Постанова

від 24.03.2020 по справі 420/4558/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/4558/19

Категорія:111030000 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н.В.

Місце ухвалення: м. Одеса

Дата складання повного тексту: 31.10.2020 р.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Бітова А.І.

суддів - Лук`янчук О.В.

- Ступакової І.Г.

при секретарі - Рощіній К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "ОБСЛУГОВУЮЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "НОВИЙ КВАРТАЛ" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ОБСЛУГОВУЮЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "НОВИЙ КВАРТАЛ" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю "ОБСЛУГОВУЮЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "НОВИЙ КВАРТАЛ" (далі ТОВ "ОП "НОВИЙ КВАРТАЛ") звернулося до суду з позовом до Головного управління (далі ГУ) ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16 липня 2019 року:

- №0033731405, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 553 885 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 276 943 грн. за порушення п.44.1, п.44.2 ст. 44, пп.134.1.1 п.134.1 ст. 134 ПК України;

- №0033741405 за платежем адміністративні штрафи та інші санкції у сумі 510 грн. за порушення п.44.3 ст. 44 ПК України.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що документальна перевірка проводиться, зокрема, на підставі звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, первинних документів, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Натомість висновки перевіряючих щодо порушення позивачем податкового законодавства базуються лише на підставі аналітичної інформації із використанням показників оплати праці працівників контрагентів позивача, при цьому нехтуючи всіма іншими первинними документами по цим господарським угодам, які доводять реальність намірів суб`єктів господарювання у виконанні умов договорів, документами, які підтверджують факти поставки (переміщення) товару, а також, фактами реального виконання підрядних робіт, які виражені в актах виконаних робіт та у результаті побудованого та зданого в експлуатацію об`єкта будівництва. Відтак, вказані висновки перевіряючих є безпідставними та такими, що були встановлені з порушенням вимог ст. 75 ПК України, оскільки перевіряючими не було здійснено належного аналізу господарських операцій та первинної документації позивача.

Стосовно відсутності у ТОВ "ІНСТАЛ ТРЕЙД" та ТОВ "ЕКСПРЕСПОЛ" належних трудових ресурсів для виконання відповідних підрядних робіт, позивач зазначає, що за умови того, що будівництво ведеться не державними підприємствами, за не бюджетні кошти, законодавство України не ставить перед суб`єктами господарювання обов`язку у відображенні участі субпідрядників у типовій формі № КБ-2в, № КБ-3 по виконанню вказаних робіт.

Крім того, позивач також зазначав, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі №815/2946/13-а, від 17 квітня 2018 року у справ №820/475/17.

Щодо посилання перевіряючих, що до перевірки не надані товарно-транспортні накладні (далі ТТН), що підтверджують факт переміщення товару, позивач зазначив, що обов`язковість ТТН передбачена для перевізників, вантажовідправників та вантажоодержувачів, які є замовниками послуг з перевезень, а тому не поширюється на позивача, оскільки перевезення товару здійснювалось його контрагентом. Крім того, наявність чи відсутність ТТН є лише доказом дотримання чи порушення правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов`язані з дотриманням вимог податкового законодавства.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що господарські операції між ТОВ "ОП "НОВИЙ КВАРТАЛ" та ТОВ "ЕКСПРЕСПОЛ", ТОВ "ІНСТАЛ ТРЕЙД" не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності необхідних складських приміщень, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності.

Щодо визначення заниження грошового зобов`язання з податку на прибуток, відповідач посилається на п.44.1 ст. 44 ПК України та зазначає, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абз.1 цього пункту.

Справу розглянуто за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року в задоволенні позову ТОВ "ОП "НОВИЙ КВАРТАЛ" до ГУ ДФС України в Одеській області про визнання протиправними та скасування ППР від 16 липня 2019 року відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі ТОВ "ОП "НОВИЙ КВАРТАЛ" ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також у зв`язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги:

