Справа № 372/3825/19
Провадження № 2-486/20
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
01 квітня 2020 року Обухівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Кравченко М.В.
при секретарі Бондаренко Є.І.,
розглянувши у приміщенні Обухівського районного суду Київської області у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Саєнко Еліна Володимирівна про визнання нерухомого майна спільною сумісною власністю подружжя, недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок, скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Саєнко Еліна Володимирівна про визнання нерухомого майна спільною сумісною власністю подружжя, недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок, скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 2007 року вона з відповідачем ОСОБА_2 почали проживати однією сім`єю, а 05 листопада 2016 року, між ними було укладено шлюб. За час подружнього життя, сторонами по справі було придбано нерухоме майно, а саме: земельна ділянка загальним розміром 0,0575 га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер № 3223110111:01:027:0125, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства та земельна ділянка загальним розміром 0,1000 га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер № 3223110111:01:027:0124, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку. На початку 2017 року між сторонами виникла сварка, і деякий час вони проживали окремо. У вересні 2019 року, позивачу стало відомо, що в літку 2017 року, відповідач відчужив земельні ділянки шляхом укладання договорів купівлі-продажу без її згоди. Позивач вважає дані земельні ділянки спільною сумісною власністю подружжя, оскільки вони були придбані за час спільного сумісного проживання, а відчужені були без її згоди, в зв`язку з чим позивач звернулась до суду з вказаним позовом до суду.
28.11.2019 року винесено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження у справі та призначення підготовчого судового засідання.
04.02.2020 року винесено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Позивач в судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання, в якому просив розглядати справу за його відсутності, проти задоволення позову не заперечив.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, хоч про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, заперечень щодо позову, заяв та клопотань до суду не направила.
Третя особа Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Саєнко Е.В. в судове засідання не з`явилась, хоч про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, заперечень щодо позову, заяв та клопотань до суду не направила.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 з 2007 року почали проживати однією сім`єю, 05.11.2016 року, між сторонами було укладено шлюб, який посвідчений виконавчим комітетом Першотравенської сільської ради Обухівського району Київської області, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію шлюбу серії НОМЕР_1 .
За час подружнього життя, сторонами по справі було придбано нерухоме майно, зокрема дві земельні ділянки, а саме: земельна ділянка загальним розміром 0,0575 га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер № 3223110111:01:027:0125, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства та земельна ділянка загальним розміром 0,1000 га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер № 3223110111:01:027:0124, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку.
29 серпня 2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено нотаріальний договір купівлі-продажу: земельної ділянки загальним розміром 0,0575 га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер № 3223110111:01:027:0125, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства на підставі нотаріального договору купівлі- продажу земельної ділянки серія та номер 1518, посвідченого 29.08.2019 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу, Саєнко Еліною Володимирівною.
Також 29 серпня 2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено нотаріальний договір купівлі-продажу: земельної ділянки загальним розміром 0,1000 га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер № 3223110111:01:027:0124, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку та належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , ІПН НОМЕР_2 , на підставі нотаріального договору купівлі-продажу земельної ділянки серія та номер 1515, посвідченого 29.08.2019 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу, Саєнко Еліною Володимирівною.
Позивач просить визнати недійсними договори купівлі-продажу вказаних земельних ділянок, укладених між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та визнати спільною сумісною власністю подружжя земельних ділянок площею 0,0575 га., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер № 3223110100:01:027:0125, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства та площею 0,1000 га., розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер № 3223110100:01:027:0124, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку.
В обґрунтування позовних вимог посилається на придбання спірних земельних ділянок під час перебування у шлюбі та їх відчуження без письмової згоди позивача.
Згідно ст. 60 Сімейного кодексу України , майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (ст. 63 Сімейного кодексу України ).
Отже, за змістом зазначених норм матеріального права належність подружжю майна, придбаного за час шлюбу за спільні кошти подружжя, на праві спільної сумісної власності законодавством презюмується, якщо інше не встановлено судом при розгляді справи.
Відповідно до ст. 65 Сімейного кодексу України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.
Тобто, із зазначеного слідує, що у разі, коли одним із подружжя відчужується автомобіль, який є об`єктом спільної сумісної власності, письмова згода другого з подружжя має бути посвідчена нотаріально.
В силу ч.2 ст. 65 Сімейного кодексу України дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним, як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.
Відповідно до ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників. Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.
Відповідачем не доведено, що між ним та позивачем фактично існувала згода про те, що спірні земельні ділянки є особистою власністю відповідача ОСОБА_2 .
Враховуючи те, що спірне майно є цінним, набуте під час шлюбу і відповідно до вимог статей 60 , 63 , 65 СК України , є спільною сумісною власністю подружжя. Відчуження цінного майна (за договором купівлі-продажу), що є спільною сумісною власністю подружжя, одним із них, без згоди на те іншого подружжя є підставою для визнання такого договору недійсним відповідно до частини першої статті 203 , частини першої статті 215 ЦК України .
Положеннями ч. 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу .
При цьому, відповідно до вимог ч.ч. 1-3, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України .
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України ).
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України , належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України , суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням встановлених обставин суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання нерухомого майна спільною сумісною власністю подружжя, недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок, скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень підлягає задоволенню, оскільки порушене право позивача підлягає судовому захисту, наявні законні підстави для визнання нерухомого майна спільною сумісною власністю подружжя, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок, а тому також слід скасувати державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Судові витрати відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України слід стягнути з відповідачів на користь позивача в розмірі 6941 грн..
Оскільки чинним законодавством не передбачено стягнення судового збору в солідарному порядку, то судовий збір підлягає стягнення з кожного з відповідачів порівну, тобто в розмірі 3470 грн. 50 коп.
Керуючись 4, 10, 12, 13, 19, 76, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 282, 365 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 202-204, 209, 210, 215, 216, 228, 559, 632, 655, 656, 659, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 60, 61, 63, 65-72 Сімейного кодексу України, суд,
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Визнати спільною сумісною власністю подружжя, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , земельні ділянки: площею 0,0575 га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер № 3223110100:01:027:0125, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства та площею 0,1000 га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер № 3223110100:01:027:0124, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0575 га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер № 3223110100:01:027:0125, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства та належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , ІПН НОМЕР_2 , на підставі нотаріального договору купівлі-продажу земельної ділянки серія та номер 1518, посвідченого 29.08.2019 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу, Саєнко Еліною Володимирівною.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1000 га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер № 3223110100:01:027:0124, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку та належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , ІПН НОМЕР_2 , на підставі нотаріального договору купівлі-продажу земельної ділянки серія та номер 1515, посвідченого 29.08.2019 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу, Саєнко Еліною Володимирівною.
Скасувати державну реєстрацію прав та їх обтяжень (запис), індексний номер 95678762 від 29 серпня 2017 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відносно власника нерухомого майна ОСОБА_3 , яка проведена приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Еліною Володимирівною.
Скасувати державну реєстрацію прав та їх обтяжень (запис), індексний номер 95680358 від 29 серпня 2017 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відносно власника нерухомого майна ОСОБА_3 , яка проведена приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Еліною Володимирівною.
Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 3470 грн. 50 коп. з кожного.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення також може бути переглянуто Обухівським районним судом Київської області у випадку подання відповідачем відповідної письмової заяви протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя М.В.Кравченко
Суд | Обухівський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 01.04.2020 |
Оприлюднено | 06.04.2020 |
Номер документу | 88583873 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Обухівський районний суд Київської області
Кравченко М. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні