ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
03 квітня 2020 року (о 15 год. 30 хв.)Справа № 280/1159/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОД ГРУП ЛТД (69083, м. Запоріжжя, вул. Складська, 8, код ЄДРПОУ 40740827) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 43143945), Державної податкової служби України (04053, м.Київ, Львівська площа, буд.8; код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
21.02.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОД ГРУП ЛТД (далі - позивач або ТОВ ПРОД ГРУП ЛТД ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач 1), Державної податкової служби України (далі - відповідач 2), в якій позивач просить суд:
1) визнати протиправним та скасувати рішення Комісії відповідача 1, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 12.11.2019 №1327690/40740827, від 08.11.2019 № 1325194/40740827, від 07.11.2019 № 1324334/40740827, від 08.11.2019 № 1325205/40740827, від 07.11.2019 № 1324382/40740827, від 07.11.2019 № 1324338/40740827;
2) зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 7 від 30.09.2019, № 7 від 31.08.2019, № 8 від 31.07.2019, № 8 від 30.06.2019, № 34 від 31.05.2019, № 53 від 30.04.2019.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ ПРОД ГРУП ЛТД направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкові накладні № 7 від 30.09.2019, № 7 від 31.08.2019, № 8 від 31.07.2019, № 8 від 30.06.2019, № 34 від 31.05.2019, № 53 від 30.04.2019, проте, позивачем отримано квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, в яких зазначено, що документи прийнято, але реєстрація зупинена. Зазначає, що підставою для зупинення реєстрації податкових накладних стало те, що податкові накладні відповідають вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, у зв`язку з чим позивачу запропоновано надати додаткові документи та пояснення по вказаним накладним. Вказує, що позивач скористався наданим правом та подав пояснення щодо підстав складання та направлення на реєстрацію спірних податкових накладних, а також надав окремі пакети документів, проте, отримав відмову у реєстрації спірних податкових накладних в ЄРПН. Позивач вважає прийняті рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в ЄРПН необґрунтованими, протиправними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства України, оскільки оскаржувані рішення не містять підкреслень тих документів, які на думку відповідачів не надані, що в свою чергу робить ці рішення формальними та такими, що не ґрунтуються на результатах аналізу пакету документів платника податків. Крім того, позивач вказав і на ту обставину, що позивач не підпадає під критерії ризиковості, що визначені пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, а також надав на адресу відповідача всі необхідні документи, які підтверджують законність здійснення позивачем господарської діяльності та реальне виконання операцій, за якими складені податкові накладні, проте, відповідачем не надано належної оцінки поданим документам. З урахуванням вищезазначеного просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 26.02.2020 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) у судовому засіданні 24.03.2020. Відповідачам запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
13.03.2020 до суду від представника відповідачів надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 11819), в якому зазначає, що реєстрація податкових накладних виписаних позивачем №7 від 30.09.2019, № 7 від 31.08.2019, № 8 від 31.07.2019, № 8 від 30.06.2019, № 34 від 31.05.2019, № 53 від 30.04.2019 зупинена у зв`язку з тим, що податкові накладні відповідали критеріям оцінки ступеня ризиків, встановлених відповідно до п.74.2 ст.74 ПК України та визначених пунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Зазначає, що за результатами аналізу наданих документів було встановлено, що платником податку не у повному обсязі надані документи, надання яких передбачено пунктами 13, 14 Постанови КМУ №117. Вважає, що відповідачем правомірно прийняті рішення про відмову в реєстрації спірних податкових накладних. Просить відмовити у задоволенні позову.
Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
ТОВ ПРОД ГРУП ЛТД (код ЄДРПОУ 40740827) зареєстроване як юридична особа у встановленому законом порядку, про що в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи міститься запис № 1 103 102 0000 041006, дата запису 12.08.2016. Видами діяльності позивача є: (Код КВЕД 70.22) Консультування з питань комерційної діяльності й керування (а.с.8).
ТОВ ПРОД ГРУП ЛТД має орендовані приміщення на підставі Договору оренди №26/16 від 09.09.2016, укладеного з ТОВ Український розвиток плюс , приміщення (для розташування офісу) за адресою м. Запоріжжя, вул. Складська, буд. 8; на підставі Договору оренди №7037 від 19.02.2018, укладеного з ПрАТ АТП Автобудмонтаж , нежитлові приміщення (склад) за адресою м. Запоріжжя, вул. Донецьке шосе, буд.8.
Також судом встановлено, що середньооблікова чисельність працівників ТОВ ПРОД ГРУП ЛТД у квітні - вересні 2019 року становив 8 осіб. В штаті підприємства наявні працівники за наступними професіями: директор, головний бухгалтер, головний інженер, менеджер (управитель) з адміністративної діяльності, кошторисник, фахівець з питань комерційної діяльності.
Крім того, 23.02.2018 на адресу Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (відділення у Комунарському районі м.Запоріжжя), ТОВ ПРОД ГРУП ЛТД надано Повідомлення-1 про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність форми №20-ОПП.
Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ ПРОД ГРУП ЛТД у квітні-вересні 2019 року мало фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ ПРОМИСЛОВІ МАТЕРІАЛИ 2014 (ЄДРПОУ 38932627).
Господарські операції здійснювались на підставі укладеного між ТОВ ПРОД ГРУП ЛТД та ТОВ ПРОМИСЛОВІ МАТЕРІАЛИ 2014 Договору про надання послуг консультування з питань комерційної діяльності та керування № 31/12/2018-07 від 31.12.2018, за умовами якого ТОВ ПРОД ГРУП ЛТД (Виконавець), а ТОВ ПРОМИСЛОВІ МАТЕРІАЛИ 2014 (Замовник), предметом Договору є надання послуг консультування з питань комерційної діяльності та керування, кількість та ціна визначається в Додатку 1 до Договору та в актах надання послуг (робіт) (а.с.91-93).
Надання послуг у період квітня-вересня 2019 року, за Договором №31/12/2018-07 від 31.12.2018, підтверджується відповідними актами надання послуг:
№337 від 30.09.2019 перелік наданих послуг зазначено в Додатку до Акту наданих послуг №337 від 30.09.2019, за якими розрахунок проведено в повному обсязі на умовах відстрочення платежу згідно з п.2.2. Договору, що підтверджується банківською випискою від 29.10.2019 (платіжне доручення №1) у складі платежу на загальну суму 28 800,00 грн., в т.ч. ПДВ 4 800,00 грн.;
№311 від 31.08.2019 перелік наданих послуг зазначено в Додатку до Акту наданих послуг №311 від 31.08.2019, за якими розрахунок проведено в повному обсязі на умовах відстрочення платежу згідно з п.2.2. Договору, що підтверджується банківською випискою від 29.10.2019 (платіжне доручення №1) у складі платежу на загальну суму 28 800,00 грн., в т.ч. ПДВ 4 800,00 грн.;
№284 від 31.07.2019 перелік наданих послуг зазначено в Додатку до Акту наданих послуг №284 від 31.07.2019, за якими розрахунок проведено в повному обсязі на умовах відстрочення платежу згідно з п.2.2. Договору, що підтверджується банківською випискою від 29.10.2019 (платіжне доручення №1) у складі платежу на загальну суму 28 800,00 грн., в т.ч. ПДВ 4 800,00 грн.;
№249 від 30.06.2019 перелік наданих послуг зазначено в Додатку до Акту наданих послуг №249 від 30.06.2019, за якими розрахунок проведено в повному обсязі на умовах відстрочення платежу згідно з п.2.2. Договору, що підтверджується банківською випискою від 24.07.2019 (платіжне доручення №316) на суму 9 600,00 грн., в т.ч. ПДВ 1 600,00 грн.;
№226 від 31.05.2019 перелік наданих послуг зазначено в Додатку до Акту наданих послуг №226 від 31.05.2019, за якими розрахунок проведено в повному обсязі на умовах відстрочення платежу з згідно п.2.2. Договору, що підтверджується банківською випискою від 25.06.2019 (платіжне доручення №276) на суму 9 600,00 грн., в т.ч. ПДВ 1 600,00 грн.;
№205 від 30.04.2019 перелік наданих послуг зазначено в Додатку до Акту наданих послуг №205 від 30.04.2019, за якими розрахунок проведено в повному обсязі на умовах відстрочення платежу згідно з п.2.2. Договору, що підтверджується банківською випискою від 15.05.2019 (платіжне доручення №223) на суму 9 600,00 грн., в т.ч. ПДВ 1 600,00 грн.
Розрахунки за послуги також відображено в оборотно-сальдовій відомості по рахунку №361 за період з квітня - жовтня 2019 року.
