Рішення

від 27.03.2020 по справі 490/8378/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

н\п 2/490/1342/2020 Справа № 490/8378/19

Центральний районний суд м. Миколаєва

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2020 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого - судді Гуденко О.А.

при секретарі - Дудник Г.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - Перша Миколаївська державна нотаріальна контора про визначення часток та визнання права власності в порядку спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2019 року позивачі звернулись до Центрального районного суду м. Миколаєва з позовом до відповідачівпро визначення часток та визнання права власності в порядку спадкування. В обґрунтування позову посилались на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їх мати ОСОБА_4 . Після її смерті відкрилася спадщина. 11.04.2019 р. позивач отримали свідоцтво про право на спадщину за законом на 60/100 часток у праві спільної часткової власності на житловий будинок з відповідною часткою господарських та побутових споруд та будівель в АДРЕСА_1 . Що стосується отримання свідоцтва на право на спадщину за законом на земельну ділянку, то державний нотаріус Першої Миколаївської державної нотаріальної контори 21.10.2016 року відмовити позивачам у зв`язку з тим, що у Державному акті на право власності на земельну ділянку за вищевказаною адресою не були вказані частки співвласників. Отже, позивачі позбавлені можливості реалізувати свої права спадкоємців та оформити свої права власності на майно, яке належало спадкодавцю. За такого, просять суд визнати за ними в рівних частках право власності на 60/100 частин земельної ділянки площею 0,0818 га, кадастровий номер 4810137200:08:011:0007 за цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 та визначити частки в спільній сумісній власності на зазначену вище земельну ділянку за ОСОБА_2 - 30/100 частин, за ОСОБА_1 - 30/100 частин та за ОСОБА_3 - 40/100 частин.

Позивачі надали суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять суд їх задовольнити.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце слухання справи повідомлялася судом належним чином, про причини неявки суду не повідомила, відзив суду не надала.

Третя особа у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце слухання справи повідомлялася судом належним чином, про причини неявки суду не повідомила.

Ухвалою суду справу розглянуто за відсутності сторін в порядку заочного розгляду, оскільки у відповідності до вимог ч.1 ст. 280 ЦПК України відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання (зворотні повідомлення наявні в матеріалах справи), відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відповідач не подав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи, а також у справі достатньо даних про права та взаємини сторін.

Вивчивши доводи позову, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_1 , батьками якого, відповідно до Свідоцтва про народження, актовий запис №2577, є: батько - ОСОБА_5 , мати - ОСОБА_4

ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_2 , батьками якого, відповідно до Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис №2866, є: батько - ОСОБА_5 , мати - ОСОБА_4 .

Рішенням Місцевого суду Центрального району м. Миколаєві від 8 жовтня 2002 року визнано за ОСОБА_4 право власності на 15/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 .

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 листопада 2005 року затверджено мирову угоду за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , на наступних умовах: ОСОБА_4 виділено в приватну власність квартиру № АДРЕСА_2 в житловому будинку літ.А, корисною площею 72,8 кв.м., а також частину господарських та побутових будівель та споруд.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 4 грудня 2007 року затверджено за співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1 їх частки визнавши, що ОСОБА_3 належить 20/100, ОСОБА_7 - 20/100, ОСОБА_4 - 60/100.

Відповідно до Витягу з Рішення Миколаївської міської ради №35/54 від 19.06.09 р., надано ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у спільну сумісну власність земельну ділянку площею 818 кв.м. для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 .

Згідно Державного Акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №148737 від 14.12.2009 р., виданого ОСОБА_3 , земельна ділянка в АДРЕСА_1 , площею 0,0818 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, належить ОСОБА_3 та ОСОБА_4

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 .

При зверненні до Першої Миколаївської державної нотаріальної контори, позивачам постановою від 21 жовтня 2016 року відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку розміром 0,0818 га в АДРЕСА_1 , так як у документі, що посвідчує право власності не вказано, яка саме частка належить спадкодавцю.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 11.04.2019 р., право власності в АДРЕСА_1 належить ОСОБА_4 - 60/100, ОСОБА_3 - 40/100.

Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом , виданого 11 квітня 2019 року Першою Миколаївською державною нотаріальною конторою за реєстр. №1-86, спадкоємцями ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її син ОСОБА_2 - на Ѕ частку у спадщині та син ОСОБА_1 - на Ѕ частку у спадщині, яка складається з 60/100 часток у праві спільної часткової власності на житловий будинок із відповідною часткою господарських та побутових споруд та будівель в АДРЕСА_1 .

Позивач є єдиними спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 , оскільки звернулися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, що підтверджується матеріалами спадкової справи №160/2015.

У відповідності зі статтями 356, 360, 364 Цивільного кодексу України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном. Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Відповідно до ст. 368, 369 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно ст. 372 ЦК України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Відповідно до ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1226 ЦК України, частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб`єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

Відповідно до ст. 1261, 1267 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. Спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них. Спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.

Згідно ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

За приписами п.п. 10, 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування №7 відповідно достатті 1225 ЦК(435-15) право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. При вирішенні спору про спадкуванняправа на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

За нормою статті 87 Земельного кодексу України право спільної часткової власності на земельну ділянку, виникає, зокрема, при придбанні у власність земельної ділянки двома чи більше особами за цивільно-правовими угодами; при прийнятті спадщини або за рішенням суду.

Відповідно до ч. 4, ст. 89 ЗК України, співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

Відповідно до ч.1,4 ст. 120 Земельного Кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.. 141 ЦПК України, судовий збір сплачено позивачами при подачі позову до суду.

Керуючись ст.ст. 12,81, 259-265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - Перша Миколаївська державна нотаріальна контора про визначення часток та визнання права власності в порядку спадкування- задовольнити.

Визначити, що частки у спільній сумісній власності на земельну ділянку площею 0,0818 га, кадастровий номер 4810137200:08:011:0007 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 становлять: 60/100 за ОСОБА_4 та 40/100 за ОСОБА_3 .

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на 30/100 частин за кожним земельної ділянки площею 0,0818 га, кадастровий номер 4810137200:08:011:0007 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 - в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.А. Гуденко