Постанова

від 06.04.2020 по справі 915/1825/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2020 року м. ОдесаСправа № 915/1825/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівБогатиря К.В. Будішевської Л.О., Філінюка І.Г. розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Очаківський райагрохім на рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.11.2019 року (суддя суду першої інстанції - Давченко Т.М.; час і місце оголошення рішення: 22.11.2019, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 22, Господарський суд Миколаївської області) у справі за позовом до відповідача про№ 915/1825/19 Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича компанія АВАТАР Товариства з обмеженою відповідальністю Очаківський райагрохім стягнення грошових коштів у загальній сумі 115 875,91 грн. ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича компанія АВАТАР пред`явлено позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Очаківський райагрохім грошових коштів у загальній сумі 115 875,91 грн., із яких: 77 722,80 грн. - основний борг; 28 274,98 грн. - пеня; 2 385 грн. - 3 % річних; 7 493,13 грн. - інфляційні втрати, з посиланням на неналежне виконання останнім зобов?язань за укладеним з позивачем договором поставки від 14.02.2017 № 14/02-2017, а саме, зобов?язань щодо своєчасної та у повному обсязі оплати поставленого за цим договором товару, внаслідок чого утворився основний борг у спірній сумі, на яку позивачем нараховано пеню, в порядку ч. 6 ст. 231 ГК України, та здійснено інші нарахування, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 22.11.2019 позов товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича компанія АВАТАР задоволено частково; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю Очаківський райагрохім , вул. Леніна, 17 А, с. Парутине, Очаківський район, Миколаївська область, 57540, ідентифікаційний код 05490167, на користь товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича компанія АВАТАР , вул. Казимира Малевича, 84, м. Київ, 03680, ідентифікаційний код 37033728, грошові кошти в загальній сумі 87600 (вісімдесят сім тисяч шістсот) грн. 93 коп., і яких: 77722 (сімсот сімдесят сім тисяч двадцять дві) грн. 80 коп. - основний борг; 2385 (дві тисячі триста вісімдесят п`ять) грн. - 3 % річних; 7493 (сім тисяч чотириста дев`яносто три) грн. 13 коп. - інфляційні втрати, а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн.; у задоволенні решти вимог відмовлено.

Рішення суду обґрунтовується наступними обставинами. Сторонами у справі укладено договір від 14.02.2017 № 14/02-2017, у відповідності до умов якого ТОВ НВК АВАТАР (продавець) зобов`язалося поставити і передати у власність ТОВ Очаківський райагрохім (покупця) мікродобриво Аватар-1 (товар), перелік та терміни поставки якого містяться у додатках (специфікаціях) до договору, які є невід`ємною складовою частиною договору, а покупець зобов`язувався прийняти та оплатити товар на умовах договору.

Позивач поставив відповідачу товар, який відповідач в установлений строк не оплатив.

Суд першої інстанції зазначив, що недійсність договору поставки не випливає безпосередньо із приписів законодавства, та відповідачем не було подано суду доказів визнання договору поставки недійсним у судовому порядку, посилання ТОВ Очаківський райагрохім на недійсність договору були відхилені судом.

Окрім того, суд першої інстанції відхилив доводи відповідача про те, що факти поставок не підтверджені належними доказами, оскільки ТОВ Очаківський райагрохім у відзиві не заперечував фактів поставок товару за указаними позивачем актами та накладними, а лише зазначав про неналежність доказів, якими підтверджуються відповідні обставини.

Спираючись на вищевикладені обставини, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення вимог позивача в частині основного боргу - повністю, в іншій частині - частково.

31.01.2020 року до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Очаківський райагрохім на рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.11.2019 року, в якій апелянт просить рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.11.2019 у справі № 915/1825/19 скасувати в частині задоволення позову; прийняти нове рішення по справі, яким в задоволенні позову відмовити повністю. В апеляційній скарзі апелянт також просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження та поновити строк на апеляційне оскарження.

Апелянт вказує, що оскаржуване Рішення в частині задоволення позову прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими, а висновки суду щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог - помилковим та такими, що не відповідають обставинам справи. В оскаржуваному судовому Рішенні взагалі не відображені обставини справи, не описані та не досліджені надані докази

Окрім того, апелянт зазначає, що ТОВ ОЧАКІВСЬКИЙ РАЙАГРОХІМ не отримувало від ТОВ НВК АВАТАР товару за видатковими накладними № 21 від 06.04.2018 р., № 24 від 06.04.2018 р. та № 49 від 04.05.2018 р., а таким чином відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.02.2020 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю Очаківський райагрохім пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.11.2019 у справі № 915/1825/19; відкрито апеляційне провадження у справі № 915/1825/19 за апеляційною скаргою Товариству з обмеженою відповідальністю Очаківський райагрохім на рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.11.2019; визначено розгляд апеляційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю Очаківський райагрохім на рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.11.2019 у справі № 915/1825/19 здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 25.02.2020; роз`яснено учасникам справи про їх право в строк до 25.02.2020 подати до суду заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи. Попередити учасників справи про наслідки подання письмових заяв чи клопотань без додержання вимог частини першої та другої вказаної вище норми або не у строк встановлений судом у вигляді їх повернення заявникові без розгляду; зупинено дію рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.11.2019 у справі № 915/1825/19.

27.02.2020 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшов від Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича компанія АВАТАР відзив на апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.11.2019 у справі №915/1825/19.

Позивач вважає апеляційну скаргу невмотивованою й необґрунтованою, вказуючи на те, що під час розгляду справи у суді першої інстанції жодних заперечень у відповідача не було з приводу того, що фактично поставка товару відбулася, тільки вказувалося на перевищення повноважень директором та, як наслідок, недійсність договору в цілому, а також на недоліки в оформленні господарських операцій; проте в суді апеляційної інстанції представник Відповідача вже заявляє ні про що інше, як про підробку документів з боку Позивача, заперечує факт поставки товару, однак навіть не згадує про недійсність договору, на якій будувалася уся його позиція раніше. Відповідач також вказав в апеляційній скарзі, що всі доводи Позивача у повній мірі знайшли своє відображення у рішенні Господарського суду Миколаївської області у справі № 915/1825/19 від 22.11.19, в той час як доводи іншої сторони залишилися без належного відображення та оцінки в оскарженому рішенні господарського суду.

На думку Позивача апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Приписами частини 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, копію ухвали суду від 05.02.2020 про відкриття апеляційного провадження позивач отримав - 20.02.2020, а відповідач отримав - 13.02.2020.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції у відповідності до вимог ст. 282 ГПК України, зазначає наступне.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин :

Сторонами у справі укладено договір від 14.02.2017 № 14/02-2017 (надалі - Договір), у відповідності до умов якого ТОВ НВК АВАТАР (продавець) зобов`язалося поставити і передати у власність ТОВ Очаківський райагрохім (покупця) мікродобриво Аватар-1 (товар), перелік та терміни поставки якого містяться у додатках (специфікаціях) до договору, які є невід`ємною складовою частиною договору, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах договору (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору, ціна та загальна вартість товару вказується у Додатках до договору, які є невід`ємною складовою частиною даного Договору.

Пунктами 3.1., 3.2. Договору передбачено, порядок розрахунків наводиться у Додатках до Договору, які є невід`ємною складовою частиною даного Договору. Покупець здійснює оплату за товари Продавцеві, перераховуючи платіжним дорученням кошти на поточний банківський рахунок Продавця.

Відповідно до пунктів 4.2., 4.3., 4.5. Договору, строки поставки наводяться у Додатках ( Специфікаціях ) до Договору, які є невід`ємною складовою частиною даного Договору. Перехід права власності на Товар виникає в момент підписання накладної представником Покупця або третьої особи, вказаної Покупцем. Датою поставки є дата відмітки в накладній та Акті приймання-передачі про приймання Товару Покупцем. Пунктом поставки за Даним договором є Україна, склад Покупця.

Передача (Приймання-передача) Товару здійснюється в пункті поставки. Факт передачі Товару Покупцю підтверджується Актом Приймання-передачі Товару. Покупець повинен прийняти Товар, або мотивовано відмовитись від прийняття Товару, з зазначенням причини відмови, протягом 2-х календарних днів з моменту отримання письмового повідомлення Продавця про готовність Товару до передачі. (пункти 9.1., 9.3., 9.4. Договору)

У пункті 10.1. Договору вказано, що за порушення умов даного Договору винна сторона відшкодовує завдані цим збитки, в тому числі втрачену вигоду, в порядку, передбаченому діючим законодавством України.

Сторонами погоджено, що Договір вступає в силу після підписання сторонами та діє до 31.12.2017, а в частині гарантій та/або відповідальності даний договір діє до повного виконання сторонами взаємних договірних зобов`язань та регулювання всіх розрахунків між сторонами. (пункти 12.1., 12.2. Договору)

Відповідно до п. 13.1. Договору, будь-які зміни і/або доповнення до цього Договору дійсні лише в разі, коли вони здійснені у письмовій формі та підписані уповноваженими представниками Сторін.

Сторонами укладено до договору специфікації:

1) від 06.04.2018 № 07 на суму 13204 грн. 80 коп. з ПДВ, зі строком оплати товару до 30.04.2018;

2) від 06.04.2018 № 08 на суму 1446 грн. з ПДВ, зі строком оплати товару до 30.04.2018;

3) від 04.05.2018 № 09 на суму 63072 грн. з ПДВ, з порядком оплати: попередня оплата в розмірі 20 % при отриманні рахунку, а 80 % на протязі 90 календарних днів.

Указаний договір та специфікації до нього скріплені печатками сторін та підписані від імені покупця директором останнього Завірюхою М.П .

При розгляді справи судом першої інстанції, ТОВ Очаківський райагрохім посилався на те, що договір поставки та, відповідно, додатки до нього, є недійсними, так як директор відповідача Завірюха М.П., згідно п.п. 12.29 статуту товариства, не наділений повноваженнями на укладення від імені товариства угод на суму, що перевищує 15000 грн., за відсутності погодження загальних зборів учасників товариства.

Цивільним законодавством визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.ч. 1-3 ст. 203 ЦК України).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ст. 215 ЦК України).

Відповідно до п. 12.24. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Очаківський райагрохім , Виконавчим органом, який здійснює управління поточною діяльністю Товариства є одноосібний орган -Директор. Директор вирішує усі питання діяльності Товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції Загальних зборів Учасників. Загальні збори Учасників Товариства можуть передати частину повноважень, що належать їм, до компетенції Директора. Директор має право без довіреності виконувати дії від імені Товариства, представляти інтереси Тоівристів у взаємовідносинах з юридичними та фізичними особами, виступати від імені Товариства в судвах, надавати довіреності, укладати трудові договори з особами, прийнятими на роботу до Товариства, а також угоди цивільно-правового характеру, здійснювати інші юридичні дії стосовно фінансово-господарської діяльності Товариства у межах прав, наданих йому Загальними зборами Учасників Товариства.

Відповідно до п. 12.29. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Очаківський райагрохім , Директор має право самостійно укладати договори та інші угоди на суму до 15000,00 (пятнадцяти тисяч) гривень. Правочин на суму, що перевищує 15000,00 (пятнадцяти тисяч) гривень Директор має право підписувати тільки за письмовою згодою Загальних зборів Товариства.

Оскільки директор Товариства з обмеженою відповідальністю Очаківський райагрохім мав повноваження на укладення договорів і угод від імені цього товариства (у тому числі оспорюваного договору), але не дотримався додаткових вимог до порядку вчинення такого правочину, то цей правочин вважається вчиненим ним із перевищенням обсягу повноважень на здійснення правочину.

Відповідно до статті 241 ЦК правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

Із аналізу змісту частини першої статті 241 ЦК випливає, що законодавець не ставить схвалення правочину в обов`язкову залежність від наявності рішень окремих органів управління товариства, оскільки підтвердженням такого схвалення закон визначає вчинені на його виконання дії особи, в інтересах якої його було укладено. Такі дії повинні свідчити про прийняття правочину до виконання.

Колегією суддів встановлено, що відповідач упродовж тривалого часу вчиняв дії, спрямовані на виконання оспорюваного договору, зокрема підписував специфікації, приймав відвантажений товар. За наявності таких обставин необхідно керуватися положеннями статті 241 ЦК і, зокрема, нормою, наведеною у другому реченні частини першої цієї статті. Окрім того, 06.04.2018 були підписані специфікації № 07 на суму 13204 грн. 80 коп. та № 08 на суму 1446 грн. до Договору № 14-02-2017, дані дії взагалі не потребували схвалення, оскільки сума специфікацій не перевищувала 15000 грн. Також відповідач приймав товар від позивача на виконання умов Договору № 14-02-2017 від 14.02.2017.

Сама по собі відсутність у директора відповідача повноважень на укладення від імені товариства спірного Договору № 14-02-2017 не створює підстави для визнання цього договору недійсним, оскільки за фактичними обставинами справи договір не тільки прийнято до виконання, але і значною мірою виконано.

Наведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України від 06.04.2016 у справі № 922/796/15 та Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 924/678/18.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами, на виконання умов Договору ТОВ НВК АВАТАР поставлено ТОВ Очаківський райагрохім товар на загальну суму 77722 грн. 80 коп. з ПДВ, згідно наявних у матеріалах справи видаткових накладних: від 06.04.2018 № 24 на суму 13204 грн. 80 коп. з ПДВ; від 06.04.2018 № 24 на суму 1446 грн. з ПДВ; від 04.05.2018 № 49 на суму 630725 грн. з ПДВ; актів приймання-передачі продукції від 06.04.2018 №№ 04/07, 04/01 та від 04.05.2018 № 04/05; окрім того, указані поставки товару відображені у податковій звітності шляхом внесення до Автоматизованої системи Єдине вікно подання електронних документів ДФС України податкових накладних від 06.04.2018 №№ 23, 26; від 04.05.2018 № 52.

При розгляді справи у суді першої інстанції відповідач зазначав, що факти поставок товару не підтверджені належними доказами. При цьому ТОВ Очаківський райагрохім у відзиві на апеляційну скаргу не заперечував фактів поставок товару за указаними вище актами та накладними, а лише зазначав про неналежність доказів, якими підтверджуються відповідні обставини.

Судом першої інстанції встановлено, що указані вище видаткові накладні та акти приймання-передачі продукції скріплені печатками сторін та підписані представниками сторін, проте не містять зазначення прізвища та ініціалів підписанта з боку відповідача; не зазначення у документах прізвища особи, відповідальної за здійснення відповідних господарських операцій, допущене лише з боку ТОВ Очаківський райагрохім .

Відповідно до ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції . Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Колегія суддів встановила, що на актах приймання-передачі та видаткових накладних міститься відбиток печатки юридичної особи ТОВ Очаківський райагрохім ; особистий підпис особи, яка від імені відповідача брала участь у здійсненні господарської операції, є реквізитом, достатнім для ідентифікації співробітника стороною; доказів підроблення відбитків печатки або підписів на указаних документах відповідачем не було надано.

Доказів незаконного використання печаток, проведення службового розслідування за фактом незаконного використання печатки, викрадення, втрати або іншого вибуття печатки з володіння відповідача, а також доказів звернення до правоохоронних органів за фактом викрадення, втрати чи незаконного використання печатки відповідачем ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції не надано.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що недоліки документів, про які зазначив відповідач, не роблять ці документи недійсними та не свідчать про їх неналежність та недопустимість як доказів.

Відповідно до матеріалів справи на оплату поставленого товару ТОВ НВК АВАТАР виставлені відповідачу рахунки-фактури: від 05.04.2018 № 29 на суму 13204 грн. 80 коп. з ПДВ; від 06.04.2018 № 33 на суму 1446 грн. з ПДВ; від 04.05.2018 № 58 на суму 63072 грн. з ПДВ.

Окрім того, у складеному сторонами акті звірки розрахунків за період 01.01-17.05.2018 зафіксовано наявність заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 77722 грн. 80 коп. Акт звірки підписаний сторонами та скріплений печаткою позивача та штампом відповідача.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що хоча законодавством України не надано акту звірки взаєморозрахунків юридичної сили як доказу наявності обов`язку сплатити грошові кошти, проте, в розумінні ст.ст. 9, 10 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , такий акт є зведеним обліковим документом, який відображає загальну суму заборгованості та фіксує стан розрахунків між сторонами. Таким чином на думку колегії суддів акт звірки взаєморозрахунків між сторонами можна оцінювати як доказ по справі у сукупності із іншими документами, які мають силу належних, достатніх та допустимих доказів згідно приписів ГПК України.

Окрім того, у зв`язку з неоплатою відповідачем поставленого товару у строки, погоджені в специфікаціях до договору, позивачем направлено ТОВ Очаківський райагрохім лист (претензію) від 22.02.2019 № 24/02-2019 з вимогою про погашення заборгованості; указаний лист відповідачем отримано 28.02.2019, що підтверджується підписом уповноваженої особи останнього на поштовому повідомленні про вручення, проте залишено без реагування та виконання.

Господарським законодавством передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язаний прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 ГК України).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ст. 193 ГК України).

Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Не вважаються такими обставинами, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів (ч. 2 ст. 218 ГК України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи викладене та те, що умовами укладеного між сторонами договору поставки, з урахуванням специфікацій до нього, встановлено строк оплати поставленого товару, суд першої інстанцій дійшов правильного висновку, що позивачем доведено не виконання ТОВ Очаківський райагрохім грошових зобов`язань щодо своєчасної та у повному обсязі оплати поставленого позивачем товару, внаслідок чого утворився основний борг у сумі 77722 грн. 80 коп., а тому вимога про стягнення цієї суми є обґрунтованою.

Щодо посилання апелянта на те, що він не отримував від ТОВ НВК АВАТАР товару за видатковими накладними № 21 від 06.04.2018 р., № 24 від 06.04.2018 р. та № 49 від 04.05.2018 р. колегія суддів зазначає наступне.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач жодних заперечень про те, що фактично поставка товару відбулася - не надавав, він вказував на перевищення повноважень директором та, як наслідок, недійсність договору в цілому, а також на недоліки у оформленні господарських операцій.

Колегія суддів зазначає, що твердження апелянта про невідповідність печатки, якою засвідчені були первинні бухгалтерські документи по фату поставки товару, є абсолютно не підтвердженим документально - ні наказу/іншого розпорядчого документу про затвердження оригінальної печатки, ні наказу/іншого розпорядчого документу про затвердження інших зразків печатки для документів, кола осіб, які управнені на використання цих печаток, документів, які підтверджують втрату однієї або усіх відразу печаток, якими Відповідач засвідчує документи своєї господарської діяльності, до суду не було надано.

Таким чином, всі доводи апелянта про те, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими, суд апеляційної інстанції вважає невмотивованими та необґрунтованими, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Суд першої інстанції також дійшов до вірного висновку про обґрунтованість вимог ТОВ НВК АВАТАР про стягнення з відповідача нарахувань на суму основного боргу в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд визнає вірними подані позивачем розрахунки 3% річних за періоди прострочення 03.05.2018- 25.07.2019 (по специфікаціям №№ 07, 08 зі строком оплати до 30.04.2018) та 03.08.2018-25.07.2019 (по специфікації № 09 зі строком остаточної оплати на протязі 90 календарних днів) у загальній сумі 2385 грн. та інфляційних втрат за періоди прострочення, відповідно, травень 2018 року - червень 2019 року та вересень 2018 року - червень 2019 року, у загальній сумі 7493 грн. 13 коп., а тому зазначені суми нарахувань підлягають стягненню з ТОВ "Очаківський райагрохім".

Щодо вимог ТОВ НВК АВАТАР про стягнення з ТОВ Очаківський райагрохім пені.

Законодавством передбачено, що порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 ГК України). Господарськими санкціями визнаються штрафні санкції у вигляді грошової суми, зокрема, штраф, пеня (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України). В даному випадку посилання в ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу на облікову ставку НБУ не встановлює конкретного розміру штрафних санкцій для будь-яких правовідносин, оскільки це може бути як одна облікова ставка Національного банку України, так і декілька, що значно впливає на розрахунки.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Із змісту наведених приписів законодавства випливає, що конкретний розмір штрафних санкцій за порушення умов договору має бути передбачений сторонами у договорі.

Оскільки укладеним сторонами Договором не передбачено такого виду відповідальності за неналежне виконання грошових зобов`язань, як сплата пені у конкретному розмірі, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність відмовити у задоволенні вимог позивача про стягнення з ТОВ Очаківський райагрохім пені в сумі 28274 грн. 98 коп.

Висновки апеляційного господарського суду:

Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Будь-яких підстав для скасування рішення господарського суду за результатами його апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.

За вказаних обставин оскаржене рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на апелянта.

Керуючись статтями 269-270, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Очаківський райагрохім залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.11.2019 у справі № 915/1825/19 залишити без змін.

Відповідно до ст. 287 ч. 3 ГПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню за винятком випадків, передбачених п.п. а), б), в), г) п. 2) ч. 3 ст. 287 цього Кодексу.

Постанова складена та підписана колегією суддів 06.04.2020.

Головуючий суддя Богатир К.В.

Суддя Будішевська Л.О.

Суддя Філінюк І.Г.