Рішення

від 03.04.2020 по справі 320/6218/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2020 року м. Київ № 320/6218/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Панової Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління ДФС у Київській області

до Колективного сільськогосподарського підприємства імені Ватутіна

третя особа: Управління Державної казначейської служби України у Миронівському районі Київської області

про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДФС у Київській області (далі по тексту - позивач, ГУ ДФС у Київській області) з позовом до Колективного сільськогосподарського підприємства імені Ватутіна (далі по тексту - відповідач, КСП ім. Ватутіна) про стягнення заборгованості у розмірі - 6 208,14 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом у зв`язку з несплатою зобов`язань по бюджетним позичкам, наданим за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету. Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов`язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкової заборгованості.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.11.2018 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання та залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління Державної казначейської служби України у Миронівському районі Київської області.

Вказаною ухвалою встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

У судове засідання, призначене у справі на 23.01.2019 сторони не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового розгляду справи у передбачений законодавством строк, що підтверджується даними наявних у матеріалах справи поштових повідомлень про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 35-37).

Водночас, судом встановлено, що 23.01.2019 на адресу суду надійшло клопотання представника ГУ ДФС у Київській області про розгляд справи № 320/6218/18 без участі представника позивача у порядку письмового провадження.

Також, 18.12.2018 до суду надійшла заява від третьої особи про здійснення судового розгляду справи у порядку письмового провадження.

Відповідач будь яких заяв чи клопотань до суду не надав, причини неявки в судове засідання не повідомив. При цьому, у строк визначений судом відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що матеріали справи у достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, відсутність потреби у заслуховуванні свідків чи експерта, суд протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.01.2019 ухвалив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Колективне сільськогосподарське підприємство ім. Ватутіна є юридичною особою, що зареєстрована 27.02.1992 (номер запису про державну реєстрацію в ЄДР: 13411200000000423 від 22.08.2017), як платник податків перебував на обліку в Миронівському відділенні Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області (а.с.8).

Судом встановлено, що між КСП ім. Ватутіна та відділенням Державного казначейства України в Миронівському районі був укладений договір про надання фінансової допомоги на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/1998 років №14 від 10.10.1997, відповідно до якого КСП ім. Ватутіна , як сільськогосподарському товаровиробникові, надається фінансова допомога в сумі 2,0 тис. грн. для проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/1998 року на умовах повернення (а.с.13).

Пунктом 3.1 договору № 14 обумовлено, що сільськогосподарське підприємство зобов`язується забезпечити повне повернення фінансової допомоги в сумі 2,0 тис. грн. з укладеним договором, але не пізніше 1 жовтня 1998 року.

Так, відповідно до платіжного доручення № 174 від 10.10.1997 відділенням Державного казначейства України в Миронівському районі на рахунок КСП ім. Ватутіна було переведено суму 2000,00 грн., призначення платежу - фінансова допомога згідно постанови КМУ №1003 від 11.09.1997 (а.с.27).

01.11.2018 Управління Державної казначейської служби України у Миронівському районі Київської області направило контролюючому органу подання за №104, яким зобов`язано здійснити заходи щодо стягнення простроченої заборгованості за несвоєчасне повернення позики, отриманої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1003 від 11.09.1997 станом на 01.11.2018 становить 6208,14 грн., в тому числі 2000,00 грн. - основний борг, 4208,14 грн. - пеня (а.с.12).

Вказані відомості також узгоджуються з розрахунком пені КСП ім. Ватутіна за бюджетною позикою наданою з резервного фонду згідно постанови Кабінету міністрів України № 1003 від 11.09.1997 року (а.с.28).

Судом встановлено, що контролюючим органом були вжиті заходи по стягненню податкового боргу, а саме ГУ ДФС у Київській області звернулося з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у даній справі, суд виходив з наступного.

Відповідно до частини першої статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів з 01 січня 2011 року регулюються Податковим кодексом України.

Так, Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно ч.9 ст.17 БК України, прострочена заборгованість суб`єкта господарювання перед державою за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб`єкта господарювання органами доходів і зборів, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб`єкта господарювання. Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою не поширюється.

Відповідно до п.10 Порядку № 174 з метою примусового стягнення в установленому законодавством порядку простроченої заборгованості з боржника територіальні органи Державної казначейської служби до кінця місяця, що настає за звітним періодом:

- інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за кредитами та суму нарахованої на неї пені.

Нарахування пені починається з моменту виникнення простроченої заборгованості і припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання повинне бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором про надання кредиту, бюджетної позички/фінансової допомоги (пункт 11 Порядку № 174).

Згідно з п.15 Порядку №174 прострочена заборгованість за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, яка не погашена боржником протягом 30 календарних днів після настання строку платежу, а також нарахована на суму простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою/фінансовою допомогою пеня стягуються в установленому законодавством порядку органами державної податкової служби за місцем реєстрації боржника відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби.

Згідно з пп.191 .1.38 п.191 ст. 191 ПК України однією з функцій контролюючих органів є стягнення сум простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою за кредитами (позиками), залученими державою або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

На податковий орган не покладено обов`язок перевіряти правомірність та обґрунтованість заборгованості, а відповідно до пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою за кредитами (позиками), залученими державою або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України в установленому законодавством порядку за місцем реєстрації боржника відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби, яке подається у строки, визначені пунктом 10 цього Порядку.

Відтак норми Бюджетного та Податкового кодексу України наділяють органи ДФС повноваженнями бути органом стягнення щодо заборгованості суб`єктів господарювання по поворотній фінансовій допомозі. При цьому органи доходів та зборів під час вжиття заходів, спрямованих на погашення відповідної заборгованості, діють в порядку та спосіб, визначені ПК України. Проте поширення на поворотну фінансову допомогу з бюджету процедури стягнення, визначеної ПК України, жодним чином не впливає на правову природу такої заборгованості і не наділяє її статусом податкового боргу боржника. Відтак заборгованість КСП ім. Ватутіна по поверненню поворотної фінансової допомоги не є податковим боргом, а тому на неї не поширюються норми ст.ст. 59, 95, 101, 102 ПК України.

Беручи до уваги, що наявність у відповідача боргу за договорами про надання поворотної фінансової допомоги від 10.10.1997 № 14 підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а вчинені контролюючим органом заходи, направлені на погашення суми боргу не призвели до його сплати, суд дійшов висновку про наявність визначених у законі підстав для стягнення боргу за рішенням суду.

Суд звертає увагу, що вимогою заявленого позову є стягнення боргу, у зв`язку з чим предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення заборгованості в судовому порядку: встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених Податковим кодексом України, тощо.

Питання правомірності визначених у відповідних поданнях органу казначейства грошових зобов`язань суб`єкта господарювання не охоплюється предметом даного позову, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості до державного бюджету в розмірі 2000,00 грн. та 4208,14 грн. пені відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день прийняття рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243-246, 250, 255, 260, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Колективного сільськогосподарського підприємства імені Ватутіна (ідентифікаційний код 00699856; місцезнаходження: 08810; Київська область, Миронівський район, с. Малий Букрин) на користь Державного бюджету України заборгованість у розмірі 6208 (шість тисяч двісті вісім) грн. 14 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Панова Г. В.