Рішення

від 26.12.2019 по справі 500/1327/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1327/19

26 грудня 2019 року м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Хрущ В.Л.,

за участю:

секретаря судового засідання - Осадчука І.О.,

представника позивача - Сідого С.В.,

представника відповідача - Кущик А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна компанія Галичина , в особі представника - адвоката Сідого Сергія Валентиновича до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0033675405 від 14.05.2019 року, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна компанія Галичина (далі - позивач, ТОВ Виробничо-комерційна компанія Галичина ) звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Тернопільській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Тернопільській області), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0033675405 від 14.05.2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючим органом на підставі акту камеральної перевірки №2456/19-00-54-05/33456010 від 19.04.2019 року, відносно ТОВ Виробничо-комерційна компанія Галичина складено податкове повідомлення-рішення №0033675405 від 14.05.2019 року, яким за порушення вимог п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України, а саме, порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 446273,86 грн. На думку позивача, дане податкове повідомлення-рішення винесено протиправно, оскільки, податкову накладну №13 від 28.12.2018 року направлялась на реєстрацію в останній день строку передбаченого чинним законодавством, тобто, без пропущення граничного терміну реєстрації податкової накладної, однак із невідомих для позивача причин така податкова накладна не була отримана контролюючим органом. Таким чином, позивач вважає, що таке податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню.

Ухвалою судді Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.06.2019 року дану позовну заяву залишено без руху.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою судді від 26.05.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 16.07.2019 року.

16.07.2019 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він у задоволенні позовних вимог просить відмовити в повному обсязі. В обґрунтування зазначено, що ГУ ДФС у Тернопільській області проведено камеральну перевірку даних, податкової звітності з податку на додану вартість та даних Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ Виробничо-комерційна компанія Галичина за період з 28.12.2018 року по 30.01.2019 року, якою встановлено порушення вимог п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України, а саме: порушено граничні терміни реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиного реєстру податкових накладних (акт перевірки №2456/19-00-54-05/33456010 від 19.04.2019). Відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового Кодексу, ГУ ДФС у Тернопільській області винесено податкове повідомлення - рішення №0033675405 від 14.05.2019 року на суму 446273,86 грн., за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідач вважає, що зазначене податкове повідомлення - рішення прийняте на законних підставах та відповідає чинному законодавству.

Ухвалою від 16.07.2019 року розгляд справи відкладено на 31.07.2019 року, у зв`язку із поданням до суду сторонами клопотань про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 31.07.2019 року розгляд справи відкладено на 13.08.2019 року.

У судовому засіданні 13.08.2019 року розгляд справи відкладено на 12.09.2019 року.

12.09.2019 року від відповідача до суду надійшли додаткові пояснення щодо порядку надходження та реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, у яких зокрема, зазначено, що у разі неотримання платником податків після відправки електронного документа - підтвердження у формі відповідної квитанції, документ вважається не одержаним контролюючим органом. Дана квитанція має бути надіслана платнику податків протягом операційного дня. Отже, така квитанція і є підтвердженням того, що документ контролюючим органом було отримано. А вже після отримання та перевірки контролюючим органом податкової накладної, платнику податків направляється інша квитанція - про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунків коригування, і якщо саме така квитанція не надходить протягом операційного дня, то подана податкова накладна вважається зареєстрованою.

Окрім того, 12.09.2019 року до суду надійшло клопотання Головного управління ДПС у Тернопільській області про здійснення заміни відповідача - Головного управління ДФС у Тернопільській області (код ЄДРПОУ - 39403535) на його правонаступника - Головне управління ДПС у Тернопільській області (код ЄДРПОУ - 43142763), у зв`язку із реорганізацією територіальних органів Державної фіскальної служби України шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби України.

У судовому засіданні 12.09.2019 року судом, без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання постановлено ухвалу, якою клопотання про заміну відповідача на його правонаступника - задоволено та замінено первісного відповідача у справі, Головне управління ДФС у Тернопільській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Тернопільській області.