Послуги, які ТОВ ПРОД ГРУП ЛТД реалізовано на адресу ТОВ ПРОМИСЛОВІ МАТЕРІАЛИ 2014 , були придбані в квітні-вересні 2019 у ТОВ ЕЛЬМА СТАНДАРТ (код 41231107), яке не є платником ПДВ, та перебуває на спрощеній системі оподаткування.
Господарські операції між ТОВ ПРОД ГРУП ЛТД та ТОВ ЕЛЬМА СТАНДАРТ здійснювались на підставі Договору про надання послуг консультування з питань комерційної діяльності та керування №31/12-2018-07 від 31.12.2018 (а.с.94-96).
Постачання послуг, номенклатура, кількість та ціна визначається Додатку 1 до Договору та в акті здачі-приймання робіт (надання послуг). Надання послуг згідно з Договором №31/12-2018-07 від 31.12.2018, підтверджується:
актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №803 від 30.09.2019, перелік наданих послуг зазначено в Додатку до Акту наданих послуг №803 від 30.09.2019;
актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №678 від 31.08.2019, перелік наданих послуг зазначено в Додатку до Акту наданих послуг №678 від 31.08.2019;
актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №534 від 31.07.2019, перелік наданих послуг зазначено в Додатку до Акту наданих послуг №534 від 31.07.2019;
актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №486 від 30.06.2019, перелік наданих послуг зазначено в Додатку до Акту наданих послуг №486 від 30.06.2019;
актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №337 від 31.05.2019, перелік наданих послуг зазначено в Додатку до Акту наданих послуг №337 від 31.05.2019;
актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №255 від 30.04.2019, перелік наданих послуг зазначено в Додатку до Акту наданих послуг №255 від 30.04.2019.
Розрахунки за поставлені послуги, згідно з п.2.2 даного Договору не здійснено, що відображено в оборотно-сальдовій відомості по рахунку №6851 за період з березня по жовтень 2019 року.
На дату виникнення податкових зобов`язань, відповідно до п.187.1 ст. 187 Податкового кодексу України (надання послуг), ТОВ ПРОД ГРУП ЛТД на виконання п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України складено податкові накладні: № 7 від 30.09.2019; № 7 від 31.08.2019; № 8 від 31.07.2019; № 8 від 30.06.2019; № 34 від 31.05.2019; № 53 від 30.04.2019, та 11.10.2019, 10.09.2019, 08.08.2019, 05.07.2019, 12.06.2019, 14.05.2019 (відповідно) направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.11, 24, 37, 50, 63, 77).
Згідно з отриманих квитанцій від 12.10.2019 №9237386733, від 10.09.2019 за №9204068451, від 09.08.2019 №9173765086, від 07.07.2019 №9144918615, від 12.06.2019 №9123480943, від 15.05.2019 №9099800077, податкові накладні прийняті, але реєстрація зупинена. Підставою зупинення реєстрації є: відповідність ПН/РК вимогам пп. 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку . Крім того, запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.12, 25, 38, 51, 64, 78).
Позивач скористався наданим йому п.14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України№117 від 21.02.2018, правом та повідомленнями: № 7/09 від 06.11.2019, № 7/08 від 04.11.2019, № 8/07 від 01.11.2019, № 8/06 від 04.11.2019, № 34/05 від 01.11.2019, №53/04 від 01.11.2019, подав письмові пояснення щодо господарських операцій, які стали підставою для складання податкових накладних № 7 від 30.09.2019; № 7 від 31.08.2019; № 8 від 31.07.2019; № 8 від 30.06.2019; № 34 від 31.05.2019; № 53 від 30.04.2019 та копії первинних документів бухгалтерського обліку, оформлених під час здійснення описаних вище господарських операції з надання послуг. Загалом, разом з поясненнями, Позивачем надано по 14 копій первинних документів до кожної податкової накладної, отримання Відповідачем яких підтверджено відповідними квитанціями від 06.11.2019, від 05.11.2019, від 04.11.2019, від 04.11.2019, від 01.11.2019, від 01.11.2019 (відповідно).
Вказані у Повідомлені документи відповідачем прийнято до розгляду, однак, незважаючи на подання вичерпних пояснень та документів щодо здійснення господарської операції, рішенням комісії Головного управлінні ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1327690/40740827 від 12.11.2019, яким позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної №7 від 30.09.2019; №1325194/40740827 від 08.11.2019, яким позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної №7 від 31.08.2019; №1324334/40740827 від 07.11.2019, яким позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної № 8 від 31.07.2019; №1325205/40740827 від 08.11.2019, яким позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної №8 від 30.06.2019; №1324382/40740827 від 07.11.2019, яким позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної № 34 від 31.05.2019; №1324338/40740827 від 07.11.2019, яким позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної №53 від 30.04.2019 (а.с.16, 29, 42, 55, 68, 82).
Підставою відмови в реєстрації податкових накладних № 7 від 30.09.2019, № 7 від 31.08.2019, № 8 від 31.07.2019, № 8 від 30.06.2019, № 34 від 31.05.2019, № 53 від 30.04.2019, в оскаржуваних рішеннях зазначено: ненадання платником податку документів, а саме: Договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти з додатками до них, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт/послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні .
Позивач не погодившись з Рішеннями комісії та на адресу ДПС України з питань розгляду скарг, подав скарги на Рішення комісії про відмову у реєстрації податкової накладною/розрахунку коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних за №1327690/40740827 від 12.11.2019; №1325194/40740827 від 08.11.2019; №1324334/40740827 від 07.11.2019; №1325205/40740827 від 08.11.2019; №1324382/40740827 від 07.11.2019; №1324338/40740827 від 07.11.2019.
Рішенням комісії з питань розгляду скарг ДПС України за №42428/40740827/2 від 26.11.2019, №42434/40740827/2 від 26.11.2019, №42241/40740827/2 від 22.11.2019, №42426/40740827/2 від 26.11.2019, №42242/40740827/2 від 22.11.2019 та №42438/40740827/2 від 26.11.2019 скарги залишено без задоволення, а рішення комісії без змін.
Вважаючи прийняті відповідачем 1 рішення протиправними позивач звернувся до суду із даним позовом про їх скасування та зобов`язання відповідача 2 зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).
Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21.12.2016 №1797- VIII внесені зміни та доповнення до Податкового кодексу України та запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
У відповідності до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За визначенням, наданим у підпункті 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Згідно з положеннями пункту 20.2 статті 20 Податкового кодексу України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246), податкова накладна є електронним документом, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з пунктом 11 Порядку №1246 після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.
Відповідно до пунктів 12, 13, 14 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
Згідно з пунктом 17 Порядку №1246, у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.
У відповідності до приписів, наведених у пункті 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України змінена на підставі Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році від 07.12.2017 № 2245-VIII (далі - Закон № 2245-VIII).
Пунктом сьомим розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2245-VIII Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
21 лютого 2018 року постановою Кабінету Міністрів України №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації (пункт 12).
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 13).
Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Системний аналіз наведених норм вказує на те, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.
Окремими положеннями Порядку № 117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі пункту 10 цього Порядку зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.
Так, на час виникнення та розвитку спірних у цій справі правовідносин критерії ризиковості здійснення операцій визначалися листом Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18 за погодженням з Міністерством фінансів України від 22.03.2018. Критерії погоджено за умови, що вони будуть переглянуті протягом місяця.
Крім того, на сайті ДФС України 13.11.2018 оприлюднено критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій (з урахуванням внесених змін, погоджених Міністерством фінансів згідно листа від 31.10.2018 № 26010-06-05/28170), затверджені керівником ДФС України 05.11.2018, відповідно до п. 1.6 п. 1 яких, комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:
- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";
- платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців;
- платник податку юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);
- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;
- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 ПК України;
- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 ПК України;
- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.
Тобто, на час виникнення спірних правовідносин та прийняття спірних у цій справі актів індивідуальної дії, хоча й набула чинності змінена редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, у відповідності до вимог якої прийнято Порядок № 117, проте реалізація механізму зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних поставлена у залежність від наявності критеріїв ризиковості господарських операцій.
Як вбачається з матеріалів справи, реєстрація спірних податкових накладних та розрахунку коригування зупинена із посиланням на підпункт 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку.
У листі Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року Критерії ризиковості платника податку , зокрема, зазначено: 1.Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: … 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України; наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. .
Листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 02.04.2019 по справі №822/1878/18.
Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За таких обставин, суд вважає необґрунтованим посилання контролюючого органу на підпункт 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку як на підставу зупинення реєстрації спірних податкових накладних та розрахунку коригування з огляду на те, що лист ДФС України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18, яким оприлюднено дані критерії, не є нормативно-правовим актом, як не є нормативно-правовим актом критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій, оприлюднені 13.11.2018 на сайті ДФС України.
Отже, відповідачами не доведено, а судом не встановлено наявності підстав для зупинення реєстрації складених позивачем податкових накладних.
Разом із цим, позивач, одержавши квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних, все ж у межах строку, встановленого Законом, направив до контролюючого органу пояснення та копії документів на підтвердження реальності здійснення операцій, зазначених у вказаних податкових накладних реєстрація яких зупинена.
Перелік документів, які є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, вказано в пункті 14 Порядку № 117 та передбачає: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Пунктом 15 Порядку № 117 передбачено, що платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
Проте, Комісія регіонального рівня - комісія ГУ ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, розглянувши ці документи, прийняла Рішення від 12.11.2019 №1327690/40740827, від 08.11.2019 № 1325194/40740827, від 07.11.2019 № 1324334/40740827, від 08.11.2019 № 1325205/40740827, від 07.11.2019 № 1324382/40740827, від 07.11.2019 № 1324338/40740827.
Слід зазначити, що відповідно до пункту 21 Порядку №117, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування є ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.
При цьому, як вбачається зі змісту вказаного рішення, підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкової накладної є ненадання платником податку копій документів, а саме: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт критеріїв оцінки без наведення відповідного підпункту є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Позивачем були надані необхідні документи, що пропонувались для надання податковим органом, проте, з рішень про відмову в реєстрації податкової накладної не зрозуміло, чому саме було прийнято рішення про відмову в здійсненні реєстрації, зважаючи на відсутність зазначення конкретного документа, якого не вистачає або який складено з порушеннями та не приймається до уваги.
Головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами владних повноважень, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, настанов для їх розв`язання що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.
Так, в оскаржуваних рішеннях у графі додаткова інформація зазначено - не надання платником податку копій документів щодо постачання, придбання товарів/послуг, зберігання та транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційний описи), договори з додатками до них.
Суд зауважує, що документи щодо придбання послуг зазначені у графі додаткова інформація оскаржуваних рішень надавались позивачем до контролюючого органу.
Крім того, суд зауважує, що усі інші документи зазначені у графі додаткова інформація оскаржуваних рішень жодним чином не стосуються господарської операції, на виконання якої складені спірні податкові накладні.
Зміст оскаржуваних рішень дає підстави стверджувати, що відповідач 1, розглядаючи подані позивачем документи, не з`ясував специфіку проведених господарських операцій та не визначив документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарських операцій з урахуванням їх змісту і обсягу.
Отже, суд відхиляє доводи контролюючого органу про те, що прийняти рішення про реєстрацію податкових накладних було неможливо із огляду на ненадання позивачем документів щодо постачання, придбання товарів/послуг, зберігання та транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційний описи), договори з додатками до них.
Щодо складських документів (інвентаризаційні описи), суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 961 Цивільного кодексу України, товарний склад на підтвердження прийняття товару видає один із таких складських документів: складську квитанцію; просте складське свідоцтво; подвійне складське свідоцтво.
Тобто, наявність таких документів можливе лише у випадку укладання договору складського зберігання ( ст. 957 ЦК України).
Доказів укладання позивачем такого договору контролюючим органом не надано.
Відтак, вимоги щодо надання складських документів не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства.
Крім того, відповідно до п. 7 Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879, обов`язковим проведення інвентаризації є:
перед складанням річної фінансової звітності в обсязі, визначеному пунктом 6 цього розділу, з урахуванням особливостей проведення інвентаризації і в строки, визначені пунктом 10 цього розділу;
у разі передачі майна державного підприємства або бюджетної установи в оренду, приватизації майна державного підприємства, перетворення державного підприємства, передачі державного підприємства (його структурних підрозділів) або бюджетної установи до сфери управління іншого органу управління (на дату передачі), крім передачі в межах одного органу управління, в інших випадках, визначених законодавством;
у разі зміни матеріально відповідальних осіб, а також у разі зміни керівника колективу (бригадира), вибуття з колективу (бригади) більше половини його членів або на вимогу хоча б одного члена колективу (бригади) при колективній (бригадній) матеріальній відповідальності (на день приймання-передачі справ) в обсязі активів, які знаходяться на відповідальному зберіганні;
у разі встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів) в обсязі, визначеному керівником підприємства;
за судовим рішенням або на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації. У цих випадках інвентаризація має розпочатися у термін та в обсязі, зазначених у належним чином оформленому документі цих органів, але не раніше дня отримання підприємством відповідного документа;
у разі техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха (на день після закінчення явищ) в обсязі, визначеному керівником підприємства;
у разі припинення підприємства в обсязі, визначеному пунктом 6 цього розділу; у разі переходу на складання фінансової звітності за міжнародними стандартами (на дату такого переходу).
