Рішення

від 03.04.2020 по справі 200/1362/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2020 р. Справа№200/1362/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Зінченка О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (зареєстрованого за місцем проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (юридична адреса: 84122, Донецька обл., місто Слов`янськ, ПЛОЩА СОБОРНА, будинок 3, код ЄДРПОУ 37803258) про визнання неправомірним та скасування рішення № 90 від 06 листопада 2019 року про відмову у призначенні пенсії, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

04 лютого 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення відповідача щодо відмови у призначенні пенсії з 30 жовтня 2019 року за № 90 від 06 листопада 2019 року; зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача № 12211 від 30 жовтня 2019 року про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та зарахування до пільгового стажу по списку № 2 періоди роботи позивача з 11 січня 1984 року по 22 жовтня 1984 року у Шахтоуправлінні "Фоминське" Шахтарського виробничого об`єднання по видобутку антрациту "Шахтарськантрацит" та період роботи в ВО по видобутку вугілля "Шахтарськвугілля" шахта "Вінницька" та ВП "Автобаза" ДП "Шахтарськантрацит" з 24 вересня 1990 року по 30 червня 2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення відповідача, яким йому було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", прийняте не обґрунтовано тапозбавляє його права на пенсійне забезпечення лише через неможливість надання первинних документів, підтверджуючих його пільговий стаж, у зв`язку зі знаходженням підприємства на не підконтрольній території. Зазначив, що всі відомості про роботу внесені у його трудову книжку, а тому просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою суду від 07 лютого 2020 року позовна заява залишена без руху, позивачу наданий строк для сплати судового збору у відповідності до Закону України "Про судовий збір".

21 лютого 2020 року через відділ діловодства та архівної роботи суду надійшла заява від представника позивача Бондара А.В., діючого на підставі довіреності від 27 січня 2020 року на усунення недоліків позовної заяви, про сплачений ним судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Суддя Зінченко О.В. перебував у щорічних відпустках з 12 лютого 2020 року по 04 березня 2020 року включно.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 березня 2020 року позовна заява прийнята до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. справи 44).

Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з нормами частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

01 квітня 2020 року відповідачем до суду наданий відзив на адміністративний позов, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача.

Зазначив, що позивачу не були враховані періоди його роботи до пільгового стажу у ВО на видобутку вугілля Шахтарськвугілля шахта Вінницька та ВП Автобаза ДП Шахтарськантрацинт по Списку № 2 (окрім періоду, наявного в індивідуальних відомостях про застраховану особу з урахуванням відпусток без збереження заробітної плати, відповідно до п.п.2 п. 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у зв`язку з тим, що згідно Витягу з Єдиного державного реєстру фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 29 жовтня 2019 року, ВП Автобаза ДП Шахтраськантрацит зареєстровано у м. Шахтарськ Донецька область, яка на даний час знаходиться на не підконтрольній території та не здійснює свої повноваження. Також до загального страхового стажу позивачу не зараховані період роботи з 11 січня 1984 року по 22 жовтня 1984 року в шахтоуправлінні Фоминське Шахтарського виробничого об`єднання по видобутку антрациту Шахтарськантрацит , так як запис внесено до дати відкриття трудової книжки, що суперечить пункту 2.2. Розділу 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, яка затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України,зареєстрованого в міністерстві юстиції України 17.08.1993 року за № 110. Відповідач зазначає, що страховий стаж позивача складає 32 роки 06 місяців 22 дні, стаж за Списком №2 складає 04 роки 11 місяців 24 дні (за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування). На підставі чого, відповідач вважає, що відповідач діяв на підставі та в межах закону, у зв`язку з чим, просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України та відповідно до паспорту ВЕ НОМЕР_2 , виданого Шахтарським МВ УМВС України в Донецькій області 24 квітня 2002 року,зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (арк. справи 6-8).

Позивач є особою переміщеною з тимчасово окупованої території, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 30 жовтня 2019 року № 1429-5000221790, зареєстрованого за фактичним місцем проживання/перебування: АДРЕСА_2 (арк. справи 9).

30 жовтня 2019 року позивач звернувся із заявою № 12211 про призначення пенсії за віком за Списком №2 (арк. справи 56-57).

Рішенням № 90 від 06 листопада 2019 року Слов`янським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах відповідно до п.п. 2 п. 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування . Відповідач в спірному рішенні зазначив, що у зв`язку з тим, що ВП Автобаза ДП Шахтарськантрацит зареєстрована та знаходиться в м. Шахтарськ, яке знаходиться на теперішній час на не підконтрольній території, період роботи у ВП Автобаза ДП Шахтарськантрацит не зараховано до пільгового стажу по Списку № 2 (окрім періоду, наявного без збереження заробітної плати, відповідно до п.п.2 п. 2 статті 114 Закону). Також в рішення зазначено, що до загального страхового стажу позивачу не зараховано період роботи з 11 січня 1984 року по 22 жовтня 1984 року в Шахтоуправлінні Фомінське Шахтарського виробничого об`єднання по видобутку антрациту Шахтарськантрацит , так як запис внесено до дати відкриття трудової книжки НОМЕР_3 від 05 листопада 1984 року, що суперечить п. 2.2 Розділу 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, яка затверджена Наказом Міністерства праці України 17 серпня 1993 року № 110 (арк. справи 53-54).

Отже, як вбачається зі змісту позовної заяви та відзиву на позов, спірними питанням у справі є правомірність винесеного рішення Слов`янського об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області № 90 від 06 листопада 2019 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Згідно зі статтею 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обов`язком держави.

На підставі статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законами України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII), "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон 1058-IV).

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 9 Закону № 1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються у т. ч. пенсія за віком.

Частиною 4 статті 24 Закону № 1058-ІV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом,зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

У відповідності до пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-ІV Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Відповідно до частини 1 статті 114 Закону № 1058-ІV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до частини 2 пункту 2 статті 114 Закону № 1058-ІV, працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

На день звернення позивача до відповідача із заявою про призначення пенсії на відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058-ІV, позивачу виповнилось 55 років.

Відповідно до пункту б частини 1 статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно із статтею 62 Закону України Про пенсійне забезпечення , основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Аналогічні положення містяться у пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637), згідно з яким основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до пункту 3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінпраці та Мінфіном (пункт 20 Порядку).

Аналіз наведених норм свідчить про те, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду викладеною в постанові від 27.02.2019р. у справі № 607/7936/17 провадження № К/9901/17251/18.

Так, відповідно до записів трудової книжки позивача НОМЕР_4 (арк. справи 27-41) позивач працював:

запис № 1 від 11 січня 1984 рік - прийнятий підземним слюсарем 4 розряду з повним робочим днем в шахті;

запис № 2 від 22 жовтня 1984 рік - звільнений в зв`язку з призовом на дійсну військову службу, відповідно до статті 36 п. 3 КЗоП УССР;

запис № 4 - з 30 жовтня 1984 року по 23 жовтня 1986 рік - служба в Радянській Армії;

запис № 5 26 січня 1987 рік - прийнятий в ш/у Вінницька учнем гірничого підземного;

запис № 6 від 18 квітня 1987 рік - переведений робочим підземним 5 розряду;

запис № 7 у зв`язку з ліквідацією ш/у Шахтарськантрацит, передано ВО Шахтарськвугілля ;

запис № 8 від 31 березня 1990 року - звільнений за власним бажанням;

запис № 9 від 16 квітня 1990 року прийнятий водієм автомобіля ГАЗ-52 в Шахтарську виробничу господарську лабораторію;

запис № 10 від 04 вересня 1990 року звільнений за власним бажанням;

запис № 11 від 24 вересня 1990 року прийнятий на автобазу п/о Шахтарськвугулля водієм 3 класу для роботи на автомобілях, які відносяться до категорії В та С ;

запис № 12 від 01 липня 1997 року - Автобаза п/о Шахтарськвугулля реорганізована на Державне відкрите акціонерне товариство Автобаза державної холдингової компанії Шахтарськантрацит ;

запис № 13 від 01 вересня 2003 року ДВАТ Автобаза державної холдингової компанії Шахтарськантрацит реорганізована на Державне підприємство Відособленого підрозділу Автобаза ;

запис № 14 від 01 січня 2005 року ДП ВО Автобаза реорганізована в ВП Шахтарська автобаза ДП Донецька вугільна енергетична компанія;

запис № 15 від 01чеврня 2005 року ВП Шахтарська автобаза реорганізована в ВП Автобаза ДП Шахтарськантрацит ;

запис № 16 від 01 липня 2009 року Відокремлений підрозділ Автобаза ДП Шахтарськантрацит закрито шляхом злиття відокремлених підрозділів і створення на їх базі відокремленого підрозділу Управління допоміжного виробництва державного підприємства Шахтарськантрацит ;

запис № 17 від 01 жовтня 2011 року - створено відокремлений підрозділ "Автобаза" ДП "Шахтарськантрацит" шляхом виділення автотранспортного ділянки;

запис № 18 від 30 грудня 2014 року, звільнений за скороченням штату у зв`язку з закриттям виробничої та фінансової господарської діяльності ДП Шахтарськантрацит (арк. справи 11-17).

Водночас, на першій сторінці трудової книжки позивача вказується, що вона оформлена 05 листопада 1984 року та стоїть підпис позивача, що підтверджує дану обставину. Також на цій сторінці міститься штамп, що позивач скористався своїм правом на оформлення пенсії та йому призначена пенсія 29 жовтня 2017 року, однак дана обставина залишилась поза увагою відповідача.

Пункт 10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого 18 листопада 2005 наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 передбачає, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період роботи, а у разі відсутності в трудовій книжці таких відомостей уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджено Постановою КМУ від 12.08.1993 № 637.

Згідно спірного рішення прийнятого відповідачем, в останньому вказується, що відповідачем не зараховано позивачеві до пільгового стажу по Списку №2 періоди роботи: в ВО по видобутку вугілля Шахтарськвугілля шахта Вінницька та ВП Автобаза ДП Шахтарськантрацит , оскільки ВП Автобаза ДП Шахтарськантрацит (ЄДРПОУ 37885393) зареєстровано в м. Шахтарські, тобто на не підконтрольній Україні території.

Однак, інші обставини не зарахування стажу позивача не вказані, у тому числі чи можливо із записів, що містяться у трудовій книжці позивача, встановити характер його роботи та можливості лише на підставі цих записів встановити характер його роботи у спірний період.

Разом із цим, щодо неврахування до стажу періоду роботи позивача в Шахтоуправлінні Фоминське Шахтарського виробничого об`єднання по видобутку антрациту Шахтарськантрацит , суд зазначає наступне.

Відповідач не зараховуючи до стажу позивачеві період роботи з 11 січня 1984 року по 22 жовтня 1984 року в Шахтоуправлінні Фомінське Шахтарського виробничого об`єднання по видобутку антрациту Шахтарськантрацит , керувався пунктом 2.2 Розділу 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, яка затверджена Наказом Міністерства праці України 17 серпня 1993 року № 110, оскільки запис внесено до дати відкриття трудової книжки НОМЕР_3 від 05 листопада 1984 року.

Однак, при цьому відповідач не врахував, що на момент оформлення трудової книжки позивачем означений вище нормативно-правовий акт ще не був прийнятий та, як наслідок, не був чинним.

На думку суду, в розглядуваному випадку відповідачеві слід було керуватися нормативно-правовим актом, який був чинним на момент оформлення трудової книжки у 1984 році.

З урахуванням встановлених судом обставин суд прийшов до висновку, що рішення № 90 від 06 листопада 2019 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 було прийнято не обґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України , у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом, встановлено, що відповідачем по справі, як суб`єктом владних повноважень, прийнято спірне рішення за заявою позивача від 30 жовтня 2019 року про призначення пенсії поверхнево, без урахуванням всіх документів, без урахування всіх обставин, отже, з порушенням приписів частини 2 статті 2 КАС України.

За наведених обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення відповідача щодо відмови у призначенні пенсії з 30 жовтня 2019 року № 90 від 06 листопада 2019 року; зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача № 12211 від 30 жовтня 2019 року про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Однак, на думку суду вимоги позивача стосовно зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача спірні періоди роботи не підлягають задоволенню, оскільки призначення пенсії, як і зарахування до стажу періодів роботи, є повноваженнями відповідача.

Стосовно заявлених вимог про зобов`язання відповідача у місячний строк подати до суду звіт про виконання судового рішення, слід зазначити наступне.

Частиною першою статті 382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу викладених норм вбачається, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком.

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги обставини даної справи, враховуючи особливості покладення обов`язків згідно цього рішення, суд вважає, що зазначена вимога позивача є передчасною.

Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем при пред`явленні адміністративного позову сплачений судовий збір у розмірі 840,80 грн., що підтверджується наявною в матеріалах адміністративної справи квитанцією про сплату від 19 лютого 2020 року (арк. справи 40).

Таким чином, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 560,53 грн. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь позивача.

Керуючись 2, 3, 5- 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 94, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 295,297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстрованого за місцем проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (юридична адреса: 84122, Донецька обл., місто Слов`янськ, ПЛОЩА СОБОРНА, будинок 3, код ЄДРПОУ 37803258) про визнання неправомірним та скасування рішення № 90 від 06 листопада 2019 року про відмову у призначенні пенсії, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 з 30 жовтня 2019 року за № 90 від 06 листопада 2019 року та скасувати рішення Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 90 від 06 листопада 2019 року про відмову у призначенні пенсії з 30 жовтня 2019 року.

Зобов`язати Слов`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 за № 12211 від 30 жовтня 2019 року про призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно д п.п. 2 п. 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області(юридична адреса: 84122, Донецька обл., місто Слов`янськ, ПЛОЩА СОБОРНА, будинок 3, код ЄДРПОУ 37803258)витрати по сплаті судового збору у сумі 560,53 грн. (п`ятсот шістдесят гривень 53 копійки) на користь ОСОБА_1 (зареєстрованого за місцем проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Повний текст рішення складений та підписаний 03 квітня 2020 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя О.В. Зінченко