Окрім того, у даному судовому засіданні судом, без виходу до нарадчої кімнати та із занесенням до протоколу судового засідання, також постановлено ухвалу, згідно якої вирішено витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю Фредо , який є обслуговувачем програмного забезпечення - сервісу подання електронної звітності FREDO, інформації щодо податкової накладної №13 від 28.12.2019 року, відправленої Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна компанія Галичина на реєстрацію 15.01.2019 року о 17:01 год.

Також, за згодою учасників процесу у даному судовому засіданні продовжено строки розгляду справи та відкладено розгляд справи без визначення дати наступного судового засідання.

07.10.2019 року до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Фредо надійшла відповідь за вих. 1-03 від 03.10.2019 року щодо витребуваної додаткової інформації.

Ухвалою суду від 09.10.2019 року призначено у справі судове засідання на 23.10.2019 року.

Ухвалою суду від 23.10.2019 року розгляд справи відкладено на 27.11.2019 року, у зв`язку із поданням представником позивача клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 02.12.2019 року розгляд справи відкладено на 16.12.2019 року.

Судове засідання 16.12.2019 року відкладено на 23.12.2019 року.

Судове засідання 23.12.2019 року відкладено на 26.12.2019 року.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримував в повному обсязі та просив позов задовольнити, надаючи пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача в судових засіданнях просила відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, підтримуючи викладене у відзиві на адміністративний позов та додаткових поясненнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна компанія Галичина (код ЄДРПОУ - 33456010), зареєстроване органами державної реєстрації, як юридична особа та знаходиться на обліку в ГУ ДПС у Тернопільській області.

19.04.2019 року посадовою особо Головного управління ДФС у Тернопільській області проведено камеральну перевірку даних, податкової звітності з податку на додану вартість (далі - ПДВ) та даних Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) ТЗОВ ВКК Галичина за період з 28.12.2018 року по 30.01.2019 року.

За результатами даної перевірки складено акт №2456/19-00-54-05/33456010 від 19.04.2019 року, в якому встановлено порушення вимог п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України: порушено граничні терміни реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, а саме: податкова накладна №13 від 28.12.2018 року на суму 446273, 86 грн. зареєстрована в ЄРПН 30.01.2019 р., тобто, з порушенням граничних термінів реєстрації на 15 календарних днів.

На підставі зазначеного акту №2456/19-00-54-05/33456010 від 19.04.2019 року, відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення №0033675405 від 14.05.2019 року на загальну суму 44627,39 грн.

Не погоджуючись із даним податковим повідомленням-рішенням, прийнятим ГУ ДФС у Тернопільській області, позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює ПК України, визначаючи, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Отже, статтею 201 ПК України визначений обов`язок продавця товарів/послуг в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр).

Як визначено пунктами 2, 3 Порядку №1246, операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години.

Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

При цьому, згідно з роз`ясненнями, наданими в Індивідуальній податковій консультації ДФС від 15.05.2019 року №2172/6/99-99-12-02-01-15/ІПК, встановлено, що згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами від 06.06.2017 року №557, платник здійснює надсилання електронних документів з урахуванням встановлених законодавством граничних строків для надання таких документів.

У разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка. Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за одну годину до його закінчення.

Перша квитанція - це електронне повідомлення, що формується у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами автоматизованої перевірки електронного документа та засвідчує факт і час отримання такого електронного документа в момент такого отримання.

Перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 10 розділу II Порядку №557 , повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається електронна печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.

Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

При цьому, пунктом 25 Порядку №1246 визначено, що платник податку через електронний кабінет шляхом перегляду в режимі реального часу має доступ до даних ЄРПН щодо складених ним чи його контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Отже, у разі якщо платником протягом встановленого строку після відправки податкової накладної не надійшла перша квитанція, яка засвідчує факт і час отримання ДФС податкової накладної, така податкова накладна вважається не одержаною ДФС та такою, яка не зареєстрована в ЄРПН.

Окрім того, відповідно до пункту 5 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 11 Порядку №1246 обумовлено, що після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Вищезазначені норми свідчать про те, що платник податку має не лише обов`язок щодо вчасної подачі на реєстрацію податкової накладної, але й можливість самостійного здійснення контролю в ході реалізації цього обов`язку - шляхом перегляду в режимі реального часу в електронному кабінеті даних ЄРПН.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку №1246).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС (пункт 14 Порядку №1246).

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття (пункт 15 Порядку №1246).

З аналізу вказаних норм слідує, що строки, визначені для реєстрації податкових накладних, встановлені у календарних днях, при цьому право платника податку для реєстрації податкових накладних пов`язане виключно з операційним днем, який відповідно до Порядку №1246 триває з 8-ї до 20-ї години.

Разом з тим, податковий орган в будь-якому випадку зобов`язаний протягом операційного дня надіслати платнику податку одну з квитанцій: або про прийняття податкової накладної, або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин, або зупинення реєстрації податкової накладної.

При цьому, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Тобто, з аналізу наведених норм вбачається наявність двох етапів надходження електронних документів, зокрема податкових накладних, до контролюючого органу.

Перший етап це автоматична перевірка електронного документа на відповідність загальним вимогам такого документа. У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки повідомляється про результати такої перевірки. Перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.

Порядок №1246 не містить визначення поняття реєстрація податкової накладної . Водночас, за визначенням підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Враховуючи наведене, реєстрація податкової накладної в ЄРПН є обов`язком постачальника товарів чи послуг. Цьому обов`язку кореспондує обов`язок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняти та зареєструвати надану платником податку-продавцем податкову накладну в ЄРПН.

Аналіз зазначених законодавчих положень дозволяє суду апеляційної інстанції дійти висновку, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до Єдиного реєстру податкових накладних є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до Єдиного реєстру податкових накладних.

Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом дій такого, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС (ДПС), та/або безпосередніх дій працівників ДФС (ДПС), на яку (які) платник податку не має впливу.

Таким чином, належним доказом реєстрації податкової накладної (наміру її реєстрації), з урахуванням положень пункту 201.10 статті 201 ПК України та Порядку №1246, є квитанція про прийняття податкової накладної, про неприйняття або про зупинення реєстрації такої із зазначенням причин, яка надсилається протягом операційного дня.

Поряд з цим, принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису, визначені в Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, який затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 року №557 (далі Порядок №557) та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 року за №959/30827 (у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Пункт 2 Розділу І цього Порядку містить визначення відповідних термінів.

Так, відповідно до абз. 14 п.2 розділу І Порядку №557 перша квитанція - електронне повідомлення, що формується у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами автоматизованої перевірки електронного документа та засвідчує факт і час отримання такого електронного документа в момент такого отримання .

Відповідно до абз. 5 п.2 розділу І Порядку №557 друга квитанція - електронне повідомлення, що формується у форматі, затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу (адресатом) за результатами ідентифікації, обробки електронного документа та засвідчує факт і час приймання (неприймання) чи реєстрації такого електронного документа .

З наведеного вбачається, що саме друга квитанція s є тією квитанцією, про яку йдеться в ч.5 п.210.10 ст.210 ПК України, враховуючи такі ознаки, як строк формування та зміст документа, а також обставини (факти), які нею підтверджуються.

Системний аналіз норм Порядку №557 та ст. 210 ПК України дає підстави для висновків про те, що перша квитанція - це документ який підтверджує саме факт і час отримання податкової накладної, в той час як факт прийняття/неприйняття чи реєстрації податкової накладної в ЄРПН -підтверджується другою квитанцією.

Відповідно до положень пункту 11 Порядку №557 (в редакції, яка була чинною до 17.12.2019 року) - перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 10 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається електронна печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.

Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

Пунктами 12-13 Порядку №557 встановлено, що не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено законодавством та цим Порядком, формується друга квитанція.

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).

На другу квитанцію накладається електронна печатка відповідного контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник другої квитанції зберігається в контролюючому органі.