Будь-яких підстав для проведення інвентаризації із зазначених в Положенні у період здійснення господарської операції, за якою складена спірна податкова накладна у позивача не було. Тому вимогу їх надання контролюючому органу, як документу, який підтверджує господарську операцію суд вважає неправомірною.
Всі первинні документи які підтверджують господарські операції, за якими складено спірні податкові накладні підприємство надавало контролюючому органу, про що свідчать матеріали справи.
Тому суд зазначає, що відповідач по справі, обмежився лише загальною оцінкою наданих позивачем документів, а тому рішення прийняті відповідачем 1 не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Під час розгляду справи відповідачі як суб`єкти владних повноважень не надали суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навели обґрунтованих мотивів прийняття оскаржуваних рішень.
У той самий час, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентом, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, суд робить висновок, що останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації спірних податкових накладних.
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" від 01.07.2003 вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Таким чином, рішення Комісії ГУ ДПС у Запорізькій області від 12.11.2019 №1327690/40740827, від 08.11.2019 № 1325194/40740827, від 07.11.2019 № 1324334/40740827, від 08.11.2019 № 1325205/40740827, від 07.11.2019 № 1324382/40740827, від 07.11.2019 № 1324338/40740827 є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може, в тому числі, прийняти постанову про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.
Приписами КАС України передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.
Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246, в редакцій на час вирішення спору по суті, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);
неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Тобто, повноваження щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі покладені на Державну фіскальну службу України.
Таким чином, законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов`язання ДФС зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування в ЄРПН.
Разом з цим, судом встановлено, що постановою КМУ №1200 від 18.12.2018 утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України.
Відповідно до Розпорядження КМУ від 21.08.2019 № 682-р Кабінет Міністрів України погоджується з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою КМУ від 06.03.2019 №227 Про затвердження положень про Державну податкову службу в Україні та Державну митну службу в Україні функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Державну податкову службу.
Тобто, фактично функції з реалізації державної податкової політики наразі виконуються ДПС України, у той час, згідно з вищезазначених положень - здійснення функцій ДФС та її територіальних органів припинено.
Відтак, оскільки рішення Комісії ГУ ДПС у Запорізькій області про відмову у реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в ЄРПН від 12.11.2019 №1327690/40740827, від 08.11.2019 № 1325194/40740827, від 07.11.2019 № 1324334/40740827, від 08.11.2019 № 1325205/40740827, від 07.11.2019 № 1324382/40740827, від 07.11.2019 № 1324338/40740827, як встановлено вище, підлягають скасуванню, то, відповідно, з урахуванням положень пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, пунктів 19, 20 Порядку №1246, суд приходить до висновку про задоволення позову також в частині зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 7 від 30.09.2019, № 7 від 31.08.2019, № 8 від 31.07.2019, № 8 від 30.06.2019, № 34 від 31.05.2019, № 53 від 30.04.2019 датою їх одержання.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач 1, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх рішень, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд вважає за необхідне також стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 12612,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Запорізькій області, яке прийняло протиправні рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 139, 143, 243-246 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОД ГРУП ЛТД (69083, м. Запоріжжя, вул. Складська, 8, код ЄДРПОУ 40740827) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 43143945), Державної податкової служби України (04053, м.Київ, Львівська площа, буд.8; код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 12.11.2019 №1327690/40740827, від 08.11.2019 № 1325194/40740827, від 07.11.2019 № 1324334/40740827, від 08.11.2019 № 1325205/40740827, від 07.11.2019 № 1324382/40740827, від 07.11.2019 № 1324338/40740827.
Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 7 від 30.09.2019, № 7 від 31.08.2019, № 8 від 31.07.2019, № 8 від 30.06.2019, № 34 від 31.05.2019, № 53 від 30.04.2019 датою їх одержання.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОД ГРУП ЛТД судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 12612,00 грн. (дванадцять тисяч шістсот дванадцять гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 03.04.2020.
Суддя Ю.В. Калашник
Суд | Запорізький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.04.2020 |
Оприлюднено | 06.04.2020 |
Номер документу | 88573183 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Калашник Юлія Вікторівна
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Калашник Юлія Вікторівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні