Постанова

від 03.04.2020 по справі 925/795/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2020 р. Справа№ 925/795/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Тарасенко К.В.

без повідомлення (виклику) учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Троян Торг"

на рішення господарського суду Черкаської області

від 05.11.2019 (повний текст рішення складено 19.11.2019)

у справі №925/795/19 (суддя Довгань К.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі-Оіл"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Троян Торг"

про стягнення 15431,20 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерджі-Оіл" звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Троян Торг" про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньої - транспортної пригоди у розмірі 15431,20 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 22.02.2019 громадянин ОСОБА_1 на території АЗС "Авіас" за адресою: Черкаська область, місто Корсунь-Шевченківський, вулиця Ювілейна, 25-а, керуючи автомобілем марки DAF XF 105.460, державний номерний знак НОМЕР_1 , в порушення п. 10.9 Правил дорожнього руху України, перед початком руху, не переконавшись в безпеці руху автомобіля, здійснив рух автомобілем заднім ходом, в результаті чого громадянин ОСОБА_1 допустив дорожньо-транспортну пригоду, а саме, деформував автозаправну колонку, чим спричинив АЗС "Авіас" (об`єкту, що орендується позивачем на підставі договору оренди нерухомого майна №С07/25-3Ч від 25.07.2018 матеріальні збитки.

За твердженням позивача понесені ним збитки на ремонт автозаправної колонки у розмірі 15431,20 грн. мають бути відшкодовані позивачу відповідачем, як суб`єктом відповідальності за заподіяну шкоду працівником відповідача.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням господарського суду Черкаської області від 05.11.2019 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Троян Торг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі-Оіл" суму 15431,20 грн матеріальної шкоди та 1921 грн витрат по сплаті судового збору.

Мотивуючи судове рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність заявленої до стягнення суми матеріальної шкоди.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Троян Торг" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Черкаської області від 05.11.2019 у справі №925/795/19 скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі міститься клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Черкаської області від 05.11.2019 у справі №925/795/19, в якому скаржник посилається на те, що копію оскаржуваного рішення він отримав 27.11.2019, що підтверджується копією конверта з штрих-кодом відправлення.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

В обґрунтування наведеної позиції, викладеної у апеляційній скарзі, відповідач наголошує на тому, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи та невірно застосовані норми матеріального права.

Як стверджує відповідач, матеріальну шкоду позивачу було завдано водієм ОСОБА_1 не в його робочий час, тому на думку відповідача позов повинен бути пред`явленим саме до вищевказаної особи, як особи, яка безпосередньо скоїла дорожньо-транспортну пригоду.

Також відповідач зазначає, що місцевим господарським судом не з`ясовалося питання, зокрема, на якій підставі ОСОБА_1 володів транспортним засобом, та чи перебував останній у трудових відносинах з відповідачем.

Разом, з цим, відповідач вважає, що надані позивачем докази розміру матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньої - транспортної пригоди не є належними та допустимими.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів

У відзиві на апеляційну скаргу позивач не погоджується з аргументами, наведеними відповідачем у апеляційній скарзі, вважає їх необґрунтованими, а рішення суду першої інстанції таким, що прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства.

Заперечуючи проти апеляційної скарги позивач наголошує на тому, що відповідач є суб`єктом відповідальності за завдану матеріальну шкоду позивачеві з вини працівника ОСОБА_1 в незалежності від часу заподіяння шкоди (службовий чи не службовий), тому аргументи відповідача, щодо відсутності підстав для стягнення шкоди з останнього, так як шкода була завдана в не робочий час, не знаходять правового підтвердження та не звільняють відповідача від обов`язку відшкодування шкоди завданої працівником відповідача.

Разом з цим, позивач зазначає, що на час вчинення дорожньої - транспортної пригоди, відповідач є володільцем джерела підвищеної небезпеки, що підтверджується відомостями, які містяться в товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) №080315/4 від 21.02.2019, зі змістом якої вбачається, що послуги з автоперевезення надавались відповідачем згідно договору перевезення вантажів №17/12/18-ТР від 17.12.2018

