Рішення

від 23.03.2020 по справі 160/9778/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2020 року Справа № 160/9778/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В. розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до комунального некомерційного підприємства «Криворізька міська дитяча лікарня №1» Криворізької міської ради про застосування заходів реагування,-

ВСТАНОВИВ :

08 жовтня 2019 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області звернулося із позовною заявою до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, в якій просило суд:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, а саме: частини будівлі (3-ій та 4-ий поверхи лікувального закладу), будівлі стаціонарного відділення за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пл. Визволення, 2, КНП «Криворізька МДЛ №1» КМР (код ЄДРПОУ - 01986180), до повного усунення порушень;

- встановити у судовому рішенні спосіб і порядок його виконання шляхом зобов`язання зупинити експлуатацію об`єктів, а саме: частини будівлі (3-ій та 4-ий поверхи лікувального закладу), будівлі стаціонарного відділення за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пл. Визволення, 2, КНП «Криворізька МДЛ №1» КМР (код ЄДРПОУ - 01986180), до повного усунення порушень.

Вказані позовні вимоги вмотивовані тим, що подальша експлуатація об`єктів КНП «Криворізька МДЛ №1» КМР із порушеннями щодо пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, які виявлені під час проведення перевірки, створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Комунальним некомерційним підприємством «Криворізька міська дитяча лікарня №1» Криворізької міської ради подано до суду відзив на позовну заяву та пояснення на позовну заяву, в якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог. В мотивування означеного вказує на те, що 24.09.2019р. по 25.09.2019р. в КНП Криворізька міська дитяча лікарня №1 КМР була проведена планова перевірка Криворізьким міським управління ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області, на підставі якої складено акт №156/10 від 25.09.2019р. З моменту отримання акту адміністрація закладу самостійно розпочала роботу з усунення виявлених недоліків з залученням коштів зі спецрахунку, в зв`язку з відсутністю бюджетних коштів та була проведена наступна робота: 1) підписано договір №КР-5-КК від 01.11.2019р. з ТОВ Дніпропетровське спеціалізоване протипожежне підприємство на підставі якого проведено технічне обслуговування і перевірка працездатності пожежних кранів шляхом пуску води з заміром тиску та підтверджується актом здачі приймання робіт (надання послуг) №П00000743; 2) підписано договір №КР-117-ПЗ від 08.10.2019р. з ТОВ Дніпропетровське спеціалізоване протипожежне підприємство на підставі якого проведено технічне обслуговування, перезарядка вогнегасників та підтверджується актом здачі приймання робіт (надання послуг) №П00000610; 3) підписано договір №КР-127-П3 від 22.10.2019р. з ТОВ Дніпропетровське спеціалізоване протипожежне підприємство на підставі якого проведено технічне обслуговування, перезарядка вогнегасників 19 шт. та підтверджується актом здачі приймання робіт (надання послуг) №П00000668; 4) проведено вимірювання опору ізоляції електропроводки та кабелю, вимірювання опору розтікання на основних заземлювачах і заземленнях магістралей та устаткування та повного опору петлі фаза-нуль на підставі договору №129/47 від 21.10.2019р. та надано актом здачі приймання робіт (надання послуг) №0637165700; 5) направлено лист вих. №670 від 21.10.2019р. (вх. №10481 від 23.10.19р.) до КП Кривбасводоканал щодо надання інформації про проведення технічного обслуговування гідрантів, які розташовані на території КНП Криворізька міська дитяча лікарня №1 КМР, а знаходяться на балансовому обліку КП Кривбасводоканал , що підтверджується актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів. Відповідь на сьогоднішній день так і не надійшла. Таким чином технічне обслуговування пожежних гідрантів покладене на балансоутримувача КП Кривбасводоканал ; 6) щодо зазначеного в акті №156/10 від 25.09.2019р. порушення про те, що не розроблено та не затверджено графік проведення спеціальних об`єктових навчань і тренувань з питань цивільного захисту, адміністрація закладу повідомляє: в 2018р. В.о. головного лікаря Марцинюк Л. ОСОБА_1 було затверджено графік проведення спеціального об`єктового навчання з питань цивільного захисту у 2019р. та погоджено з головою Центрально-міської районної ради С.В. Нєженцевим. В КНП Криворізька міська дитяча лікарня №1 КМР постійно проводяться об`єктові тренування, що підтверджується Звітом про організацію і проведення спеціального об`єктового тренування з цивільного захисту на тему дії командного складу та особового складу ланки видачі ЗРХЗ у разі виникнення надзвичайної ситуації техногенного та соціального характеру , звітом про організацію проведення спеціального об`єктового тренування з санітарною ланкою, звітом про організацію проведення спеціального об`єктового тренування з ланкою охорони громадського порядку, звітом про організацію проведення спеціального об`єктового тренування з пожежною ланкою; 7) також в даному акті зазначалось про те, що не забезпечено проведення навчання керівництва закладу на територіальних курсах з питань цивільного захисту, та в закладі є в наявності посвідчень керівників про проходження навчання, а саме: посвідченням про функціональне навчання (підвищення кваліфікації цільового призначення у сфері цивільного захисту №АЕ 06609 - ОСОБА_2 ; посвідченням про функціональне навчання (підвищення кваліфікації цільового призначення у сфері цивільного захисту №864 - ОСОБА_3 ; посвідченням про функціональне навчання (підвищення кваліфікації цільового призначення у сфері цивільного захисту №002437 - ОСОБА_4 ; посвідченням про функціональне навчання (підвищення кваліфікації цільового призначення у сфері цивільного захисту №АЕ 06987 - ОСОБА_5 ; посвідченням про функціональне навчання (підвищення кваліфікації цільового призначення у сфері цивільного захисту №АЕ 06766 - ОСОБА_6 .

