Рішення

від 03.04.2020 по справі 336/5865/19

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

03.04.20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2020 року м.Запоріжжя

Справа №336/5865/19

Провадження № 2/336/513/2020

Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого судді: Зарютіна П.В., за участі секретарки судового засідання: Когут С.І., розглянув у м.Запоріжжі у порядку загального позовного провадження цивільну справу №336/5865/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання малолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка за допомогою засобів поштового зв`язку 12.09.2019 звернулась до суду із вказаною позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 10 000,00 гривень, щомісячно, з дня пред`явлення позову до досягнення дитиною повноліття, а також додаткові витрати на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 20 000,00 гривень на рік, з дня пред`явлення позову до досягнення дитиною повноліття.

За змістом позову, сторони перебувають у шлюбі з 26.03.2013, мають спільну дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Фактичні шлюбні відносини між сторонами припинені, подружжя мешкає окремо. Дитина проживає з матір`ю та знаходиться на її утриманні, потребує стороннього догляду, оскільки їй діагностовано дитячий аутизм, синусову аритмію. Це зумовлює додаткові витрати на її утримання, лікування, відвідування закладів корекції розвитку й психологічну, дефектологічну реабілітацію. Також, стан доньки не дозволяє позивачці працевлаштуватись. Згідно з позовною заявою, вартість послуг щодо корекції розвитку дитини на 8 місяців становить 41 350,00 гривень. В обґрунтування позовних вимог позивачка вказує, що самостійно не може забезпечити нормальний рівень життя дитини, а також її лікування. Вказує, що відповідач працює в агентстві нерухомості ПП "Фартове місто", має достатній рівень доходу для сплати аліментів та додаткових витрат на утримання доньки, інших аліментних зобов`язань не має, проте, в позасудовому порядку матеріальну допомогу не надає, що й стало підставою для звернення до суду.

З підстав, передбачених ст. 180, 181, 184, 185, 191 СК України, позивачка просить задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою судді від 19.09.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу у порядку загального позовного провадження, визначено дату, час і місце проведення підготовчого судового засідання з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 02.03.2020 закрито підготовче провадження у справі, призначено її до судового розгляду по суті, визначено дату, час і місце проведення судового засідання, з повідомленням сторін.

Відповідач скористався своїм правом, передбаченим ч.1 ст. 191 ЦПК України, його представник адвокат Степанова Л.Г. 13.12.2019 подала відзив на позовну заяву, згідно з яким вважає позовні вимоги частково необґрунтованими, щодо стягнення аліментів щомісячно у розмірі 1/4 частки зі всіх видів заробітку ОСОБА_2 , до досягнення дитиною повноліття не заперечує, проте, не визнає необхідність сплати додаткових витрат у сумі 10 000,00 щорічно за недоведеністю.

За змістом відзиву, в обґрунтування заперечень щодо розміру аліментів посилається на матеріальні можливості, а щодо додаткових витрат зауважує, що вони мають бути підтверджені офіційними документами. Наголошує, що шлюб між сторонами розірваний в судовому порядку. Зауважує на рівності обов`язків батьків стосовно виховання та розвитку дитини. Вказує, що 06.11.2018 подружжя здійснило продаж спільного сумісного майна - квартири АДРЕСА_1 за 975 500,00 гривень, які повністю отримала ОСОБА_1 , оскільки проживає спільно із донькою. Саме тому питання про поділ майна подружжя не вирішувалось. Крім того, у 2018 році позивачка після смерті матері успадкувала квартиру АДРЕСА_2 . Нерухоме майно, належне на праві власності відповідачу, відсутнє. Відповідач також потребує постійного лікування, оскільки у листопаді 2019 року переніс оперативне втручання внаслідок пахової грижі, до 02.12.2019 перебував на стаціонарному лікуванні. ОСОБА_2 займає посаду директора ПП "Фартове місце" у с.Світле Лиманського району Одеської області, працює самостійно, отримує дохід у розмірі 4 200,00 гривень на місяць, крім того, має на утриманні непрацездатних батьків ОСОБА_4 , 1947 р.н., та ОСОБА_5 , 1943 р.н., який страждає на ускладнену катаракту та глаукому 111-А, у зв`язку із чим неодноразово проводилось оперативне втручання. Наголошує, що позивачка відповідно до ст. 81 ЦПК України має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, а надані ОСОБА_1 докази лише підтверджують діагноз дитини, що не відповідач оспорює. Корекційний маршрут, доданий до позовної заяви, не є, на думку сторони відповідача, доказом відповідного призначення лікаря та понесених витрат. Дитина не є інвалідом дитинства та у зв`язку із встановленим діагнозом не потребує постійного догляду.

Згідно з додатковими поясненнями позивачки, передача їй грошових коштів від продажу квартири у м.Одесі, не підтверджена доказами, отримання нею нерухомості у спадок не має відношення до утримання та виховання дитини. Позивачка не заперечує доводи відповідача щодо непрацездатності його батьків, проте, зауважує, що ОСОБА_2 має брата ОСОБА_6 , який є власником похоронного бюро та має, відповідно, рівні обов`язки щодо утримання батьків, які отримують пенсію за віком. ОСОБА_1 заперечує й проти розміру заробітку, вказаного у довідці ПП "Фартове місто". Наголошує, що позов пред`явлений в інтересах доньки, розвитком якої вона системно та постійно займається, що потребує значних витрат.

Інших заяв по суті справи та зустрічної позовної заяви подано не було, інших процесуальних дій у справі судом не вчинено за відсутності відповідних клопотань.

Сторони та їх представники в судове засідання не з`явились. Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, не здійснюється згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Степанова Л.Г. 30.03.2020 письмово повідомила про розгляд справи за відсутності сторони відповідача через запровадження карантину. У доповнення доводів відзиву, вказала, що заперечує проти наданих позивачкою квитанції на придбання медикаментів, оскільки вони не співпадають із призначеннями лікаря. Наголошує, що в разі, якщо позивачка мешкає у м.Одесі, то порушені правила підсудності справи, визначені ст. 27 ЦПК України. Згідно з поясненнями представника, конфліктні відносини колишнього подружжя призвели до того, що ПП Фартове місто перебуває на стадії закриття. Відповідач, відповідно, не має роботи та нерухомості, мешкає на квартирі, яку орендує, тому можливості сплачувати заявлені до стягнення на користь позивачки суми не має. Інші доводи тотожні змісту відзиву.

02.04.2020 до суду також надійшла заява представника позивачки адвоката Кузнєцова Д.О. про розгляд справи за відсутності позивачки та її представника через запровадження карантину. Позовні вимоги ОСОБА_1 підтримує в повному обсязі.

Всебічно з`ясувавши обставини справи, вивчивши її матеріали, дослідивши надані у справі докази у сукупності, суд дійшов до висновку, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню на підставі таких встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці забезпечують, щоб установи, служби і органи, відповідальні за піклування про дітей або їх захист, відповідали нормам, встановленим компетентними органами, зокрема, в галузі безпеки й охорони здоров`я та з точки зору численності і придатності їх персоналу, а також компетентного нагляду.

Згідно зі ст. 18 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

За ст. 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі ст.8 Закону України Про охорону дитинства кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 26.06.2013, що підтверджено копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 26.06.2013 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Суворовському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, актовий запис №710 від 26.06.2013. Рішенням Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 18.11.2019 у цивільній справі №336/5422/19, пр. 2/336/3147/2019 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу задоволено, шлюб, укладений між сторонами, розірвано. Рішення суду набрало законної сили 19.12.2019.

Подружжя має спільну дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Комінтернівського районного управління юстиції в Одеській області 05.11.2013), яка мешкає з позивачкою, що визнається відповідачем та перебуває на утриманні матері, що не потребує за змістом ч.1 ст. 82 СК України доказування.

Згідно з консультативним висновком дитячого невролога ТОВ "Нена клуб" від 06.03.2019, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлений діагноз "дитячий аутизм, моторна алалія", у зв`язку із чим дитині рекомендовано психологічну, дефектологічну реабілітацію. Відповідно до направлень КУ "Міський психіатричний диспансер" м.Одеси, з метою обстеження, дитині неодноразово рекомендовано госпіталізацію. Крім того, за консультативним висновком дитячого кардіоревматолога ТОВ "Нена клуб" від 07.03.2019, ОСОБА_3 встановлений діагноз "синусова аритмія", рекомендовано курс лікування медикаментами та періодичне обстеження. Відповідно до виписки з історії розвитку ОСОБА_3 , дитина страждає на раннє органічне ураження ЦНС з ДВТ і когнітивними порушеннями, пройшла 3 курси лікування за методом Tomatis. Вартість корекційного маршруту, розробленого ОСОБА_3 строком на 8 місяців Центром логопедії та нейрокорекції, за вказаним вище методом, становить 41 350,00 гривень. Копії зазначених письмових доказів містяться у справі. Стороною позивачки підтверджено належними та допустимими доказами здійснення сплати за комп`ютерну електроенцефалографію дитини у кабінеті нейрофункціональної діагностики ТОВ МЦ Медікап 11.02.2020 у сумі 580,00 гривень. Відповідно до довідки директора ТОВ Інститут відновлення і розвитку мови у дітей та дорослих Логуар , ОСОБА_3 13.02.2020 відвідала первісну консультацію нейропсихолога, АВА-терапевта, за результатами якої їй рекомендовано комплексну корекційну програму в період з 24.02.2020 по 10.04.2020, загальною вартістю 42 000,00 гривень. Вартість консультації у сумі 500,00 гривень підтверджена копією квитанції до прибуткового касового ордера від 13.02.2020. За призначену терапію дитини сплачено вартість послуг вказаного інституту відновлення у сумі 44 400,00 гривень в період з 14.02.2020 по 24.02.2020, копії відповідних доказів також наявні у матеріалах справи.

Згідно з копією договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Таранською А.М. 06.11.2018 за р.№ 8878, укладеного між ОСОБА_2 , що діє від імені ОСОБА_1 , на підставі нотаріально посвідченої довіреності (продавець) та ОСОБА_7 (покупцем), ОСОБА_1 передає у власність (продає), а покупець ОСОБА_7 приймає в особисту приватну власність (купує) квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 42,1 кв.м., житловою площею 23,4 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 895079751101. Згідно з п. 1 договору, право власності продавця на вказану нерухомість зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кірнас І.В. 05.04.2016, номер запису про право власності 14042039. Продаж здійснено за 975 500,00 гривень (п.2 договору). Відповідно до п. 8 договору, продаж здійснений за згоди чоловіка продавця ОСОБА_2 .

Відповідно до інформаційної довідки №190278406 від 26.11.2019, сформованої за даними державних реєстрів приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Пашичевою Г.Л. на підставі заяви ОСОБА_2 , відповідачу на праві приватної власності належить земельна ділянка 2412, кадастровий номер 5122782600:01:002:4100, площею 0,057 га, для ведення садівництва, за адресою: АДРЕСА_4 . Державна реєстрація права власності на неї здійснена 18.05.2018 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фадєєвою Н.О. на підставі договору купівлі-продажу, р.№1162, посвідченого 18.05.2018, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №41176286 від 18.05.2018.

Згідно з випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 10924 багатопрофільного медичного центру ОнмедУ, ОСОБА_2 з 25.11.2019 по 02.12.2019 знаходився на стаціонарному лікуванні з діагнозом "лівобічна вправима пахово-калиткова грижа", проведено оперативне втручання та післяопераційна терапія, рекомендовано продовжити амбулаторне лікування в поліклініці за місцем проживання. Ця обставина, безумовно, зумовлює додаткові витрати на здійснення терапії, проте, сума щомісячних витрат належними та допустимими доказами не підтверджена.

За відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 є засновником Приватного підприємства "Фартове місто", код ЄДРПОУ 38534318, адреса місцезнаходження - Одеська область, Комінтернівський район, сел. Світле, вул. Комунальна, буд.31. Вид діяльності юридичної особи - купівля та продаж власного нерухомого майна, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, агентства нерухомості, управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту. Відомостей про припинення (ліквідацію) юридичної особи матеріали справи не містять.

За даними довідки директора ПП "Фартове місто" ОСОБА_2, він працевлаштований на посаді з 01.02.2013 із посадовим окладом 4 200,00 гривень. За період травня - жовтня 2019 року розмір нарахованої заробітної плати становить 25 200,00 гривень, виплаченої (за вирахуванням податків) - 20 286,00 гривень. Доказів на спростування вказаного розміру доходу, як і наявності інших джерел доходу у відповідача сторонами не надано.

Згідно з довідкою від 15.11.2019, виданою Центральним об`єднаним ПФУ в м.Одесі, розмір пенсії за віком ОСОБА_4 , середньомісячний розмір пенсії за період травня - жовтня 2019 року становить 2 837,83 гривні. ОСОБА_5 , 1943 р.н., як підтверджено медичними заключеннями Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім.В.П. Філатова, з 12.02.2019 по 26.02.2019 та з 14.05.2019 по 22.05.2019 знаходився на стаціонарному лікуванні, із проведенням операцій на лівому оці. Доказів родинних зв`язків із відповідачем матеріали справи не містять, проте, враховуючи визнання цієї обставини позивачкою, достовірність відомостей щодо того, що вони є батьками ОСОБА_2 , судом під сумнів не ставиться, що відповідає ч.1 ст. 82 ЦПК України.

Інші докази, надані позивачкою на підтвердження витрат, суд не приймає, оскільки вони не відповідають основним положенням про докази, не є належними та допустимими. Так, згідно з ч.3 ст. 77 ЦПК України, сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень, а відповідно до ч.2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд не приймає довідку щодо курсу дельфінотерапії та низку чеків на придбання лікарських препаратів, копії яких містяться у справі, оскільки вони не підтверджують належним чином розміру витрат, понесених позивачкою, не доводять їх здійснення саме на придбання ліків малолітньої дитини ОСОБА_3 відповідно до призначень лікарів. Довідка невролога від 11.02.2020, надана 26.02.2020, не містить обов`язкових реквізитів, зокрема, прізвища пацієнта, не засвідчена лікарем та медичною установою у належний спосіб, тому також не приймається судом.

