засобів становить: автомобіля DAF 95XF 380 - 27633,15грн., напівпричепа - рефрижератора FRUEHAUF TF 34C - 70707,99грн.

При ухваленні оскарженого рішення місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що згідно з п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а позивач, є власником автомобіля DAF 95XF 380 реєстраційний номер НОМЕР_2 та напівпричепа-рефрижератора FRUEHAUF TF 34C, реєстраційний номер НОМЕР_3 , винуватець дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_1 , є працівником відповідача, на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди виконував свої трудові обов`язки, повертався з польових робіт, у матеріалах справи немає та відповідачем у справі не подано суду доказів, які б спростували позовні вимоги або свідчили про добровільне погашення відповідачем позивачу шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, розмір шкоди підтверджується висновками експертного автотоварознавчого дослідження. За таких обставин, позовні вимоги в сумі 98341,14грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню. Також суд задоволив вимоги щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15000 грн.

Вимоги апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржене рішення прийнято на підставі не повністю досліджених доказів, з порушенням норм матеріального права при недотриманні норм процесуального права. Так, у відповідності до ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків. Скаржник вважає, що суд не встановив чи здійснював ОСОБА_1 під час скоєння ДТП, яка сталася 03.06.2019 о 21 год.00 хв. свої трудові (службові) обов`язки, що має значення для правильного вирішення справи. На переконання скаржника факт заподіяння шкоди мав місце під час самовільного використання ОСОБА_1 транспортного засобу МТЗ-80 , номерний знак НОМЕР_1 , для особистих потреб у неробочий час, обставини щодо умов зберігання транспортного засобу МТЗ-80 , номерний знак НОМЕР_1 , та організації порядку його використання не були предметом судового дослідження, судове рішення не містить висновків з цього питання. Також, суд не перевірив чи всі пошкодження, зазначені у висновку експертного товарознавчого дослідження були спричинені транспортним засобом МТЗ-80 , номерний знак НОМЕР_1 , саме під час ДТП, яка відбулась 03.06.2019, не звернув уваги на розбіжності, які містяться в протоколі огляду транспортних засобів та висновку експертного товарознавчого дослідження стосовно пошкоджень автомобіля, марки напівпричепа рефрижератора, номерний знак НОМЕР_3 , не врахував умов дорожньої обстановки, не перевірив чи водій міг уникнути ДТП, взагалі не дослідив наявності чи відсутності вини позивача та грубої необережності в діях водія.

До апеляційної скарги додано наказ ФГ Межиріччя №1/1 від 02.01.2019 Про зміну штатного розпису , однак, апеляційна скарга не містить обґрунтування та доказів неможливості подання такого доказу до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від відповідача. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалу Господарського суду Львівської області від 10.12.2019 про відкриття провадження у справі та встановлення відповідачу строку до 10.01.2020 на подання відзиву, отримано відповідачем 14.12.2019, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а/с 5). Відповідач не скористався правом на подання відзиву, що також стверджується і в апеляційній скарзі. Відтак, у відповідності до вимог ч.3 ст. 269 колегія суддів апеляційної інстанції не бере до уваги доданий до апеляційної скарги наказ ФГ Межиріяччя №1/1 від 02.01.2019 Про зміну штатного розпису .

У відзиві на апеляційну скаргу позивач наводить аргументи на спростування доводів апеляційної скарги і зазначає, що обставини ДТП, яка відбулась 03.06.2019 о 21.год.00хв. встановлено у постанові Жидачівського районного суду Львівської області від 02.07.2019 у справі №443/939/19, якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. ОСОБА_1 є працівником відповідача і виконував свої трудові обов`язки тракториста. Також позивач заперечує допустимість надання апелянтом наказу ФГ Межиріччя №1/1 від 02.01.2019 Про зміну штатного розпису в якості доказу та зазначає, що у разі самовільного використання ОСОБА_1 транспортного засобу для особистих потреб відповідач мав би доводити цю обставину результатами службового розслідування тощо, також відповідач не був позбавлений можливості заявити клопотання про допит ОСОБА_1 в якості свідка. Щодо невідповідностей у висновках експертного товарознавчого дослідження, позивач звертає увагу, що при проведенні такого дослідження експерт оглядав транспортні засоби в присутності представника відповідача - директора ФГ Межиріччя Лозинського Р. І . , жодних зауважень під час огляду не було, відповідач не порушував питання про призначення додаткової або повторної експертизи.

Як вбачається з матеріалів справи, Постановою Жидачівського районного суду Львівської області від 02 липня 2019 року у справі № 443/939/19 встановлено, що ОСОБА_1 03 червня 2019 року о 21 год. 00 хв. на автодорозі М-12, між населеними пунктами Жидачів та Іванівці Жидачівського району Львівської області, керуючи транспортним засобом "МТЗ-80", номерний знак НОМЕР_1 , з культиватором, проявив неуважність, не стежив за технічним станом транспортного засобу, не перевірив його технічний стан перед виїздом, що призвело до від`єднання культиватора та падіння на дорогу, внаслідок чого відбулось зіткнення із автомобілем DAF XF 380 , номерний знак НОМЕР_4 , із напівпричепом рефрижератором, номерний знак НОМЕР_3 , що призвело до пошкодження останніх. Такими діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п.2.3а, 2.3б, 31.1 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП. Постановою від 02.07.2019 у справі №443/93919 визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП і накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Наявною у матеріалах справи постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серія НОМЕР_5 №945374 від 03.06.2019, підтверджується, що ОСОБА_1 на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди не мав при собі поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів та реєстраційних документів на трактор МТЗ-80 н.з. НОМЕР_1 з культиватором.

Згідно зі схемою ДТП від 03.06.2019, учасниками ДТП були водій трактора МТЗ-80 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , та водій автомобіля DAF XF 380 , номерний знак НОМЕР_4 із напівпричепом рефрижератором, номерний знак НОМЕР_3 , ОСОБА_4

Позивач, є власником автомобіля DAF 95XF 380 реєстраційний номер НОМЕР_2 та напівпричепа-рефрижератора FRUEHAUF TF 34C, реєстраційний номер НОМЕР_3 , що підтверджується наявними у матеріалах справи свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів № НОМЕР_6 та № НОМЕР_7 .

З пояснень ОСОБА_1 від 03.06.2019, наданих працівнику поліції, вбачається, що він працює трактористом у ФГ "Межиріччя" і 03.06.2019 близько 21:00 год. повертався з польових робіт на тракторі МТЗ-80, ДНЗ НОМЕР_1 , з культиватором по автодорозі М-12 між населеними пунктами - м. Жидачів та с. Іванівці Жидачівського району Львівської області.

Згідно з відповіддю начальника Стрийського управління ГУДПС у Львівській області №7416/10/58.13-03 від 24.10.2019, громадянин ОСОБА_1 працевлаштований у ФГ Межиріччя з 08.04.2008.

Відтак, на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що під час ДТП працівник відповідача, ОСОБА_1 , самовільно використовував транспортний засіб МТЗ-80 , номерний знак НОМЕР_1 , для особистих потреб у неробочий час, як такі, що не підтверджені матеріалами справи. Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач не надав суду належних, допустимих та вірогідних доказів, які б підтвердили зазначене в апеляційній скарзі припущення про самовільне використання працівником транспортного засобу в неробочий час.

Згідно із частинами першою та другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб; шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Положеннями пункту 1 частини першої статті 1188 ЦК України визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Володільцем об`єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, є юридична або фізична особа, що експлуатує такий об`єкт в силу наявності права власності, користування (оренди), повного господарського відання, оперативного управління або іншого речового права.

Не вважається володільцем об`єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з таким володільцем (водій, машиніст, оператор тощо).

Не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір.

На особу, яка перебувала в трудових відносинах на підставі трудового договору (контракту) і завдала шкоди у зв`язку з використанням транспортного засобу, що належить роботодавцю, відповідальність за завдання шкоди може бути покладена лише за умови, якщо буде доведено, що вона заволоділа транспортним засобом неправомірно.

Якщо транспортний засіб не вибув з володіння власника, то саме власник несе відповідальність за завдану матеріальну шкоду потерпілому, а не водій, який перебував за кермом його автомобіля і з вини якого сталося ДТП.

18.08.2019 позивач звернувся до експерта-автотоварознавця ОСОБА_5 про проведення відповідного експертного автотоварознавчого дослідження по питаннях встановлення суми матеріального збитку внаслідок пошкодження автомобіля DAF 95XF 380 реєстраційний номер НОМЕР_2 та напівпричепа - рефрижератор FRUEHAUF TF 34C, реєстраційний номер НОМЕР_3 .

28.08.2019 вказані транспортні засоби були оглянуті експертом в присутності представника позивача - Коритнєва О.В. (за довіреністю) та представника ФГ Межиріччя - Лозинського Р.

За результатами експертних досліджень 19.09.2019 експертом складено висновки експертного автотоварознавчого дослідження № 69 та № 70.

Згідно з висновком №69 експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля DAF 95XF 380 НОМЕР_2, матеріальний збиток, завданий його власнику в результаті пошкодження при ДТП цього автомобіля, станом на дату дослідження (28.08.2019), складає: 27633,15 грн.

Згідно з висновком №70 експертного автотоварознавчого дослідження напівпричепа - рефрижератора FRUEHAUF TF 34C, НОМЕР_3 , матеріальний збиток, завданий власнику напівпричепа-рефрижератора FRUEHAUF TF 34C, державний номер НОМЕР_3 , в результаті його пошкодження при ДТП, станом на дату дослідження (28.08.2019), складає: 70707,99 грн.

