Рішення

від 01.04.2020 по справі 922/339/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/339/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Українсько-американського товариства з обмеженою відповідальністю "Євромікс" з іноземними інвестиціями, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астан", м. Мерефа про стягнення коштів в розмірі 14453,59 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Українсько-американське товариство з обмеженою відповідальністю "Євромікс" з іноземними інвестиціями, м. Київ, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Астан", м. Мерефа, про стягнення суми основного боргу за договором поставки № АН-20/04/16 від 20.04.2016 в розмірі 14453,59 грн. Також просить суд покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою господарського суду від 10.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи № 922/339/20 здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач, у строки встановлені ухвалою суду від 10.02.2020, відзив на позов не надав, заборгованість, з вимогою про стягнення якої звернувся до господарського суду позивач, не спростував. Матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи господарським судом Харківської області.

У відповідності до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Згідно ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому процесі не скористався, відзиву на позовну заяву, у встановлений судом строк, без поважних причин, не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, суд вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Також, судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

На адресу суду від учасників справи не надходило належно оформленого клопотання про розгляд справи у судовому засіданні, з повідомленням сторін, відповідно до ст. 252 ГПК України.

З урахуванням наведеного, суд дійшов до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Згідно із ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

20.04.2016 між Українсько-американським товариством з обмеженою відповідальністю "Євромікс" з іноземними інвестиціями, м. Київ (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Астан", м. Мерефа (покупець, відповідач) укладений договір поставки № АН-20/04/16 від 20.04.2016 із протоколом розбіжностей, відповідно до умов якого постачальник зобов`язувався передавати у власність покупця товар, згідно товарних (видаткових) накладних, а покупець зобов`язувався прийняти та сплатити за нього певну грошову суму в розмірі та в строки, відповідно умов даного договору.

Згідно п.2.1. договору, поставка товару здійснюється постачальником на підставі заявки покупця. Заявка оформлюється в електронному вигляді за формою, розробленою покупцем. В заявці зазначаються: найменування, асортимент, кількість товару, адреси постачання товару, вартість товару, визначена на підставі специфікації. Заявка відправляється з електронної адреси покупця на електронну адресу постачальника.

Відповідно до п. 2.1.1. договору, строк поставки товару 5 (п`ять) календарних днів з моменту примання заявки покупця. Постачальник має право на дострокову поставку товару, про що обов`язково сповіщає покупця.

Поставка партії товару вважається виконаною постачальником в момент передачі партії товару покупцю. Перехід ризику випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) товару від постачальника до покупця відбувається в момент підписання покупцем видатково-прибуткової накладної на партію товару (п. 2.5. договору).

Поставка товару здійснюється транспортом постачальника за його рахунок за адресами місцезнаходження аптек покупця (п. 2.4. договору).

Відповідно до умов 5.1., в редакції протоколу розбіжностей, оплата за кожну поставлену партію товару здійснюється покупцем періодично протягом 30 календарних днів з моменту поставки товару на склад покупця. За продукцію TM SCA та Колгейт-Палмолів згідно додаткової угоди.

За умовами додаткової угоди №1 від 20.04.2016 до договору, оплата за кожну поставлену партію товару виробника SCA здійснюється покупцем не пізніше 85 календарних днів, а оплата за кожну поставлену партію товару виробника Колгейт-Палмолив здійснюється покупцем періодично, протягом 60 календарних днів з моменту поставки товару на склад покупця, виходячи з ритмічності поставок товару по даному договору.

Згідно п.10.1. договору, договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін та діє протягом одного року.

Договір автоматично пролонгується на той самий строк, на який його було укладено, якщо жодна зі сторін за 30 днів до закінчення дії договору письмово не заявить про бажання розірвати його. Термін дії права сторін на автоматичну пролонгацію дії дійсного договору не обмежений, (п.10.2. договору).

Сторони про бажання розірвати договір № АН-20/04/16 від 20.04.2016 одна одній не заявляли.

Постачальником за весь період дії договору регулярно та систематично поставлявся товар. Покупець сплачував вартість товару за договором, а не за конкретними видатковими накладними. Сторони здійснювали взаємозаліки та повернення товару. За період з 19.10.2017 по 05.04.2018 постачальником за видатковими накладними був поставлений товар TM SCA, за який відповідач, в порушення умов договору, не розрахувався.

Поставка постачальником товару за даний період підтверджується видатковими накладними:

- KH_SCA-0022039 від 19.10.2017 на суму 454,84 грн.;

- KH_SCA-0022040 від 19.10.2017 на суму 227,42 грн.;

- KH_SCA-0022041 від 19.10.2017 на суму 227,42 грн.;

- KH_SCA-0023739 від 13.11.2017 на суму 2395,50 грн.;

- KH_SCA-0023740 від 13.11.2017 на суму 1301,14 грн.;

- KH_SCA-0023741 від 13.11.2017 на суму 1568,45 грн.;

- KH_SCA-0005442 від 15.03.2017 на суму 4167,24 грн.;

- KH_SCA-0006280 від 24.03.2017 на суму 776,53 грн.;

- KH_SCA-0007435 від 05.04.2018 на суму 3263,72 грн.;

- KH_KTU-0004964 від 19.10.2017 на суму 77,40 грн.;

- KH_KTU-0004978 від 19.10.2017 на суму 77,40 грн.;

- KH_KTU-0004981 від 19.10.2017 на суму 77,40 грн.;

- KH_KTU-0004984 від 19.10.2017 на суму 77,40 грн.;

- KH_KTU-0004994 від 19.10.2017 на суму 77,40 грн.

Так, заборгованість відповідача за поставлений товар, відповідно до даних видаткових накладних складає 14453,59 грн., що підтверджується також підписаним сторонами актом звірки за травень 2018 року на суму 14453,59 грн.

05.02.2019 на адресу відповідача було надіслано претензію вих. №30/КХ з вимогою щодо сплати заборгованості у розмірі 14453,59 грн., яка залишилась з боку відповідача без відповідного реагування, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду Харківської області.

Станом на час розгляду даного спору, матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем даної суми заборгованості в добровільному порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності із ст.173 ГК України та ст. 509 ЦК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Так, відповідно до наданих до матеріалів справи видаткових накладних, відповідач (покупець) отримав від позивача товар на загальну суму 14769,26 грн. Проте, всупереч вимогам договору поставки від 20.04.2016, свої зобов`язання щодо своєчасної оплати за отриманий товар виконав не в повному обсязі, та має заборгованість за поставлений товар в сумі 14453,59 грн.

Дослідивши надані позивачем копії видаткових накладних, суд вважає, що вони повністю відповідають вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та містять обов`язкові реквізити первинних документів, зокрема: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; посилання на договір; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис осіб, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Як зазначено Вищим господарським судом України в інформаційному листі від 17.07.2012 за № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді окремих норм матеріального права» , підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов`язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.

Окрім цього, суд зауважує, що у травні 2018 року між сторонами було складено та підписано акт звірки взаємних розрахунків, яким відповідачем підтверджена наявна заборгованість в сумі 14453,59 грн.

Пунктом 4.4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" визначено, що до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, може, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, зокрема підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов`язання з оплати товару за договором поставки від 20.04.2016.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 73 ГПК України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. ст. 193, 198 ГК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не спростував суму заборгованості за договором поставки від 20.04.2016 та не надав суду доказів на підтвердження сплати суми боргу в розмірі 14453,59 грн., суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 14453,59 грн. заборгованості за договором поставки належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 61, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 123, 126, 129, 165, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 242, 247, 252, 256 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Астан" (62472, Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул. Дніпропетровська, б. 223, кімната 6-9, код ЄДРПОУ 37948856) на користь Українсько-американського товариства з обмеженою відповідальністю "Євромікс" з іноземними інвестиціями (01001, м. Київ, провулок Музейний, 8, код ЄДРПОУ 24998380) суму заборгованості за поставлений товар за договором поставки від 20.04.2016 в розмірі 14453,59 грн., судовий збір в розмірі 2102,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 ГПК України та з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Повне рішення складено 01.04.2020.

Суддя Р.М. Аюпова

справа № 922/339/20