На підставі наведеного, враховуючи стан здоров`я дитини, ту обставину, що дитина перебуває на утриманні матері, яка не працює, суд приходить до висновку, що вона потребує матеріальної допомоги задля утримання, виховання, розвитку, проходження корекційних програм спільною дитиною колишнього подружжя, що відповідає найкращим інтересам ОСОБА_3 , які є предметом основного піклування батьків.

Відповідач в позасудовому порядку коштів на утримання дитини та для покриття додаткових витрат не надає, проте, має постійне місце роботи, що свідчить про наявність у ОСОБА_2 можливості сплачувати аліменти, оскільки він є працездатним. Доказів спільного проживання батьків відповідача із ОСОБА_2 та їх перебування на його утриманні суду належними та допустимими доказами не доведено.

Крім того, стосовно тверджень сторони відповідача про те, що кошти від продажу нерухомості у м.Одеса на підставі вказаного вище договору купівлі-продажу повністю належать ОСОБА_1 , а також набуття нею у власність нерухомого майна у м.Запоріжжі в порядку спадкування, ця обставина не впливає на обов`язок батька щодо участі в утриманні дитини, оскільки договору між батьками про сплату аліментів на дитину (ст. 189 СК України) або договору про припинення права на аліменти для дитини у зв`язку з передачею права власності на нерухоме майно (ст. 190 СК України) між сторонами у справі не укладено. З приводу цього, суд приймає заперечення позивачки.

Порушення правил підсудності справи, визначених ч.1 ст. 28 ЦПК України, дотримання яких перевірено судом під час вирішення питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, як про це зазначає представниця відповідача, судом не встановлено.

Задовольняючи позов частково, суд виходить з таких норм чинного законодавства.

Ч.1, 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Ч. ч. 8-9 ст. 7 СК України встановлено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

За змістом ч. 2-3 ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ч.1 ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За нормою ч.3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Розглядаючи справу, суд враховує відповідно до ч.1 ст. 182 СК України: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Крім того, як передбачено ч. 2. ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

За нормою ч.3 ст.182 СК України суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

За змістом ст.184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Відповідно до ч.1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Згідно з ч.2 ст. 70, 71 Закону України "Про виконавче провадження" із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості у разі стягнення аліментів 50 відсотків. Порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України.

Суд наголошує що за змістом п. 17 Постанови Пленуму ВСУ від 15.05.2006 N3 Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів роз`яснено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Суду не надано належних та допустимих доказів, що повністю підтверджують розмір щомісячних витрат для утримання спільної дитини сторін у справі. Проте, суд враховує, що встановлений чинним законодавством прожитковий мінімум, необхідний для задоволення щомісячних потреб малолітньої ОСОБА_3 , підлягає захисту та має бути достатнім.

Із врахуванням встановлених обставин, суд вважає за необхідне щомісячно стягувати аліменти з відповідача на користь позивачки на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , у твердій грошовій сумі, що відповідає мінімальному рекомендованому розміру аліментів на одну дитину, який на час розгляду справи для дитини віком від 6 років до 18 років дорівнює 2 218,00 гривень, та щорічно підлягає індексації відповідно до закону, з дати подання позову до досягнення дитиною повноліття.

Нормою ст. 185 СК України врегульовано, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Так, стосовно позовної вимоги про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, враховуючи надані позивачкою докази та встановлені фактичні обставини справи, оскільки вартість призначеного ОСОБА_3 корекційного лікування у сумі 41 350,00 гривень, його доцільність та проходження 3 курсів корекційного маршруту в повній мірі доведена, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 додаткових витрат у сумі 20 000,00 гривень разово.

Таким чином, позовна заява підлягає частковому задоволенню, у задоволенні іншої частини позовних вимог необхідно відмовити.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

За змістом ч.1 ст. 141 ЦПК України суд стягує із відповідача в дохід держави судовий збір у сумі 319,92 гривень, від сплати яких позивачка звільнена при пред`явленні позову до суду, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 2, 7, 10, 12-13, 76-82, 89, 141, 229, 245, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 430 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання малолітньої дитини задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі - по 2 218,00 гривень (дві тисячі двісті вісімнадцять гривень 00 копійок), щомісячно, починаючи з 12.09.2019 до досягнення дитиною повноліття, з щорічною індексацією відповідно до закону.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на їх спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сумі 20 000,00 гривень (двадцять тисяч гривень 00 копійок) разово.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у сумі 319,92 гривень (триста дев`ятнадцять гривень 92 копійки) в дохід держави.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Реквізити сторін: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації судом не встановлена, адреса останнього відомого фактичного місця проживання: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його складення (із врахуванням п.15.5 Перехідних положень).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду складено та підписано 03.04.2020.

Суддя: П.В. Зарютін