Рішення

від 06.04.2020 по справі 905/1029/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.04.2020 Справа № 905/1029/19

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судового засідання Поліщук А.І., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Форкс , м.Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю СРЗ , м.Маріуполь Донецької області,

про стягнення 654'894,91грн,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився,

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Форкс , м.Київ, звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю СРЗ , м.Маріуполь Донецької області, про стягнення 669261,73грн, у тому числі основного боргу у сумі 582' 800,00грн, пені у сумі 66' 141,29грн, 15% річних у сумі 20' 320,44грн.

Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки №42-17 від 30.10.2017 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 01.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1029/19 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

31.07.2019 до канцелярії суду від позивача надійшли:

- заява вих.№80000/10010-11-1503 від 18.07.2019 про визначення порядку і строку виконання рішення, в якому просить суд розстрочити виконання рішення строком на 12 календарних місяців рівними платежами щомісячно;

- заява вих.№80000/10010-11-1502 від 18.07.2019 про перехід до розгляду справи №905/1029/19 за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 05.08.2019 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю СРЗ про перехід до розгляду справи №905/1029/19 за правилами загального позовного провадження.

16.08.2019 через відділ діловодства суду (кур`єрською доставкою, що оформлена 15.08.2019) надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю СРЗ до Товариства з обмеженою відповідальністю Форкс про розтлумачення п. 3.1. та п.3.2. розділу 3 договору постачання №42-17 від 30.10.2017, яка була повернута ухвалою господарського суду Донецької області від 20.08.2019.

19.08.2019 до канцелярії суду від позивача надійшов супровідний лист вих.44-ю від 12.08.2019 з доданими:

- заявою про зменшення розміру позовних вимог від 07.08.2019 за вих. №40-ю, в якій просить суд: стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 570416,32 грн., пеню у розмірі 64617,49грн та 15% річних у розмірі 19861,10грн;

- розрахунком вих.41-ю від 07.08.2019 суми основного боргу, пені, 15% річних;

- запереченнями вих.43-ю від 12.08.2019 на заяву відповідача про розстрочення рішення.

Ухвалою від 20.08.2019 суд прийняв заяву позивача про зменшення позовних вимог від 07.08.2019 за вих.№40-ю як остаточні позовні вимоги про стягнення основного боргу у розмірі 570' 416,32грн, пеню у розмірі 64' 617,49грн та 15% річних у розмірі 19' 861,10грн.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Донецької області №01-01/540 від 21.11.2019р. призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв`язку з перебуванням судді Огороднік Д.М. у відрядженні.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2019р. головуючим суддею по даній справі призначено суддю Макарову Ю.В.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 25.11.2019р. справу №905/1029/19 прийнято до провадження судді Макарової Ю.В.

17.12.2019 до канцелярії суду надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю СРЗ до Товариства з обмеженою відповідальністю Форкс про зобов`язання здійснити перерахунок вартості товару відповідно до офіційного курсу гривні до долару США, яка була повернута ухвалою господарського суду Донецької області від 19.12.2019.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.12.2019р. закрито підготовче провадження та призначено справу №905/1029/19 до судового розгляду по суті на 15.01.2020 року.

27.12.2019 до господарського суду Донецької області надійшла апеляційна скарга вих.№ 80000/10010-11-2500 від 23.12.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю СРЗ на ухвалу господарського суду Донецької області від 19.12.2019 по справі №905/1029/19 про повернення зустрічної позовної заяви.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 13.01.2020, у зв`язку з надходженням апеляційної скарги на ухвалу господарського суду від 19.12.2019 зупинено провадження по справі.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.02.2020 апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю СРЗ залишена без задоволення, ухвала господарського суду Донецької області від 19.12.2019 про повернення зустрічної позовної заяви залишена без змін.

03.03.2020 матеріали справи №905/1029/19 повернулися на адресу господарського суду Донецької області.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.03.2020 поновлено провадження у справі, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 31.03.2020 року.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 20.03.2020 призначено розгляд справи по суті на 06.04.2020 року.