- перевіряючими зроблені хибні висновки щодо порушення позивачем податкового законодавства України, всі висновки перевіряючих базуються на попередніх актах перевірки позивача (акт ДФС від 25 квітня 2018 року №904/15-32-14- 9188770, від 13 червня 2018 року №1287/15-32-14-05/39188770), рішення ДФС по яким оскаржуються та станом на теперішній перебувають на розгляді в судах різних інстанцій. Предметом оскарження позивачем рішень ДФС по вище переліченим перевіркам є неправомірне встановлення перевіряючими завищення суми від`ємного значення позивачем, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного у зв`язку з відсутністю у контрагентів позивача (в т.ч. ТОВ "ІНСТАЛ ТРЕЙД" та ТОВ "ЕКСПРЕСПОЛ") належних трудових ресурсів для виконання відповідних підрядних робіт на користь позивача (в т.ч. відсутності у звітності контрагентів з 1 оплат праці найманим працівникам, як податковим агентом), ТТН, тощо. Податкових зобов`язань з податку на прибуток вказані попередні акти не містили, лише з ПДВ, проте оскаржуваним Актом перевірки встановлені аналогічні порушення попередніх двох перевірок та донараховано податок на прибуток;

- висновки перевіряючих щодо порушення позивачем податкового законодавства базуються лише на підставі аналітичної інформації із використанням показників оплати праці працівників контрагентів позивача, при цьому нехтуючи всіма первинними документами по цим господарським угодам, які доводять реальність намірів суб`єктів господарювання у виконанні умов договорів, документами, які підтверджують факти поставки (переміщення) товару, а також фактами реального виконання підрядних робіт, які виражені в актах виконаних робіт та у результаті побудованого зданого в експлуатацію об`єкта будівництва. Відтак, вказані висновки перевіряючих є безпідставними та такими, що були встановлені з порушенням вимог ст. 75 ПК України, оскільки перевіряючими не було здійснено належного аналізу господарських операцій та первинної документації позивача;

- ТОВ "ОП "НОВИЙ КВАРТАЛ" не погоджується із позицією податкового органу стосовно відсутності у ТОВ "ІНСТАЛ ТРЕЙД" та ТОВ "ЕКСПРЕСПОЛ" належних трудових ресурсів для виконання відповідних підрядних робіт на користь позивача (в т.ч. відсутності у звітності контрагентів з ЄСВ оплат праці найманим працівникам, як податковим агентом). Зазначає, що листом Міністерства регіонального розвитку та будівництва в Україні від 09 березня 2010 року №12/19-2-9-21-2368 роз`яснено, що типові форми первинних облікових документів у будівництві "Акт приймання виконаних будівельних робіт" (типова форма №КБ-2в) та "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати" (типова форма №КБ-3), затверджені Наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва в Україні від 04 грудня 2009 року №554, приведені у відповідність до вимог чинного законодавства. Зазначені типові форми підлягають обов`язковому застосуванню при проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи між замовниками та виконавцями робіт з будівництва, що здійснюється за рахунок бюджетних коштів та коштів підприємств, установ і організацій державної власності. Відповідно до пп.е п.5 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року №731 (із змінами), не підлягають державній реєстрації форми звітності, у тому числі щодо державних статистичних спостережень, адміністративних даних та інші. По об`єктах, будівництво яких здійснюється за рахунок інших джерел фінансування, типові форми застосовуються відповідно до умов договору підряду;

- в договорах про виконання підрядних робіт містяться пункти, які надають право Підряднику залучати до виконання будівельних та монтажних робіт субпідрядників, вказане право Підрядника також не звужується Законом, а за умови того, що будівництво ведеться не державними підприємствами, за не бюджетні кошти, законодавець не ставить давить перед суб`єктами господарювання обов`язку у відображенні участі субпідрядників у типовій формі №№КБ-2в, КБ-3, по виконанню вказаних робіт;

- щодо ненадання ТТН, апелянт зазначає, що Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженого Наказом Міністерства транспорту України 14 жовтня 1997 року №363, передбачена обов`язковість ТТН для перевізників, вантажовідправників та вантажоодержувачів, які є замовниками послуг з перевезень. Тобто норма вказаного положення Правил не поширюється на позивача, оскільки перевезення товару здійснювалось його контрагентом. Крім того, наявність чи відсутність ТТН є лише доказом дотримання чи порушення правил перевезень автомобільним транспортом, не пов`язані з дотриманням вимог податкового законодавства. ПК України або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено будь-яких обмежень, ніж наявність належним чином оформленої податкової накладної, щодо включення до податкового кредиту суми сплаченого при цьому доказом поставки товару та його отримання позивачем свідчить належним чином оформлена податкова накладна.

