Рішення

від 03.04.2020 по справі 925/82/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2020 року м. Черкаси справа № 925/82/20

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Євтушенко Б.В., без участі представників сторін, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом комунального підприємства «Луцьке підприємство електротранспорту» до товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича компанія «ШАТТЛ» про стягнення 4257 грн. 66 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - комунальне підприємство «Луцьке підприємство електротранспорту» звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича компанія «ШАТТЛ» (далі-відповідач) про стягнення, на підставі договору купівлі-продажу № 32/18 від 13.06.2018 року, 3498 грн. попередньої оплати товару, 469 грн. 11 коп. пені, 172 грн. 55 коп. інфляційних втрат, 118 грн. 3% річних, що разом становить 4257 грн. 66 коп., та відшкодування судових витрат.

Позов мотивований порушенням відповідачем зобов`язання з поставки товару по договору купівлі-продажу № 32/18 від 13.06.2018 року.

Ухвалою суду від 31.01.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/82/20, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про розгляд справи у судовому засіданні, письмовий відзив на позовну заяву не подав, проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не заперечував, у судове засідання явку представника не забезпечив, про причини неявки не повідомив.

Позивач в особі свого представника подав 24.02.2020 року клопотання про розгляд справи без його участі (вх. № 2684/20, а.с. 30), позовні вимоги підтримав і просив задовольнити повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними для спрощеного провадження.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 3 статті 202 ГПК України, суд розглядає справу за відсутності учасника справи або його представника, якщо їх було належним чином повідомлено про судове засідання, у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, судом підписано рішення без його проголошення, датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з наступних підстав.

13.06.2018 року позивач - комунальне підприємство «Луцьке підприємство електротранспорту» , як покупець, і відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича компанія «ШАТТЛ» , як продавець, уклали договір купівлі-продажу № 32/18 (далі - Договір, а.с. 7-9), за умовами п.п. 1.1. якого, продавець бере на себе зобов`язання передати (поставити) у власність покупцю у встановлений строк продукцію на умовах, в обсязі та в порядку, передбаченому цим договором, а покупець зобов`язується прийняти цю продукцію і своєчасно здійснити її оплату.

У договорі сторонами погоджені всі його істотні умови, визначені умови поставки, порядок розрахунків, прийняття товару, відповідальність сторін, зокрема:

п. 1.2. - передача продукції у власність покупця за цим договором може здійснюватись окремими партіями;

п. 1.3. - номенклатура, кількість, вартість продукції, строки і умови поставки кожної партії продукції, в тому числі базисні умови поставки відповідно до правил Інкотермс, визначаються в Специфікаціях, які є невід`ємними частинами цього договору;

п. 2.1. - продавець зобов`язався:

п. 2.1.1. - належним чином виконати зобов`язання, передбачені цим договором, пов`язані з поставкою продукції належної якості у строки та на умовах, передбачених цим договором;

п. 2.1.5. - добросовісно виконувати інші зобов`язання, що витікають з умов цього договору та вимог чинного законодавства;

п. 3.1. - покупець та продавець в письмовому вигляді погоджують кількість, вартість і асортимент продукції, яку необхідно поставити відповідно до цього договору, шляхом підписання специфікації;

п. 3.2. - сторони вправі за взаємною згодою погодити кількість та асортимент продукції, що постачається, в іншому порядку, ніж це передбачено у п. 3.1. цього договору;

п. 3.3. - протягом 20 днів з моменту погодження продавцем та покупцем специфікації, продавець зобов`язується поставити продукцію покупцю. Продавець завчасно інформує покупця про дату та здійснення поставки;

п. 3.8. - продукція вважається прийнятою покупцем з моменту підписання сторонами видаткової накладної;

п. 4.1. - загальна сума договору визначається за загальною вартістю поставленої продукції відповідно до підписаних специфікацій та видаткових накладних, але не може перевищувати 150000 грн. (з урахуванням ПДВ) на рік;

п. 4.5. - продукція поставляється на умовах передоплати. Покупець попередньо повністю оплачує 100% вартості продукції;

п. 4.6. - оплата продукції проводиться покупцем шляхом безготівкового переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, вказаний у цьому договорі;

п. 5.1. - у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність відповідно цього договору, а також вимог законодавства України;

п. 5.4. - за порушення термінів поставки постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості продукції, щодо якої допущено прострочення, за кожен день прострочення;

п. 10.1. - цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і обміну копіями документів, завірених печатками сторін, і діє до 31.12.2018 року, а щодо зобов`язань за цим договором - до повного їх виконання.

Договір підписаний представниками обох сторін, скріплений печатками юридичних осіб, набрав чинності з моменту його підписання та діяв до 31.12.2018 року, однак, припиняє свою дію не раніше повного виконання сторонами свої зобов`язань по цьому договору. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (п. 10.1. Договору).

Сторонами, в порядку п. 3.2. Договору, погоджено поставку продукції: опалювач ТЕРМО Е 3.0-550/24 в кількості 1 шт. на загальну суму 3498 грн., в т.ч. ПДВ про що зазначено відповідачем, як продавцем, у рахунку на оплату № 113 від 09.11.2018 року (а.с. 10).

Із платіжних доручень № 28330 від 09.11.2018 року на суму 1498 грн., № 28333 від 20.11.2018 року на суму 1000 грн., № 28341 від 21.11.2018 року на суму 1000 грн. вбачається, що позивач, як покупець, перерахував на рахунок відповідача 3498 грн. із призначенням платежу - за опалювач ТЕРМО Е 3.0-550/24 зг. рах. № 113 від 09.11.2018 р. (а.с. 11-13).

Відповідач свого обов`язку із поставки товару за Договором не виконав, у зв`язку із чим, позивач направив на його адресу 01.04.2019 року, 15.08.2019 року претензії за вих. № 06-05/515, № 06-05/1321 з вимогами сплатити заборгованість у виді сплаченої позивачем на користь відповідача попередньої оплати у розмірі 3498 грн. та нараховану на прострочену заборгованість пеню (а.с. 14, 16, докази направлення відповідачу а.с. 15, 17).

Претензії позивача залишені відповідачем без відповіді та виконання, станом на дату подання позовної заяви, відповідач поставку оплаченого товару на суму 3498 грн. не здійснив, кошти попередньої оплати не повернув.

Отже, предметом спору, що розглядається у даній справі, є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про повернення грошових коштів попередньої оплати в розмірі 3498 грн. боргу та стягнення 469 грн. 11 коп. пені, 172 грн. 55 коп. інфляційних втрат, 118 грн. 3% річних, обумовлених п. 5.4. Договору, ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Спірні правовідносини сторін виникли із укладеного ними договору купівлі-продажу № 32/18 від 13.06.2018 року, вимоги позивача витікають із прав і обов`язків сторін за цим договором, за правовою природою віднесені до договірних зобов`язань поставки, загальні положення про купівлю-продаж визначені параграфом 1 глави 54, особливості поставки - параграфом 3 глави 54 ЦК України, параграфом 1 глави 30 ГК України, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов`язання і договір - розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, правові наслідки порушення зобов`язання, відповідальність за порушення зобов`язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України.

Згідно з ч. 1, ч. 2 п.п. 5, 8 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусового виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 20 Господарського кодексу (ГК) України передбачено право кожного суб`єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, присудження до виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 193, 202 ГК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України: порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Із викладених обставин справи вбачається, що на виконання укладеного з відповідачем договору купівлі-продажу № 32/18 від 13.06.2018 року позивач, як покупець, здійснив попередню оплату товару у розмірі 3498 грн., відповідач поставку товару у встановлені договором строки не здійснив, кошти попередньої оплати не повернув, тому вимогу позивача про їх примусове стягнення суд вважає обґрунтованою, доказаною та такою, що підлягає задоволенню.

У зв`язку з простроченням відповідачем повернення коштів попередньої оплати, позивач також заявив вимогу про стягнення з відповідача, на підставі п. 5.4. договору, 469 грн. 55 коп. пені за період прострочення з 01.12.2018 року по 31.05.2019 року, 172 грн. 55 коп. інфляційних втрат, 118 грн. 3% річних за період 01.12.2018 року по 15.01.2020 року.

При вирішенні спору в частині стягнення спірних сум пені, інфляційних втрат та 3% річних, суд керується приписами статей 549 - 552, 610-612, 614, 625 ч. 2 ЦК України, статтями 216-218, 229 - 232, 234 ГК України, роз`ясненнями, викладеними в постанові Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань N 14 від 17.12.2013 року, ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , умовами п. 5.4. договору купівлі-продажу № 32/18 від 13.06.2018 року, укладеного сторонами.

Крім того, суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ч. 2 ст. 625 ЦК України, викладені в постанові викладену у постанові від 15.05.2019 року у справі № 331/5054/15-ц у подібних правовідносинах.

Вимога позивача в цій частині позову відповідає наведеним нормам законодавства, умовам договору, встановленим обставинам справи, їх розрахунок проведено позивачем методологічно і арифметично правильно, судом перевірено і визнається такою, що також підлягає задоволенню.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, з урахуванням викладених обставин справи, умов договору та наведених норм законодавства суд позов визнає обґрунтованим, доказаним і з зазначених у ньому підстав задовольняє повністю.

На підставі статті 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачений судовий збір у розмірі 2102 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича компанія «ШАТТЛ» , код ЄДРПОУ 41850487, місцезнаходження: 20700, Черкаська область, м. Сміла, вул. Ржевська, буд. 3, кв. 78 на користь комунального підприємства «Луцьке підприємство електротранспорту» , код ЄДРПОУ 03327931, місцезнаходження: 43018, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Г. Даньшина, буд. 1/52 - 3498 грн. боргу, 469 грн. 11 коп. пені, 172 грн. 55 коп. інфляційних втрат, 118 грн. 3% річних, 2102 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.М. Грачов