Також відповідач зазначив, що на підставі проведеної роботи за заявою в.о. головного лікаря до начальника Криворізького міського управління ГУ ДСНС України було проведено позапланову перевірку про що складено акт №3/КМУ від 06.11.2019р. В ході повторної перевірки були враховані заходи проведені адміністрацією лікарні та кількість виявлених порушень вимог законодавства значно зменшилось. Так актом №3/КМУ від 06.11.2019р. були виявлені наступні порушення вимог законодавства: 1) допущено утримання систем пожежної сигналізації у несправному стані, а саме: будівля 3-го та 4-го поверху лікувального закладу; 2) в приміщеннях будівлі стаціонару відсутня система пожежної сигналізації із застосуванням димових або комбінованих сповіщувачі; 3) будівля стаціонарного відділення не обладнано системою блискавкозахисту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів; 4) приміщення електрощитової не відділено від інших приміщень протипожежними дверима з нормованою межею вогнестійкості, а саме: у підвальному приміщенні стаціонарного відділення; 5) не забезпечено приміщення електрощитової стаціонарного відділення в підвальному поверсі природною вентиляцією; 6) не виконано обробляння засобами вогнезахисту дерев`яних елементів горищних покриттів (крови, лати) будівля стаціонарного відділення;7) вихід на горище будівлі стаціонарного відділення не обладнано протипожежним люком з відповідною межею вогнестійкості; 8) не забезпечено працівників об`єкту засобами радіаційного та хімічного захисту. Після отримання повторного акту перевірки було підписано договір №КР-4-ДП з ТОВ Дніпропетровське спеціалізоване протипожежне підприємство на придбання та встановлення дверей з нормованою межею вогнестійкості та договір №КР-3-ДП на придбання та встановлення протипожежного люку, які будуть встановлені до кінця листопада 2019р. Власними силами працівниками лікарні була встановлена природна вентиляція в підвальному поверсі. Таким чином з метою недопущення настання негативних наслідків, КНП Криворізька міська дитяча лікарня №1 КМР вжито всіх можливих заходів для усунення більшої частини виявлених під час проведення перевірки порушень. Усунення решти порушень потребує виділення додаткових коштів і залучення спеціалістів відповідної кваліфікації, відповідач потребує додаткового часу для виконання таких робіт. З метою отримання додаткового фінансування на усунення порушень адміністрація лікарні звернулась до управління охорони здоров`я вих. № 717 від 12.11.2019р. (вх. №3412/11 від 14.11.2019р.) та надала розрахунок необхідних коштів для усунення порушень вих. №724 від 15.11.2019р. На даний час лист знаходиться на розгляді в управлінні охорони здоров`я та адміністрація закладу очікує на відповіді. У своїй позовній заяві позивач просить зупинити експлуатацію (роботу) об`єктів, а саме: частини будівлі (3-й та 4-ийповерхи лікувального закладу), будівлі стаціонарного відділення, а це призведе до порушення прав третіх осіб та суспільного інтересу. Захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Позивачем не було вжито жодних інших заходів реагування, окрім звернення до суду з вимогою повного зупинення роботи закладу, та не має обґрунтування причини неможливості застосування інших заходів впливу. В даній справі позов заявлено щодо виконання функцій держави по забезпеченню громадської безпеки та здоров`я. Однак спосіб забезпечення таких функцій (часткове зупинення лікарні) передбачає обмеження конституційного права громадян передбаченого ст. 49 Конституції України. КНП Криворізька міська дитяча лікарня №1 КМР знаходиться в центрі м. Кривого Рогу і оказує стаціонарну та консультативно-діагностичну медичну допомогу неповнолітнім мешканцям Центрально-міського, частково їнгулецького, Криворізького р-н, а це більше 25 000 тис. осіб. Виходячи з територіальних особливостей м. Кривого Рогу (велико протяжність міста) закриття дитячої лікарні позбавить дитяче населення можливості завчасного звернення за безкоштовною медичною допомогою та стаціонарного лікування, що призведе до порушення гарантованого Конституцією України права на лікування та можливих летальних випадків у разі ненадання медичної допомоги. До відповідача не було застосовано жодних інших заходів впливу окрім звернення до суду з метою зупинення роботи закладу.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.10.2019 року вказану позовну заяву було залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України. У встановлений строк позивач усунув недоліки позову.