24.03.2020 до канцелярії суду від представника відповідача надійшло клопотання вих.№80000/10010-11-455 від 20.03.2020 про перенесення розгляду справи, призначеного на 31.03.2020.

Представники сторін у судове засідання 06.04.2020р. не з`явились, про місце, дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, про що свідчать відповідні повідомлення про отримання ухвали суду.

Статтями 42 та 43 ГПК України передбачено, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої державою Україна, закріплено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального звинувачення.

Таке право кореспондується з обов`язком добросовісного використання як сторонами, так і судом, своїх процесуальних прав та необхідністю утримуватися від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати наданих процесуальним законом заходів до скорочення періоду судового провадження. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції (пункт 35 Рішення ЄСПЛ від 07.07.1989 у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" та параграфи 66, 69 Рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком в тому числі для держави.

Суд також враховує, що від сторін не надходило будь-яких клопотань, заяв з обґрунтуванням неможливості розгляду справи по суті через відсутність їх представників у судовому засіданні 06.04.2020.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що нез`явлення представників сторін не перешкоджає вирішенню спору по суті за відсутності представників сторін.

Зважаючи на те, що явка представників сторін не була визнана судом обов`язковою, закінчення процесуальних строків, а також те, що справа перебуває на розгляді в суді з 01.07.2019, а отже було достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених ст.42 ГПК України, виходячи з критеріїв "розумності" строку розгляду справи судом, принципу ефективності судового процесу, направленого на недопущення затягування розгляду справи, суд вирішив розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ч.2 ст.178 ГПК України.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд ВСТАНОВИВ:

30.10.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю СРЗ (далі - Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Форкс (далі - Постачальник) було укладено договір поставки №42-17 (далі - Договір), відповідно до п.1.1. якого Постачальник зобов`язався поставити на склад Покупця, а Покупець прийняти та оплатити нову, не експлуатовану промислову продукцію, далі іменовану - товар, фірма виробник, в кількості та за цінами, які вказані в Додатках №1 та №2 до Договору, що є невід`ємними частини нами даного договору.

Відповідно до п.1.4. Договору поставка товару здійснюється транспортом Постачальника та за його рахунок на умовах DDP (склад Покупця) згідно Інкотермс 2000.

Згідно з п.2.2. Договору прийом-передача товару по кількості і якості здійснюється відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції і товарів по кількості і якості №П-6 від 15.06.65 і №П-7 від 25.04.66.

Ціна товару та загальна вартість Договору складає 1498000,00грн, у т.ч. ПДВ 20% -249666,67грн, що в грошовому еквіваленті в іноземній валюті становить 55737,92дол.США. Зазначена в даному пункті ціна Товару на загальну вартість договору в гривнях розрахована за курсом гривні до дол. США, встановленому відповідно до курсу НБУ на 30.10.2017, а саме 1 дол. США = 26,875781грн (п.3.1. Договору).

Відповідно до п.3.2. Договору вартість Товару в еквіваленті в дол. США не змінюється. Якщо офіційний курс гривні до дол.США, встановлений Національним банком України ( офіційний курс ) на дату оплати відповідного платежу згідно графіку в п.4.1. Договору, перевищуватиме на 14% офіційний курс гривні до дол. США, визначений в п.3.1. Договору, сума відповідного платежу має бути скоригована у відповідності до нового курсу. У разі, якщо збільшення офіційного курсу гривні до дол. США на дат,у оплати відповідного платежу складатиме менше 14% офіційного курсу гривні до дол. США, визначеного в п.3.1. Договору, коригування не здійснюється, а оплата в гривні здійснюється в розмірі, встановленому в п.3.1. Договору.

Відповідно до п.4.1. Договору оплата товару здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника наступним чином:

- 10% загальної вартості Товару, що складає 149800,00грн з ПДВ, Покупець перераховує на рахунок Постачальника протягом 10 робочих днів з дати підписання Договору (п.4.1.1. Договору).

- 30% вартості Товару, що складає 449400,00грн з ПДВ,протягом 5 робочих днів з дати повідомлення про готовність до відвантаження товару зі складу виробника (Китай). Повідомлення направляється на електронну пошту roslik.asrz@gmail.com. Датою оплату товару вважається зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника (п.4.1.2. Договору).

У п.4.1.3. Договору сторони дійшли згоди, що решта вартості товару оплачується Покупцем після підписання Акту прийому-передачі товару рівними частинами:

- 1-й платіж здійснюється протягом 30 календарних днів з дати поставки у розмірі 112350,00грн з ПДВ (еквівалент в іноземній валюті становить 4180,34 дол. США згідно курсу, визначеного в п.3.1. Договору);

- 2-й платіж здійснюється протягом 60 календарних днів з дати поставки у розмірі 112350,00грн з ПДВ (еквівалент в іноземній валюті становить 4180,34 дол. США згідно курсу, визначеного в п.3.1. Договору);

- 3-й платіж здійснюється протягом 90 календарних днів з дати поставки у розмірі 112350,00грн з ПДВ (еквівалент в іноземній валюті становить 4180,34 дол. США згідно курсу, визначеного в п.3.1. Договору);

- 4-й платіж здійснюється протягом 120 календарних днів з дати поставки у розмірі 112350,00грн з ПДВ (еквівалент в іноземній валюті становить 4180,34 дол. США згідно курсу, визначеного в п.3.1. Договору);

- 5-й платіж здійснюється протягом 150 календарних днів з дати поставки у розмірі 112350,00грн з ПДВ (еквівалент в іноземній валюті становить 4180,34 дол. США згідно курсу, визначеного в п.3.1. Договору);

- 6-й платіж здійснюється протягом 180 календарних днів з дати поставки у розмірі 112350,00грн з ПДВ (еквівалент в іноземній валюті становить 4180,34 дол. США згідно курсу, визначеного в п.3.1. Договору);

- 7-й платіж здійснюється протягом 210 календарних днів з дати поставки у розмірі 112350,00грн з ПДВ (еквівалент в іноземній валюті становить 4180,34 дол. США згідно курсу, визначеного в п.3.1. Договору);

- 8-й платіж здійснюється протягом 30 календарних днів з дати поставки у розмірі 112350,00грн з ПДВ (еквівалент в іноземній валюті становить 4180,34 дол. США згідно курсу, визначеного в п.3.1. Договору).

Відповідно до п.5.1. Договору поставка товару здійснюється на умовах DDP (склад Покупця згідно Інкотермс 2000) протягом 80 календарних днів з отримання 40% авансового платежу від Покупця згідно п.4.1.1. і 4.1.2. даного Договору.

Датою поставки вважається дата прийняття товару на складі Покупця та підписання видаткових документів (п.5.2. Договору).

Місце поставки - на склад Покупця (м.Маріуполь, пр.Адмірала Луніна, 2) (п.5.3. Договору).

Згідно з п.5.4. Договору право власності і ризик випадкової загибелі або пошкодження товару переходить від Постачальника до Покупця з дати поставки товару.

Відповідно до п.6.1.1. Договору Покупець зобов`язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар.

Постачальник зобов`язався забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором з оформленням первинних документів (п.6.3. Договору).

Відповідно до п.6.4. Договору Постачальник має право своєчасну та в повному обсязі отримувати плату за поставлений товар.

Відповідно до п.10.1. Договору він набирає сили з моменту укладення і діє до 31.12.2018.

Всі зміни та доповнення до договору оформлюються шляхом підписання додаткової угоди (п.11.2. Договору).

Додатковою угодою №1 від 11.09.2018 сторони внесли зміни в п.2.1. розділу 2 Якість товару. Порядок приймання .

Додатковою угодою №2 від 11.09.2018 сторони узгодили, що станом на дату підписання даної угоди Покупцем за поставлений по Договору №42-17 від 30.10.2017 Товар непогашено 828800,00грн, що становить еквівалент 30838,17 дол. США згідно курсу, визначеного в п.3.1. Договору (п.1. Додаткової угоди №2).

Додатковою угодою №2 від 11.09.2018 до Договору сторони також виклали пункт 3.2. Договору в наступній редакції: вартість Товару в еквіваленті в дол. США не змінюється. Якщо офіційний курс гривні до дол.США, встановлений Національним банком України ( офіційний курс ) на дату оплати відповідного платежу згідно графіку в п.4.1. Договору, перевищуватиме на 9% офіційний курс гривні до дол. США, визначений в п.3.1. Договору, сума відповідного платежу має бути скоригована у відповідності до нового курсу. У разі, якщо збільшення офіційного курсу гривні до дол. США на дату оплати відповідного платежу складатиме менше 9% офіційного курсу гривні до дол. США, визначеного в п.3.1. Договору, коригування не здійснюється, а оплата в гривні здійснюється в розмірі, встановленому в п.3.1. Договору .

Відповідно до п.3. Додаткової угоди №2 дана угода змінює порядок оплати платежів, встановлений в п.4.1.3. Договору.

Відповідно до п.2 Додаткової угоди №2 Покупець зобов`язався суму зазначену в п.1. Додаткової угоди №2, оплатити наступним чином:

2.1.В строк до 30.09.2018 123' 000,00грн з ПДВ (еквівалент в іноземній валюті - 4576,61 дол. США згідно курсу, визначеного в п.3.1. Договору);

2.2. В строк до 31.10.2018 123' 000,00грн з ПДВ (еквівалент в іноземній валюті - 4576,61 дол. США згідно курсу, визначеного в п.3.1. Договору);

2.3. В строк до 30.11.2018 123' 000,00грн з ПДВ (еквівалент в іноземній валюті - 4576,61 дол. США згідно курсу, визначеного в п.3.1. Договору);

2.4. В строк до 31.12.2018 122' 750,00грн з ПДВ (еквівалент в іноземній валюті - 4567,32 дол. США згідно курсу, визначеного в п.3.1. Договору);

2.5. В строк до 31.01.2019 112' 350,00грн з ПДВ (еквівалент в іноземній валюті - 4180,34 дол. США згідно курсу, визначеного в п.3.1. Договору);

2.6. В строк до 28.02.2019 112' 350,00грн з ПДВ (еквівалент в іноземній валюті - 4180,34 дол. США згідно курсу, визначеного в п.3.1. Договору);

2.7. В строк до 31.03.2019 112' 350,00грн з ПДВ (еквівалент в іноземній валюті - 4180,34 дол. США згідно курсу, визначеного в п.3.1. Договору).

Додатковою угодою №2 від 11.09.2018 сторони також передбачили, що у випадку порушення термінів оплати, передбачених в п.п.2.1.-2.7. даної угоди, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період нарахування пені, від суми заборгованості за кожний день прострочення (п.5. Додаткової угоди №2).

Відповідно до п.6 Додаткової угоди №2 у випадку прострочення виконання грошового зобов`язання передбаченого п.п.2.1.-2.7. даної угоди більш ніж на 30 календарних днів Покупець зобов`язаний у відповідності до ст.625 ЦК України виплатити Постачальнику суму боргу, з врахуванням 15% річних від простроченої суми.

Сторони дійшли згоди, що з дати підписання Додаткової угоди п.7.6. і п.7.7. Договору втрачають силу (п.7 Додаткової угоди №2).

Додаткова угода вступає в силу з моменту її підписання та є невід`ємною частиною Договору №42-17 від 30.10.2017.

Матеріали справи містять Специфікацію №1 до Договору (Додаток №1), в якій сторони визначили предмет поставки - дизельний автонавантажувач MAXIMAL FD100T та його вартість - 1498000,00грн з ПДВ.

Позивач у позові посилається на те, що у виконання умов Договору поставив відповідачу обумовлений Специфікацію №1 до Договору товар вартістю 1498000,00грн з ПДВ за видатковою накладною №138 від 19.03.2018, що також підтверджується Актом приймання-передачі обладнання №ФР-00000138.

Оскільки товар був оплачений відповідачем лише частково, посилаючись на порушення відповідачем умов Договору щодо повної оплати поставленого товару, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю СРЗ , м.Маріуполь суми основного боргу у розмірі 570416,32грн, пені у розмірі 64617,49грн та 15% річних у розмірі 19861,10грн (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог та її прийняття судом).

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Предметом позову у цій справі є стягнення заборгованості за договором поставки №42-17 від 30.10.2017 з підстав неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати поставленого за договором поставки №42-17 від 30.10.2017 товару.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та правочини.

Згідно з ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України та ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно частини другої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Таким чином, на підставі укладеного між сторонами Договору у позивача виник обов`язок поставити товар, а у відповідача прийняти та оплатити його.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач на виконання умов договору поставки №42-17 від 30.10.2017 позивачем було поставлено відповідачу товар, зазначений у Специфікацій №1 до вказаного договору, вартістю 1' 498' 000,00грн з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №138 від 19.03.2018.

Сторонами також підписаний акт приймання-передачі обладнання №ФР-00000138 на суму 1'498' 000,00грн з ПДВ, який с боку Покупця підписаний представником із визначенням дати 19.03.2018 року.

Матеріали справи містять довіреність №122 від 14.03.2018 на представника Товариства з обмеженою відповідальністю СРЗ Черевко Д.О., що отримав Товар за видатковою накладною №138 від 19.03.2018 та підписав акт приймання-передач обладнання №ФР-00000138.

З представлених первинних документів вбачається, що вони підписані обома сторонами без жодних зауважень, скріплені печатками сторін, містять всі необхідні відомості про найменування обладнання. Тобто, продаж товару фактично відбувся.

Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно договору зобов`язань, суд дійшов висновку, що свої зобов`язання поставити товар позивач виконав відповідно до умов договору №42-17 від 30.10.2017.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з платіжними дорученнями №5114 від 10.11.2017 на суму 149800,00грн, №564 від 05.02.2018 на суму 150000,00грн, №785 від 15.02.2018 на суму 100000,00грн, №1218 від 14.03.2018 на суму 100000,00грн, №1439 від 20.03.2018 на суму 99400,00грн, №4364 від 25.07.2018 на суму 70000,00грн відповідачем було здійснено часткову оплату поставленого за Договором Товару на загальну суму 669' 200грн, отже відповідно до п.3.1. Договору залишкова вартість товару складає суму 828' 800,00грн.

Як вбачається з матеріалів справи, коригування сум здійснених платежів позивачем не здійснювалося, застосовувався курс дол.США на дату підписання Договору як передбачено умовами п.3.2. Договору.

У п. 1 Додаткової угоди №2 сторони підтвердили, що станом на дату підписання угоди (11.09.2018) Покупцем за поставлений по Договору №42-17 від 30.10.2017 Товар непогашено 828' 800,00грн, що становить еквівалент 30838,17дол. США згідно курсу, визначеного в п.3.1. Договору.

Як вже зазначалося, за умовами в п.2. Додаткової угоди №2 від 11.09.2018 до Договору, відповідач зобов`язався оплатити отриманий Товар наступним чином:

2.1.В строк до 30.09.2018 123' 000,00грн з ПДВ (еквівалент в іноземній валюті - 4576,61 дол. США згідно курсу, визначеного в п.3.1. Договору);

2.2. В строк до 31.10.2018 123' 000,00грн з ПДВ (еквівалент в іноземній валюті - 4576,61 дол. США згідно курсу, визначеного в п.3.1. Договору);

2.3. В строк до 30.11.2018 123' 000,00грн з ПДВ (еквівалент в іноземній валюті - 4576,61 дол. США згідно курсу, визначеного в п.3.1. Договору);

2.4. В строк до 31.12.2018 122' 750,00грн з ПДВ (еквівалент в іноземній валюті - 4567,32 дол. США згідно курсу, визначеного в п.3.1. Договору);

2.5. В строк до 31.01.2019 112' 350,00грн з ПДВ (еквівалент в іноземній валюті - 4180,34 дол. США згідно курсу, визначеного в п.3.1. Договору);

2.6. В строк до 28.02.2019 112' 350,00грн з ПДВ (еквівалент в іноземній валюті - 4180,34 дол. США згідно курсу, визначеного в п.3.1. Договору);

2.7. В строк до 31.03.2019 112' 350,00грн з ПДВ (еквівалент в іноземній валюті - 4180,34 дол. США згідно курсу, визначеного в п.3.1. Договору).

