Рішення

від 12.02.2020 по справі 175/2797/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/2797/19

Провадження № 2/175/770/19

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

12 лютого 2020 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Бойка О.М.

при секретарі Сотник Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Територіальної громади в особі Балівської сільської ради Дніпровського ради Дніпропетровської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача та просила визнати за її неповнолітнім сином - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності в порядку спадкування за законом, після смерті його батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , на земельну ділянку (пай), площею 3,32 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі, на яку було видано сертифікат №0096322 від 30 травня 1997 року, на ім`я ОСОБА_4 , на підставі рішення Дніпропетровської державної районної адміністрації Дніпропетровської області від 27 травня 1997 року.

Позивачка у судове засідання надала письмову заяву у якій підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити у повному обсязі з-підстав викладених у позові.

Відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, у наданий судом строк відзив на позов не подавав, зустрічний позов не пред`являв, а тому зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 223, 280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень Цивільного процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи вищевказані обставини справи та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що позивачка ОСОБА_1 з 27 вересня 1997 року перебувала в офіційному шлюбі з ОСОБА_3 , зареєстрованого у виконавчому комітеті Балівської сільської Ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, актовий запис про шлюб за № 09 (свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 ). Від даного шлюбу у них народився син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис за №03 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 ).

16 грудня 2008 року шлюб між позивачкою та ОСОБА_3 було розірвано, згідно з свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського районного управління юстиції в Дніпропетровській області, актовий запис за № 228.

Разом з тим встановлено, що 21 серпня 2009 року позивачка уклала шлюб з ОСОБА_5 , зареєстрований в Амур-Нижньодніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис за №723 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_4 ) та змінила прізвище на ОСОБА_1 .

У свою чергу, колишній чоловік позивачки та батько їх спільної дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_5 , виданого 16 січня 2014 року, актовий запис за №44.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, за свого життя померлий ОСОБА_3 заповіту не залишав, на день смерті у шлюбі ні з ким не перебував, інших дітей не мав, а його батьки померли раніше за нього. Крім того, на день смерті він проживав у тому ж домоволодінні, де також до смерті проживала батьки, а саме по АДРЕСА_1 . за таких обставин, він згідно з вимог ч.3 ст. 1268 ЦК України, є особою, що прийняв спадок після смерті спочатку своєї матері в 1997 р., а потім після смерті свого батька в 2013 р.

Таким чином, судом встановлено, що після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на все його майно, у відповідності до вимог ч.1 ст.1220 ЦК України та єдиним спадкоємцем першої черги померлого є його син - неповнолітній ОСОБА_2 , що відповідає вимогам ст.1261 ЦК України, який у свою чергу, постійно проживає з позивачкою.

У свою чергу, неповнолітній ОСОБА_2 є єдиним спадкоємець першої черги після смерті свого батька ОСОБА_3 , хоча й не був зареєстрований в одному домоволодінні з ним, однак, у відповідності з вимогами ч.4 ст. 1268 ЦК України, вважається таким, що прийняв спадщину після смерті свого батька.

У свою чергу, позивачка, в інтересах свого неповнолітнього сина, у встановлений законом строк подала заяву до нотаріальної контори з приводу прийняття спадщини на домоволодіння, та на дві земельні ділянки, на які також мав право батько дитини - ОСОБА_3 .

Крім того, судом встановлено, що батько покійного чоловіка позивачки, також нині покійний ОСОБА_4 , був власником домоволодіння, в якому він проживав та був зареєстрований по АДРЕСА_1 , а також мав, як і його дружина, сертифікат на право на земельну частку паю, виданий на його ім`я 30.05.1997 року за №0096322, але за життя він не встиг отримати державний акт на право власності на земельну частку паю та заповіту не залишав. Свідоцтва у нотаріальній конторі на успадковану частину домоволодіння та земельного паю після смерті свого батька ОСОБА_7 не отримував.

Також встановлено, що мати спадкодавця ОСОБА_7 - ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та яка проживала також в буд. АДРЕСА_1 разом з ОСОБА_4 (чоловіком) та ОСОБА_7 (сином), також мала сертифікат на право на земельну частку паю (серії ДП № 0096329), розміром 3,32 га, який було видано їй на підставі рішення Дніпропетровської районної державної адміністрації від 27 травня 1997 року, за №393/3, як члену КСП Перемога Дніпропетровського району Дніпропетровської області.

Проте, як встановлено судом, відповідний Державний акт на право власності на дану земельну ділянку ОСОБА_8 не встигла отримати у зв`язку з її смертю, а покійний ОСОБА_7 , у свою чергу, успадкував також і все майно своєї матері, зокрема, земельну частку паю.

Однак, незважаючи на відсутність у будь-якого спору щодо успадкування малолітнім сином позивачки частини вказаного домоволодіння та земельної ділянки, державний нотаріус, до якого позивачка зверталась із заявою про прийняття спадщини в інтересах свого сина, виніс постанову від 28.08.2014 року про відмовила у вчиненні нотаріальної дії, а саме, у видачі свідоцтва про право на спадок за законом після смерті ОСОБА_3 , мотивуючи відмову тим, що відсутній правовстановлюючий документ на спадкове майно, що унеможливлює отримання свідоцтва на ім`я неповнолітнього ОСОБА_2 .

Крім того судом встановлено, що в лютому 2015 року позивачка також, в інтересах свого сина, ОСОБА_2 , зверталася до суду з позовом про визнання право власності на домоволодіння, що належало батькові покійного чоловіка - ОСОБА_4 , та на одну земельну ділянку (пай), площею 3,32 умовних кадастрових гектарів, згідно з сертифікатом на право на земельну частку (пай) серія ДП 0096329 від 30.05.199 7 року, що належала матері покійного чоловіка позивачки. Відповідним Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 09.06.2015 року позовна заява була задоволена в повному обсязі, та за неповнолітнім сином позивачки ОСОБА_2 було визнано право власності на вказане домоволодіння та на земельну частку паю. Згідно рішення державного реєстратора від 30.12.2016 року на його ім`я зареєстровано право власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 , а згідно з рішення Балівської сільської ради від 26.02.2019 року, йому передана у приватну власність земельна ділянка та 14.03.2019 року зареєстровано право власності на земельну ділянку, площею 2.97 га, з кадастровим номером 1221486800:01:084:0011.

Таким чином, судом встановлено, що неповнолітній син позивачки ОСОБА_2 має на законній підставі успадковане після смерті його батька домоволодіння та земельну частку паю за сертифікатом ДП в„–0096329 від 30.05.1997 року, проте ним ще не оформлено право власності на іншу часину земельної ділянки (пай), що належав його дідові - ОСОБА_4 , згідно сертифікат ДП № 0096322 від 30.05.1997 року.

Тобто, неповнолітній ОСОБА_2 , в порядку ст. 1261 ЦК України, повинен успадкувати, крім вказаної частини домоволодіння та земельної ділянки, вищевказаний сертифікат, що був свого часу виданий на ім`я його бабусі, а також на земельну ділянку, яку його батько успадкував від свого батька, тобто його діда.

Разом з тим, суд приймає до уваги той факт, що у відповідності з вимогами ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, визнані іншим рішенням суду у іншій цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, що якої встановлено ці обставини. Тобто, частину спадкового майна, після смерті свого батька, неповнолітній ОСОБА_2 отримав на підставі іншого рішення суду - від 09.06.2015 року, і наразі доведено, що він має право також і на іншу земельну частку (пай), щодо якої був свого часу отриманий його дідом.

Відповідно до ч.5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття, тобто з дня смерті спадкодавця. За таких обставин, позивачка фактично прийняла спадщину в день смерті спадкодавця та їй необхідно було тільки після спливу 6-ти місяців звернуться за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно, що визначено ч.1 ст. 1297 ЦК України, якою встановлено обов`язок спадкоємця звернутись за свідоцтвом про право на спадщину, до складу якої входить нерухоме майно.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені й інші факти, від яких залежить виникнення майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Верховний Суд України в пункті 2 Постанови № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування зазначає: Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо .

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з положеннями ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Оскільки жодних інших родичів та більш близьких людей у ОСОБА_3 , окрім його неповнолітнього сина ОСОБА_2 не було, тому він є єдиним спадкоємцем після його смерті.

Крім того, відповідно до ст. 41 Конституції України Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом .

Згідно ст. 16 ЦК України Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу .

Отже, враховуючи вищевказані обставини справи та приймаючи норми чинного законодавства, позивачка має право на визнання за її неповнолітнім сином права власності в порядку спадкування за законом на спірне майно.

За таких обставин, суд з урахуванням обставин справи, а також приймаючи до уваги той факт, що позовні вимоги не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

На підставівикладеного,відповіднодост.ст. 328 , 1216 , 1218 , 1261 , 1268 , 1270 ЦК України , керуючись ст.ст. 12 , 81 , 200 , 206 , 263-265 ЦПК України , суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , яка діє в інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Територіальної громади в особі Балівської сільської ради Дніпровського ради Дніпропетровської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом - задовольнити у повному обсязі.

Визнати за неповнолітнім сином позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_8 ) право власності в порядку спадкування за законом, після смерті його батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , на земельну ділянку (пай), площею 3,32 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі, на яку було видано сертифікат №0096322 від 30 травня 1997 року на ім`я ОСОБА_4 , на підставі рішення Дніпропетровської державної районної адміністрації Дніпропетровської області від 27 травня 1997 року .

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга подається через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області до Апеляційного суду Дніпропетровської області.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Бойко