Рішення

від 02.04.2020 по справі 647/537/20

БЕРИСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 647/537/20

№ провадження 2/647/202/2020

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2020 року Бериславський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді: Миргород В.С.

при секретарі: Салєховій О.Ю.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в місті Бериславі Херсонської області цивільну справу №647/537/20 за позовною заявою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Дембовський Віталій Іванович до Степнянської сільської ради Бериславського району Херсонської області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права власності в порядку спадкування за законом,

за участю представників сторін:

від позивача-адвокат Дембовський В.І. не прибув, надійшла заява про розгляд справи у його відсутність,

від відповідача - представник не прибув, надав до суду заяву про розгляд справи без участі представника сільської ради, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, від імені та в інтересах якої діє адвокат Дембовський Віталій Іванович звернулися до суду з вказаною позовною заявою, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки - ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на майно, яке належало йому на праві приватної власності. Спадкоємицею за законом після смерті ОСОБА_3 є його дочка - ОСОБА_2 , яка у встановлений строк звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, але отримала відмову, оскільки відсутній оригінал документу, що підтверджує право власності спадкодавця на відповідну земельну ділянку. Однак надати нотаріусу оригінал правовстановлюючого документу на відповідну земельну ділянку для оформлення спадщини неможливо, оскільки державний акт був втрачений. Згідно копії Державного акту на право власності на земельну ділянку за громадянином ОСОБА_4 реєструвалася земельна ділянка, площею 9,04 га, розташована на території Степнянської сільської ради Бериславського району Херсонської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку встановлено, що земельна ділянка площею 9,0400 належить на праві власності ОСОБА_4 . Разом з тим, при заповненні державного акту мала місце описку в написанні прізвища померлого, а саме замість ОСОБА_4 було зазначено ОСОБА_4 . Вказана помилка заважає визнати за нею ОСОБА_1 право власності на відповідну земельну ділянку. Просить встановити факт належності ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , правовстановлюючого документу - Державний акт на право приватної власності на землю серії ХС №061587, виданий 02 липня 2004 року на земельну ділянку площею 9,04 га, кадастровий номер 6520686700:03:005:0003, відповідно до розпорядження голови Бериславської районної державної адміністрації від 05 березня 2003 року №133. Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку загальною площею 9,0400 га, кадастровий номер 6520686700:03:005:0003, що розташована на території Степнянської сільської ради Бериславського району Херсонської області, в порядку спадкування за законом.

Ухвалою суду від 02.03.2020 року було відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача-адвокат Дембовський В.І. в підготовче засідання не з`явився, до суду надав заяву про розгляд справи без його участі та участі позивача, позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача Степнянської сільської ради Бериславського району Херсонської області в підготовче засідання не прибув, надано до суду заяву про визнання позову, справу просив розглянути у відсутність їх представника.

Суд вважає за можливе справу розглянути у відсутності сторін, в порядку ч.3 ст.211 ЦПК України.

У відповідності до ст. 223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності сторін, належних чином повідомлених про день, місце та час розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв`язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Згідно ч.4 цієї статті, ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі, зокрема, визнання позову, проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

За нормою ч.1 ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

У відповідності до ч.1 ст. 81, ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до п.п. 3,4 п. 5 ст. 12 ЦПК України - суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє захисту їхніх прав у випадках встановлених нормами ЦПК України.

Суд, відповідно до ст. ст. 81, 13, ч.5 ст.263 ЦПК України розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, що повністю узгоджується з Постановою Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року Про судове рішення у цивільній справі .

Положення ст.4 ЦПК України, ст. 15 ЦК Україні, а також положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантують кожній особі право на захист її порушених, оспорюваних чи невизнаних прав а також охоронюваних законом інтересів судом.

Під час розгляду цієї цивільної справи судом були створені всі умови для реалізації прав та виконання обов`язків учасниками судового розгляду, у тому числі й в частині надання доказів на підтвердження позовних вимог.

Дослідивши письмові докази, що містяться у матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

З свідоцтва про смерть вбачається, що ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. П`ятихатки Великоолександрівського району Херсонської області, про що 23.05.2016 року складено відповідний актовий запис №22 та виконавчим комітетом Борозенської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області видано свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 від 23.05.2016 року (а.с.11).

Судом встановлено, що ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 9,04 га, яка розташована на території Степнянської сільської ради Бериславського району Херсонської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується державним актом серії ХС № 061587, виданого Бериславською районною державною адміністрацією 02.07.2004 року на підставі розпорядження голови Бериславської районної державної адміністрації від 05.03.2003 року № 133 (а.с. 13).

З витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку вбачається, що на праві власності ОСОБА_4 належить земельна ділянка площею 9,0400 га (а.с. 14-16).

Відповідно до листів УДМС України в Херсонській області, Головного управління ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі, паспорт ОСОБА_7 був знищений без залишення копії; щодо надання відомостей з Державного реєстру про персональні дані померлої особи, чинним законодавством не передбачено, що підтверджується листами (а.с. 19, 20-21).