- суд першої інстанції зазначає про взаємопов`язаність розглядаємої справи із провадженням по справі №815/2375/18, по якому рішення суду першої інстанції прийнято на користь позивача, а рішення суду апеляційної інстанції прийнято на користь відповідача, при цьому ігнорує посилання позивача в адміністративному позові про наявність іншої пов`язаної справи провадження №1540/3280/18, по якому рішенням суду першої інстанції прийнято на користь позивача і є остаточним (набрало законної сили).

Відзиву на апеляційну скаргу ГУ ДФС в Одеській області не подано.

У відкритому судовому засіданні суду апеляційної інстанції, яке відбулось 21 січня 2020 року, представниками ТОВ "ОП "НОВИЙ КВАРТАЛ" та ГУ ДФС в Одеській області надано пояснення по справі.

Учасники справи в судове засідання, призначене на 24 березня 2020 року, не з`явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлені належним чином. Враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, судова колегія, у відповідності до ч.2 ст. 313 КАС України, визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання, призначеного на 24 березня 2020 року, за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ТОВ "ОП "НОВИЙ КВАРТАЛ", перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції та неоспорені учасниками апеляційного провадження:

ГУ ДФС в Одеській області на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст. 20, пп.78.1.4 п.78.1. п.78.2 ст. 78 ПК України, Наказу ГУ ДФС в Одеській області від 10 червня 2019 року №4444 та запиту, від 22 травня 2019 року №10879/10/15-32- 14-05-07 щодо надання податкової інформації та документального підтверджень щодо встановлення заниження об`єкту оподаткування з податку на прибуток, проведена позапланова виїзна документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2018 року по 31 березня 2019 року.

В акті перевірки ГУ ДФС в Одеській області від 26 червня 2019 року №1242/15-32-14-05/39188770 зазначено, що перевіркою ТОВ "ОП "НОВИЙ КВАРТАЛ" на порушення: п.44.1, п.44.2 ст. 44, пп.134.1.1 п.134.1 ст. 134 ПК України, ст. 1, п.2 ст. 3, ст. 4, п.6 ст. 8, ст. 9 Закону України №996-ХІV від 16 липня 1999 року "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", із змінами та доповненнями, п.2.1. п.2.4, п.2.14, п.2.15 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 за №168/704, в результаті чого встановлено заниження грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 553 885 грн., у т.ч.:

2018 році - 529 593 грн., І кварталі 2019 року - 24 292 грн. у зв`язку з завищенням показників витрат по ряд.2050 Форми 2 Фінансового звіту "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)" на суму 3 077 135 грн., у т.ч.: 2018 рік - 2 942 181 грн., І квартал 2019 - 134 954 грн.

Пунктом 3.1.1.1. акту від 26 червня 2019 року №1242/15-32-14-05/39188770 щодо визначення доходу та фінансового результату до оподаткування, визначених за правилами бухгалтерського обліку, наведена інформація, що ТОВ "ОП "НОВИЙ КВАРТАЛ" на підставі Дозволів на виконання будівельних робіт ДАБІ України від 10 жовтня 2016 року №115163150808, від 02 жовтня 2017 року №ОД112172751714, від 02 жовтня 2017 року №ОД112172751490 (відповідно) здійснювало будівництво об`єктів - багатоповерхових житлових будинків:

- "10-ти секційного за адресою: с. Крижанівка, Крижанівська сільська рада, Одеська область, земельні ділянки №5122783200:01:002:2014, №5122783200:01:002:1613";

- "9-ти секційного за адресою: с. Крижанівка, Крижанівська сільська рада, Одеська область, земельні ділянки №5122783200:01:002:2094";

-"10-ти секційного за адресою: с. Крижанівка, Крижанівська сільська рада, Одеська область, земельні ділянки №5122783200:01:002:2094".

Актом зафіксовано, що ТОВ "ОП "НОВИЙ КВАРТАЛ" для будівництва об`єктів використовувало кошти, що надходили на рахунок у вигляді авансових платежів від покупців згідно попередніх Договорів купівлі - продажу майнових прав на квартири у цих будинках, що будуються, які мають довготривалий строк виконання (більш 1-го року), та зазначено, що частина даних Договорів підпадає під правила оподаткування, визначені п.187.9 ст. 187 ПК України, тобто:

"...187.9. Датою виникнення податкових зобов`язань виконавця довгострокових договорів (контрактів) є дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами (контрактами).

Для цілей цього пункту довгостроковий договір (контракт) - це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання...."

Рішеннями ДАБІ України були видані сертифікати, які засвідчують відповідність закінчених об`єктів будівництва проектній документації та готовність багатоповерхових житлових будинків до експлуатації, а саме:

- від 29 грудня 2017 року, серії ІУ №163173631759, (10-ти секційний за адресою: с. Крижанівка, Крижанівська сільська рада, Одеська область, земельні ділянки №5122783200:01:002:2014, №5122783200:01:002:1613;

- від 12 лютого 2019 року, серії ОД №162190431211, (9-ти секційний із вбудовано-прибудованими громадськими приміщеннями за адресою: Одеська область, Лиманський район, с. Крижанівка, земельна ділянка №5122783200:01:002:2094.

У акті зроблено посилання на висновки акту попередньої перевірки ГУ ДФС в Одеській області від 13 червня 2018 року №1287/15-32-14-05/39188770, яким зазначено, що основні договори на передачу у власність покупцям житлових та/або нежитлових приміщень у періоді: до 01 січня 2018 року не укладалися, фактична передача результатів робіт (житлових та/ або нежитлових приміщень) - не здійснювалась, в зв`язку з чим, відповідно до правил, визначених положеннями П(С)БО 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290, ТОВ "ОП "НОВИЙ КВАРТАЛ" за період - до 01 січня 2018 року, доходи від основної діяльності не отримував /не нараховував, та відповідно, витрати від основної діяльності, - не формувало.

На підставі акта перевірки ГУ ДФС в Одеській області від 26 червня 2019 року №1242/15-32-14-05/39188770 прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що операції, які були предметом розгляду у справі №815/2375/18 та у даній справі, здійснені на підставі одних і тих же договорів між тими ж контрагентами. Також, суд першої інстанції дійшов висновку, що відсутність копії актів здавання виробничої документації, актів закінчення робіт, документальних доказів обміну між генеральним підрядником та субпідрядником проектною, тендерною та робочою документацією в ході виконання будівельних робіт (зокрема, у вигляді актів приймання-передачі), документів, що засвідчують кваліфікацію та допуск працівників субпідрядника до робіт підвищеної небезпеки, свідчить про непідтверження позивачем реальності господарських операцій.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що платник податків - ТОВ "ОП "НОВИЙ КВАРТАЛ" не мав права відображати в бухгалтерському обліку витрати по взаємовідносинам з ТОВ "ІНСТАЛ ТРЕЙД" та ТОВ "ЕКСПРЕСПОЛ" за період грудень 2016 року та з 01 квітня 2017 року по 31 грудня 2017 року, які не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, з урахуванням відсутності власного чи орендованого майна (виробничих/ складських приміщень, обладнання, транспортних засобів, тощо), які економічно необхідні для здійснення діяльності підприємства, та свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності.

Судова колегія не погоджується з цими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно п.44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абз.1 цього пункту.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п.44.2).

Відповідно до п.п.134.1.1 ст. 134 ПК України, об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст. 9 цього Закону)

Відповідно до п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 (далі Положення №88) первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників п.2.15 Положення №88).

Положенням (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року №73 визначено, що доходи - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов`язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Згідно п.5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Аналізуючи вищенаведені норми діючого законодавства, судова колегія дійшла висновку, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування об`єкту оподаткування податком на прибуток наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

Як вбачається з акту перевірки та матеріалів справи, ТОВ "ОП "НОВИЙ КВАРТАЛ" у перевіряємий податковим органом період, здійснювало будівництво об`єктів - багатоповерхових житлових будинків:

- "10-ти секційного за адресою: с. Крижанівка, Крижанівська сільська рада, Одеська область, земельні ділянки №5122783200:01:002:2014, №5122783200:01:002:1613";

- "9-ти секційного за адресою: с. Крижанівка, Крижанівська сільська рада, Одеська область, земельні ділянки №5122783200:01:002:2094";

-"10-ти секційного за адресою: с. Крижанівка, Крижанівська сільська рада, Одеська область, земельні ділянки №5122783200:01:002:2094".

На підставі чого між позивачем (як замовником) та ТОВ "ІНСТАЛ ТРЕЙД" та ТОВ "ЕКСПРЕСПОЛ" (як підрядниками) було укладено договори підряду.

Між позивачем (Замовник) та ТОВ "ЕКСПРЕСПОЛ" (Підрядник) було укладено договір підряду №08/12/16 від 08 грудня 2016 року, предметом якого є "монтаж напівсухої стяжки на будівництві 10-ти секційного багатоетажного багатоквартирного житлового будинку, розташованого за адресою: Одеська область, с.Крижанівка, земельна ділянка №5122783200:01:002:2014, №5122783200:01:002:1613".

Відповідно до п.п.4.4.3 та п.6 Договору підрядник, для виконання робіт, має право залучати субпідрядні організації на свій погляд та забезпечувати координацію їх діяльності на будівельному майданчику. Згідно п.5.1 Договору загальна вартість виконаних підрядником робіт (договірна вартість) в т.ч. матеріали та обладнання становить 2 265 000,00 грн., в тому числі ПДВ 377 500,00 грн.

За перевіряємий період між позивачем (Замовник) та ТОВ "ІНСТАЛ ТРЕЙД" (Підрядник) було укладено договір №050517/2 від 05 травня 2017 року, предметом якого є "прокладання водопроводу 32мм довжиною 110м на території автомобільної стоянки 19-секційного житлового будинку по вулиці Сахарова". Відповідно до п.п.6.4.3 Договору підрядник, для виконання робіт, має право залучати субпідрядні організації. Згідно п.п. 4.1.2 після закінчення робіт на підставі форми КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт" та форми КБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт (та затрат) Замовних перераховує на поточний рахунок підрядника другу частину у розмірі 30%".

Також, за перевіряємий період між позивачем (Замовник) та ТОВ "ІНСТАЛ ТРЕЙД" (Підрядник) було укладено договір №050517/1 від 05 травня 2017 року, предметом якого є "Будівництво зовнішніх мереж водопроводу, господарсько-побутової та зливової каналізації групи 10-поверхових будинків в складі мкр.4-5 ж/м "Котовського" Лиманського р-н, Одеської обл.". Відповідно до п.п.6.4.3 Договору підрядник, для виконання робіт, мас право залучати субпідрядні організації. Згідно п.п.4.1. Договору сторони складають довідки форми КБ-2в та КБ-3. Підпункт 3.1 договірна ціна складає 3 630 688 грн., у т.ч. ПДВ 605 114 грн.

Як вбачається з акту перевірки, контролюючий орган дійшов висновку про неможливість виконання цих господарської операції вищезазначеними контрагентами, оскільки згідно "Відомостей про нарахування заробітної плати (доходи, грошового забезпечення) застрахованим особам" у вересні 2017 року штатна численність ТОВ "ІНСТАЛ ТРЕЙД" відповідно складає - 8 осіб, а штатна численність ТОВ "ЕКСПРЕСПОЛ" згідно "Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів" - 1 особа, які у свою чергу не могли змоги виконати обсяги робіт відображених в довідках КБ-3 та актах прийомки виконаних робіт (форми КБ-2в) в установлені строки.

Судова колегія вважає такі висновки акту помилковими та такими, що спростовуються фактичними обставинам справи, виходячи з наступного.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, товариство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності мають свідчити про факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 77 КАС України обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень. Крім того, у таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Проте, у разі надання контролюючим органом доказів, які свідчать, що документи, на підставі яких платник податків сформував дані податкового обліку, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту ч.1 ст. 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В підтвердження виконання даних договорів із підрядниками-контрагентами позивачем надано наступні первинні та інші документи: видаткові та податкові накладні, розрахунки вартості, рахунки - фактури, довідки форми КБ-3, акти прийомки виконаних робіт (форми КБ-2в), технічні висновки, акти готовності об`єкта до експлуатації, виписки по рахунку та платіжні доручення (в підтвердження оплати робіт), інші.

Дослідивши первинні документи, надані позивачем на підтвердження виконання договорів підряду, судова колегія дійшла висновку, що вони містять відомості, що у повній мірі відображають суть господарських операцій та підтверджують їх фактичне здійснення, а отже, згідно з п.44.1 ст. 44 ПК України, є підставою для податкового обліку.

Судова колегія зазначає, що наведені контролюючим органом в акті перевірки розрахунки людино-годин, робочих днів, норми тривалості робочого часу та інші розрахункові показники не є доказами неможливості проведення відповідних робіт господарюючим суб`єктом, такі розрахунки є суб`єктивними та носять виключно інформаційних характер.

Крім того, висновки про відсутність достатніх як трудових так і матеріальних ресурсів контролюючим органом здійснено на підставі податкової інформації, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, проте така інформація носить виключно інформативний характер та сформована фактично без дослідження первинних документів податкового обліку, а отже не є належним доказом в розумінні норм КАС України. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган.

Така правова позиція узгоджується з висновком Верховного Суду у постанові від 12 липня 2019 року у справі №808/109/18.

Крім того, листом Міністерства регіонального розвитку та будівництва в Україні від 09 березня 2010 року № 12/19-2-9-21-2368 роз`яснено, що типові форми первинних облікових документів у будівництві "Акт приймання виконаних будівельних робіт" (типова форма №КБ-2в) та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати" (типова форма №КБ-3), затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва в Україні від 04 грудня 2009 року №554, приведені у відповідність до вимог чинного законодавства. Зазначені типові форми підлягають обов`язковому застосуванню при проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи між замовниками та виконавцями робіт з будівництва, що здійснюється за рахунок бюджетних коштів та коштів підприємств, установ і організацій державної власності. Відповідно до пп."е" пункту 5 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року №731 (із змінами), не підлягають державній реєстрації форми звітності, у тому числі щодо державних статистичних спостережень, адміністративних даних та інші. По об`єктах, будівництво яких здійснюється за рахунок інших джерел фінансування, типові форми застосовуються відповідно до умов договору підряду.

Згідно ст. 838 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов`язаний одержати спеціальний дозвіл.

Статтею 838 ЦК України передбачено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов`язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов`язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред`являти один одному вимоги, пов`язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

В вищезазначених договорах про виконання підрядних робіт містяться пункти, які надають право підряднику залучати до виконання будівельних та монтажних робіт субпідрядників. Вказане право підрядника також не звужується Законом, а за умови того, що будівництво ведеться не державними підприємствами, за небюджетні кошти, законодавець не ставить перед суб`єктами господарювання обов`язку у відображенні участі субпідрядників у типовій формі № КБ-2в, № КБ-3 по виконанню вказаних робіт.

Крім того, слід також зазначити, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі №815/2946/13-а, від 17 квітня 2018 року у справ №820/475/17.

Видами діяльності позивача (згідно інформації з ЄДР) є: Код КВЕД 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику; Код КВЕД 43.13 Розвідувальне буріння; Код КВЕД 81.10 Комплексне обслуговування об`єктів (основний); Код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; Код КВЕД 42.21 Будівництво трубопроводів.

Отже, поставлений товар та отримані послуги від ТОВ "ЕКСПРЕСПОЛ" та ТОВ "ІНСТАЛ ТРЕЙД" використовувались позивачем безпосередньо у власній господарській діяльності.

Також, судова колегія враховую те, що рішенням ДАБІ України видано сертифікат від 29 грудня 2017 року серія ІV №163173631759, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та його готовність до експлуатації (10-ти секційний багатоповерховий багатоквартирний житловий будинок за адресою: с. Крижанівка, Крижанівська сільська рада, Одеська область, земельні ділянки №5122783200:01:002:2014, №5122783200:01:002:1613 та рішенням Департаменту ДАБІ в Одеській області видано сертифікат від 12 лютого 2019 року серія ОД №162190431211, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та його готовність до експлуатації (9-ти секційний багатоповерховий багатоквартирний житловий будинок із вбудовано-прибудованими громадськими приміщеннями за адресою: Одеська область Лиманський район, Крижанівка, земельна ділянка №5122783200:01:002:2094.

Стосовно висновків акту перевірки податкового органу, що первинні документи, надані до перевірки, не відображають реального здійснення операцій із придбання товару ("Цемент ПЦ 11/Б-Ш-400", "Пісок") у ТОВ "ЕКСПРЕСПОЛ", оскільки до перевірки не надані товарно-транспортні накладні, що підтверджують факт переміщення товару, судова колегія зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що згідно наданих Видаткових накладних від 04 грудня 2017 року №РН-0000005 підприємством ТОВ "ЕКСПРЕСПОЛ", реалізовано ТОВ "ОП "НОВИЙ КВАРТАЛ" товар з номенклатурою "Цемент ПЦ ІІ/Б-Ш-400" у кількості 750 кг, на суму ПДВ 262,5 грн. та від 04 грудня 2017 року №РН-0000006 товар з номенклатурою "Пісок" у кількості 39,820 т., на суму ПДВ 2 521,96 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документом для здійснення внутрішніх перевезень вантажів для водія є, серед інших, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж.

Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14 жовтня 1997 року затверджені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі Правила №363).

Відповідно до п.1 Правил №363 товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

За змістом п.п.4 та 11.6 Правил №363 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів.

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача, передається Перевізнику.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року №207 затверджено Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні.

За змістом п.п.1 та 2 вказаного Переліку наявність ТТН є обов`язковою у випадку здійснення перевезень на договірних умовах. У випадку ж здійснення перевезення для власних потреб - накладна не оформлюється.

Таким чином, ТТН підтверджує факт надання послуг з перевезення товарів (якщо таке перевезення здійснюється на договірних умовах), документує рух матеріальних цінностей та є одним із доказів реальності здійснення господарської операції з постачання товарів.

Відсутність ТТН, тим не менш, не може бути самостійною підставою вважати господарську операцією такою, що не відбулася, а причини відсутності ТТН у кожному конкретному випадку мають бути досліджені судом.

Тому питання щодо наявності ТТН, а також правильності її оформлення має оцінюватися в сукупності з іншими документами, створеними в процесі здійснення господарської операції.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21 лютого 2019 року у справі №817/684/14

Судова колегія вважає, що видаткові накладні, складені між позивачем та ТОВ "ЕКСПРЕСПОЛ", відповідають вимогам чинного законодавства України, зокрема, вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Правил №363 та підтверджують факт отримання товару.

Отже, системний аналіз матеріалів цієї справи дозволяє дійти до висновку про те, що попри відсутність ТТН, реальність здійснених позивачем операцій з придбання цементу та піску не викликає ґрунтовних сумнівів.

За таких обставин, судова колегія доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ "ОП "НОВИЙ КВАРТАЛ" про скасування спірних податкових повідомлень-рішень і, відповідно, необхідність їх задоволення.

Судова колегія критично відноситься до посилань суду першої інстанції на правову оцінку, надану П`ятим апеляційним адміністративним судом у справі №815/2375/18, оскільки відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судова колегія, керуючись п.п.3, 4 ч.1 ст. 317 КАС України вважає необхідним, скасовуючи рішення суду першої інстанції, ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ "ОП" НОВИЙ КВАРТАЛ".

Судова колегія вирішила питання щодо розподілу судових витрат відповідно ст.ст. 139-143 КАС України.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "ОП "НОВИЙ КВАРТАЛ" було сплачено судовий збір за подачу адміністративного позову у розмірі 12 470,07 грн., що підтверджується платіжним дорученням №304 від 29 липня 2019 року та за подачу апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції у розмірі 18 750,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням 297 від 20 листопада 2019 року.

Керуючись ст.ст. 308, 310, п.2 ч.1 ст. 315, п.п.3, 4 ч.1 ст. 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ОБСЛУГОВУЮЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "НОВИЙ КВАРТАЛ" задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким позов товариства з обмеженою відповідальністю "ОБСЛУГОВУЮЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "НОВИЙ КВАРТАЛ" задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 16 липня 2019 року:

- №0033731405, яким товариству з обмеженою відповідальністю "ОБСЛУГОВУЮЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "НОВИЙ КВАРТАЛ" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 553 885 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 276 943 грн. за порушення п.44.1, п.44.2 ст. 44, пп.134.1.1 п.134.1 ст. 134 ПК України;

- №0033741405 за платежем адміністративні штрафи та інші санкції у сумі 510 грн. за порушення п.44.3 ст. 44 ПК України.

Стягнути з рахунку бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 39398646) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ОБСЛУГОВУЮЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "НОВИЙ КВАРТАЛ" (65009, м. Одеса, вул. Сонячна, 5 код ЄДРПОУ 39188770) судовий збір у розмірі 12 470,07 (дванадцять тисяч чотириста сімдесят) грн. 07 коп. за подачу адміністративного позову та 18 750,00 (вісімнадцять тисяч сімсот п`ятдесят) грн. 00 коп. за подачу апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 03 квітня 2020 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Лук`янчук О.В.

Суддя: Ступакова І.Г.