Рішення

від 06.04.2020 по справі 910/17715/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2020м. ДніпроСправа № 910/17715/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мартинюка С.В.

розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТИСА-ТРАНС", с. Крайниково, Хустський район, Закарпатська область до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРГОТРАК", м. Дніпро про стягнення оплати за перевезення вантажу

ПРОЦЕДУРА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тиса-Транс" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карготрак" (відповідач) про стягнення 14912,00 грн на підставі Договору-заявки № 1807 від 18.07.2019 до Договору № 19/471 від 18.07.2019.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 18.12.2019 позовну заяву з доданими до неї документами передано за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою господарського суду від 14.01.2020 позовну заяву залишено без руху.

03.02.2020 до господарського суду надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою господарського суду від 07.02.2020 відрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою від 07.02.2020 судом для подання відповідачем відзиву на позов встановлено 15-тиденний строк з дня отримання (вручення) ухвали про відкриття провадження у справі.

Частиною 3 статті 120 Господарського процесуального суду України, передбачено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до статті 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно з пунктом 10 частини 2 статті 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження юридичної особи фіксується в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР).

Згідно з частиною 6 статті 242 Господарського процесуального суду України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Ухвала суду про призначення розгляду справи від 07.02.2020 була надіслана відповідачу на його юридичну адресу вказану в ЄДР з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958, що підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідних судових процесуальних документів.

Поштовий конверт з ухвалою суду від 07.02.2020, який був направлений на адресу відповідача, повернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з відміткою "за закінченням термінів зберігання".

У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.

Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

При цьому, такий розумний строк визначений у статті 248 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Слід також відзначити, що у частині 2 статті 129 Конституції України визначено одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За таких обставин суд має достатньо підстав вважати, що ним вжито належних заходів для повідомлення відповідача, але останній не скористався своїм правом на подання відзиву на позов.

Відповідно до частини 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

За викладених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач надав відповідачу послуги з перевезення вантажу, проте відповідач не оплатив надані позивачем послуги у повному обсязі.

Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.

Перелік обставин, які є предметом доказування у справі

Обставини укладання договору, факт поставки товару, строк оплати, наявність часткової оплати, наявність прострочення оплати.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Тиса-Транс (надалі -Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю КАРГОТРАК (надалі -Відповідач) укладено договір про транспортно-експедиційні послуги № 19/471 від 18 липня 2019 року (надалі - Договір).

Відповідно до умов договору, позивач зобов`язався надати Відповідачу за попереднім замовленням послуги по перевезенню вантажів на автомобілях та причепах, а Відповідач зобов`язався сплатити одержані послуги.

Вартість перевезення складає 2080 євро відповідно до курсу Кредобанку валютної виручки по факту відвантаження та 100 євро відповідно до курсу продажу Кредобанком валютної виручки за оригіналами документів.

Позивач відповідно до умов заявки виконав перевезення, що підтверджується відмітками на міжнародній товарно-транспортній накладній (СМК) № 0089560 (а.с.7).

Позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату №845 від 01.08.2019 (а.с.9).

Відповідач частково розрахувався з позивачем, непогашеною залишилась заборгованість в розмірі 14 912 грн.

Позивач направив відповідачу претензію №52 від 22.10.2019 про оплату транспортних послуг, яка залишена відповідачем без відповіді.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Обов`язок замовника здійснити оплату за отримані ним послуги встановлений ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.909 Цивільного кодексу України за Договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

За перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами (ст. 916 ЦКУ).

Згідно зі ст. 316 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі ст. 929 Цивільного кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов`язань, пов`язаних із перевезенням.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір та обставини справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з надання послуг.

Щодо суми основного боргу

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Доказів погашення заборгованості сторонами не надано.

За умовами договору - заявки №1807 оплата вартості перевезення здійснюється 2080 євро відповідно до курсу Кредобанку валютної виручки по факту відвантаження та 100 євро відповідно до курсу продажу Кредобанком валютної виручки за оригіналами документів.

Як вбачається з міжнародної транспортної накладної CMR №0089560 вантаж отримано 30.07.2019, а відтак строк на оплату настав 31.07.2019.

За даними інтернет-сайту kredobank.com.ua, курс продажу євро Кредобанком станом на 31.07.2019 складав 28,10 за 1євро, отже сума 2080 євро еквівалентно 58 448грн.

Сторони узгодили, що 100 євро відповідач сплачує при отриманні оригіналів документів.

З матеріалів справи, а саме претензії позивача, вбачається, що відповідач отримав оригінали документів 09.08.2019, за даними Міністерства фінансів, курс продажу євро Кредобанком станом на 09.08.2019 складав 28,50 за 1 євро, а відтак 100 євро еквівалентно 2850грн.

Враховуючи вищевикладене, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем складала 61298,00 грн.

Позивачем зазначено, що відповідачем було частково сплачено заборгованості в розмірі 47000грн., а відтак непогашеною залишилась заборгованість в розмірі 14 298,00 грн., а не 14 912,00 грн.

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 14 298,00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, в решті позовних вимог слід відмовити.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карготрак" (49051, м. Дніпро, вул. Дніпросталівська, 1, код ЄДРПОК 37274679) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тиса-Транс" (90452, Закарпатська область, Хустський район, с. Крайниково, вул. Садова, 50, код ЄДРПОУ 33166002) заборгованість в розмірі 14 298,00 грн. та 1841,90 грн. витрат по сплаті судового збору.

В решті позовних вимог - відмовити

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Центрального апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням пп. 17.5 п.17 ч.1 розділу ХІ ГПК України.

Повне рішення складено 06.04.2020

Суддя С.В. Мартинюк