Постанова

від 02.04.2020 по справі 646/211/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 квітня 2020 року

м. Харків

справа № 646/211/20

Провадження № 22-ц/ 818/2262/20

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Тичкової О.Ю.,

суддів - Овсяннікової А.І., Піддубного Р.М.,

сторони справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю НВП ЛІДІС , Міністерство освіти і науки України,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Червонозаводського районного суду міста Харкова від 4 лютого 2020 року, постановлену у складі судді Теслікової І.І.,

УСТАНОВИВ:

У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати диплом державного професійного освітнього закладу Єнакіївський політехнічний технікум НОМЕР_1, виданий 28.06.2019, та додаток до диплому на ім`я ОСОБА_1 дійсними, визнати незаконним рішення директора товариства з обмеженою відповідальністю НВП ЛІДІС (надалі ТОВ) про відмову у прийнятті на роботу ОСОБА_1 з підстав пред`явлення ним документу, що вважається недійсним на території України.

Позов мотивований тим, що листом ТОВ від 08.01.2020 ОСОБА_1 було відмовлено у прийнятті на роботу через те, що наданий ним диплом державного професійного освітнього закладу Єнакіївський політехнічний технікум НОМЕР_1, виданий 28.06.2019, та додаток до диплому не визнаються дійсними на території України, оскільки навчальний заклад розташований на тимчасово окупованій території України. Такими діями ТОВ порушене конституційно гарантоване право позивача на працю.

Ухвалою Червонозаводського районного суду міста Харкова від 4 лютого 2020 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 передано на розгляд за підсудністю до Фрунзенського районного суду м. Харкова.

Суд першої інстанції виходив з того, що позови до юридичної особи пред`являються за місцезнаходженням юридичної особи. Підстав для застосування альтернативної підсудності за ч. 17 ст.28 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) - позови про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб (в тому числі про відшкодування шкоди, завданої внаслідок обмеження у здійсненні права власності на нерухоме майно або його знищення, пошкодження) у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру немає.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, повернути справу на розгляд до Червонозаводського районного суду міста Харкова.

У якості доводів апеляційної скарги зазначає, що позов ОСОБА_1 обґрунтований тим, що наказом № 74 від 19.01.2017 Міністерства освіти України, яким встановлена недійсність будь-яких документів про освіту, виданих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, та відмовою керівника ТОВ приймати ОСОБА_1 на роботу з дипломом державного професійного освітнього закладу Єнакіївський політехнічний технікум порушує право позивача на працю. Місто Єнакієво Донецької області Указом Президента України № 32/2019 від 07.02.2019 визнане тимчасово окупованою територією. Тому є підстави для застосування правил альтернативної підсудності, визначених ч.17 ст.28 ЦПК України.

Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Заслухавши головуючого суддю, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Відповідно до ст. 375 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судовим розглядом установлено, що в січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ і Міністерства світи і науки України (а.с. 2-8).

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.

Предметом заявленого ОСОБА_1 позову є визнання дійсним диплома, виданого державним професійним освітнім закладом Єнакіївський політехнічний технікум , і визнання незаконним рішення директора ТОВ про відмову в прийнятті на роботу.

Під підставами позову розуміють обставини, якими позивач обґрунтовує свою вимогу, а також факти, що підтверджують ці обставини. Такими обставинами можуть бути лише юридичні факти, тобто факти, які зумовлюють певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Тому до підстави позову не можуть входити обставини, які виступають доказами в справі. З ними закон не пов`язує виникнення, зміну або припинення прав чи обов`язків. Вони лише підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять у підставу позову.

Підставою позову ОСОБА_1 є незаконність наказу Міністерства освіти України № 74 від 19.01.2017, яким встановлена недійсність будь-яких документів про освіту, виданих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, в тому числі, й диплома позивача. Незаконність такого наказу обґрунтована його протиріччям з Конституцією України, Законами України Про особливості державної із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях , Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України. Також підставою позову ОСОБА_1 є порушення його конституційного права на працю відмовою директора ТОВ прийняти його на роботу.

За змістом ч.17 ст. 28 ЦПК України для застосування визначених цією частиною правил альтернативної підсудності предметом позову мають бути порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси фізичних осіб, а підставою - збройна агресія Російської Федерації, збройний конфлікт, тимчасова окупація території України, надзвичайна ситуація природного чи техногенного характеру.

Оскільки підстави заявленого ОСОБА_1 позову та визначені ч.17 ст.28 ЦПК України підстави різняться, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про підсудність справи за правилами ч.2 ст.27 ЦПК України - позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Доводи апеляційної скарги зазначеного висновку не спростували.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 368, 371, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Ухвалу Червонозаводського районного суду міста Харкова від 4 лютого 2020 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складений 2 квітня 2020 року.

Головуючий О.Ю.Тичкова

Судді А.І. Овсяннікова

Р.М.Піддубний