Постанова

від 25.03.2020 по справі 521/10136/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

25 березня 2020 року

м. Київ

справа № 521/10136/18

провадження № 61-1898св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б.І., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - адвокат Алін Михайло Валерійович,

відповідач - ОСОБА_2 ,

представник відповідача - адвокат Прощенко Катерина Павлівна,

третя особа - Споживче товариство Будова-оптима ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Одеського апеляційного суду від 19 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Громіка Р. Д., Дрішлюка А. І., Черевка П. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Споживче товариство Будова-оптима про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та поділ майна подружжя.

Позовна заява мотивована тим, що у квітні 2015 року він почав спільно проживати з відповідачкою без реєстрації шлюбу. 15 жовтня 2016 року між ними було укладено шлюб, який був зареєстрований Київським районним у м. Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану, актовий запис № 2131.

Вважав, що майно зареєстроване за ОСОБА_3 та придбане в період спільного проживання з ним однією сім`єю та в період шлюбу є спільною сумісною власністю подружжя та підлягає поділу на підставі СК України.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу його та ОСОБА_3 та поділити майно подружжя.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 20 березня 2019 року у складі судді Коблової О. Д. позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Ухвала районного суду мотивована тим, що у судові засідання, які призначені на 20 лютого 2019 року та 20 березня 2019 року, ні позивач, ні його представник не з`явилися.

Районний суд вважав, що повторна неявка у судове засідання позивача, який був належним чином повідомлений про розгляд справи, та не надав до суду заяви про розгляд справи без його участі, а також жодних повідомлень про причини неприбуття, не надав жодних доказів поважності не прибуття у судові засідання, враховуючи, що йому достовірно відомо про відкриття судом провадження у справі, та призначення засідань, вказує на неповажність повторної неявки позивача у судове засідання та на затягування розгляду справи з боку позивача.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Одеського апеляційного суду від 19 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 20 березня 2019 року скасовано.

Справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що враховуючи, що адвокат Алін М. В. перебував на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні у лікарні, а позивач ОСОБА_1 перебував за межам України у зв`язку з роботою, причини неявки у судове засідання 20 березня 2019 року є поважними, відтак, ухвала місцевого суду підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_3 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову Одеського апеляційного суду від 19 грудня 2019 року скасувати та залишити в силі ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 20 березня 2019 року.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_3 мотивована тим, що на призначені судові засідання на 20 лютого 2019 року та 20 березня 2019 року ні позивач, ні його представник не з`явилися, в результаті чого позовну заяву залишено без розгляду. Зазначає, що доводи позивача про те, що він безпосередньо не мав змоги бути присутнім у судовому засіданні, оскільки не перебував на території України, а 20 лютого 2019 року відмовився від правничої допомоги адвокатського об`єднання Алін та Ко та адвоката Аліна В. С. та уклав договір про надання правничої допомоги з адвокатом Аліним М. В., який з 15 березня 2019 року до 25 березня 2019 року перебував на лікарняному, є необґрунтованими та такими, що не заслуговують на увагу.

Зазначає, що оскаржувана постанова апеляційного суду, якою скасовано ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 20 березня 2019 року про залишення позовної заяви без розгляду, незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

Посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13 (провадження № 61-36375св18), у якій зазначено, що правове значення має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Вважає, що судом апеляційної інстанції неправомірно зазначено в оскаржуваній постанові, що вона не підлягає касаційному оскарженню.

Відзив на касаційну скаргу учасники справи не подали.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У січні 2020 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою судді Верховного Суду від 03 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 березня 2020 року справу призначено до розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

У судове засідання, яке призначено на 20 лютого 2019 року, позивач не з`явився, повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не сповістив (том 2, а. с. 135).

У судове засідання, яке призначено на 20 березня 2019 року, позивач не з`явився, повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не сповістив (том 2, а. с. 163).

Заявою від 21 лютого 2019 року, поданою на ім`я керівника АФ Алін і Ко , ОСОБА_1 просить з 20 лютого 2019 року вважати угоду про надання правової допомоги від 27 квітня 2018 року № 2066, укладену між ОСОБА_1 та АФ Алін і Ко , розірваною та просить, щоб представництво його інтересів у суді здійснював адвокат Алін М. В. на підставі нової угоди (том 2, а. с. 185).

Відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 2821 Алін М. В. у період з 15 березня 2019 року до 25 березня 2019 року перебував на стаціонарному лікуванні в КУ Міська клінічна лікарня № 1 м. Одеси (том 2, а. с. 186).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.

Статтею 223 ЦПК України визначено наслідки неявки в судове засідання учасника справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Пунктом 33 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції судам роз`яснено, що суд зупиняє або закриває провадження у справі чи залишає заяву без розгляду з підстав, передбачених відповідно статтями 201, 202, 205, 207 ЦПК, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

За змістом вказаних положень цивільного процесуального законодавства суд повинен постановити ухвалу про залишення заяви без розгляду за наявності одночасно наступних умов: позивач повторно послідовно не з`явився в судове засідання; при цьому позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце вказаних засідань; від позивача не надійшло клопотання про розгляд позовної заяви за його відсутності.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).

У пункті 3 частини першої статті 43 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. При цьому учасники справи зобов`язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; та виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строк.

Колегія суддів вважає, що залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції правильно виходив із того, що справа неодноразово призначалася до судового розгляду, а саме на 20 лютого 2019 року та 20 березня 2019 року. Про дату та час розгляду справи позивач належно повідомлявся судом у порядку, передбаченому ЦПК України. У зв`язку з повторною неявкою позивача в судове засідання, про причини неявки якої він суд не повідомив і заяв про розгляд справи за його відсутності не подав, суд першої інстанції обґрунтовано залишив позовну заяву без розгляду.

При цьому висновки апеляційного суду про поважність причин пропуску судових засідань, наведених позивачем, є необґрунтованими та суперечать правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13 (провадження № 61-36375св18), у якій зазначено, що правове значення має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Те, що справа тривалий час знаходиться на розгляді, що апеляційний суд визнав як обставину для скасування ухвали суду, не може бути підставою для скасування законного судового рішення, оскільки зазначена обставина не є умовою чи підставою для залишення позову без розгляду.

З урахуванням наведеного, оскаржувана постанова апеляційного суду не може вважатись законною та обґрунтованою.

Відповідно до частини третьої та четвертої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Отже, суд апеляційної інстанції, у порушення статей 89, 263-265 ЦПК України, не забезпечив повного та всебічного розгляду справи, належно не встановив усі необхідні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Оскільки під час дослідження доказів та встановлення фактів у справі суд першої інстанції не порушив норм процесуального права, рішення суду є законним і обґрунтованим.

Установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, яке відповідає закону, суд касаційної інстанції відповідно до статті 413 ЦПК України скасовує Постанову Одеського апеляційного суду від 19 грудня 2019 року і залишає в силі ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 20 березня 2019 року.

Щодо судових витрат

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За подання касаційної скарги ОСОБА_3 сплачено судовий збір у розмірі 420 грн 40 коп, що підтверджується квитанцією № 35177 від 17 січня 2020 року.

Отже, документально підтверджені судові витрати у розмірі 420 грн 40 коп підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 .

Керуючись статтями 400, 402, 406, 409, 413, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного суду від 19 грудня 2019 року скасувати, ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 20 березня 2019 року залишити в силі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн 40 копійок.

Постанова суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник І. А. Воробйова Б. І. Гулько Р. А. Лідовець Ю. В. Черняк