Рішення

від 03.04.2020 по справі 766/22626/19

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/22626/19

н/п 2/766/5744/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2020 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Майдан С.І.,

при секретарі Романенко О.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в м.Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з боксу Херсонської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства Україна про стягнення грошових коштів, невиплачених при звільненні,

встановив :

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що згідно наказу №27-к від 28.11.2016 року його прийнято на роботу до Спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з боксу Херсонської області організації фізкультурно-спортивного товариства Україна на посаду сторожа. Наказом №29-к від 06.09.2019 року позивача звільнили з займаної посади з 09.09.2019 року за власним бажанням за ст.38 КЗпП України. Відповідачем не було проведено з позивачем повного розрахунку, а саме позивачу не виплачені: заборгованості по заробітній платі за період з 01.04.2019 року по 09.09.2019 рік; середній заробіток за час затримки розрахунку по заробітній платі; грошова компенсація за невикористану відпустку; матеріальна допомога на оздоровлення; вихідна допомога. З 01.01.2019 року посадовий оклад позивача складає 4173,00 грн. Отже, заборгованість із заробітної плати за період з 01.04.2019 року по 09.09.2019 року (день звільнення) становить 21 858,55 грн. Крім цього, відповідно до ст.117 КЗпП, з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за весь період затримки розрахунку по заробітній платі, який станом на 01.11.2019 року складає 30671,55 грн. Відповідно до наказу №22-к від 10.05.2019 року позивачу була надана щорічна відпустка терміном 24 календарних днів, та всупереч вимог Закону, заробітна плата за час щорічної відпустки відповідачем виплачена не була. У надані матеріальної допомоги на оздоровлення позивачу було відмовлено. Тому з відповідача підлягає стягнення 3394,80 грн. грошової компенсації за невикористану відпустку. Крім того, п.13.4 Колективного договору СДЮСШОР з боксу Херсонської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства Україна на період 2017-2022 рр. передбачено, при наявності коштів виплачувати матеріальну допомогу на оздоровлення при наданні чергової відпустки всім постійним працівникам СДЮСШОР в розмірі посадового окладу. Тобто, з відповідача також підлягає стягненню 4173 грн. матеріальної допомоги на оздоровлення. Враховуючи норми ст.44 КЗпП України, з відповідача підлягає стягненню вихідна допомога у розмірі 12 519 грн. Просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість із заробітної плати за період з 01.04.2019 року по 09.09.2019 року, що становить 21 858,55 грн.; стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час затримки розрахунку по заробітній платі за період з 01.04.2019 року по день постановлення рішення; стягнути з відповідача на свою користь 3394,80 грн. грошової компенсації за невикористану відпустку; стягнути з відповідача на свою користь 4 173,00 грн. матеріальної допомоги на оздоровлення; стягнути з відповідача на свою користь12 519 грн. вихідної допомоги.

Ухвалою суду від 18.11.2019 року було відкрито провадження в справі та призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Представник відповідача отримав ухвалу про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками 05.12.2019 року, що підтверджується поштовим повідомленням.

Відзив від відповідача проти позову до суду не надходив.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Від сторін клопотання про проведення розгляду справи з їх викликом в судове засідання не надійшло, тому суд провів розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідно до ч.2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що згідно наказу №27-к від 28.11.2016 року ОСОБА_1 прийнято на роботу до Спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з боксу Херсонської області організації фізкультурно-спортивного товариства Україна на посаду сторожа, про що зроблений відповідний запис в трудовій книжці.

08.05.2019 року позивач звернувся до відповідача з заявою про надання відпустки з 11.05.2019 року, а також матеріальну допомогу на оздоровлення.

Відповідно до наказу №22-к від 10.05.2019 року позивачу була надана щорічна відпустка терміном 24 календарних днів,

16.08.2019 року позивач звернувся до Спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з боксу Херсонської області організації фізкультурно-спортивного товариства Україна з заявою про повідомлення підстав не виплати йому заробітної плати за період з 01.04.2019 року по теперішній час та дату погашення заборгованості, що виникла.

05.09.2019 року позивач звернувся до Спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з боксу Херсонської області організації фізкультурно-спортивного товариства Україна з заявою про звільнення з займаної посади та проведення остаточного розрахунку у стоки передбачені ст.116 КЗпП Ураїни, в тому числі здійснити виплату вихідної допомоги у розмірі тримісячного середнього заробітку, згідно із ст.44 КЗпП України.

Наказом №29-к від 06.09.2019 року позивача звільнили з займаної посади з 09.09.2019 року за власним бажанням за ст.38 КЗпП України, про що зроблений відповідний запис в трудовій книжці.

Згідно наказу про встановлення заробітної плати та надбавок на 2019 рік посадовий оклад ОСОБА_1 станом на 01.01.2019 року становить 4173,00 грн.

З відомостей Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів на утримання податків №2016/с/21-22-51-08-02 від 06.09.2019 року у другому кварталі 2019 року заробітна плата відповідачем позивачу не нараховувалася та відповідно не сплачувалися передбачені чинним законодавством податки і збори.

Відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно зі ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 5 цієї статті визначено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Вбачається, що за період з 01.04.2019 року по 09.09.2019 року заборгованість із заробітної плати позивачу становить 21858,55 грн.

Оскільки відповідачем не спростовано вказаний розмір заборгованості, суд вважає встановленим, що в день звільнення відповідач не виплатив позивачу належних йому сум у строки, зазначені у ст.116 КЗпП України.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по заробітній платі в розмірі 21858,55 грн. В даному випадку суд за відсутності доказів зі сторони відповідача щодо виплати нарахованих сум, виходить з пояснень позивача щодо невиплати заробітної плати.

Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений частиною 1 статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум.

Невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Вирішуючи позовні вимоги, в частині стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, слід зазначити, що відповідно до п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24 грудня 1999 року Про практику застосування судами законодавства про оплату праці , суд установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставіст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. У разі не проведення розрахунку у зв`язку із виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Що стосується вини відповідача, суд враховує, що саме на відповідача покладається обов`язок доведення відсутності вини у затримці розрахунку при звільненні. Натомість, відповідачем не надано суду жодних доказів, які б свідчили про те, що невиплата позивачу при звільненні всіх належних йому сум мала місце не з вини відповідача.

Відповідно до п.3 розділу 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Пунктом 8 розділу 4 Порядку передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Судом визначено, що період затримки фактичного розрахунку по заробітній платі із позивачем, за час затримки розрахунку за період з 01.04.2019 року по 15.01.2020 складає 197 днів. Таким чином, середній заробіток за час затримки розрахунку складає 41104,05 грн. (208,65 грн. середньоденна заробітна плата х 197 дні за час затримки розрахунку).

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає 41104,05 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Згідно з частинами 1, 2 ст.83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999 року Про практику застосування судами законодавства про оплату праці , розглядаючи спори про виплату грошової компенсації за невикористану відпустку, необхідно виходити з того, що згідно зі ст.83 КЗпП вона може бути стягнена на вимогу працівника за всі дні невикористаної ним основної й додаткової щорічної відпустки та додаткової відпустки для працівників, які мають дітей, тільки в разі звільнення його з роботи, а під час неї - лише за частину цих відпусток за умови, що тривалість наданих йому при цьому щорічної й додаткової відпусток становить не менше 24 календарних днів та, що працівник не є особою віком до 18 років. Якщо працівник з незалежних від нього причин (не з його вини) не використав щорічну відпустку і за роки, що передували звільненню, суд на підставі ст.238 КЗпП має право стягнути грошову компенсацію за всі дні невикористаної відпустки. Не виключається можливість такого ж вирішення цього питання і при частковій компенсації невикористаної відпустки працівникові, який продовжує роботу. При цьому слід мати на увазі, що тривалість визначеної в робочих днях щорічної відпустки (основної й додаткової), яка не була використана працівником за попередні роки, зберігається такою, якою вона була до набрання чинності Законом "Про відпустки" (до 1 січня 1997 року). Розмір грошової компенсації за невикористану відпустку за попередні роки визначається виходячи із середнього заробітку, який працівник має на час її проведення.

Враховуючи вищезазначене, з відповідача підлягає стягненню 3394,80 грн. грошової компенсації за невикористану відпустку (відповідно до розрахунку наведений у позові та з яким погоджується суд).

Також, з відповідача підлягає стягненню 4173,00 грн. матеріальної допомоги на оздоровлення. Вимога про стягнення матеріальної допомоги на оздоровлення є законною та обґрунтованою, загальна сума допомоги на оздоровлення при наданні щорічних відпусток у вказані періоди становить 4173,00 грн. Позивач має законні підстави для отримання допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки у 2019 році.

Відповідно до ст.44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36тапунктах 1,2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

Таким чином, після набрання законної сили рішенням суду про зміну формулювання причин звільнення, у відповідача виник обов`язок згідно із ст.44 КЗпПП України виплатити позивачу вихідну допомогу у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

Тому, враховуючи норми ст.44 КЗпП України, з відповідача підлягає стягнення вихідна допомога у розмірі 12519,00 грн.

Відповідно до частини 1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з пунктом 1 частини 1ст. 5 Закону України Про судовий збір від 08 липня 2011 року №3674-VI, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Відповідно до п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір , за подання до суду позовної заяви майнового характеру, судовий збір справляється фізичною особою в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно до положень ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у сумі 768,40 грн.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 258-259, 264-265, 274, 279, 355 ЦПК України, ст.ст.44, 83, 116,117 КЗпП України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з боксу Херсонської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства Україна про стягнення грошових коштів, невиплачених при звільненні задовольнити.

Стягнути з Спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з боксу Херсонської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства Україна (місцезнаходження: 73003, м. Херсон, вул. Перекопська, 7, код ЄДРПОУ 21296051) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) заборгованість по заробітній платі за період з 01.04.2019 року по 09.09.2019 року, що становить 21 858,55 грн.

Стягнути з Спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з боксу Херсонської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства Україна (місцезнаходження: 73003, м. Херсон, вул. Перекопська, 7, код ЄДРПОУ 21296051) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку по заробітній платі за період з 01.04.2019 року по 15.01.2020 року в сумі 41104,05 грн.

Стягнути з Спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з боксу Херсонської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства Україна (місцезнаходження: 73003, м. Херсон, вул. Перекопська, 7, код ЄДРПОУ 21296051) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) 3394,80 грн. грошової компенсації за невикористану відпустку.

Стягнути з Спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з боксу Херсонської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства Україна (місцезнаходження: 73003, м. Херсон, вул. Перекопська, 7, код ЄДРПОУ 21296051) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) 4 173,00 грн. матеріальної допомоги на оздоровлення.

Стягнути з Спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з боксу Херсонської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства Україна (місцезнаходження: 73003, м. Херсон, вул. Перекопська, 7, код ЄДРПОУ 21296051) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) 12 519 грн. вихідної допомоги.

Стягнути з Спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з боксу Херсонської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства Україна (місцезнаходження: 73003, м. Херсон, вул. Перекопська, 7, код ЄДРПОУ 21296051) на користь держави судовий збір в сумі 768,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до апеляційного суду Херсонської області з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п.15.5 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою Херсонського міського суду Херсонської області: https://court.gov.ua/sud2125/.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: С.І. Майдан