Ухвала

від 06.04.2020 по справі 826/15281/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/15281/16

УХВАЛА

06 квітня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Степанюка А.Г., суддів Губської Л.В., Епель О.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Квант до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Квант (далі - Позивач, ТОВ Квант ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - Відповідач, ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.06.2016 року №2492615141, №2482615141, №2472615141.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.02.2020 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Перевіривши матеріали справи та апеляційної скарги, суд приходить до висновку про необхідність повернення останньої з огляду на таке.

Згідно ч. 3 ст. 55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Тобто, процесуальний закон встановлює можливість участі у справі суб`єктів владних повноважень та юридичних осіб як у порядку самопредставництва, так і через представника.

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, остання підписана Вадимом Демченком - заступником голови комісії з реорганізації ГУ ДФС у м. Києві, на підтвердження повноважень якого жодних документів надано не було.

Суд вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до пп. 19 п. 1 розд. VII Перехідні положення КАС України положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV Перехідні положення Конституції України.

У свою чергу пп. 11 п. 16-1 розд. XV Перехідні положення Конституції України передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року (абзац перший пункту). Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюватиметься з 1 січня 2020 року (абзац другий пункту). Відповідні зміни до Основного Закону України набрали чинності 30.09.2016 року.

Суд вважає за необхідне зазначити, що позовна заява у даній справі подана 30.09.2016 року, а провадження у ній відкрито 05.10.2016 року.

Отже, представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування у судах з 01.01.2020 року здійснюється виключно прокурорами або адвокатами.

Крім іншого, судом апеляційної інстанції враховується, що відповідно до ч. 5 ст. 131-2 Конституції України законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Положеннями ч. 2 ст. 57 КАС України передбачено, що у справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.

Разом з тим, матеріали справи не дають підстав стверджувати про можливість віднесення даної справи до справ незначної складності, перелік яких визначений приписами ч. 6 ст. 12 КАС України.

Поряд з викладеним, суд вважає за необхідне зауважити, що пунктом 11 розділу XV Перехідні положення Конституції України врегульовані саме питання представництва. Про самопредставництво в Конституції України не йдеться, воно передбачено лише відповідними положеннями процесуальних кодексів.

Внесеними до КАС України Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення від 18.12.2019 року № 390-IX змінами розширено випадки самопредставництва юридичної особи, суб`єкта владних повноважень.

З аналізу змісту вже згаданої вище норми ч. 3 ст. 55 КАС України вбачається, що допуск особи до участі у справі та визнання належно вчиненими будь-яких інших з переліку передбачених ст. 44 КАС України процесуальних прав можливий за умови сукупної наявності обох цих умов. Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Статтею 82 Цивільного кодексу України визначено, що на юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах поширюються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Згідно ч. 4 ст. 87 Цивільного кодексу України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації, регулюються, окрім Цивільного кодексу України, і спеціальним законом, а саме Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань .

Загальні засади державної реєстрації, а також її основні принципи визначені в статті 4 вказаного Закону. До них, зокрема, належать обов`язковість та публічність державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі.

Частиною першою статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань передбачено, що з метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр, Реєстр).

Обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, з-поміж інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (ч. 3 ст. 9 Закону)

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 цього закону витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - витяг) - документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.

Однак, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ - 39439980) станом на 16.03.2020 року (момент підписання апеляційної скарги) є ОСОБА_1 , а головою комісії з припинення або ліквідатором є Малихіна Оксана Михайлівна. Відомості про особу, що підписала касаційну скаргу, в указаному реєстрі відсутні. Таким чином, передбачених ч. 3 ст. 55 КАС України документів на підтвердження повноважень Вадима Демченка на подання та підписання апеляційної скарги від імені ГУ ДФС у м. Києві до апеляційної скарги надано не було.

Єдиний реєстр адвокатів України містить інформацію про те, що право ОСОБА_2 на заняття адвокатською діяльністю зупинено згідно з пунктом 1 частини першої статті 31 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність з 21 березня 2017 року на підставі рішення РА Полтавської області № 4 від 21 березня 2017 року.

Отже, документів, які свідчать про те, що ОСОБА_2 є особою, яка діє відповідно до статуту, положення чи іншого акта, на підставі якого вона здійснює представництво юридичної особи у порядку її самопредставництва не надано, не додано довіреності на підтвердження його повноважень. Викладене, у свою чергу, свідчить, що апеляційна скарга підлягає поверненню в силу положень п. 1 ч. 4 ст. 298 КАС України, що узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалах від 01.04.2020 року у справі №826/15510/18 та від 01.04.2020 року у справі №640/4254/19.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне повернути Апелянту апеляційну скаргу та додані до неї матеріали.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 298, 321, 325 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Квант до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. Степанюк

Судді Л.В. Губська

О.В. Епель