Рішення

від 21.01.2020 по справі 742/3923/19

ПРИЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2-о/742/7/20

Єдиний унікальний № 742/3923/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2020 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Короткої А.О.,

при секретарі - Здоровець Т.М.,

за участю:

заявниці - ОСОБА_1 ,

представника - адвоката Кічи В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , представник позивачки - Кіча Владислав Валерійович , заінтересована особа - Малодівицька селищна (об`єднана) територіальна громада в особі Малодівицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, про встановлення фактів, що мають юридичне значення, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, в якій просить встановити факт її проживання однією сім`єю разом з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не менше п`яти років до дня відкриття спадщини, а також встановити факт її постійного проживання разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Свої вимоги аргументує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її дядько ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилася спадщина, яка складалася з земельної ділянки площею 2,19 га, що розташована на території Обичівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала йому на підставі Держаного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №803564, виданого Прилуцькою районною державною адміністрацією 16.07.2008 року.

Померлий ОСОБА_3 являвся чоловіком рідної тітки заявниці - ОСОБА_4 , яка була рідною сестрою матері заявниці ОСОБА_5 . Починаючи з грудня 2004 року ОСОБА_1 переїхала на постійне місце проживання до своєї тітки та її чоловіка, здійснювала постійний догляд за ними, оскільки в силу свого похилого віку та хворобливого стану здоров`я їм було тяжко обходитися без сторонньої допомоги. Вони разом тримали господарство, обробляли город, мали спільний побут, купували харчі за спільні кошти, разом сплачували комунальні послуги. Після смерті тітки заявниця так і залишилася проживати разом із дядьком, адже тітка перед смертю просила не покидати його і доглядати за ним. Їхній син постійно проживає в Республіці Комі Російської Федерації і не приїжджав до своїх батьків та відмовився від прийняття спадщини після смерті свого батька, що підтверджується його заявою від 12.01.2011 року, посвідченою нотаріусом Сосногорського нотаріального округу Республіки Комі Російської Федерації. Крім того, ОСОБА_6 своєю розпискою від 18.05.2010 року, посвідченою секретарем виконавчого комітету Обичівської сільської ради Прилуцького району, підтвердив, що він не буде претендувати на будинок своїх батьків і надає згоду на оформлення права власності на цей будинок за ОСОБА_1 , так як заявниця доглядала його батька до смерті.

Так як ОСОБА_1 проживала разом із дядьком однією сім`єю і вважала себе його спадкоємцем, то лише в жовтні 2019 року звернулася до приватного нотаріуса Прилуцького районного нотаріального округу Бича В.М. із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, як спадкоємцю четвертої черги. Однак листом №704/02-14 від 12.11.2019 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 у зв`язку з тим, що відповідно до правил ч.2 ст.3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Оскільки заявниця позбавлена права на оформлення спадкового майна, а встановлення факту проживання особи зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років належить до компетенції суду, то ОСОБА_1 і звернулася з заявою про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

У судовому засіданні заявниця та її представник Кіча В.В. заявлені вимоги повністю підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі.

Представник заінтересованої особи Малодівицької селищної ради Прилуцького району у судове засідання не з`явився, але відповідно до адресованого суду листа заявлені вимоги визнав та не заперечував проти їх задоволення, а також просив розглянути справу за його відсутності (а.с.28).

У судовому засіданні свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 повідомили, що вони є сусідами заявниці, тому беззаперечно можуть підтвердили той факт, що ОСОБА_1 та її дядько ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживали разом однією сім`єю з 2004 року, вели спільне господарство за адресою: АДРЕСА_1 , а також заявниця здійснювала догляд за покійним до дня його смерті та провела поховання за свої кошти.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення заявниці, її представника, а також покази свідків, суд приходить до висновку про те, що заявлені ОСОБА_1 вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 19.04.2010 року ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Обичів Прилуцького району Чернігівської області (а.с.8).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 11.12.2006 року ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Обичів Прилуцького району Чернігівської області (а.с.9).

Згідно з копією Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого ОСОБА_3 , проживаючому в АДРЕСА_1 , на підставі розпорядження Прилуцької райдежрадміністрації від 05.05.2008 року №161, останній є власником земельної ділянки площею 2,19 га, розташованої на території Обичівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.10).

Як вбачається з копії заяви, посвідченої нотаріусом Сосногорського нотаріального округу Республіки Комі Російської Федерації від 12.01.2011 року, ОСОБА_6 , який є сином померлого спадкодавця ОСОБА_3 , відмовився від прийняття спадщини після смерті свого батька та не заперечує проти отримання свідоцтва про право власності на спадщину ОСОБА_1 (а.с.12).

Згідно з копією розписки, даною ОСОБА_6 , посвідченою 18.05.2010 року виконкомом Обичівської сільської ради Прилуцького району, останній відмовляється від успадкування будинку його батьків, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та дає згоду на оформлення права власності на цей будинок ОСОБА_1 , так як вона доглядала його батька до смерті (а.с.13).

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 03.09.2010 року ОСОБА_1 є власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі рішення виконавчого комітету Обичівської сільської ради Прилуцького району від 23.06.2010 року за №46 (а.с.14).

Як вбачається з довідки №1313 від 15.10.2019 року, виданої виконкомом Малодівицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, ОСОБА_1 дійсно з грудня 2004 року постійно проживала разом з громадянином ОСОБА_3 на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , без зміни місця реєстрації в будинку АДРЕСА_1 та здійснювала за ним постійний догляд (а.с.16).

ОСОБА_1 здійснила поховання за власний рахунок громадянина ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується довідкою, виданою Обичівським старостинським округом №2 Малодівицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області за №327 від 17.07.2019 року (а.с.15).

З листа приватного нотаріуса Прилуцького районного нотаріального округу Бича В.М. №704/02-14 від 12.11.2019 року вбачається, що ОСОБА_1 дійсно зверталася до нотаріальної контори щодо видачі свідоцтва про право на спадщину, як спадкоємцю четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте їй було відмовлено в цьому та рекомендовано звернутися до суду з заявою про встановлення факту проживання із спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини (а.с.11).

Відповідно до ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Статтею 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст.1259 ЦК України.

Відповідно до ст.1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкоємцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з ч.2 ст.3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Відповідно до абзацу 5 пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна член сім`ї членами сім`ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Відповідно до п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої ст.3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування №7 від 30.05.2008 року, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Тож, провівши системний аналіз змісту всіх вказаних вище документів, які повністю узгоджуються з показами допитаних у судовому засіданні свідків, суд вважає за необхідне встановити як факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , не менше 5 років до дня відкриття спадщини, а саме: з грудня 2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 , так і факт постійного проживання ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, тобто станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі наведеного та ст.3 СК України, 1258-1259, 1264, 1268 ЦК України, керуючись ст. 2, 81, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 293, 315-319, 352, 354-355, п.п.15.5 п.15 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН - НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , представник позивачки - Кіча Владислав Валерійович , юридична адреса: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ - 32941306, заінтересована особа - Малодівицька селищна (об`єднана) територіальна громада в особі Малодівицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, розташована за адресою: вул.Слобідська, буд.3, смт Мала Дівиця, Прилуцький район, Чернігівська область, 17523, код ЄДРПОУ - 04412490, код КОАТУУ - 7424155900, про встановлення фактів, що мають юридичне значення, - задовольнити .

Встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН - НОМЕР_3 , разом з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , не менше 5 років до дня відкриття спадщини, а саме: з грудня 2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН - НОМЕР_3 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 31.01.2020 року.

Суддя А.О.Коротка