Постанова

від 19.03.2010 по справі 4-436/2010

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

                                                                                                                                   Справа № 4-436/2010

П О С Т А Н О В А                        

19 березня 2010 року                                                    м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого – судді  Полонця С.М.

секретаря c/з               ОСОБА_1

з участю прокурора   Хоменко А.В.

              адвоката                      ОСОБА_2

розглянувши подання старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА в Житомирській області по кримінальній справі №09/079021, про продовження строків тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 до 4-х місяців, –

В С Т А Н О В И В :

В поданні слідчого вказано, що на території міста Києва були створені та в період 2008-2009р. діяли організовані групи осіб, метою яких було сприяння підприємствам - фактичним платникам податку на додану вартість в ухиленні від сплати даного податку до державного бюджету. До складу організованих злочинних груп постійно входили особи - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, які попередньо зорганізувались у стійке об'єднання для вчинення вищевказаних злочинів, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення спільного плану, відомого всім учасникам групи.

З метою досягнення злочинного умислу, відомого та погодженого усіма членами угрупування, була організована злочинна схема направлена на сприяння підприємствам - фактичним платникам податку на додану вартість в ухиленні від сплати даного податку до державного бюджету. Суть злочинної схеми полягає в незаконному формуванні податкового кредиту по податку на додану вартість у підприємств-платників ПДВ, шляхом документального оформлення придбання товарно-матеріальних цінностей (проведення безтоварних операцій) через ланцюг «транзитних» та «фіктивних» підприємств, які фактично фінансово-господарською діяльністю не займалися, а саме: ТОВ "Будремпроект-Новація", ТОВ "Екаунт Бюро "Пачолі Консалт", ТОВ "Септік Плюс", ТОВ "Будмонтажтехнологія", ПП "Тетраград", ТОВ "ЖСК-Буд-Сервіс", ТОВ "Промтехносервіс", ТОВ "Інтертехнобуд 1", ТОВ "ПБК "Віста", ТОВ "Вілард-Торгмаркет", ТОВ "ВТО Рембуд-Інвест", ТОВ "ПК Текра М", ТОВ "СМ-Груп", ТОВ "Касеусмастер", ТОВ "Буселк", ТОВ "Престиж Преміум", ТОВ "ОСОБА_14 Україна", ТОВ "Вандернойс", ТОВ "Лекс-тор-Трейд", ТОВ "Неостат-К", ТОВ "МЧМ".

За таких обставин, податкові зобов'язання по сплаті до державного бюджету податку на додану вартість від діяльності підприємств-платників ПДВ різних регіонів України, незаконно перекладались на підприємства з ознаками фіктивності і до бюджету не сплачувались. Проведеними оперативно-перевірочними заходами було встановлено, що в період 2008-2009рр., на банківські рахунки вищезазначених підприємств з ознаками фіктивності, від підприємств, що в ході здійснення фінансово-господарської діяльності, були зацікавлені в отриманні готівкових коштів та в отриманні документів, що надають право на незаконне формування кредиту з податку на додану вартість, надходили кошти, в якості оплати за фактично не надані товари (роботи, послуги). В подальшому, в період 2008 - 2009 років, вказані кошти зняті з рахунків фіктивних підприємств готівкою та повернені службовим особам підприємств-замовників, за винятком відсотку за надання послуг по «конвертації».

Внаслідок проведення ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, протягом 2008-2009 рр. вказаних операцій, для підприємств - фактичних платників ПДВ до бюджету, було незаконно сформовано кредит з податку на додану вартість в сумі понад 1,6 млн. грн. Крім того в ході проведення досудового слідства по даній кримінальній справі встановлено, що в період 2008 - 2009 років, в здійсненні незаконної діяльності направленої на сприяння підприємствам - фактичним платникам податку на додану вартість в ухиленні від сплати даного податку до державного бюджету, а саме ОСОБА_3, який являється членом злочинного угрупування, допомагав гр. ОСОБА_15, який також займається пошуком підприємств, що в ході здійснення фінансово-господарської діяльності, були зацікавлені в отриманні готівкових коштів та в отриманні документів, що надають право на незаконне формування кредиту з податку на додану вартість, проводить звірку розрахунків з бухгалтерами реально існуючих суб'єктів господарської діяльності, забезпечує своєчасний та безперебійний рух коштів, здійснює перерахування коштів між суб'єктами господарювання. В результаті чого, ОСОБА_15 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3, такими своїми діями сприяв підприємствам, фактичним платникам податку на додану вартість, в умисному ухиленні від сплати податку на додану вартість в особливо великих розмірах.

18.01.2010 року СВ ПМ ДПА у Житомирській області, в рамках розслідування кримінальної справи № 09/079021, порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_3, за ознаками складу злочинів, передбачених ст.ст.28 ч.2, 212 ч.3 КК України.

19.01.2010 року ОСОБА_3 затримано в порядку ст. 115 КПК України по підозрінню у вчиненні злочину.

21.01.2010 року ОСОБА_3 пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 28 ч. 2, 212 ч.З КК України;

22.01.2010 р. Богунським районним судом м.Житомира строк затримання ОСОБА_3 продовжено до 10 діб.

28.01.2010 року Богунським районним судом м.Житомира ОСОБА_3 обрано запобіжний захід - взяття під варту.

Спираючись на зібрані у справі докази, які підтверджують вину ОСОБА_3 у скоєнні вищезгаданих злочинів, а також з урахуванням тяжкості вчинення злочинів і особи обвинуваченого ОСОБА_3, приймаючи до уваги, що частина обвинувачених по даній кримінальній справі оголошена в розшук та не всі процесуальні дії виконано, слідчий просить продовжити тримання ОСОБА_3 під вартою до 4-х місяців. При цьому також просить зважити на те, що досудовим слідством встановлені факти впливу з боку обвинувачених на свідків і хід досудового слідства, що підтверджується зібраними матеріалами кримінальної справи, а також відсутність підстав для скасування чи зміни запобіжного заходу – тримання під вартою на більш м’який.

В судовому засіданні адвокат обвинуваченого заперечував щодо продовження тримання під вартою обвинуваченого, надав суду документи про захворювання та необхідність подальшого лікування поза межами медичної частини установи. Вважав, що інші запобіжні заходи, які не пов’язані з позбавленням волі, будуть достатніми для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого. При цьому просив врахувати дані, які характеризують обвинуваченого, стан його здоров’я та відсутність належних доказів, які б підтверджували доводи слідчого, які викладені у поданні.

В судовому засіданні прокурор при вирішення питання підтримав подання з підстав, які в ньому викладені, просив його задовольнити.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників процесу, суд приходить до наступного висновку.

У відповідності до ст. 150 КПК України, при вирішенні питання про обрання міри запобіжного заходу або про продовження строків тримання особи під вартою судом враховується, крім тяжкості, вчиненого обвинуваченим діяння ще й наявності достатніх підстав вважати, що він буде намагатися ухилитися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність, а також вік особи, її стан здоров’я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують. 

Згідно п.п. 10, 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» від 25.04.2003р. № 4 із змінами і доповненнями, судом з’ясовуються також дані про попередні судимості, соціальні зв’язки особи, її схильності (чи вживає наркотики, алкогольні напої тощо), спосіб життя, поведінку під час провадження в цій або іншій кримінальній справі (чи не ухилялася раніше особа від слідства, суду або виконання судових рішень, чи не вчинювала злочини проти правосуддя). Дослідженню підлягають і відомості, що вказують на існування факторів, обставин чи моральних цінностей, які можуть свідчити про те, що підозрюваний, обвинувачений, перебуваючи на волі, не порушуватиме покладених на нього процесуальних обов’язків та не займатиметься злочинною діяльністю.

Як вбачається з матеріалів справи, минула діяльність ОСОБА_3 та його соціальні зв’язки, а також спосіб його життя не дають достатніх підстав вважати, що він буде у подальшому намагатися ухилитися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. Доказів щодо існування фактів впливу з боку обвинуваченого ОСОБА_3 на свідків і хід досудового слідства суду не надано. Неможливість закінчення досудового слідства по даній кримінальній справі в установлений законом строк, а також оголошення частини обвинувачених по цій кримінальній справі у розшук не впливають на необхідність продовження строків тримання під вартою. Сам факт звинувачення у вчиненні тяжкого злочину не є достатньою підставою для продовження строків тримання під вартою.

Обвинувачений має постійне місце проживання, рід занять, характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину. До кримінальної відповідальності не притягувався. Питання щодо сприяння органу слідства у встановленні істини по справі не можна ставити в залежність до обраного запобіжного заходу, оскільки це є правом обвинуваченого, закріпленим законодавчо.

Відмова суду у продовженні строків тримання під вартою не перешкоджає слідчому повторно звернутися до суду з відповідним поданням за умови одержання  нових даних, що свідчать на користь застосування саме цього запобіжного заходу.

Вивчивши матеріали кримінальної справи та заслухавши пояснення особи, у провадженні якої перебуває справа, заслухавши думку прокурора, який підтримав подання слідчого та захисника, який заперечував проти його задоволення, суд приходить до висновку про недоцільність подальшого продовження тримання ОСОБА_3 під вартою, як крайньої міри запобіжного заходу, оскільки на думку суду більш м’які заходи стримування можуть забезпечити у подальшому його належну процесуальну поведінку.  

Керуючись ст. 148, 150, 154-1, 156, 165-1, 165-2 КПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» від 25.04.2003р. № 4 із змінами і доповненнями, суд ,–

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити старшому слідчому з ОВС СВ ПМ ДПА в Житомирській області в продовженні строків тримання під вартою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 до чотирьох місяців.

На постанову судді до апеляційного суду прокурором, підозрюваним, обвинуваченим, його захисником чи законним представником протягом трьох діб з дня її винесення може бути подана апеляція.

            СУДДЯ: