ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.04.2020Справа № 910/1166/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

за позовом приватного акціонерного товариства АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ КИЇВВОДОКАНАЛ

до Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Шовковик

про стягнення 114 521,61 грн

без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У січні 2020 року приватне акціонерне товариство АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ КИЇВВОДОКАНАЛ (далі - ПрАТ АК КИЇВВОДОКАНАЛ , позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Шовковик (далі - ОК ЖБК Шовковик , відповідач) про стягнення 114 521,61 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач постався на неналежне виконання відповідачем його обов`язку своєчасно та в повному обсязі оплатити послуги, надані позивачем на виконання договору на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 06648/4-05 від 23.05.2006.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду з цим позовом та просив стягнути з відповідача грошові кошти в загальному розмірі 114 521,61 грн, з яких: 88 939,00 грн - основний борг, 1 610,02 грн - інфляційна складова боргу, 3 267,38 грн - 3% річних, 16 258,26 грн - пеня, 4 446,95 грн - штраф.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2020 відкрито провадження у справі № 910/1166/20 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.

Згідно з положеннями ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Судом встановлено факт належного повідомлення сторін про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Так, ухвала суду від 03.02.2020 була отримана позивачем 06.02.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 53660987. Крім того, ухвала суду від 03.02.2020 була направлена відповідачу за його адресою місцезнаходження, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань, проте була повернута підприємством поштового зв`язку через відсутність адресата за вказаною адресою. Повідомлення відповідача було здійснено судом шляхом направлення рекомендованого поштового відправлень № 01030 53660995, яке було повернуто до суду 11.02.2020.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався, заперечень проти розгляду справи у спрощеному позовному провадженні до суду не надходило.

Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

23.05.2006 між ПрАТ АК КИЇВВОДОКАНАЛ (постачальник за договором) та ОК ЖБК Шовковик (абонент за договором) був укладений договір на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 06648/4-05 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору цей договір укладається відповідно до Закону України Про питну воду та питне водопостачання . За цим договором постачальник зобов`язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та на підставі пред`явленого абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва (надалі - Дозвіл) приймати від нього стічні води у систему каналізації м. Києва відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва (в подальшому - місцеві правила приймання), а абонент зобов`язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994, зареєстрованими в Міністерстві юстиції 22.07.1994 за № 165/374 (в подальшому Правила користування), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002, зареєстрованими в Міністерстві юстиції 26.04.2002 за № 403/6691 (в подальшому - Правила приймання), а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Згідно з п. 1.2 договору за договором встановлюється цілодобовий режим водопостачання та приймання стоків. Режим може бути змінений постачальником без внесення змін до договору у випадку прийняття органами місцевого самоврядування або органами виконавчої влади відповідних нормативних документів, які визначатимуть інший режим надання послуг (встановлення графіків подачі води та/або приймання стоків тощо).

Підпунктом 2.1.1 п. 2.1 договору передбачено, що облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показаннями лічильника, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування. У випадку наявності у абонента декількох об`єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показів всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом. Обсяг наданої води для поливу визначається за показаннями лічильника. В разі технічної неможливості встановлення лічильника, кількість поставленої води може визначатися за узгодженим з постачальником розрахунком на підставі наданих абонентом офіційних документів, якими визначена площа поливу.

Зняття показань з лічильника(-ків) здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента у строки згідно з графіком обслуговування постачальника. Для абонента із стабільним об`ємом водоспоживання (до 30 м. куб. із незначним коливанням) зняття показань з лічильника може здійснюватися постачальником поквартально, при цьому останній направляє абоненту щомісячно розрахункові документи на оплату наданих послуг, виходячи з його середньодобового споживання води. Показання лічильника за відповідний період можуть бути прийняті до розрахунків постачальником від абонента в письмовому вигляді. В разі, якщо абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показів, дані, що зняті постачальником, є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату наданих послуг (пп. 2.1.2 п. 2.1 договору).

Відповідно до п. 2.1.4 договору кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показаннями лічильників стічних вод або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показами лічильників води та/або іншими способами визначення об`ємів стоків у відповідності до розділом 21 Правил користування та місцевих правил приймання.

Згідно з п. 2.2.1 договору постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента розрахункові документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення, або у паперовому вигляді вимоги-доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. В разі зміни тарифів у період дії цього договору постачальник доводить абоненту нові тарифи у розрахункових документах без внесення додаткових змін до цього договору стосовно строків їх введення та розмірів.

Пунктом 2.2.2 договору передбачено, що у розрахункових документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення постачальником платіжного документу до банківської установи абонента. За згодою постачальника оплата може здійснюватись іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України. В разі утворення боргу, оплата за надані послуги, що надходить від абонента, не залежно від зазначеного в платіжному документів призначення платежу, першочергово зараховується постачальником в погашення боргу.

Відповідно до п. 2.2.3 договору, в разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документу, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг не пізніше 5-го числа наступного місяця платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.

Згідно з п. 2.2.4 договору, в разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов`язаний у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента, письмово повідомити про це постачальника та у цей же термін направити представника з обгрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання актів. В іншому випадку відмова абонента оплатити розрахунковий документ постачальника вважатиметься безпідставною.

У п. 7.1 договору сторони домовились, що цей договір укладається строком на один рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір вважається пролонгованим на наступний строк, якщо за 20 днів до припинення його дії жодна із сторін не повідомить іншу сторону про його припинення. Відносини сторін до укладення нового договору регулюються даним договором

Судом встановлено, що протягом періоду з 01.01.2018 по 31.08.2019 позивач надав відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення на загальну суму 239 147,29 грн (з яких: 191 922,23 грн - за кодом 5-162 та 47 225,06 грн - за кодом 5-50162), що підтверджується актами про зняття показань з приладу обліку № 5-408-25 та № 5-408-27 за період з січня 2018 року по серпень 2019 року та розшифровками рахунків абонента за період з січня 20178 року по серпень 2019 року.

Відповідач, у свою чергу, послуги, спожиті протягом вищевказаного періоду, оплатив частково, а саме в розмірі 150 208,29 грн (з яких: 126 208,29 грн - за кодом 5-162 та 24 000,00 грн - за кодом 5-50162), що підтверджується витягами з банківських виписок за період з 26.07.2018 по 27.02.2019, а також довідкою АТ Банк Кредит Дніпро № 55/9-1536 від 21.10.2019.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що заборгованість відповідача з оплати послуг, наданих позивачем протягом періоду з січня 2018 року по серпень 2019 року, становить 88 939,00 грн.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з положеннями ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

За приписами ст. 5 Закону України Про житлово-комунальні послуги до житлово-комунальних послуг належать, у тому числі, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах (ч. 1 ст. 12 Закону України Про житлово-комунальні послуги ).

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України Про питну воду та питне водопостачання послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання з урахуванням вимог Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання на підставі договору з підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням та/або централізованим водовідведенням.

Згідно з ч. 2 ст. 22 Закону України Про питну воду та питне водопостачання встановлений обов`язок споживачів питної води своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 7 вказаної статті, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України).

Відповідач доказів, які б підтверджували оплату ним заборгованості перед позивачем в повному обсязі або спростовували доводи останнього, суду не надав.

Відтак, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 88 939,00 грн заявлені правомірно та підлягають задоволенню у вказаному розмірі.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 16 258,26 грн та штраф у розмірі 4 446,95 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що відповідач послуги, надані позивачем, оплатив частково, відтак допустив порушення зобов`язання.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Пунктом 4.2 договору передбачено, що у разі порушення строків виконання зобов`язання по оплаті за надані послуги, абонент сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені припиняється через один рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За безпідставну відмову оплатити направлений рахунок або вимогу щодо оплати, абонент сплачує постачальнику штраф у розмірі 5% від суми, яку відмовився сплатити (п. 4.6 договору).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, суд встановив, що він виконаний арифметично вірно, з дотриманням вимог чинного законодавства та умов укладеного сторонами договору. Отже, вимога про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 4 446,95 грн заявлена позивачем правомірно та підлягає задоволенню у вказаному розмірі.

Водночас, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд встановив, що її розмір становить 15 927,67 грн, тобто є меншим, ніж заявлено позивачем до стягнення. Відтак, вимога про стягнення з відповідача пені заявлена позивачем правомірно, проте підлягають задоволенню у розмірі, визначеному судом, а саме у розмірі 15 927,67 грн.

Також позивач просив суд стягнути з відповідача інфляційну складову боргу в розмірі 1 610,02 грн, а також 3% річних в розмірі 3 267,38 грн.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційної складової боргу суд встановив, що він виконаний арифметично вірно, з дотриманням вимог чинного законодавства та умов укладеного сторонами договору. Отже, вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 3 267,38 грн та інфляційної складової боргу в розмірі 1 610,02 грн заявлені позивачем правомірно та підлягають задоволенню у вказаних розмірах.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 88 939,00 грн, штрафу в розмірі 4 446,95 грн, пені в розмірі 15 927,67 грн, інфляційної складової боргу в розмірі 1 610,02 грн та 3% річних у розмірі 3 267,38 грн. В іншій частині суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та відмовляє в їх задоволенні.

Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на обидві сторони спору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Шовковик (04114, м. Київ, вул. Вишгородська, будинок 48-Б, ідентифікаційний код 22934938) на користь приватного акціонерного товариства АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ КИЇВВОДОКАНАЛ (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, будинок 1-А, ідентифікаційний код 03327664) основний борг у розмірі 88 939,00 грн (вісімдесят вісім тисяч дев`ятсот тридцять дев`ять грн 00 коп.), штраф у розмірі 4 446,95 грн (чотири тисячі чотириста сорок шість грн 95 коп.), пеню в розмірі 15 927,67 грн (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот двадцять сім грн 67 коп.), інфляційну складову боргу в розмірі 1 610,02 грн (одна тисяча шістсот десять грн 02 коп.), 3% річних у розмірі 3 267,38 грн (три тисячі двісті шістдесят сім грн 38 коп.), витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 095,93 грн (дві тисячі дев`яносто п`ять грн 93 коп.).

3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення підписано 03.04.2020.

Суддя О.Г. Удалова

Зареєстровано 03.04.2020
Оприлюднено 06.04.2020
Дата набрання законної сили 03.04.2020

Судовий реєстр по справі 910/1166/20

Проскрольте таблицю вліво →
Рішення Суд Форма
Рішення від 03.04.2020 Господарський суд міста Києва Господарське
Ухвала від 03.02.2020 Господарський суд міста Києва Господарське

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Перевірити компанію

Додайте Опендатабот до улюбленного месенджеру

Вайбер Телеграм Месенджер

Опендатабот для телефону