При цьому згідно з пунктом 14 Порядку №557 - у разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

А пунктом 15 цього ж Порядку №557 визначено, що якщо автором надіслано до контролюючих органів кілька примірників одного електронного документа (у разі виправлення, неотримання першої квитанції тощо), оригіналом вважається електронний документ, надісланий до контролюючих органів останнім до закінчення граничного строку, встановленого законодавством для подання такого документа, за умови, що його було сформовано правильно та прийнято (зареєстровано), про що автору надійшла друга квитанція про прийняття.

Вищезазначені норми свідчать про те, що платник податку вважається таким, що належно виконав свій обов`язок із реєстрації податкової накладної - саме за умови підтвердження першою квитанцією факту надання податкової накладної до ДФС з метою її реєстрації. При цьому, якщо автору (позивачу у справі) протягом двох годин після відправки накладної не надійшла перша квитанція, податкова накладна вважається не одержаною адресатом (п. 11 Порядку №557).

І лише за умови отримання платником податку першої квитанції та ненадходження другої квитанції (яка підтверджує факт прийняття його податкової накладної) - застосуванню підлягають норми ч.13 п.210.10 ст.210 ПК України.

Так, відповідно до ч.5 п.210.10 ст.210 ПК України підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Згідно з ч.13 п.210.10 ст.210 ПК України - якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відтак, сама норма ч. 13 п. 210.10 ст. 210 ПК України, вказує на те, що саме виключно у випадку ненадходження з боку податкового органу ненадходження протягом операційного дня другої квитанції застосовується відповідний наслідок - визнання податкової накладної зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З наведеного вбачається наступний алгоритм дій платника податків, який свідчитиме про виконання його обов`язку з подання податкових накладних:

1. Надсилання, протягом операційного дня, засобами телекомунікаційного зв`язку електронних документів до адресата, з урахуванням встановлених законодавством граничних строків для подання таких документів. (до 20 години 30.04.2019);

2. Отримання першої квитанції автором електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі (якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення) протягом перших двох годин наступного операційного дня (в протилежному випадку, у разі неотримання першої квитанції, податкова накладна вважається не отриманою в силу прямої вказівки п. 11 Порядку №557);

3. Повторно здійснити надсилання податкової накладної - якщо автор, у строки, визначені у п. 2, не отримав першу квитанцію. Якщо перша квитанція надійшла, то платник податку вважається таким, що виконав свій обов`язок із надання податкової накладної, незалежно від того чи отримав він другу квитанцію (що узгоджується із ч.13 п.210.10 ст.210 ПК України).

Отже, належними та допустимими доказами у справі, які підтверджують виконання товариством свого обов`язку із подання податкових накладних для їх реєстрації в ЄРПН, є перші квитанції (повідомлення про отримання звітності).

Як стверджує ТОВ Галичина , 15.01.2019 року о 17:01 год. ним було здійснено направлення в електронному форматі до Державної фіскальної служби для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №13 від 28.12.2018 року.

На підтвердження зазначеного, позивачем надано до суду копію скріншоту комп`ютерної програми подання електронної звітності Fredo.

Однак, як стверджує відповідач, ані 15.01.2019 року, ані наступного дня вказана податкова накладна №13 від 28.12.2018 року і, на відміну від поданих позивачем у цей же день та зареєстрованих інших податкових накладних, - для реєстрації до податкового органу як до адресата - не надходила.

Суд зазначає, що, окрім наданої позивачем копії скріншоту комп`ютерної програми подання електронної звітності Fredо, - позивачем не надано доказів отримання ним першої квитанції у порядку, визначеному пунктом 11 Порядку №557, яка б підтверджувала отримання контролюючим органом податкової накладної №13 від 28.12.2018 року.

В ході розгляду даної справи позивачем і належних доказів отримання контролюючим органом податкової накладної №13 від 28.12.2018 року до суду - не надано, що, в свою чергу, з огляду на вищенаведені норми чинного законодавства та обставини, які виникли у даній справі, стало підставою для поставлення судом під сумнів самого факту належного відправлення на адресу податкового органу позивачем податкової накладної.

Поряд з цим, судом не встановлено доказів в підтвердження правової позиції позивача, а саме: доказів дотримання при відправці до контролюючого органу податкової накладної №13 від 28.12.2018 року вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, - дотримання яких відповідно до пункту 5 Порядку №1246 - є обов`язковою передумовою прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до Реєстру.

Водночас, в ході розгляду справи, судом було вжито всіх заходів щодо витребування доказів на підтвердження позиції позивача, зокрема, від Товариства з обмеженою відповідальністю Фредо , який є обслуговувачем програмного забезпечення - сервісу подання електронної звітності FREDO, витребовувалась інформацію щодо податкової накладної №13 від 28.12.2019 року, відправленої Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна компанія Галичина на реєстрацію 15.01.2019 року.

Однак, від ТОВ Фредо до суду надійшла відповідь про неможливість надання інформації на запит суду, оскільки, ТОВ не є розпорядником запитуваної інформації.

Отже, доказів, які б підтверджували позицію позивача, не надано позивачем та судом - не здобуто.

Таким чином, в межах спірних правовідносин не встановлено доказів того, що позивачем як платником податку було вжито всіх необхідних дій з метою своєчасної реєстрації податкової накладної №13 від 28.12.2018 року, так сам як не встановлено доказів, які б спростовували факт неотримання податковим органом цієї податкової накладної взагалі.

Належних та допустимих доказів протилежного позивачем - не надано.

Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд приходить до висновку, що позивачем суду не доведено належного виконання обов`язку щодо направлення податкової накладної та контролю за доставкою податкової накладної, в той час, як докази, надані відповідачем доводять факт неотримання податковим органом від позивача 15.01.2019 року будь-яких документів, які б стосувались податкової накладної №13 від 28.12.2018 року.

При цьому, щодо підстав покладених в основу оскаржуваного податкового повідомлення - рішення про порушення грачиних строків реєстрації податкової накладної, то суду також звертає увагу на те, що повторна подача на реєстрацію цієї податкової накладної №13 від 28.12.2018 року була здійснена не на наступний день, тобто 16.01.2019 року, а 25.01.2019 року. При цьому, реєстрація даної податкової накладної - була зупинена у зв`язку із перевищенням ліміту.

Після цього фактична реєстрація податкової накладної №13 від 28.12.2018 року відбулась - лише 30.01.2019 року, що підтверджується матеріалами справи.

А тому, зважаючи на те, що реєстрація податкової накладної №13 від 28.12.2018 року була здійснена з порушенням строків реєстрації, то висновок податкового органу про порушення термінів такої реєстрації є - правомірним, а штраф накладений у мінімальному розмірі за таке порушення відповідає вимогам Податкового кодексу України.

Зважаючи на те, що в ході розгляду даної справи знайшов своє підтвердження факт порушення граничного строку реєстрації податкової накладної №13 від 28.12.2018 року у ЄРПН, фактично, з вини платника податків, - суд приходить до висновку про правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення №0033675405 від 14.05.2019 року.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідачем, Головним управлінням ДПС у Тернопільській області, доведено наявність підстав, передбачених законом, для призначення податкових штрафів.

Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про протилежне.

Таким чином, з огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач у спірних правовідносинах діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, а, відтак, підстави для задоволення позову та скасування податкового повідомлення-рішення №0033675405 від 14.05.2019 року - відсутні.

Судові витрати у відповідності до 139 Кодексу адміністративного судочинства покладаються на позивача.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна компанія Галичина - відмовити.

Реквізити учасників справи:

Позивач/Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю Галичина (адреса: вул. Камінна, буд. 6, кв. 10, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ: 33456010);

Відповідач/Боржник: Головне управління ДПС у Тернопільській області (адреса: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, 46003, код ЄДРПОУ: 43142763).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 08 січня 2020 року.

Головуючий суддя Хрущ В.Л.

Копія вірна:

Суддя Хрущ В.Л.