Рішення

від 06.04.2020 по справі 904/614/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2020м. ДніпроСправа № 904/614/20

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", м.Київ

до Житлово-будівельного кооперативу №63 "Проектувальник", м.Дніпро

про стягнення заборгованості в сумі 10 350,51 грн.

Суддя Красота О.І.

Без участі представників

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" звернулося до господарського суду з позовом до Житлово-будівельного кооперативу №63 "Проектувальник" і просить суд стягнути 3 992,78 грн. - боргу, 3 692,18 грн. - пені, 782,12 грн. - 3% річних, 1 883,43 грн. - інфляційних витрат та судовий збір.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем зобов`язань за Договором постачання природного газу №4667/1617-ТЕ-4 від 26.09.2016р. в частині оплати поставленого газу.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2020р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідач відзив на позов, а також докази повної оплати до суду не надав, повідомлення про вручення поштового відправлення 49300 1114932 6 повернуто на адресу суду з відміткою поштового зв`язку Укрпошта за закінченням встановленого строку зберігання , в зв`язку із чим, керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, справа вирішується за наявними матеріалами.

Вважаючи на те, що ухвалу про відкриття провадження у справі було надіслано за належною адресою Відповідача зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і повернуто підприємством зв`язку, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.06.2018 у справі №904/9904/17).

Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

26.09.2016р. між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі-Позивач, Постачальник) та Житлово-будівельним кооперативом №63 "Проектувальник" (далі-Відповідач, Споживач) укладено Договір №4667/1617-ТЕ-4 постачання природного газу (далі-Договір) (а.с.16-24).

Відповідно до пункту 1.1. Договору Постачальник зобов`язується поставити Споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а Споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього Договору.

За умовами пункту 1.2. Договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Пункт 2.1. Договору передбачає, що Постачальник передає Споживачу з 01 жовтня 2016р. по 31 березня 2017р. (включно) природний газ обсягом до 108,5 тис куб. метрів, в тому числі за місяцями (тис.куб.м.):

- жовтень в обсязі - 9,0; листопад в обсязі - 16,5; грудень в обсязі - 18,5; ІV кв.2016р. січень в обсязі - 23,0; лютий в обсязі - 23,0; березень - 18,50; І кв.2017р. 64,5.

Згідно з пунктом 3.1. Договору Постачальник передає Споживачеві природний газ у його загальному потоці у разі передачі:

- природного газу власного видобутку - у пунктах приймання-передачі природного газу від газодобувних підприємств та/або з підземних сховищ до газотранспортної системи;

- імпортованого природного газу (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00, що ввезений ПАТ НАК Нафтогаз України на митну територію України) - у пунктах приймання-передачі природного газу на газовимірювальних станціях, які перебувають на кордоні України, та в пунктах приймання-передачі природного газу з підземних сховищ до газотранспортної системи.

Право власності на природний газ переходить від Постачальника до Споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ.

Відповідно до пункту 4.1. Договору кількість природного газу, яка передається Споживачу, визначається за показами комерційних вузлів обліку природного газу Споживача відповідно до вимог, установлених Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015р. №2494, та Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015р. №2493.

За умовами пункту 5.2. Договору ціна за 1000 куб.м. природного газу за цим Договором становить 4942 грн. 00 коп., крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 5930 грн. 40коп.

Пунктом 5.4. Договору загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок природного газу.

Згідно з умовами пункту 6.1. Договору оплата за природний газ здійснюється Споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Сторони погодили, що з урахуванням пункту 11.3. цього договору укладення договору про організацію взаєморозрахунків, а також підписання сторонами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. №20 Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, не змінює строків та умов розрахунків за цим договором.

За змістом пункту 12.1. Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2016 року до 31 березня 2017р. (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

На виконання умов Договору, Позивач передав у власність Відповідача природний газ на загальну суму 386 021,59 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу (а.с.27-31).

Оплату за переданий газ Відповідач здійснював несвоєчасно та не виконав зобов`язання у строк визначений Договором, у зв`язку з чим, у Відповідача виникла заборгованість перед Позивачем станом на 10.12.2019р. у сумі 3 992,78 грн., що і є причиною виникнення спору.

Приймаючи рішення, господарський суд виходив з наступного.

Відповідно до частин першої, третьої статті 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.

Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у сумі 3 992,78 грн . від представників сторін не надійшло.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовна вимога Позивача підлягає задоволенню повністю з стягненням з Відповідача заборгованості у розмірі 3 992,78 грн .

Стаття 549 Цивільного кодексу України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник має передати кредиторові у випадку порушення боржником зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за невчасне виконання грошових зобов`язань, є Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 22.11.1996 № 543/96, відповідно до статті 3 якого, розмір пені за порушення грошового зобов`язання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 8.2 Договору, у разі прострочення споживачем оплати згідно п.6.1 цього Договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який нараховується пеня, розраховану від суми прострочення платежу за кожен день прострочення.

Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, проведені споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. №20.

У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання Позивачем нараховано Відповідачу пеню за загальний період прострочення з 27.11.2016р. по 10.12.2019р. у сумі 3692,18 грн.

Перевіривши правильність розрахунку пені, суд зазначає, що вказаний розрахунок Позивачем зроблено не вірно, однак він є меншим ніж сума розрахована судом, тому ці вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача пені у сумі 3 692,18 грн. є такими, що підлягають задоволенню в сумі, заявленій Позивачем.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також, Позивачем нараховано Відповідачу інфляційні витрати на загальну суму 1883,43 грн., що складається з суми 360,00 грн. за період з 28.02.2017р. по 30.04.2017 та суми 1523,43 грн. за період з 26.04.2017р. по 30.09.2019р.

Суд, перевіривши правильність розрахунку інфляційних витрат за вказані періоди зазначає, що вказаний розрахунок Позивачем зроблено не вірно, однак він є меншим ніж сума розрахована судом, тому ці вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача інфляційних витрат у сумі 1883,43 грн. є такими, що підлягають задоволенню в сумі, заявленій Позивачем.

У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання Позивачем на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України нараховані 3% річних за загальний період прострочки з 27.12.2016р. по 10.12.2019р. у сумі 782,12 грн.

Суд, перевіривши наданий Позивачем розрахунок 3% річних , приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 3% річних у розмірі 782,12 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з стягненням з Відповідача на користь Позивача 3 992,78 грн. - боргу, 3 692,18 грн. - пені, 782,12 грн. - 3% річних, 1 883,43 грн. - інфляційних витрат.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на Відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 193, 230-232 Господарського Кодексу України, ст. ст. 525-526, 530, 549, 610-611, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу №63 "Проектувальник" , (49000, м.Дніпро, вул.Леніна, буд.1, ЄДРПОУ 23373117) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна" (01001, м.Київ, вул. Б.Хмельницького, буд.6, ідентифікаційний код 20077720) 3 992,78 грн . - боргу, 3 692,18 грн . - пені, 782,12 грн. - 3% річних, 1 883,43 грн . - інфляційних витрат та судовий збір у розмірі 2 102,00 грн .

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 20 днів з дня його оголошення.

Суддя О.І. Красота

Повне рішення складено

06.04.2020р.