Всього розмір матеріальних збитків складає 98341,14 грн.

Щодо доводів апеляційної скарги про наявність розбіжностей у протоколі огляду транспортних засобів та висновку експертного товарознавчого дослідження стосовно пошкоджень автомобіля, марки напівпричепа рефрижератора, номерний знак НОМЕР_3 , та не встановлення судом першої інстанції чи всі пошкодження, зазначені у висновку експертного товарознавчого дослідження були спричинені транспортним засобом МТЗ-80 , номерний знак НОМЕР_1 , саме під час ДТП, яка відбулась 03.06.2019, слід зазначити, що такі спросовуються матеріалами справи з огляду на наступне.

Відповідно до протоколу огляду транспортного засобу від 28.08.2019, складеного спеціалістом ОСОБА_5 , оглядався автомобіль марки DAF 95XF, державний № НОМЕР_2 , 2002 р.в., колір білий, тех.паспорт НОМЕР_8 , кузов № НОМЕР_9 . Під час огляду виявлено пошкодження лівої боковини: ліве зовнішнє колесо - розрив шини, деформація диска; бризговик зовнішнього колеса - відпадання фрагментів; паливний бак - розрив та деформація. У висновку №69 експертного товарознавчого дослідження зазначено наступні дані: КТЗ DAF 95XF, державний номер НОМЕР_2 , рік випуску 2002, колір білий, техпаспорт НОМЕР_8 , шасі НОМЕР_9 , власник КТЗ ПП Транс-Експрес . У висновку експерт визначив вартість відновлювального ремонту транспортного засобу із врахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, яка становить 27 633,15 грн., а також вартість матеріального збитку внаслідок пошкодження, яка теж склала 27 633,15 грн.

Відповідно до протоколу огляду транспортного засобу від 28.08.2019, складеного спеціалістом ОСОБА_5 , оглядався напівпричіп-рефрижератор FRUEHAUF, державний № НОМЕР_3 , 1998 р.в., колір червоний, тех.паспорт НОМЕР_10 . Під час огляду виявлено пошкодження лівої боковини: накладка панелі боковини - обрив та деформація; захист (бризговик) лівих вісей - сталь (нержавійка) деформація; середня частина панелі боковини - обриви внизу в місці кріплення; настил підлоги - порушення цілісності та розриви на площині; видалення (заміна) сегментів підйому, та інше. У висновку №69 експертного товарознавчого дослідження зазначено наступні дані: КТЗ FRUEHAUF TF 34C, держномер НОМЕР_3 , рік випуску 1998, колір червоний, техпаспорт НОМЕР_10 , власник КТЗ ПП Транс-Експрес . У висновку експерт визначив вартість відновлювального ремонту транспортного засобу із врахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, яка становить 70707,99 грн., а також вартість матеріального збитку внаслідок пошкодження, яка теж склала 70707,99 грн.

Також колегія суддів критично оцінює доводи скаржника про те, що суд першої інстанції не врахував умов дорожньої обстановки, не перевірив чи водій міг уникнути ДТП, взагалі не дослідив наявності чи відсутності вини позивача та грубої необережності в діях водія, оскільки постановою Жидачівського районного суду Львівської області від 02 липня 2019 у справі № 443/939/19 встановлено вину працівника ФГ Межиріччя у вчиненні адміністративного правопорушення, яке полягає в порушенні правил дорожнього руху (п.п.2.3а, 2.3.б, 31.1 ПДР України), що призвело до ДТП. Відповідно до ч.6 ст. 75 ГПК України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Частиною 1 ст. 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з ч. 2, ч.3 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Частина 1 статті 611 ЦК України встановлює, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України, передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Апеляційна скарга не містить доводів в частині розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Оскаржуване рішення вказаним вимогам відповідає.

Враховуючи встановлені обставини справи, межі перегляду оскаржуваного рішення, доводи сторін, суд апеляційної інстанції доходить висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають до задоволення, відтак оскаржуване рішення слід залишити без змін.

В порядку положень ст. 129 ГПК України сплачений скаржником за подання апеляційної скарги судовий збір слід залишити за скаржником.

Із врахуванням того, що розгляд справи відбувся в порядку письмового провадження без виклику сторін, відповідно до положень ч.5 ст.240, суд зазначає, що датою прийняття постанови у цій справі є дата складення повного тексту постанови.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 269, 270, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні вимог апеляційної скарги Фермерського господарства Межиріччя б/н від 28.02.2020 (вх. № 01-05/853/20 від 02.03.2020) - відмовити.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 10.02.2020 у справі №914/2383/19 - залишити без змін.

3. Судовий збір, сплачений заявником за подання апеляційної скарги - залишити за скаржником

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.

Матеріали справи №914/1836/19 повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено та підписано 01.04.2020.

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Орищин Г.В.

суддя Скрипчук О.С.