Ухвала

від 31.03.2020 по справі 757/9578/20-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/9578/20-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , представника володільця - адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Києві провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ТОВ «Торговий дім «Інтерелектро-Київ» (код ЄДРПОУ 41202689) про скасування арешту майна, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_3 в інтересах власника майна ТОВ «Торговий дім «Інтерелектро-Київ» звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням, в якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16.09.2019 року у справі № 757/48921/19-к.

В обґрунтування клопотання посилається на те, що вказаною ухвалою було накладено арешт на кошти, які знаходяться на розрахунковому рахунку ТОВ «Торговий дім «Інтерелектро-Київ» № НОМЕР_1 , відкритому у банківській установі АБ «Укргазбанк» (МФО 320478), за адресою: м. Київ, вул. Єреванська,1.

Вважає, що ТОВ «Торговий дім «Інтерелектро-Київ» здійснює свою діяльність у відповідності до вимог чинного законодавства України та належним чином виконує покладенні на нього податкові зобов`зання. У матеріалах справи відсутні докази в розумінні податкового законодавства України, щодо допущених Товариством податкових правопорушень, акти податкових перевірок, камеральних перевірок, тощо.

З огляду на викладене, арешт був накладений необгрунтовано та безпідставно, підозра у даному кримінальному провадженні жодній посадовій особі товариства не повідомлена, а відтак, на даний час не має підстав щодо утримання коштів підприємства під арештом, у зв`язку з чим він повинен бути скасований.

Прокурор в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті провадження за його відсутності.

Заслухавши пояснення адвоката ОСОБА_3 , вивчивши матеріали клопотання, приходжу до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що Генеральною прокуратурою України здійснюється нагляд за додержанням законів у формі процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 42017000000004297 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16 вересня 2019 року (к/п 757/48921/19-к) за клопотанням прокурора третього відділу процесуального керівництва другого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань, Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 накладено арешт на майно ТОВ «Торговий дім «Інтерелектро-Київ», а саме на кошти, які знаходяться на розрахунковому рахунку ТОВ «Торговий дім «Інтерелектро-Київ» № НОМЕР_1 , відкритому у банківській установі АБ «Укргазбанк» (МФО 320478), за адресою: м. Київ, вул. Єреванська,1.

За своїм змістом клопотання «Торговий дім «Інтерелектро-Київ» про скасування вказаного арешту є апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.09.2019, проте при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

Порядок скасування арешту майна визначений статтею 174 Кримінального-процесуального кодексу України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу ( ч. 2 ст. 170 КПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Таким чином, можливість накладення арешту на майно, яке відповідає критеріям, визначеним ч. 2 ст. 167, ст. 98 КПК України, закон не пов`язує з наявністю в кримінальному провадженні підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду завдану їх діями, а також спеціальної мети - забезпечення цивільного позову чи можливої конфіскації майна.

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва від 16 вересня 2019 року, при накладенні арешту на майно, слідчий суддя виходив з того, що під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000004297 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України отримано відомості про те, що в період з 2017 року групою осіб, діючою за попередньою змовою між собою, створено та придбано ряд суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягає у проведенні фінансово-господарських операцій по переведенню безготівкових коштів у готівку, формуванню дебіторської заборгованості, витрат та податкового кредиту для інших суб`єктів підприємницької діяльності без фактичного здійснення господарських операцій з продажу (придбання) товарів, виконання робіт, надання послуг.

Проведеними слідчими (розшуковими) діями отримано відомості, що проведення незаконних операцій, направлених на ухилення від сплати податків до державного бюджету та подальшу легалізацію (відмивання) отриманих таким шляхом коштів, здійснювала група суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), створених (придбаних) з метою прикриття незаконної діяльності, до складу якої входить коло юридичних осіб, одним з яких є ТОВ "ТД "Інтерелектро-Київ" (код ЄДРПОУ 41202689).

Слідчим суддею встановлено, що вказане майно могло бути набуто кримінально протиправним шляхом та отримано внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, та у випадку не накладення арешту на вказане майно, це може призвести до подальших наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню, тому з метою збереження доказів, на вказане майно було накладено арешт.

Досудове розслідування в кримінальному провадженні наразі триває, а доводи клопотання не містять належного обґрунтування, яке б спростовували висновки, викладені в ухвалі слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.09.2019, та надало слідчому судді підстави вважати, що необхідність накладення арешту на грошові кошти на теперішній час відпала, оскільки обставини, на які посилається заявник в обґрунтування клопотань, підлягають з`ясуванню в ході досудового розслідування шляхом оцінки в сукупності з іншими зібраними у справі доказами.

Не вбачаючи підстав для задоволення клопотання про скасування арешту майна, керуючись ст. ст. 22, 98, 167, 170, 174, 376 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Торговий дім «Інтерелектро-Київ» (код ЄДРПОУ 41202689) про скасування арешту майна, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1