Постанова

від 31.03.2020 по справі 761/33216/16-к

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2020 року

м. Київ

справа № 761/33216/16-к

провадження № 51-4586км19

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою директора Приватного підприємства (далі ПП) «Полімет» ОСОБА_6 на ухвалу Київського апеляційного суду від 3вересня 2019року про повернення його апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 вересня 2016року.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ухвалою від 21вересня 2016року надав дозвіл на проведення позапланової документальної перевірки ПП«Полімет».

Київський апеляційний суд ухвалою від 3вересня 2019 року повернув апеляційну скаргу директора ПП «Полімет» ОСОБА_6 на вищезазначену ухвалу слідчого судді.

Короткий зміст вимог, наведених у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, якаїхподала

У касаційній скарзі директор ПП «Полімет» ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 3вересня 2019року та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

На обґрунтування своїх доводів зазначає, що суд апеляційної інстанції не пересвідчився в належності його повноважень на подання апеляційної скарги, а саме не врахував, що:

- він як директор ПП «Полімет» подав в інтересах підприємства апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, долучивши на підтвердження своїх повноважень копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців;

- право особи подавати апеляційну скаргу та подавати документи на підтвердження повноважень мають не однакові правові наслідки, оскільки ненадання начебто доказів про підтвердження повноважень директора не віднесено до підстав повернення апеляційної скарги, передбачених нормами КПК;

- повернення його апеляційної скарги порушує вимоги Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) та судову практику з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 23травня 2018 року у справах № 243/6674/17-к та № 237/1459/17 щодо обов`язку апеляційних судів відкривати апеляційне провадження за скаргами на ухвали слідчих суддів про надання дозволу на проведення позапланових перевірок.

Позиції інших учасників судового провадження

У судовому засіданні прокурор вважав, що касаційна скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Мотиви Суду

Статтею 422 КПК встановлено порядок перевірки ухвал слідчого судді судом апеляційної інстанції. Так, отримавши апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, суддя-доповідач невідкладно витребовує з суду першої інстанції відповідні матеріали та не пізніш як за день повідомляє особі, яка її подала, прокурора та інших заінтересованих осіб про час, дату і місце апеляційного розгляду. Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді розглядається не пізніш як через три дні після її надходження до суду апеляційної інстанції.

Отже, законом визначено особливості апеляційної перевірки ухвал слідчих суддів, які зумовлені насамперед необхідністю невідкладної перевірки їх законності й обґрунтованості. Зокрема, це спрощений порядок подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду, відсутність стадій відкриття апеляційного провадження та залишення скарги без руху, обмежені строки подачі та розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до висновку об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, який міститься у постанові від 18 листопада 2019 року №51-5496кмо18 (справа №686/24639/17), під час апеляційного перегляду рішень слідчих суддів апеляційний суд не вправі ухвалювати рішення про залишення апеляційної скарги без руху та про її повернення, якщо особа не усунула недоліків, оскільки положення ст. 398 КПК, частин 1, 2 та п.1 ч.3 ст.399 КПК застосовуються до апеляційних скарг, поданих на судові рішення, передбачені частинами 1, 2 ст.392КПК, а що стосується оскарження судових рішень, передбачених ч.3 ст.392КПК (ухвали слідчого судді), то застосуванню підлягають положення ст.422КПК.

Водночас це не виключає можливості повернення апеляційних скарг на ухвали слідчих суддів на підставах, передбачених пунктами 2 - 4 ч.3 ст. 399 КПК.

Виходячи з наведеного, суд апеляційної інстанції має повноваження за наявності відповідних обставин повернути апеляційну скаргу, якщо її подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу (п. 2 ч.3 ст.399 КПК).

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 64-1 КПК повноваження представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, на участь у провадженні підтверджуються:

1) документами, передбаченими ст. 50 цього Кодексу, якщо представником є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні;

2) копією установчих документів юридичної особи, якщо представником є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа;

3) довіреністю, якщо представником є працівник юридичної особи.

Зі змісту ухвали Київського апеляційного суду від 3вересня 2019року вбачається, що суд апеляційної інстанції повернув апеляційну скаргу директора ПП «Полімет» ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді про надання дозволу на проведення позапланової документальної перевірки цього підприємства, керуючись вищевказаними вимогами закону, оскільки жодних документів на підтвердження повноважень ОСОБА_6 , перелічених у ч. 2 ст. 64-1 КПК, на час подання апеляційної скарги не надано, що позбавляє можливості пересвідчитися, що дійсно апеляційну скаргу подано керівником підприємства, уповноваженим на представництво цієї юридичної особи. Виходячи з наведеного, суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що вказана апеляційна скарга повинна бути повернута особі, яка її подала.

При цьому суд апеляційної інстанції в ухвалі роз`яснив ОСОБА_6 , що відповідно до ч.7 ст.399 КПК залишення апеляційної скарги без руху або її повернення не позбавляють права повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на апеляційне оскарження.

Посилання у скарзі на висновки Великої Палати Верховного Суду щодо апеляційного розгляду скарг на ухвали слідчих суддів про надання дозволу на проведення позапланових перевірок та судову практику з цього питання не спростовує правильності висновків суду апеляційної інстанції, оскільки предметом у вказаних кримінальних провадженнях, розглянутих Великою Палатою, не було питання щодо подання апеляційної скарги особою, повноваження якої не підтверджено належними документами.

Ураховуючи вищезазначене, Суд дійшов висновку, що істотних порушень кримінального процесуального закону, які вплинули чи могли вплинути на законність прийнятого судом апеляційної інстанції рішення, про що йдеться в касаційній скарзі, не встановлено.

За таких обставин відсутні обґрунтовані підстави для задоволення вимог касаційної скарги.

Керуючись статтями 369, 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд

ухвалив:

Ухвалу Київського апеляційного суду від 3вересня 2019року про повернення апеляційної скарги директора ПП «Полімет» ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21вересня 2016року залишити без зміни, а касаційну скаргу директора ПП «Полімет» ОСОБА_6 без задоволення.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3