УХВАЛА
02 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 383/993/18
провадження № 61-5798ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Жданової В. С. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Бондаренко Іриною Анатолівною, на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 27 травня 2019 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 18 лютого 2020 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю ЄЛЬ-ЛТД , Миколо-Бабанської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, треті особи: Бобринецька районна державна адміністрація Кіровоградської області, Головне управління Держгеокадастру в Кіровоградській області про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, визнання недійсними договорів оренди землі, скасування їх державної реєстрації, визнання недійсним рішення та визнання права власності на земельні ділянки,
ВСТАНОВИВ :
У березні 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Бондаренко І. А. звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 27 травня 2019 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 18 лютого 2020 року.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду, оскільки пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України встановлено, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Враховуючи, що предметом спору заявленого позову окрім вимоги майнового характеру (визнання права власності на земельні ділянки ), пред`явлено також вимоги немайнового характеру (визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, визнання недійсними договорів оренди землі, скасування їх державної реєстрації, визнання недійсним рішення), частиною третьою статті 6 Закону України Про судовий збір передбачено, що заявнику необхідно сплатити судовий збір за ставками, встановленими за подання касаційної скарги майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір встановлено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми (6 343,2 х 200% = 12 686,40).
Таким чином, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у справах цієї категорії у розмірі 12 686 грн 40 коп. або
надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055) .
Порядок сплати судового збору визначений статтею 6 Закону України Про судовий збір . На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Крім цього, подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду, оскільки всупереч пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі не зазначено підставу (підстави), передбачену (передбачені) статтею 389 ЦПК України, на якій (яких) подається касаційна скарга.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках :
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
Таким чином, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій зазначити підставу (підстави), передбачену (передбачені) статтею 389 ЦПК України, на якій (яких) подається касаційна скарга.
Частиною другою статті 393 ЦПК України передбачено, що у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 1 85 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала .
Ураховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявникові строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Бондаренко Іриною Анатолівною, на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 27 травня 2019 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 18 лютого 2020 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 24 квітня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. С. Жданова
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 02.04.2020 |
Оприлюднено | 06.04.2020 |
Номер документу | 88575076 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Жданова Валентина Сергіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні