Рішення

від 03.04.2020 по справі 640/16654/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1/612

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2020 року м. Київ № 640/16654/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомприватного підприємства Укрптахосервіс доГоловного управління ДФС у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Укрптахосервіс (надалі - позивач/ПП Укрптахосервіс /Підприємство) подало в Окружний адміністративний суд м. Києва позовну заяву, в якій викладені вимоги про визнання протиправним та скасування прийнятого Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві (надалі - відповідач/ГУ ДФС у м. Києві) податкового повідомлення-рішення від 05.07.2019 р. №0559441206 (надалі - ППР №0559441206) в частині застосованого штрафу на суму 44 110,27 грн. за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2019 р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, а також вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Так, свої позовні вимоги ПП Укрптахосервіс обґрунтовує тим, що складені Підприємством в електронній формі податкові накладні на дату виникнення податкових зобов`язань із покупцями ТОВ Омега та ТОВ Альба-Групп були направлені до контролюючого органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - ЄРПН/Реєстр) у встановлений податковим законодавством термін, а тому розрахунок штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних на суму податку на додану вартість (надалі - ПДВ) у розмірі 441 102,72 грн. - є безпідставним.

На виконання вимог ухвали суду, ГУ ДФС у м. Києві подало до Окружного адміністративного суду м. Києва відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення із загальною сумою штрафу у розмірі 76 434,59 грн. прийняте контролюючим органом правомірно, оскільки ПП Укрптахосервіс порушені граничні строки реєстрації податкових накладних в ЄРПН за квітень 2017 р. - березень 2019 р. на загальну суму ПДВ у розмірі 764 345,90 грн.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ПП Укрптахосервіс (код ЄДРОПУ 25661381) зареєстроване 26.06.1998 р., з 02.07.1998 р. перебуває на обліку в ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Як вбачається з оскаржуваного ППР №0559441206, ГУ ДФС у м. Києві на підставі акта камеральної перевірки №6019/26-15-12-06-16/35661381 від 07.06.2019 р. та даних ЄРПН встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених п.201.10 ст.201, та згідно із п.120 1 .1 ст.120-1 Податкового кодексу України застосовано штраф у розмірі 10% на суму 76 434,59 грн. за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ розміром 764 345,90 грн.

Проте позивач вважає вказане ППР неправомірним у частині застосованого штрафу на суму 44 110,27 грн. за затримку реєстрації складених Підприємством на отримувачів (контрагентів-покупців) ТОВ Омега та ТОВ Альба-Групп наступних податкових накладних на загальну суму ПДВ у розмірі 441 102,72 грн., а саме:

1.№81 від 19.12.2018 р. на суму ПДВ у розмірі 11 317,67 грн., зареєстровану 16.01.2019 р.;

2.№82 від 20.12.2018 р. на суму ПДВ у розмірі 14 595,59 грн., зареєстровану 17.01.2019 р.;

3.№83 від 20.12.2018 р. на суму ПДВ у розмірі 28 517,12 грн., зареєстровану 17.01.2019 р.;

4.№86 від 21.12.2018 р. на суму ПДВ у розмірі 194 854,10 грн., зареєстровану 16.01.2019 р.;

5.№77 від 31.12.2018 р. на суму ПДВ у розмірі 191 817,24 грн., зареєстровану 17.01.2019 р.

При цьому, аргументуючи свою позицію щодо наявності підстав для задоволення позову, позивач вказує, що перелічені податкові накладні надіслані в електронному вигляді до ДФС України для реєстрації в ЄРПН вчасно - 15.01.2019 р. о 16:48 год., доказом чого є скріншот з програмного забезпечення М.Е.Doc. , однак квитанції про їх реєстрацію в ЄРПН були отримані ПП Укрптахосервіс із затримкою - лише 16.01.2019 р. та 17.01.2019 р., внаслідок чого, прийняття відповідачем рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН без дотримання установленого законодавством порядку призвело до їх реєстрації поза межами граничних строків.

У той же час ГУ ДФС у м. Києві у своєму відзиві вказує на те, що факт і час приймання (неприймання) чи реєстрації податкових накладних підтверджує друга квитанція, а тому надані позивачем докази в якості підтвердження вчасної реєстрації спірних податкових накладних не можуть свідчити про належне виконання Підприємством свої податкових обов`язків, оскільки інформація щодо дати та часу відправлення електронного звіту в програмному забезпеченні М.Е.Doc. залежить від системних налаштувань дати та часу на комп`ютері, з якого проводиться відправлення документу та фіксується в протоколі подій.

Також відповідач зазначає, що у зв`язку із надісланням позивачем до контролюючого органу кілька примірників одного електронного документа з підстав неотримання першої квитанції, спірні податкові накладні зареєстровано в ЄРПН з порушенням граничного терміну реєстрації.

Згідно із цим, вважаючи, що відповідачем були порушені права та охоронювані законом інтереси Підприємства під час прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних та прийняття ППР №0559441206 в частині застосованого штрафу у розмірі 44 110,27 грн., позивач оскаржив його у судовому порядку.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішенню спору по суті, і в залежності від встановленого суд приймає рішення про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин).

Відповідно до п.201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При цьому єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами (пп.14.1.60 п.14.1 ст.14 ПК України).

Згідно із п.201.7 ст.201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Разом із тим п.201.10 ст.201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п.201.1 ст.201 та/або п.192.1 ст.192 ПК України, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Між іншим, відповідно до абз.14 та 16 п.201.10 ст.201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, зокрема: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Так, абз.2 п.120 1 .1 ст.120-1 ПК України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого ст.201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог ст.ст.192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема, 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

У той же час порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України - постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. №1246 Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних (надалі - Порядок №1246), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно із п.2 Порядку №1246 операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.

Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем (п.3 Порядку №1246).

Між тим п.4 Порядку №1246 передбачено, що до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.

Відповідно до п.5 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених п.192.1 ст.192, п.200 1.3, п.200 1.9 ст.200 1 та п.201.1, п.201.10 і п.201.16 ст.201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

У п.8 та п.10 Порядку №1246 встановлено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених п.9 цього Порядку. Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця).

Згідно із п.11 Порядку №1246 після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

При цьому за вимогами п.12-п.14 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки. За результатами перевірок, визначених п.12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/ або розрахунку коригування (далі - квитанція). Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Відповідно до п.15 Порядку №1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених п.12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Якщо платником податку надіслано для реєстрації кілька примірників однієї податкової накладної та/або розрахунку коригування, зареєстрованими вважаються податкова накладна та/або розрахунок коригування, відомості яких внесені до Реєстру, та платнику податку надіслана відповідна квитанція (п.16 Порядку №1246).

Таким чином, аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що податковим законодавством чітко визначений порядок та механізм складання, підписання, надіслання, прийняття та реєстрації податкових накладних.

Разом із тим суд звертає увагу, що серед інших обов`язків платника податків (продавця товарів/послуг) передбачено обов`язок скласти в установлені терміни податкову накладну та надіслати її в електронному вигляді для реєстрації в ЄРПН до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, у той час як такий орган зобов`язаний надсилати платнику податку в електронній формі протягом операційного дня квитанцію, сформовану за результатами проведеної в автоматизованому режимі перевірки, про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної.

Як вбачається з доданих до позовної заяви доказів, за результатами здійснення господарських операцій з продажу товарів ПП Укрптахосервіс складені податкові накладні на покупців ТОВ Омега (№81 від 19.12.2018 р., №82 від 20.12.2018 р., №83 від 20.12.2018 р., №86 від 21.12.2018 р.) та ТОВ Альба-Групп (№77 від 31.12.2018 р.), які 15.01.2019 р. о 16:48 год. були надіслані в електронній формі до ДФС України для реєстрації в ЄРПН за допомогою M.E.Dос. - поширеного українського програмного забезпечення для подання звітності до контролюючих органів та обміну юридично значущими первинними документами між контрагентами в електронному вигляді.

Крім того, відповідно до наданого позивачем в якості доказу щодо наявності підстав для задоволення позову висновку ТОВ Незалежний інститут судових експертиз №9401 від 01.11.2019 р. експертного комп`ютерно-технічного дослідження інформації, яка оброблялась автоматизованою системою подання звітності M.E.Dос. та електронною поштою за запитом ПП Укрптахосервіс , електронні документи (податкові накладні №81 від 19.12.2018 р., №82 від 20.12.2018 р., №83 від 20.12.2018 р., №86 від 21.12.2018 р. та №77 від 31.12.2018 р.), стосовно яких поставлені перед експертом питання про їх направлення 15.01.2019 р. о 16:48 год. до ДФС для реєстрації у ЄРПН, були відправлені електронною поштою 15.01.2019 р. о 16:48 год. за поясним часом м. Києва.

Враховуючи зазначені вище обставини, суд погоджується із доводами позивача про вчасне надіслання спірних податкових накладних в електронному форматі до ДФС України для їх реєстрації в ЄРПН, що не спростовано відповідачем у передбаченому ст.77 КАС України порядку.

Більше того, контролюючим органом на підтвердження виконання вимог п.201.10 ст.201 ПК України щодо надіслання протягом операційного дня - 15.01.2019 р. квитанції в електронному вигляді у текстовому форматі про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкових накладних не було надано до суду жодного доказу, як і не надано доказів несправності засобів телекомунікаційного зв`язку Підприємства чи інших доказів на підтвердження наявності вини позивача у порушенні граничного строку надіслання податкових накладних до ДФС України для реєстрації їх у ЄРПН.

При цьому суд звертає увагу на посилання ГУ ДФС у м. Києві у своєму відзиві щодо неодноразового надіслання Підприємством примірників одного електронного документа до ДФС України для реєстрації у ЄРПН саме у зв`язку із неотриманням обов`язкової першої квитанції, що також свідчить про невиконання контролюючим органом встановлених податковим законодавством вимог.

Поряд із цим, суд не приймає посилання відповідача на п.11 Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 р. №557 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 р. за №959/30827, в абз.3 якого зазначено, що якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом, оскільки спірні податкові накладні були надіслані Підприємством 15.01.2019 р. о 16:48 год. - до закінчення операційного дня, а тому контролюючий орган був зобов`язаний надіслати першу квитанцію автору електронного документа до 20-ї години цього ж операційного дня, що узгоджується із абз.1 п.11 вказаного Порядку та п.201.10 ст.201 ПК України.

Між тим слід зазначити, що Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював особливу важливість принципу належного урядування , який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовний спосіб (рішення у справах Беєлер проти Італії , Онер`їлдіз проти Туреччини , Москаль проти Польщі ).

У той же час судом встановлено, що перші квитанції ДФС України про отримання податкових накладних та другі квитанції про їх реєстрацію в ЄРПН датовані лише 16.01.2019 р. та 17.01.2019 р., що суперечить вимогам законодавства.

Разом із цим, суд враховує, що відповідно до п.109.1 ст.109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. При цьому відповідальність платника податків у вигляді застосування штрафних (фінансових) санкцій передбачена лише за умови вчинення платником податків порушень, визначених законами з питань оподаткування (ст.110 та ст.111 ПК України).

Крім того, суд вважає за належне звернути увагу на викладену позицію у постанові Верховного Суду від 18.01.2018 р. у справі №804/5153/17 про те, що у разі вчинення платником податку з метою своєчасної реєстрації податкової накладної всіх необхідних дій, натомість її реєстрація була здійснена з порушенням граничного терміну з незалежних від платника податку причин, то в такому разі відсутні підстави для застосування штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної.

Таким чином, дослідивши обставини направлення позивачем до ДФС України податкових накладних №81 від 19.12.2018 р., №82 від 20.12.2018 р., №83 від 20.12.2018 р., №86 від 21.12.2018 р. та №77 від 31.12.2018 р. для реєстрації їх в ЄРПН, суд дійшов висновку, що ПП Укрптахосервіс у повному обсязі виконало свій обов`язок щодо складання, підписання та надсилання електронних документів до ДФС України для їх реєстрації в ЄРПН з урахуванням встановлених п.201.10 ст.201 ПК України граничних строків для подання таких документів, проте відповідач всупереч визначеним вимогам податкового законодавства не виконав покладених на нього зобов`язань та не надіслав Підприємству до закінчення операційного дня 15.01.2019 р. квитанцій в електронному вигляді у текстовому форматі про прийняття зазначених податкових накладних або про їх неприйняття із зазначенням відповідних причин, або зупинення реєстрації податкової накладних.

Згідно із цим, враховуючи передбачені п.201.10 ст.201 ПК України правові наслідки, відповідно до вимог якого у разі ненадіслання протягом операційного квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування така податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН, слід вважати податкові накладні №81 від 19.12.2018 р., №82 від 20.12.2018 р., №83 від 20.12.2018 р., №86 від 21.12.2018 р. та №77 від 31.12.2018 р. на загальну суму ПДВ у розмірі 441 102,72 грн. зареєстрованими в ЄРПН у день їх надходження до ДФС України - 15.01.2019 р.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду №К/9901/1807/17 від 23.01.2018 р. у справі №806/832/17 та №К/9901/40743/18 від 17.04.2018 р. у справі №820/6330/16.

Підсумовуючи вищевикладене, наведені у сукупності обставини та досліджені документальні докази суд вважає достатніми для висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ПП Укрптахосервіс , оскільки матеріалами справи підтверджується вчинення позивачем усіх необхідних дій з метою реєстрації податкових накладних №81 від 19.12.2018 р., №82 від 20.12.2018 р., №83 від 20.12.2018 р., №86 від 21.12.2018 р. та №77 від 31.12.2018 р. у встановлений ПК України термін, а тому суд не вбачає законних підстав для застосування відповідачем штрафних санкцій за несвоєчасну їх реєстрацію в ЄРПН, як наслідок, оскаржуване ПП №0559441206 підлягає скасуванню у цій частині.

Інші доводи сторін не спростовують викладеного та не доводять протилежного.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Так, позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні) сформовану, зокрема, у справах Салов проти України (заява №65518/01 від 06.09.2005 р., п.89), Проніна проти України (заява №63566/00 від 18.07.2006 р., п.23) та Серявін та інші проти України (заява №4909/04 від 10.02.2010 р., п.58) принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) від 09.12.1994 р., п.29).

Відповідно до ч.5 та ч.8 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно із ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ПП Укрптахосервіс у повному обсязі, оскільки відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірність прийняття ним ППР №0559441206 в частині застосованого штрафу у розмірі 44 110,27 грн.

Відповідно до ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи наявність у матеріалах справи платіжного доручення №1911 від 28.08.2019 р. про сплату Підприємством судового збору на суму 1921,00 грн., оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі суд вирішив всі судові витрати стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов приватного підприємства Укрптахосервіс до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.07.2019 р. №0559441206 в частині застосування штрафу на суму 44 110,27 грн.

3. Стягнути на користь приватного підприємства Укрптахосервіс (03040, м. Київ, пр.-т 40-річчя Жовтня, буд.68, кв.142, код ЄДРПОУ 25661381) судові витрати у розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя Н.В. Клочкова