Ухвалою суду від 25.10.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.11.2019 року клопотання комунального некомерційного підприємства «Криворізька міська дитяча лікарня №1» Криворізької міської ради клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін задоволено частково. Розгляд справи №160/9778/19 призначено за правилами загального позовного провадження.

У судове засідання 23.03.2020 року сторони не прибули.

19.03.2020 року та 23.03.2020 року засобами електронного зв`язку на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшло клопотання щодо розгляду справи в порядку письмового провадження.

20.03.2020 року від комунального некомерційного підприємства «Криворізька міська дитяча лікарня №1» Криворізької міської ради до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, обґрунтоване запровадженням карантину.

Слід зазначити, що за приписами ч. 2 ст. 205 КАС України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; необхідність витребування нових доказів, у випадку, коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їхні представники.

В свою ж чергу, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 205 КАС України).

Частина 4 статті 229 КАС України передбачає, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України).

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

До того ж, відповідно до рішення Ради суддів України від 17.03.2020 № 19 затверджено Рекомендації щодо встановлення особливого режиму судів України задля убезпечення населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та короновірусу COVID-19, який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб, відповідно до яких рекомендовано, зокрема здійснювати судовий розгляд справ без участі сторін.

Отже, суд відмовляє у задоволенні заяви комунального некомерційного підприємства «Криворізька міська дитяча лікарня №1» Криворізької міської ради про відкладення розгляду справи, оскільки неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце проведення судового засідання розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи, а враховуючи характер спірних правовідносин та суть спору, справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частина 4 статті 229 КАС України передбачає, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно із ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України).

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищезазначене та відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що у період з 24.09.2019 по 25.09.2019 відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності проведено планову перевірку комунального некомерційного підприємства «Криворізька міська дитяча лікарня №1» Криворізької міської ради за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пл. Визволення, 2.

Актом перевірки об`єктів КНП "Криворізька МДЛ №1" КМР щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту від 25.09.2019 №156/10 встановлені порушення Кодексу цивільного захисту України № 5403- VІ (далі - КЦЗУ), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 (далі - ППБУ), Правила експлуатації та типові норми належності вогнегасників, затверджених наказом МВС України від 15.01.2018 №25. зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23.02.2018 за № 225/31677 (далі - Наказ МВС №25), Правила улаштування електроустановок , Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (далі - ПУЕ, ДНАОП 0.00-1.32-01, НПАОП 40.1-1.32-01), Національного стандарту України Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд , затвердженого наказом Мінрегіонбуду України від 27.06.2008 № 269 (далі - ДСТУ Б В.2.5-38:2008), Державних будівельних норм України Пожежна безпека об`єктів будівництва , затверджених наказом Мінрегіону України від 31.10.2016 № 287 (далі - ДБН В. 1.1-7:2016), Державних будівельних норм України Системи протипожежного захисту , затверджено наказом Мінрегіону України від 13.11.2014 №312 (далі - ДБН В.2.5-56:2014), Наказу МВС від 16.06.2015 № 696 Про затвердження Інструкції про порядок утримання, обліку та перевірку технічного стану джерел зовнішнього протипожежного водопостачання , Постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 №444 Порядок здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях (далі - Порядок здійснення навчання населення), Правил техногенної безпеки, затверджених наказом МВС України від 05.11.2018 № 879, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 27.11.2018 за № 1346/32798 (далі - ПТБ), Постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 № 1200 Про затвердження Порядку забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки. дозиметричного і хімічного контролю (далі - Порядок забезпечення), а саме:

1) розділ V п.1.1. Розділ III п.2.2. ППБУ - допущено утримання системи пожежної сигналізації у несправному стані, а саме: будівля 3-го та 4-го поверху лікувального закладу. (Усі системи протипожежного захисту мають бути справними і утримуватися в постійній готовності до виконання роботи. Несправності, які впливають на їх працездатність, повинні усуватися негайно, інші несправності усуваються в передбачені регламентом терміни, при цьому необхідно робити записи у відповідних журналах);

2) розділ V п.1.2. ППБУ п.8.1; додаток А, табл. АІ ДБН В.2.5-56:2014 - в приміщеннях будівлі стаціонару відсутня система пожежної сигналізації із застосуванням димових або комбінованих сповіщувачів. (Будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту );

3) розділ V п.2.1, п.п.4). ППБУ Розділ II п.3. рзділ IV п.1; п.6. Інструкція про порядок утримання джерел зовнішнього протипожежного водопостачання - не проведено технічне обслуговування пожежного гідранту із заповненням журналу обліку перевірок та оформленням акта перевірки (територія стаціонарного відділення). (Керівники об`єктів зобов`язані не рідше двох разів на рік (квітень-травень, вересень-жовтень) проводити перевірку технічного стану об`єктових джерел зовнішнього протипожежного водопостачання відповідно до п. 3, 4 Наказу МВС України від 15.06.2015 № 696 із залученням пожежно-рятувальних підрозділів ДСНС України (за письмовим зверненням керівництва об`єкту));

4) розділ V п.2.2, п.п.9). ППБУ - не проведено технічне обслуговування і перевірку на працездатність шляхом пуску води пожежних кран-комплектів (ПК) з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування. (ПК не рідше одного разу на шість місяців підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води);

5) розділ V п.2.2, п.п.2). ППБУ - пожежні кран-комплекти не укомплектовані пожежними рукавами однакового з ним діаметра та стволами, а також важелями для полегшення відкривання вентиля, а саме: будівля 3-го та 4-го поверху лікувального закладу. (Кожен пожежний кран-комплект має бути укомплектований пожежним рукавом однакового з ніш діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також важелем для полегшення відкривання вентиля. Елементи з 'єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола мають бути однотипними);

6) розділ III п.2.16. ППБУ - допущено встановлення на вікнах приміщень харчового блоку 1-го поверху ґрат які не розкриваються, розсуваються або знімаються. Під час перебування в цих приміщеннях людей ґрати мають бути відчинені (зняті). (Установлювати глухі ґрати дозволяється у квартирах, банках, касах, складах, коморах, кімнатах для зберігання зброї і боєприпасів, а також на інших приміщеннях, розрахованих на одночасне перебування до 50 осіб (крім навчальних закладів), та в інших випадках, передбачених нормами і правилами, затвердженими в установленому порядку);

7) розділ IV п. 1.20. ППБУ - не проведено заміри опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання. (Мають проводитись 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ);

8) розділ IV п. 1.21. ППБУ - п.4.3, додаток А ДСТУ Б В.2.5-38:2008 - будівля стаціонарного відідлення не обладнано системою блискавкозахисту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів. (Відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд );

9) розділ III п.2.3. розділ IV п.1.24. ППБУ п.2.2. НПАОП 40.1-1.32-01 п.6.1; п.6.2; п.6.4, табл.3. ДБН В.1.1-7:2016 - приміщення електрощитової не відділено від інших приміщень протипожежними дверима з нормованою межею вогнестійкості, а саме: у підвальному приміщенні стаціонарного відділення. (Під час експлуатації об`єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах) (Забороняється влаштовувати незаповнені отвори в протипожежних перешкодах, які відокремлюють електрощитові);

10) розділ ІІІ п.2.3 ППБУ п.1.3 ПТЕЕС п.2.4.9 НПАОП 40.1-1.32-01 - не забезпечено приміщення електрощитової стаціонарного відділення в підвальному поверсі природною вентиляцією;

11) розділ III п.2.5; п.2.6. ППБУ п.6.23. ДБН В.1.1-7:2016 - не виконано обробляння засобами вогнезахисту дерев`яних елементів горищних покриттів (крови. лати) будівля стаціонарного відділення. (У будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності згідно з ГОСТ 16363), (Роботи, пов`язані з проектуванням вогнезахисту та вогнезахисним оброблянням, виконуються суб`єктами господарювання, які мають відповідну ліцензію на такий вид робіт);

12) Розділ III п.2.3. ППБУ п.8.6; п.6.1; п.6.2; п.6.4, табл. 3. ДБН В.1.1-7:2016 - вихід на горище будівлі стаціонарного відділення не обладнано протипожежним люком з відповідною межею вогнестійкості. (Під час експлуатації об`єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах);

13) розділ V п.2.2, п.п.9). Розділ III п.2.2. ППБУ - допущено утримання пожежежного кран-комплекту у не справному стані,а саме приміщення підвалу;

14) розділ III п.2.2. розділ V п.3.17; п.3.19; п.3.20; п.3.22. ППБУ - не проведено технічне обслуговування наявних вогнегасників. (Технічне обслуговування вогнегасників повинно здійснюватися відповідно до вимог ДСТУ 4297:2004 Технічне обслуговування вогнегасників. Загальні технічні вимоги );

15) розділ V п.3.16; п.3.18. ППБУ - вогнегасники, які експлуатуються, не мають: облікових (інвентарних) номерів за прийнятою на об`єкті системою нумерації; пломб на пристроях ручного пуску; бирки та маркувальних написів на корпусі, червоне сигнальне пофарбування згідно з державними стандартами. (Навішування вогнегасників на кронштейни, розміщення їх у тумбах або пожежних шафах повинні забезпечувати можливість прочитування маркувальних написів на корпусі);

16) ст.20 ч.1, п.п. КЦЗУ п.11; п.14;п.17. ПКМУ № 444 - не забезпечено проведення навчань, тпенувань з питань цивільного захисту. (Спеціальні об`єктові навчання і тренування з питань иивільного захисту проводяться у порядку, затвердженому Міноборони);

17) ст.20 ч. 1. п.п. КЦЗУ п.17. ПКМУ № 444 - не розроблено та не затверджено графік проведення спеціальних об`єктових навчань і тренувань з питань цивільного захисту. (Графіки проведення таких навчань і тренувань затверджуються шороку керівниками підприємств, установ та отанізаиій і узгоджуються з місиевими органами виконавчої влади та територіальними органами ДСНС);

18) ст.20 ч.1,п.8. КЦЗУ п. 15. ПКМУ № 444 - не забезпечено проведення навчання керівництва закладу на територіальних курсах з питань цивільного захисту. (Навчання керівного складу підприємств, установ та організацій і фахівців, діяльність яких пов 'язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, здійснюється в установленому законодавством порядку);

19) ст.20 ч.1,п.2. ст.35 ч.2, п.2. КЦЗУ п.1; п.2; п.3; п.9. ПКМУ № 1200 розділ V гл. 4, п. 1 ПТБ - не забезпечено працівників об`єкту засобами радіаційного та хімічного захисту. (суб`єкти господарювання зобов`язані забезпечувати відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту), (на потенційно небезпечних об`єктах (далі - ПНО) або об`єктах підвищеної небезпеки (далі - ОПН) промислові засоби захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин (далі - ЗЗОД) повинні зберігатися на робочих місцях), (на об`єктах, які за характером своєї діяльності не відносяться до ПНО або ОПН, але потрапляють у зону можливих надзвичайних ситуацій при аваріях на ПНО або ОПН, ЗЗОД повинні зберігатися у місцях, які знаходяться поруч з маршрутами (виводу) (виходу) працівників з підприємства).

Подальша експлуатація об`єкта комунального некомерційного підприємства «Криворізька міська дитяча лікарня №1» Криворізької міської ради із вищезазначеними порушеннями пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відсутність автоматичної системи пожежної сигналізації та системи оповіщення призведе до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, в зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння.

Не належне утримання автоматичної системи пожежогасіння та автоматичної пожежної сигналізації призведе до пізнього виявлення пожежі, в зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, не відбудеться оповіщення людей, які перебувають у приміщеннях, в зв`язку з чим продукти горіння та чадний газ унеможливить своєчасну та безпечну евакуацію з приміщень та може призвести до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння.

Не відповідність технічного стану пожежних кранів та гідрантів, водойм призводить до унеможливлення гасіння пожежі, допускає розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, та збільшення продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур, що в свою чергу створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей унеможливлюючи евакуацію людей з будівлі.

При не виконання ґрат на вікнах розкривними, розсувними або такими, що знімаються вимог, унеможливить евакуацію при виникненні пожежі, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При не проведенні замірів опору ізоляції силової та освітлювальної електромережі унеможливлюється визначення можливості застосування освітлювальної та силової електромережі для безаварійної роботи або роботи в режимі короткого замкнення, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), що створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При відсутності або невідповідність захисту будівлі від прямих ударів блискавки та захисту від вторинних дій блискавки у випадку удару блискавки в будівельні конструкції виникає небезпечне іскріння, полум`я та електричний струм, що виник у результаті виносу високої напруги на струмопровідні частини конструкцій, апаратів, агрегатів, сприяє виникненню пожежі з її небезпечними факторами та розповсюдженням їх до шляхів евакуації та місць перебування людей, та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відсутність або не відповідність вогнезахисної обробки конструктивних елементів будівлі або невідповідність стану вогнезахисної обробки, під впливом небезпечних факторів пожежі, призводить до її руйнування, поширення пожежі зі збільшенням продуктів горіння чадного газу та впливу підвищених температур та їх розповсюдження до шляхів евакуації, що унеможливить евакуацію людей з будівлі.

При відсутності протипожежних дверей (люків, клапанів, вікон) з нормованою межею вогнестійкості або їх не відповідності можливі втрата цілісності та втрата теплоізолювальної спроможності даної перешкоди, що підвищує вплив небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), унеможливлює евакуацію людей з будівлі та послідуючим отруєнням чадним газом та продуктами горіння та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відсутність первинних засобів пожежогасіння та не відповідність їхнього технічного стану унеможливить гасіння пожежі на ранній стадії розвитку, сприяє беззахисності людини перед факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, що в свою чергу створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відсутність навчання з питань цивільного захисту призведе до паніки та невірним діям персоналу при виникненні надзвичайної ситуації, що в свою чергу сприяє розвитку надзвичайної ситуації, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення надзвичайної ситуації.

Відсутність об`єктових тренувань з питань цивільного захисту призведе до невірним діям персоналу при виникненні надзвичайної ситуації, що в свою чергу сприяє розвитку надзвичайної ситуації, перешкоджає евакуації людей та перешкоджає ліквідації надзвичайні ситуації, а в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення надзвичайної ситуації або вибуху.

Відсутність засобів індивідуального захисту призведе до ураження органів дихання працюючого персоналу, що може збільшити кількість летальних випадків.

Посилаючись на наведені обставини, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить із наступного.

Відповідно до підп. 39 п. 4 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року № 1052, на ДСНС України покладено завдання організовувати і здійснювати державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання.

За приписами пп. 27, 35 п. 4 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, затвердженого наказом ДСНС України № 3 від 04.02.2013 року (у редакції наказу ДСНС України від 21.09.2017 №507), Головне управління відповідно до покладених на нього завдань організовує і здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи державний нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб`єктами господарювання; складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежно-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 № 877-V (далі-Закон №877).

Частиною першою статті 1 Закону №877 встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини шостої статті 7 Закону №877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Згідно з частиною сьомою статті 7 Закону №877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України №5403 від 02.10.2012.

Відповідно до частин першої та другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 КЦЗ України).

Згідно з частиною першою статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України закріплено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3)випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров`ю людей внаслідок порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, в якості підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Суд звертає увагу, що визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, є оціночним. Водночас, на переконання суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 (далі Правила №1417), ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об`єкт).

Ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Слід зазначити, що Верховний Суд у п. 28 постанови від 10.10.2019 у справі №320/5849/18 зазначив, що наявність порушення вимог протипожежної безпеки не вважається усунутим лише за умови розгляду можливості щодо такого усунення (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 84899742).

Аналогічна правова позиція викладена в пунктах 33-35 постанови Верховного Суду від 17.10.2019 у справі №826/7292/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 84987953).

Таким чином, на день ухвалення рішення відповідні порушення відповідачем залишаються не усунутими.

Виявлені порушення є суттєвими та потребують усунень, оскільки можуть призвести до виникнення надзвичайних ситуацій, не дозволить у випадку виникнення пожежі вчасно її ліквідувати, призведе до стрімкого розвитку та може потенційно загрожувати життю та здоров`ю людей.

У п.31 постанови Верховного Суду від 07.10.2019 у справі №815/140/18 зазначено, що відсутність протипожежної сигналізації є істотним порушенням, що впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та може спричинити загрозу життю і здоров`ю людей та унеможливить її ефективну ліквідацію та рятування людей (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 84805275).

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів усунення відповідачем вказаних порушень.

Отже, характер суспільної небезпечності встановленого під час перевірки відповідача порушення, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров`ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, мають системний та триваючий характер і фактично не усунуті відповідачем.

При цьому, суд зазначає, що дотримання протипожежних вимог є обов`язком особи, яка здійснює експлуатацію відповідного об`єкта.

Так, відповідно до частин першої-третьої статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб`єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів.

Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях.

Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Згідно з пунктом 5 Розділу І Правил №1417 особи, відповідальні за забезпечення пожежної безпеки на підприємствах та об`єктах, їх права та обов`язки визначаються відповідно до законодавства.

Пунктом 6 цього ж Розділу передбачено, що у разі передачі в оренду цілісного майнового комплексу або окремих його частин, приміщень, інших об`єктів за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов`язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об`єкті оренди.

Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів (п.1 Розділу ІІ Правил №1417).

Отже, забезпечення пожежної безпеки об`єкта є обов`язком, у тому числі, керівника суб`єкта, який експлуатує відповідні приміщення, обов`язки якого з цих питань визначаються у договірному порядку.

Як убачається із матеріалів справи, 06.11.2019 року з метою виявлення щодо виконання порушень відповідачем, які були виявлені під час проведення планової перевірки та зафіксовані у акті № 156/10 від 25.09.2019 року відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності позивачем проведено позаплановий захід держаного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки КНП Криворізька міська дитяча лікарня №1 КМР.

Актом перевірки об`єкта КНП Криворізька міська дитяча лікарня №1 КМР щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту від 06.11.2019 №3/КМУ встановлені порушення: 1) розділ V п.1.1. Розділ III п.2.2. ППБУ - допущено утримання системи пожежної сигналізації у несправному стані, а саме: будівля 3-го та 4-го поверху лікувального закладу. (Усі системи протипожежного захисту мають бути справними і утримуватися в постійній готовності до виконання роботи. Несправності, які впливають на їх працездатність, повинні усуватися негайно, інші несправності усуваються в передбачені регламентом терміни, при цьому необхідно робити записи у відповідних журналах); 2) розділ V п.1.2. ППБУ п.8.1; додаток А, табл. АІ ДБН В.2.5-56:2014 - в приміщеннях будівлі стаціонару відсутня система пожежної сигналізації із застосуванням димових або комбінованих сповіщувачів. (Будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту ); 3) розділ IV п. 1.21. ППБУ - п.4.3, додаток А ДСТУ Б В.2.5-38:2008 - будівля стаціонарного відділення не обладнано системою блискавкозахисту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів. (Відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд ); 4) розділ III п.2.3. Розділ IV п.1.24. ППБУ п.2.2. НПАОП 40.1-1.32-01 п.6.1; п.6.2; п.6.4, табл.3. ДБН В.1.1-7:2016 - приміщення електрощитової не відділено від інших приміщень протипожежними дверима з нормованою межею вогнестійкості, а саме: у підвальному приміщенні стаціонарного відділення. (Під час експлуатації об`єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах) (Забороняється влаштовувати незаповнені отвори в протипожежних перешкодах, які відокремлюють електрощитові); 5) розділ ІІІ.2.3 ППБУ п.1.3 ПТЕЕС п.2.4.9 НПАОП 40.1-1.32-01 - не забезпечено приміщення електрощитової стаціонарного відділення в підвальному поверсі природною вентиляцією; 6) розділ III п.2.5; п.2.6. ППБУ п.6.23. ДБН В.1.1-7:2016 - не виконано обробляння засобами вогнезахисту дерев`яних елементів горищних покриттів (крови. лати) будівля стаціонарного відділення. (У будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності згідно з ГОСТ 16363), (Роботи, пов`язані з проектуванням вогнезахисту та вогнезахисним оброблянням, виконуються суб`єктами господарювання, які мають відповідну ліцензію на такий вид робіт); 7) Розділ III п.2.3. ППБУ п.8.6; п.6.1; п.6.2; п.6.4, табл. 3. ДБН В.1.1-7:2016 - вихід на горище будівлі стаціонарного відділення не обладнано протипожежним люком з відповідною межею вогнестійкості. (Під час експлуатації об`єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах); 8) ст.20 ч.1,п.2. ст.35 ч.2, п.2. КЦЗУ п.1; п.2; п.3; п.9. ПКМУ № 1200 розділ V гл. 4, п. 1 ПТБ - не забезпечено працівників об`єкту засобами радіаційного та хімічного захисту. (суб`єкти господарювання зобов`язані забезпечувати відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту), (на потенційно небезпечних об`єктах (далі - ПНО) або об`єктах підвищеної небезпеки (далі - ОПН) промислові засоби захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин (далі - ЗЗОД) повинні зберігатися на робочих місцях), (на об`єктах, які за характером своєї діяльності не відносяться до ПНО або ОПН, але потрапляють у зону можливих надзвичайних ситуацій при аваріях на ПНО або ОПН, ЗЗОД повинні зберігатися у місцях, які знаходяться поруч з маршрутами (виводу) (виходу) працівників з підприємства).

Також, 09.12.2019 року з метою виявлення щодо виконання порушень відповідачем, які були виявлені під час проведення планової перевірки та зафіксовані у акті № 156/10 від 25.09.2019 року та у акті від 06.11.2019 року №3/КМУ відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності позивачем проведено позаплановий захід держаного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки КНП Криворізька міська дитяча лікарня №1 КМР.

Актом перевірки об`єкта КНП Криворізька міська дитяча лікарня №1 КМР щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту від 09.12.2019 №4/КМУ встановлені порушення: 1) розділ V п.1.1. Розділ III п.2.2. ППБУ - допущено утримання системи пожежної сигналізації у несправному стані, а саме: будівля 3-го та 4-го поверху лікувального закладу. (Усі системи протипожежного захисту мають бути справними і утримуватися в постійній готовності до виконання роботи. Несправності, які впливають на їх працездатність, повинні усуватися негайно, інші несправності усуваються в передбачені регламентом терміни, при цьому необхідно робити записи у відповідних журналах); 2) розділ V п.1.2. ППБУ п.8.1; додаток А, табл. АІ ДБН В.2.5-56:2014 - в приміщеннях будівлі стаціонару відсутня система пожежної сигналізації із застосуванням димових або комбінованих сповіщувачів. (Будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту ); 3) розділ IV п. 1.21. ППБУ - п.4.3, додаток А ДСТУ Б В.2.5-38:2008 - будівля стаціонарного відділення не обладнано системою блискавкозахисту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів. (Відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд ); 4) розділ III п.2.5; п.2.6. ППБУ п.6.23. ДБН В.1.1-7:2016 - не виконано обробляння засобами вогнезахисту дерев`яних елементів горищних покриттів (крови. лати) будівля стаціонарного відділення. (У будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності згідно з ГОСТ 16363), (Роботи, пов`язані з проектуванням вогнезахисту та вогнезахисним оброблянням, виконуються суб`єктами господарювання, які мають відповідну ліцензію на такий вид робіт); 5) Розділ III п.2.3. ППБУ п.8.6; п.6.1; п.6.2; п.6.4, табл. 3. ДБН В.1.1-7:2016 - вихід на горище будівлі стаціонарного відділення не обладнано протипожежним люком з відповідною межею вогнестійкості. (Під час експлуатації об`єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах.

Пояснення відповідача щодо часткового усунення порушень судом до уваги не приймаються, адже відповідач не усунув всіх порушень, які виявлені в ході проведення перевірки, і ті порушення, які на теперішній час продовжують існувати, створюють загрозу життю та здоров`ю людей, суд дійшов висновку про необхідність застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пл. Визволення, 2, до повного усунення порушень.

При цьому, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявленого порушення.

Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення відповідачем виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Разом з тим, не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача в частині встановлення у судовому рішенні способу і порядку його виконання шляхом зобов`язання зупинити експлуатацію об`єктів, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пл. Визволення, 2, до повного усунення порушень, виходячи з наступного.

Так, питання щодо встановлення способу і порядку виконання судового рішення врегульовано ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України, що віднесена до Розділу ІV «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах» , при цьому, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч.3 ст.378 Кодексу адміністративного судочинства Україна).

З аналізу наведеного вбачається, що встановлення способу і порядку виконання судового рішення можливе лише на стадії виконання судового рішення у разі наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до положень ч.1 ст.370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що є обов`язковим та підлягає виконанню лише те судове рішення, яке набрало законної сили.

Згідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частиною 1 ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що апеляційна скарга, зокрема, на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, при цьому, у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Таким чином, виходячи з наведених процесуальних норм, вбачається, що є обов`язковим та підлягає виконанню лише те судове рішення, яке набрало законної сили, при цьому, на момент складання повного судового рішення, прийнятого в порядку письмового провадження, таке судове рішення є таким, що ще не набрало законної сили, а тому і підстави для встановлення способу і порядку виконання судового рішення до моменту набрання такого судового рішення законної сили у адміністративного суду відсутні, виходячи з положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, у наведеній частині позовних вимог адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки відповідні витрат, пов`язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, позивачем понесені не були, судові витрати у вигляді судового збору стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 139, 242-243, 245-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до комунального некомерційного підприємства «Криворізька міська дитяча лікарня №1» Криворізької міської ради про застосування заходів реагування- задовольнити частково.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, а саме: частини будівлі (3-ій та 4-ий поверхи лікувального закладу), будівлі стаціонарного відділення за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пл. Визволення, 2, комунального некомерційного підприємства «Криворізька міська дитяча лікарня №1» Криворізької міської ради (код ЄДРПОУ - 01986180), до повного усунення порушень.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник