Рішення

від 30.03.2020 по справі 640/13085/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2020 року м. Київ № 640/13085/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у склад судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області

до Публічного акціонерного товариства Теплоенергомонтаж в особі філії -

Костянтинівського монтажного управління

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Южноукраїнське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (адреса: 55002, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, бульвар Цвіточний, 4, ідентифікаційний код: 40387386) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Теплоенергомонтаж в особі філії - Костянтинівського монтажного управління (адреса: 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 5, оф. 210, ідентифікаційний код: 00120980), в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 14 169,18 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наявність у відповідача заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2019 року (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у даній адміністративній справі; постановлено розглядати справу у порядку спрощеного провадження, запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали суду подати відзив на позовну заяву.

Також ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2019 року за заявою представника Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області було замінено позивача - Южноукраїнське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (ідентифікаційний код 40387386) на правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (адреса: 54020, м. Миколаїв, вул. Морехідна, 1, ідентифікаційний код 13844159).

Копії зазначених ухвал були направлені рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, а саме: 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 5, оф. 210 та, відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення, отримана відповідачем 20 вересня 2019 року.

Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження в адміністративній справі та про право надати свій відзив на позов або заяву про визнання позову.

Однак, у встановлений судом строк відповідач відзив на позов та додаткові документи до суду не надав.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Філія ПАТ Теплоенергомонтаж - Костянтинівське монтажне управління (далі - Відповідач) перебуває на обліку в Южноукраїнському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - Позивач) та є платником страхового внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

Як зазначає позивач, у працівника Костянтинівського монтажного управління ПАТ Теплоенергомонтаж ОСОБА_1 , робота була пов`язана зі шкідливими та важкими умовами праці - на посаді, визначеній за Списком 1 виробничих професій, посад і показників. На підставі довідки, виданої Костянтинівським монтажним управлінням ПАТ Теплоенергомонтаж , Южноукраїнським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначено та виплачується пенсія.

Відповідач, як підприємство, працівники якого були зайняті на роботах, включених до списку 1, та вийшли на пенсію на пільгових умовах, зобов`язаний сплачувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку таким працівникам пільгової пенсії, згідно направлених Пенсійним фондом розрахунків.

Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , в частині пенсій, призначених відповідно до пункту А статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення , 14 березня 2019 року були направлені на юридичну адресу ПАТ Теплоенергомонтаж рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримані ним 28 березня 2019 року.

Як вбачається з матеріалів, доданих до позовної заяви, зазначені розрахунки відповідачем не оскаржувалися.

Таким чином, за період з 01 березня 2019 року по 30 червня 2019 року, відповідач має заборгованість перед Пенсійним фондом України по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгової пенсії на загальну суму 14 169,18 гривень.

Оскільки в добровільному порядку сума заборгованості відповідачем не сплачена, позивач просить стягнути її в судовому порядку.

Відповідно до пункту 2 Частини XV Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058), пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку: підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком, а саме Згідно Закону від 26.06.1997 № 400/97-ВР Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування , статтею 4 якого визначено, що на обов`язкове страхування встановлюються ставки збору для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону - 100% від об`єкта оподаткування, визначеного абзацом 4 пункту 1 статті 2 цього Закону. А саме фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

Згідно підпункту 9 пункту 4 постанови правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об`єднані управління та пунктом 7 частини 1 статті 64 Закону № 1058 управління здійснює стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів.

Згідно пункту 6.7 розділу 6 постанови правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі - Інструкція № 21-1) підприємства до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку , який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення її виплати.

Відповідно до пункту 6.8 Інструкції № 21-1 у разі призначення пенсії на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона Крим). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюються підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

Позивач надав суду розрахунки Головного управління пенсійного фонду України в Миколаївській області, якими визначено суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , в частині пенсій, призначених відповідно до пункту а статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників) за період з квітня по червень 2019 року у сумі 14 169,18 грн.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем направлялися відповідачу повідомлення про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, де зазначений розрахунок сум, які підлягають відшкодуванню.

Однак, станом на дату подання позову, існуюча заборгованість відповідачем не сплачена.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 у справі № 802/2236/17-а.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача за поданим адміністративним позовом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Теплоенергомонтаж в особі філії - Костянтинівського монтажного управління (адреса: 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 5, оф. 210, ідентифікаційний код - 00120980) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (адреса: 54020, м. Миколаїв, вул. Морехідна, 1, ідентифікаційний код - 13844159) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах за Списком № 1 у сумі 14 169 (чотирнадцять тисяч сто шістдесят дев`ять) гривень 18 копійок.

Рішення відповідно до ст. 255 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко