Рішення

від 03.04.2020 по справі 910/1620/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.04.2020Справа № 910/1620/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Конте Україна

до Товариства з обмеженою відповідальністю Еліт Легасі Трейд

про стягнення 12 730,92 грн

без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У лютому 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Конте Україна (далі - ТОВ Конте Україна , позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Еліт Легасі Трейд (далі - ТОВ Еліт Легасі Трейд , відповідач) про стягнення 12 730,92 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач постався на неналежне виконання відповідачем його обов`язку своєчасно та в повному обсязі оплатити товар, поставлений позивачем на виконання умов договору поставки № 81-19 від 07.05.2019.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду з цим позовом та просив стягнути з відповідача грошові кошти в загальному розмірі 12 730,92 грн, з яких: 10 630,20 грн - основний борг, 1 818,94 грн - пеня, 106,24 грн - інфляційна складова боргу, 175,54 грн - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2020 відкрито провадження у справі № 910/1620/20 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.

Згідно з положеннями ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Судом встановлено факт належного повідомлення сторін про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Так, ухвала суду від 05.02.2020 була отримана позивачем 12.02.2020 та 17.02.2020 (оскільки була направлена і за юридичною адресою і за адресою для листування, вказаною у клопотанні позивача), що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень № 01030 53661452 та № 01030 53661436 (відповідно).

Крім того, ухвала суду від 05.02.2020 була отримана відповідачем 20.02.2020, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень № 01030 53661444.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався, заперечень проти розгляду справи у спрощеному позовному провадженні до суду не надходило.

Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

07.05.2019 між ТОВ Еліт Легасі Трейд (покупець за договором) та ТОВ Конте Україна (постачальник за договором) був укладений договір поставки № 81-19 (далі - договір).

Крім того сторонами був підписаний протокол узгодження розбіжностей до вищевказаного договору поставки № 81-19 від 07.05.2019 (далі - протокол узгодження розбіжностей).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується по замовленню покупця поставляти товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити його вартість відповідно до умов договору.

Згідно з п. 1.2 договору (в редакції протоколу узгодження розбіжностей) предметом поставки відповідно до умов договору є товар, асортимент та ціна якого визначається у специфікації, яка підписується сторонами в момент підписання договору та є його невід`ємною частиною.

Пунктом 2.1 договору (в редакції протоколу узгодження розбіжностей) передбачено, що постачальник зобов`язується приймати від покупця замовлення на поставку товару на умовах DDPзгідно Інкотермс 2010 (які застосовуються із урахуванням особливостей, пов`язаних із внутрішньодержавним характером цього договору, а також тих особливостей, що випливають із умов цього договору) - рампа складу покупця за адресою: м. Миколаїв, пр. Леніна, 259, силами, транспортом та за рахунок постачальника.

Замовлення покупцем здійснюється виходячи з потреб покупця відповідно до графіку замовлень/поставок, погодженого сторонами (додаток до договору) та повинно містити номер та дату замовлення, код товару, асортимент, кількість та вартість товару, дату (згідно з графіком) поставки товару, найменування постачальника, та надаватися покупцем не пізніше дня замовлення визначеного у графіку замовлень/поставок (тобто не менш ніж за 5 днів до запланованої у графіку поставки товару, шляхом вручення замовлення особисто під розпис представнику постачальника, шляхом направлення замовлення по факсу, в електронній формі по e-mail (адреса визначена у реквізитах або повідомлена постачальником) (п. 2.2 договору в редакції протоколу узгодження розбіжностей).

Відповідно до п. 5.5 договору (в редакції протоколу узгодження розбіжностей) оплата кожної партії товару здійснюється покупцем наступним чином: кожного тижня за реалізований за цей період товар, але остаточний розрахунок здійснюється через 50 календарних днів від дати її поставки, незалежно від факту повної реалізації товару третім особам, а в період з 01 червня по 31 серпня оплата товару здійснюється кожного тижня за реалізований у цей період товар.

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов`язання перед відповідачем належним чином та передав останньому товар загальною вартістю 37 178,70 грн, а відповідач вказаний товар прийняв, що підтверджується видатковою накладною № OD-00002314 від 28.05.2019, засвідченою підписами представників обох сторін та їх печатками, а також довіреністю від 25.05.2019, виданою відповідачем своєму представнику, уповноваженому на отримання товарно-матеріальних цінностей від позивача.

Проте, відповідач, у порушення умов укладеного сторонами договору, переданий позивачем товар оплатив частково, а саме в сумі 26 548,50 грн. Відповідач жодних доказів на спростування вказаних обставин суду не надав.

Таким чином, судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем за товар, переданий останнім на виконання умов договору поставки № 81-19 від 07.05.2019, становить 10 630,20 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 7 вказаної статті, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 1 ст. 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач документів, які б підтверджували оплату ним заборгованості перед позивачем в повному обсязі або спростовували доводи останнього, суду не надав.

Відтак, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 10 630,20 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у вказаному розмірі.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню 1 818,94 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на положення п. 5.5 договору (в редакції протоколу узгодження розбіжностей) товар, поставлений позивачем за видатковою накладною № OD-00002314 від 28.05.2019, повинен був бути оплачений відповідачем до 17.07.2019, а порушення строку виконання зобов`язання з оплати товару почалось з 18.07.2019.

Статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що відповідач товар, поставлений позивачем, оплатив частково, відтак допустив порушення зобов`язання.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Пунктом 6.8 договору (в редакції протоколу узгодження розбіжностей) передбачено, що при простроченні оплати поставленого товару покупець на вимогу постачальника сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд встановив, що позивачем недотриманий строк нарахування пені у шість місяців, встановлений приписами ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Здійснивши власний розрахунок пені за період з 18.07.2019 по 18.01.2020 суд встановив, що її розмір становить 1 699,67 грн, тобто є меншим, ніж заявлено позивачем до стягнення. Отже, вимога про стягнення з відповідача пені заявлена позивачем правомірно, проте підлягає задоволенню у розмірі, визначеному судом, а саме 1 699,67 грн.

Також позивач просив суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 175,54 грн та інфляційну складову боргу в розмірі 106,24 грн.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних (за визначений позивачем період з 18.07.2019 по 03.02.2020) та інфляційної складової боргу (за визначений позивачем період з серпня по грудень 2019 року), суд встановив, що він виконаний арифметично вірно, з дотриманням вимог чинного законодавства та умов укладеного сторонами договору. Отже, вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 175,54 грн та інфляційної складової боргу в розмірі 106,24 грн заявлені позивачем правомірно та підлягають задоволенню у вказаних розмірах.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 10 630,20 грн, пені в розмірі 1 699,67 грн, 3% річних в розмірі 175,54 грн та інфляційної складової боргу в розмірі 106,24 грн.

Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Еліт Легасі Трейд (04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 2/10, корпус 14, 6-й поверх, ідентифікаційний код 41151086) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Конте Україна (02095, м. Київ, вул. Марганецька, буд. 95, ідентифікаційний код 32771122) основний борг у розмірі 10 630,20 грн (десять тисяч шістсот тридцять грн 20 коп.), пеню в розмірі 1 699,67 грн (одна тисяча шістсот дев`яносто дев`ять грн 67 коп.), 3% річних в розмірі 175,54 грн (сто сімдесят п`ять грн 54 коп.), інфляційну складову боргу в розмірі 106,24 грн (сто шість грн 24 коп.), витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 082,31 грн (дві тисячі вісімдесят дві грн 31 коп.).

3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення підписано 03.04.2020.

Суддя О.Г. Удалова