Рішення

від 25.03.2020 по справі 464/6546/19

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 464/6546/19

пр.№ 2/464/72/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2020 Сихівський районний суд міста Львова

у складі: головуючого - судді Дулебка Н.І.,

секретар судового засідання - Гернага Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Львівській автобусні заводи про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації за затримку виплати заробітної плати, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ТзОВ Львівські автобусні заводи про стягнення з відповідача на її користь середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 127 500 грн. 18 коп., компенсації за затримку виплати заробітної плати у сумі 23 009 грн. 12 коп. В обґрунтування позову покликалася на те, що судовим наказом Сихівського районного суду м. Львова від 02.09.2019 стягнуто з відповідача на її користь нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 14 260,95 грн. Однак, таке стягнення не стосувалося середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації за затримку виплати заробітної плати. Оскільки відповідач порушив строки проведення розрахунку та затримав виплату нарахованих доходів, зокрема заробітної плати, зобов`язаний провести нарахування та виплату компенсації у зв`язку з порушенням строків її виплати у розмірі 23 009 грн. 12 коп., а також виплату середнього заробітку за період затримки розрахунку з квітня 2013 року до листопада 2019 року у розмірі 124500 грн. 18 коп.

Позивач у судове засідання не з`явилася, звернулася до суду з заявою про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання, причин неявки не повідомив та не подав відзиву на позовну заяву, а тому відповідно до ст. 280 ЦПК України, враховуючи також відсутність заперечень позивача, суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких підстав.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з відповідачем ТзОВ Львівські автобусні заводи зокрема, 08.12.2010 відповідно до наказу №129-вк прийнята на посаду інженера з якості першої категорії у відділ технічного контролю, на підставі наказу №034 від 01.04.2011 переведена на відокремлений структурний підрозділ ТзОВ Львівські автобусні заводи інженером з експлуатації першої категорії, а 10.04.2013 звільнена із займаної посади за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України згідно з наказом №37-вк, що підтверджується записами трудової книжки, копія якої долучена до матеріалів справи.

Судовим наказом Сихівського районного суду м. Львова від 02.09.2019, що набрав законної сили 13.11.2019, стягнуто з ТзОВ Львівські автобусні заводи на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 14 260 грн. 95 коп.

При цьому, стягнута судом сума коштів не включала середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні та компенсацію за затримку виплати заробітної плати.

Так, вищевказаним судовим наказом встановлено, що діями відповідача порушено трудові права позивача на належний рівень оплати праці, передбачений чинним законодавством, у день звільнення відповідачем не проведено з позивачем остаточного розрахунку та не виплачено заборгованість із заробітної плати, а тому такі обставини згідно з вимогами ч. 4 ст. 82 ЦПК України не підлягають доказуванню у межах цієї цивільної справи.

Відповідно до ст. 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний у день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 КЗпП України.

Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

За змістом ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, за відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Таким чином, обов`язок роботодавця виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, визначені ст. 116 КЗпП України.

Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач посилалась на те, що оскільки в день звільнення - 10.04.2013 заробітна плата не була виплачена в повному розмірі, а відтак відповідач зобов`язаний виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку, починаючи з 01.09.2012 до 26.11.2019 у розмірі 127 500 грн. 18 коп.

Разом з тим, згідно з розрахунком, проведеним позивачем відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за № 100 від 08.02.1995, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 10.04.2013 до 28.11.2019 становить 124 500 грн. 18 коп.

При цьому, в ході розгляду справи встановлено, що позивачем помилкового у позовній заяві зазначено також інший розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку - 127 500 грн. 18 коп.

Оскільки, вказаний розрахунок відповідачем не спростовано та не надано іншого розрахунку чи доказів відсутності заборгованості, а тому такий взято судом до уваги.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовну вимогу в цій частині необхідно задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 10.04.2013 по 28.11.2019 у розмірі 124 500, 18 грн.

Вирішуючи вимогу про стягнення з відповідача компенсації за затримку виплати заробітної плати, суд виходить з наступного.

Згідно із ст. 34 Закону України Про оплату праці компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до статей 1, 2 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам.

Встановлено, що відповідач допустив затримку у виплаті заробітної плати позивачу більш ніж на один місяць, а тому у нього, відповідно до наведених норм закону, виник обов`язок виплатити компенсацію втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати , сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

За положеннями п. 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Як випливає з розрахунку, наданого позивачем ОСОБА_1 , сума компенсації за затримку виплати заробітної плати за період з грудня 2010 року до квітня 2013 року становить 23 009 грн. 12 коп.

З огляду на те, що відповідачем ТзОВ Львівські автобусні заводи не спростовано вказаного розрахунку, суд дійшов висновку, що позовну вимогу про стягнення компенсації за затримку виплати заробітної плати необхідно задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію у розмірі 23 009,12 грн.

Окрім цього, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача ТзОВ Львівські автобусні заводи на користь позивача необхідно стягнути судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 1 275 грн.

На підставі статей 116, 117 Кодексу законів про працю України, ст. 34 Закону України Про оплату праці та керуючись статтями 12, 76, 81, 82, 141, 247, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Львівські автобусні заводи (місцезнаходження: 51927, Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, вул. Стасова, 79, ідентифікаційний код юридичної особи 33894928) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) середній заробіток за період затримки розрахунку з 10.04.2013 до 28.11.2019 у розмірі 124 500 грн. 18 коп. та компенсацію втрати частини доходу у зв`язку з невиплатою заробітної плати за період з грудня 2010 року до квітня 2013 року у розмірі 23 009 грн. 12 коп., а всього 147 509 (сто сорок сім тисяч п`ятсот дев`ять) гривень 30 (тридцять) копійок без врахування утримання податків та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Львівські автобусні заводи на користь ОСОБА_1 1 275 (одну тисячу двісті сімдесят п`ять) гривень судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Львівської області шляхом подання апеляційної скарги через Сихівський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий Дулебко Н.І.