Наявність помилки в написанні прізвища померлого позбавляє можливості позивачку ОСОБА_1 реалізовувати надане їй право на отримання спадщини.

Позивач ОСОБА_1 не має можливості одержати новий чи внести зміни в наявний правовстановлюючий документ через те, що законодавством не передбачена така можливість.

Факт належності правовстановлюючого документу померлій особі підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засідання матеріалами справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що державний акт на право власності на земельну ділянку Серії ХС №061587, що зареєстрований в Книзі записів реєстрації державний актів на право власності на землю за №010471501246 від 02 липня 2004 року належить ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Щодо визнання права власності в порядку спадкування за законом, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.

Судом встановлено, що ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_2 , є донькою померлого ОСОБА_7 , де в графі батько вказано - ОСОБА_3 (а.с. 9).

За нормами ст. 1216 ЦК України, ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом, що передбачено статтею 1217 ЦК України.

Статтею 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Отже часом відкриття спадщини після смерті ОСОБА_7 є день його смерті, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивачка своєчасно звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, після смерті батька ОСОБА_3 , але її було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.

З листа приватного нотаріуса Бериславського районного нотаріального округу Мікурової Л.Ю. від 23.10.2019 року №84/02-14 вбачається, що за заявою ОСОБА_10 , що діє від імені ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку, 11.09.2019 року була заведена спадкова справа №02/2019 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який на момент смерті мешкав в АДРЕСА_1 . Спадкова справа заведена за заявою дочки померлого - ОСОБА_1 про прийняття спадщини за законом на підставі рішення Бериславського районного суду Херсонської області від 09.07.2019 року про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Заяви від інших спадкоємців не надходили. Свідоцтва про право на спадщину ще не видавалися. ОСОБА_10 від імені ОСОБА_1 звернувся для оформлення спадщини, яка складається з земельної ділянки площею 9,04 гектара, яку передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Степнянської сільської ради, Бериславського району, Херсонської області (а.с. 17).

Заявником для оформлення спадщини було надано копію державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХС №061587, виданого Степнянською сільською радою, Бериславського району, Херсонської області 02.07.2004 року на підставі розпорядження голови Бериславської районної державної адміністрації від 05.02.2003 року за №133, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010471501246. У зв`язку з тим, що відсутній документ, що підтверджує право власності спадкодавця на відповідну земельну ділянку, нотаріус не може видати свідоцтво про право на спадщину та зареєструвати це право за спадкоємцем, що не уможливлює видачу свідоцтва про право на спадщину, а іншого способу захисту свої прав окрім звернення з позовом до суду у позивача немає, тому вона вимушена була звернутися до суду з цим позовом.

Пунктами 4.15, 4.20 Глави 10 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 (далі Порядок), передбачено, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно; видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться також за умови отримання витягу з Державного земельного кадастру, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до нього.

Відповідно до ч.1 ст. 328 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ч.2 ст. 328 ЦК України).

Частиною 1статті 1225 ЦК України передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.

Згідно з п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в абзаці 3 пункту 23 вказаної постанови у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно з роз`ясненнями Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз`яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року №7 про те, що відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Відповідно до ст. 116 ЗК України набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно ст. 80 та ч. 1 ст.131 ЗК України громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі, зокрема, спадкування.

Відповідно до положення ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку.

Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п. 1 розділу X "Перехідні положення" ЗК.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.

Відповідно до пункту а), частини 3 статті 152 Земельного кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування роз`яснено, що якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини (пункт 3.1. листа).

У відповідності до ст. 182 ЦК України право власності на нерухомість підлягає державній реєстрації.

Враховуючи викладені обставини справи та вимоги закону, суд вважає, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, у зв`язку з чим вони підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 81, 206, 229, 247, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , правовстановлюючого документу - Державний акт на право приватної власності на землю серії ХС №061587, виданий 02 липня 2004 року на земельну ділянку площею 9,04 га, кадастровий номер 6520686700:03:005:0003, відповідно до розпорядження голови Бериславської районної державної адміністрації від 05 березня 2003 року №133.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку загальною площею 9,0400 га, кадастровий номер 6520686700:03:005:0003, що розташована на території Степнянської сільської ради Бериславського району Херсонської області, в порядку спадкування за законом.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Херсонської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, однак з врахуванням п. 15.5 розділу ХII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до Херсонського апеляційного суду через Бериславський районний суд Херсонської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного рішення суду.

Позивач ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Представник позивача, ОСОБА_10 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач Степнянська сільська рада Бериславського району Херсонської області, 74311, Херсонська область, Бериславський район, с. Степне, вул. Шкільна, 10, код ЄДРПОУ 25985103.

Повне рішення складено 02.04.2020 року.

Суддя В. С. Миргород