Рішення

від 03.04.2020 по справі 911/36/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" квітня 2020 р. Справа № 911/36/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРХ БУД", 02154, місто Київ, вулиця Русанівська Набережна, будинок 8, квартира 133

до Приватного акціонерного товариства "Рембудкомплект", 08132, Київська область, місто Вишневе, вулиця Київська, будинок 15

про стягнення 114 858,58 грн заборгованості згідно видаткових накладних № РН-0000133 від 04.07.2019 та № РН-0000172 від 06.09.2019; актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000014 від 04.07.2019 та № ОУ-0000017 від 06.09.2019

суддя Н.Г. Шевчук

без виклику сторін

суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АРХ БУД" звернулось до господарського суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Рембудкомплект", з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог про стягнення заборгованості в загальній сумі 114 858,58 грн, яка складається з 112 349,20 грн основного боргу, 1 179,66 грн інфляційних втрат та 1 329,72 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані ти, що позивачем на вимогу відповідача було поставлено останньому товар, що підтверджується видатковими накладними № РН-0000133 від 04.07.2019 та № РН-0000172 від 06.09.2019, користуючись при цьому автотранспортними послугами, які підтверджуються актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000014 від 04.07.2019 та № ОУ-0000017 від 06.09.2019, а відповідач в свою чергу не виконав покладеного на нього обов`язку з сплати отриманих товару та послуг.

Згідно з пунктом 1 частини п`ятої статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, є малозначними справами.

Частиною першою статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини першої статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Враховуючи, що ціна даного позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, ухвалою суду від 05.02.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та визначено строк відповідачу для подання заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні та відзиву на позовну заяву.

19 лютого 2020 року від Приватного акціонерного товариства "Рембудкомплект" надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог оскільки відповідач не отримував від позивача ні оригінал, ні копію позовної заяви, а видаткові накладні та акти здачі-приймання робіт на які посилається позивач є неналежно оформленими та підписані неуповноваженою особою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані документи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АРХ БУД" (Позивач) у липні та вересні 2019 року поставило товар та надало послуги Приватному акціонерному товариству "Рембудкомплект" (Відповідач) на загальну суму 112 349,20 грн.

На підтвердження чого позивачем надано копії рахунків-фактури № СФ-0000140 від 04.07.2019 на загальну суму 56 174,60 грн та № СФ-0000180 від 05.09.2019 на загальну суму 56 174,60 грн; видаткові накладні № РН-0000133 від 04.07.2019 та № РН-0000172 від 06.09.2019, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000014 від 04.07.2019 та № ОУ-0000017 від 06.09.2019.

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями позивача про неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати поставленого товару згідно видаткових накладних № РН-0000133 від 04.07.2019, № РН-0000172 від 06.09.2019 та наданих послуг згідно актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000014 від 04.07.2019 і № ОУ-0000017 від 06.09.2019, у зв`язку з чим у Приватного акціонерного товариства "Рембудкомплект" виникла заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "АРХ БУД" у розмірі 114 858,58 грн.

Позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 1 від 10.10.2019 з вимогою сплатити суму заборгованості у 7-денний строк з дня отримання претензії за поставлену продукцію та надані послуги в розмірі 112 349,20 грн.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною першою статті 181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Оскільки видаткові накладні № РН-0000133 від 04.07.2019, № РН-0000172 від 06.09.2019 та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000014 від 04.07.2019 та № ОУ-0000017 від 06.09.2019 містять зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції та інші умови, суд дійшов висновку, що сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов договору поставки (щодо кожної накладної окремо) та договору про надання послуг (щодо актів здачі-прийняття робіт), а отже дані правочини за своєю правовою природою є договором поставки та договором надання послуг.

Відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глав 54, 63, 64 Цивільного кодексу України, Глави 19 Господарського кодексу України.

За приписами частини першої статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Положеннями частини першої статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною першою статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України обов`язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відтак, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару за договором купівлі-продажу (поставки), відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу.

Отже, в силу частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний розрахуватися з продавцем (постачальником) за придбаний (поставлений) товар з моменту його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 19.08.2014 у справі №925/1332/12, з якою погодився Верховний Суд у своїй постанові від 20.02.2018 у справі №905/102/17.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що на підставі видаткових накладних № РН-0000133 від 04.07.2019 на суму 55 074,60 грн та № РН-0000172 від 06.09.2019 на суму 55 074,60 грн, підписаних і скріплених печатками сторін, позивач поставив відповідачу товар: Комплексна добавка "АрхБуд №-20.60" в кількості по 2.170 т по кожній видатковій накладній.

Також судом встановлено, що підписавши Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000014 від 04.07.2019 та № ОУ-0000017 від 06.09.2019 Замовником (ПрАТ "Рембудкомплект") було прийнято без претензій надані Виконавцем (ТОВ "АРХ БУД") автотранспортні послуги на загальну вартість 1 100,00 грн по кожному акту.

Автотранспортні послуги виконано згідно з товарно-транспортними накладними № 407 від 04.07.2019 та № 607 від 06.09.2019, які оформлені відповідно до Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні.

Відповідач заперечуючи проти позовних вимог, посилається на те, що ним не було отримано ні оригінал, ні копію позовної заяви та те, що видаткові накладні і акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) не можуть вважатися належно оформленими та підписаними уповноваженими особами документами, оскільки відповідно до умов Статуту відповідача право підпису документів від імені Товариства має лише голова правління Товариства.

Судом відхиляються дані твердження відповідача з огляду на наступне.

В матеріалах позовної заяви наявний опис вкладення у цінний лист від 23.12.2019 адресований на ім`я ПрАТ "Рембудкомплект" за адресою: 08132, Київська область, місто Вишневе, вулиця Київська, будинок 15, відповідно до якого направлено на адресу відповідача матеріали позовної заяви та перелічені додатки до неї, всього на 52 арк. Також додано копії фіскального чеку № 0001053 від 23.12.2019 та накладної № 1002503415646 від 23.12.2019.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення (частина перша статті 172 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Частиною другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог стастті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/5226/17.

До первинних документів, які підтверджують здійснення операції, належать, зокрема, видаткова накладна, товарно-транспортна накладна, накладна, акти здачі-приймання робіт, акти надання послуг, тощо.

У пункті 9 частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" зазначено, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Вказаний перелік обов`язкових реквізитів документа кореспондується з пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, згідно з яким первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З наявних в матеріалах справи видаткових накладних та актів здачі-прийняття робіт вбачається, що вони оформлені відповідно до положень чинного законодавства, містять відомості про господарську операцію та не є підставою для визнання господарської операції не проведеною або недійсною, а тому сприймаються судом належними та допустимими доказами отримання відповідачем товару та послуг, визначених цими накладними та актами на суму, що зазначено в них та рахунках-фактури.

Щодо посилання відповідача на те, що позивачем не було надано копій товарно-транспортних накладних, які б підтверджували б факт поставки товару у кількості визначеній у видаткових накладних то суд зазначає, що статтею 666 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Відповідачем не надано будь-яких доказів відмови від отримання або повернення товару в повному обсязі за вказаними видатковими накладними, а також не подано доказів звернення із вимогою до позивача надати належним чином оформлені документи.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем не спростовано належними та достовірними доказами викладені позивачем у позові обставини, належних доказів виконання зобов`язання щодо оплати заявленої до стягнення суми основного боргу за поставлений товар та надані послуги не надано.

Враховуючи, що заборгованість за отримані товар та послуги на час прийняття рішення відповідачем не сплачена, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога про стягнення з відповідача 112 349,20 грн боргу за поставлений товар та надані послуги підлягає задоволенню в повному обсязі.

Приписами частини другої статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та відсотків річних в порядку статті 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи вищевказані положення позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1 329,72 грн 3 % річних та 1 179,66 грн інфляційних втрат, які нараховані окремо по видатковій накладній № РН-0000133 від 04.07.2019 та Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000014 від 04.07.2019 за період з 05.07.2019 по 27.12.2019, а по видатковій накладній № РН-0000172 від 06.09.2019 та Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000017 від 06.09.2019 за період з 07.09.2019 по 27.12.2019.

Перевіривши розрахунок 3% річних суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача про стягнення 1 329,72 грн 3% річних, як таких, що розраховані позивачем за заявлені періоди арифметично правильно.

Щодо розрахунку суми боргу з урахуванням індексу інфляції то вона повинна розраховуватися виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) (лист Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 № 62-97р). При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що він здійснено позивачем арифметично невірно, у зв`язку з чим судом за допомогою калькулятора штрафів системи "Ліга Закон" було здійснено власні розрахунки, відповідно до яких розмір інфляційних втрат, які підлягають стягненню з відповідача становить 953,11 грн.

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції по видатковій накладній № РН-0000133 від 04.07.2019

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 05.07.2019 - 27.12.2019 55074.60 1.004 216.66 55291.26 Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції по видатковій накладній № РН-0000172 від 06.09.2019

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 07.09.2019 - 27.12.2019 55074.60 1.013 717.78 55792.38

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції по Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000014 від 04.07.2019

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 05.07.2019 - 27.12.2019 1100.00 1.004 4.33 1104.33

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції по Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000017 від 06.09.2019

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 07.09.2019 - 27.12.2019 1100.00 1.013 14.34 1114.34

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 112 349,20 грн основної заборгованості, 1 179,66 грн 3% річних та 953,11 грн інфляційних втрат. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Рембудкомплект" (08132, Київська область, місто Вишневе, вулиця Київська, будинок 15, код 03327836) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АРХ БУД" (02154, місто Київ, вулиця Русанівська Набережна, будинок 8, квартира 133, код 40433311) 112 349 (сто дванадцять тисяч триста сорок дев`ять) грн 20 коп. основної заборгованості, 1 179 (одна тисяча сто сімдесят дев`ять) грн 66 коп. 3% річних, 953 (дев`ятсот п`ятдесят три) грн 11 коп. інфляційних втрат та 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Шевчук

Рішення складено та підписано: 03.04.2020