Процедура апеляційного провадження у Північному апеляційному господарському суді

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Троян Торг" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Шаптали Є.Ю., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2019 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Троян Торг" строк для подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Черкаської області від 05.11.2019 у справі №925/795/19; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Троян Торг" на рішення господарського суду Черкаської області від 05.11.2019 у справі №925/795/19; зупинено дію рішення господарського суду Черкаської області від 05.11.2019 у справі №925/795/19 до винесення Північним апеляційним господарським судом судового акту за результатами розгляду апеляційної скарги. Постановлено здійснювати апеляційний перегляд оскаржуваного рішення без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 розгляд справи № 925/795/19 призначено на 18.03.2020. Зобов`язано позивача надати до суду наступні документи, зокрема, докази про те, що матеріальна шкода, заподіяна Товариству з обмеженою відповідальністю "Енерджі-Оіл" саме працівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Троян Торг" (копії документів перебування громадянина ОСОБА_1 в трудових відносинах з відповідачем); докази, що матеріальна шкода заподіяна саме майну позивача, оскільки у постанові Козельщиського районного суду Полтавської області від 21.03.2019 по справі №533/376/19 зазначено, що громадянин ОСОБА_1 деформував автозаправну колонку, чим спричинив матеріальні збитки АЗС "Авіас"; докази, що матеріальна шкода заподіяна транспортними засобами, що належить на будь-якому праві відповідачу. Також вищевказаною ухвалою суду апеляційної інстанції, зобов`язано відповідача надати до суду письмові пояснення з документальним обгрунтуванням (накази про прийняття на роботу, контракт і т.д.) щодо перебування з громадянином ОСОБА_1 у трудових правовідносинах.

06.03.2020 до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшла заява, в якій він стверджує, що водій ОСОБА_1 є працівником відповідача на підставі товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) 3 080315/4 від 21.02.2019, оскільки послуги з автоперевезення надавались відповідачем автомобілем з державним номером НОМЕР_2 та водієм ОСОБА_1 , що на думку позивача не потребує доказуванню в розумінні ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Крім цього, у поданій заяві позивач наголошує на тому, що підтверженням заподіяння матеріальної шкоди, саме майну позивача, є договір оренди нерухомого майна №С07/25-3Ч від 25.07.2018, за умов якого позивач є орендарем АЗС за адресою: Черкаська область, м. Корсунь- Шевченківський , вул. Ювілейна, 25, адреса якої в свою чергу співпадає з вказаною в постанові Козельщиського районного суду Полтавської області від 21.03.2019 по справі №533/376/19.

Разом з цим, позивач зауважує, що дана АЗС, що отримана позивачем в оренду від ТОВ "СОРЕЛЛА ОІЛ" має логотип (торговий знак) "Авіас", тому при оформленні матеріалів дорожньо-транспортної пригоди інспекторами поліції були зазначені відомості, які вказані в постанові Козельщиського районного суду Полтавської області від 21.03.2019 по справі №533/376/19.

Також за твердженням позивача, володільцем джерела небезпеки (автомобіля DAF, державний номер НОМЕР_2 ) на час вчинення дорожньо-транспортної пригоди був відповідач.

18.03.2020 судове засідання не відбулося, у зв`язку з тим, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 зі змінами від 16.03.2020 № 215 "Про запобігання поширенню на території України гострої распіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" установлено з 12.03.2020 до 03.04.2020 на усій території України карантин.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2020 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Троян Торг" на рішення господарського суду Черкаської області від 05.11.2019 у справі №925/795/19 вирішено здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

31.03.2020 до Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких останній стверджує, що не мав трудових відносин з водієм ОСОБА_1 , тому не є суб`єктом, який несе відповідальність за завдану шкоду позивачеві.

Відповідно до ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення (виклику) учасників справи.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Фактичні обставини справи

Відповідно до товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) №080315/4 від 21.02.2019 відповідачем надавались Товариству з обмеженою відповідальністю "Букаєвиця" ЛТД послуги з автоперевезення. Вантажоодержувачем був позивач.

22.02.2019 громадянин ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом (який є джерелом підвищеної небезпеки): газовозом на базі автомобіля DAF, державний номерний знак НОМЕР_2 , (реєстраційний номер причіпу НОМЕР_3 ) скоїв дорожньо-транспортну пригоду на території автозаправної станції, місцезнаходження якої є: Черкаська область, місто Корсунь-Шевченківський, вулиця Ювілейна, 25 .

Постановою Козельщинського районного суду Полтавської області від у справі № 533/376/19 встановлено, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив, адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення, що спричинило пошкодження автозаправної колонки. У судовому засіданні вина водія була встановлена, і водій був притягнутий до адміністративної відповідальності.

Предметом судового розгляду у даній справі є вимога позивача про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, у сумі 15431,20 грн.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 05.11.2019 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Троян Торг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі-Оіл" суму 15431,20 грн матеріальної шкоди та 1921 грн витрат по сплаті судового збору.

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Позиція Північного апеляційного господарського суду

Колегія суддів, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об`єктивному дослідженні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв`язок, вважає за необхідним змінити оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині його правового обґрунтування, з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

З огляду на те, що сторони у справі між собою у договірних відносинах не перебували, до спірних правовідносин, які склались між сторонами у даній справі, слід застосовувати норми глави 82 Цивільного кодексу України "Відшкодування шкоди", які підлягають застосуванню у разі відсутності договірних відносин між боржником (завдавачем шкоди) та кредитором (потерпілим).

Загальні правила відшкодування завданої особі недоговірної шкоди встановлені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відшкодування збитків (шкоди) є одним із видів господарсько-правової або цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки; шкідливого результату такої поведінки - збитків (шкоди); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками (шкодою); вини особи, яка заподіяла шкоду.

У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.

Отже суди, розглядаючи спори про відшкодування збитків, мають встановлювати наявність всіх елементів складу правопорушення у їх сукупності.

Аналогічний правовий висновок Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладений у постанові від 06.02.2020 по справі № 910/28813/15.

Факт володіння позивачем нерухомим майном, якому була завдана майнова шкода підтверджується наступними документами:

- договором оренди нерухомого майна віл 25.07.2018 № С07/25-3Ч, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сорелла Оіл" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджі - Оіл"; переліком об`єктів (із зазначенням АЗС №16), що орендуються, який є додатком № 1 до вказаного договору оренди від 25.07.2018;

- актом прийому-передачі майна АЗС (автозаправна станція та обладнання для заправки автомобілів зрідженим вуглеводневим газом - стаціонарний заправник газу СЗГ-К-10.1.УІ, заводський номер 224, рік випуску 2013, що зза адресою: Черкаська область , м.Корсунь-Шевчеківський, вул.Ювілейна,25) в оренду до договору від 25.07.2019.

Факт надання послуг на поставку нафтопродуктів (нафти) саме відповідачем підтверджується товарно-транспортною накладною від 21.02.2019 № 080315/4, в якій міститься інформація щодо вантажоодержувача, пункту розвантаження, найменування, марка, вид нафтопродукту та прізвище водія.

Грошові витрати на ремонтні роботи в розмірі 15431,20 грн., понесені позивачем в результаті скоєної ОСОБА_2 дорожньо-транспортної пригоди, підтверджується актом надання послуг від 28.02.2019 № 803 на суму 3431,20 грн та платіжним дорученням від 16.04.2019 № 597 на суму 12000 грн.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків. Замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За змістом ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 6 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Козельщинським районним судом Полтавської області встановлено, що 22.02.2019 о 23 годині 00 хвилин громадянин ОСОБА_1 на території АЗС "Авіас" у місті Корсунь-Шевченківський по вулиці Ювілейна, 25-а, керуючи автомобілем марки DAF XF 105.460, державний номерний знак НОМЕР_4 AK, допустив дорожньо-транспортну пригоду, а саме, деформував автозаправну колонку, чим спричинив АЗС "Авіас" (об`єкту, що орендується позивачем) матеріальні збитки.

Постановою Козельщинського районного суду Полтавської області від 21.03.2019 у справі справі про адміністративне правопорушення №533/376/19 визнано ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосувано відносно нього адміністративне стягнення у виді штрафу.

З доводами відповідача щодо того, що норма ст. 1172 Цивільного кодексу України при вирішенні даного спору не може бути застосованою, колегія суддів не погоджується, оскільки Велика Палата Верховного Суду в постановах від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 та від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 висловила правову позицію, що суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін. При цьому суди, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору. Саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту. Крім того, зі змісту позову вбачається, що як підставою позову позивачем вказано статтю 1172 Цивільного кодексу України.

Колегією суддів зазначає, що 20.02.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Троян Торг" (за правочином - замовник) та ОСОБА_1 (за правочином - виконавець) укладено Угоду (цивільно - правового характеру), далі по тексту - Угода.

Відповідно до пункту 1.1. Угоди виконавець зобов`язується надавати послуги, зокрема, перевезення небезпечних вантажів транспортом замовника, прийом та вивантаження вантажу, оформлення супровідних документів по здачі та прийому вантажу (згідно товарно-транспортної накладної), а замовник повинен прийняти надані послуги та оплатити їх.

Пунктами 5.1., 5.2. Угоди передбачено, що виконавець та замовник підтверджують, що відносини сторін не поширюються на норми Кодексу Законів про працю України та інші нормативні документи в цій сфері.

Відносини сторін регулюються нормами Цивільного кодексу України. Виконавець не підпорядковується правилам внутрішнього порядку, а самостійно організовує надання послуг.

Ця Угода набирає чинності з 20.02.2019, та діє до моменту виконання сторонами умов Угоди, а саме, підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних послуг та проведення оплати за надані послуги (пункт 6.1. Угоди).

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовується відповідачем, що для виконання зазначеної роботи (надання послуг) Товариство з обмеженою відповідальністю "Троян Торг" надало ОСОБА_1 автомобіль марки DAF XF 105.460, державний номерний знак НОМЕР_1 , що також підтверджується відомостями зазначеними у товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) №080315/4 від 21.02.2019 (арк. справи 19).

Колегія суддів зауважує, що перевіряючи твердження позивача про те, що між відповідачем та ОСОБА_1 існують трудові відносин, на підставі яких останній виконував роботу за трудовим законодавством, місцевим господарським судом не було встановлено правову природу надання послуг ОСОБА_2 відповідачу, з огляду на наступне.

Частиною першою та третьою статті 21 Кодексу законів про працю України визначено, що трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.

Фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома роботодавця.

Трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами (стаття 23 Кодексу законів про працю України).

Визначення цивільно-правового договору наведено у статті 626 Цивільного кодексу України, відповідно до якої - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом частини першої статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, колегія суддів вказує, що за цивільно-правовим договором правовідносини регулюються виключно цивільним, не трудовим законодавством.

Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі його трудової діяльності, складовими якого його посадові обов`язки, дотримання трудової дисципліни, надання щорічної відпустки тощо, а предметом цивільно-правового договору є виконання особою певного визначеного обсягу робіт (надання послуг), тобто певний матеріальний результат.

Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, не зараховується до штату установи (організації), про прийняття його на роботу не видається розпорядчий документ (наказ), та не вноситься запис до трудової книжки.

Ще однією відмінністю трудового договору від цивільно-правової угоди є те, що за трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства за конкретною його професією, посадою. Працівникові гарантується виплата заробітна плата, дотримання встановлених трудовим законодавством гарантій, пільг, компенсацій, тощо, тоді як за умовами цивільно-правової угоди, процес організації трудової діяльності особи, яка зобов`язалася виконати певну роботу (надати послугу), а також передбачені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації залишаються поза межами такої угоди.

Аналіз наведених норм права, дає підстави дійти висновку, що головною відмінністю між трудовим договором та цивільно-правовою угодою є предмет зазначених договорів.

Предметом укладеної 20.02.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Троян Торг" та ОСОБА_1 . Угоди є зобов`язання останнього виконати роботу (надати послугу), як водія протягом строку зазначеного у пункт 6.1. Угоди, з використанням наданого відповідачем автомобіля марки DAF XF 105.460, державний номерний знак НОМЕР_4 AK та зобов`язання відповідача оплати надані послуги ОСОБА_1 .

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Троян Торг" та ОСОБА_1 відсутні трудові правовідносини, тому посилання суду першої інстанції на те, що ОСОБА_1 є працівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Троян Торг" є непереконливим та безпідставним, оскільки відсутності основних складових, що становлять предмет трудового договору, також не є достатньою ознакою наявності трудових відносин між Товариством з обмеженою відповідальністю "Троян Торг", як замовником та ОСОБА_1 , як виконавцем.

Враховуючи правовий аналіз, наведених вище норм матеріального права та встановлених судами обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Троян Торг", як замовником та ОСОБА_1 , як виконавцем був укладений не трудовий договір у розумінні статті 21 Кодексу законів про працю України, а цивільно-правова угода, яка за своїм змістом є договором про надання послуг, а тому до спірних правовідносин підлягала застосуванню не частина перша статті 1172 Цивільного кодексу України, а частина друга зазначеної статті, у зв`язку з чим, колегія суддів вважає, що мотивувальна частина рішення суду першої інстанцій щодо правового обґрунтування підстав задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі-Оіл" про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньої - транспортної пригоди з Товариства з обмеженою відповідальністю "Троян Торг", підлягає зміні в редакції наведеній у зазначеній постанові.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1. ст. 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, змінити рішення.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ч. 4 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України).

Висновки за результатами апеляційної скарги

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вірно встановивши обставини справи, допустив невідповідність висновків таким обставинам, у зв`язку з чим мотивувальна частина рішення суду першої інстанції підлягає зміні, з викладенням його мотивувальної частини в редакції даної постанови. Резолютивну частину оскаржуваного рішення слід залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Судові витрати

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Троян Торг" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Черкаської області від 05.11.2019 у справі №925/795/19 змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Матеріали справи № 925/795/19 повернути до господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді Є.Ю. Шаптала

К.В. Тарасенко