Відповідач у строки, обумовлені п.2.1., п.2.2. Додаткової угоди №2 до Договору здійснив наступні платежі - на суму 123000,00грн відповідно до платіжного доручення №5871 від 28.09.2018, та на суму 123000,00грн відповідно до платіжного доручення №6638 від 31.10.2018.

З урахуванням вищевикладеного, відповідачем було сплачено всього 915' 200,00грн.

Як вбачається з умов п.3.2. Договору в редакції Додаткової угоди №2 від 11.09.2018, сторонами передбачено зміну вартості товару в гривні у разі, якщо офіційний курс гривні до долару США на дату оплати буде перевищувати на 9% офіційний курс гривні до дол. США, визначений в п.3.1. Договору, тобто курс гривні буде перевищувати 29,2946грн. за 1 долар США (26,875781 + 9%). В інших випадках - буде застосовуватися курс долару на дату підписання договору та вартість товару в гривні залишається незмінною.

У даному випадку зміна вартості товару у гривні не здійснювалася, позивачем під час розрахунку застосовувався курс долару США на дату підписання Договору як передбачено умовами п.3.2. Договору в редакції Додаткової угоди №2.

Таким чином, з урахуванням викладеного:

- з 01.12.2018 почалося прострочення виконання зобов`язання за п.2.3. Додаткової угоди №2 від 11.09.2018 до Договору;

- з 01.01.2019 почалося прострочення виконання зобов`язання за п.2.4. Додаткової угоди №2 від 11.09.2018 до Договору;

- з 01.02.2019 почалося прострочення виконання зобов`язання за п.2.5. Додаткової угоди №2 від 11.09.2018 до Договору;

- з 01.03.2019 почалося прострочення виконання зобов`язання за п.2.6. Додаткової угоди №2 від 11.09.2018 до Договору;

- з 01.04.2019 почалося прострочення виконання зобов`язання за п.2.7. Додаткової угоди №2 від 11.09.2018 до Договору.

Враховуючи вищевикладене та умови Договору, заборгованість відповідача перед позивачем становить еквівалент 21684,96 доларів США.

Позивачем у заяві про зменшення розміру позовних вимог та доданому до неї розрахунку суми основного боргу зазначено, що заборгованість відповідача за поставлений товар становить 570' 416,32грн, з урахуванням курсу доларів США до гривні станом на дату позовної заяви - 23.05.2019 відповідно до позиції, викладеної у п.8.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду №14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань .

Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно із ст.2 ст.73 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

З огляду на вимоги ч.ч.1, 3 ст.74 ст.73 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Оскільки докази повного погашення заборгованості за отриманий товар суду не представлені, розмір боргу у заявленому розмірі не спростований відповідачем належними та допустимими доказами, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 570' 416,32грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Посилаючись на несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, позивач також просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 64' 617,49грн та 15% річних у розмірі 19' 861,10 грн.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України, частиною шостою статті 231 Господарського кодексу України та частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України.

Пунктом 5 Додаткової угоди №2 від 11.09.2018 до Договору сторони узгодили, що у випадку порушення термінів оплати, передбачених в п.п.2.1.-2.7. даної угоди, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період нарахування пені, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до наданого суду розрахунку, заявлена до стягнення пеня у розмірі 2' 456,50 дол. США, що по курсу долару США до гривні на дату позовної заяви - 23.05.2019 (курс 1 дол.США = 26,304698грн) становить 64' 617,49грн, нарахована позивачем наступним чином:

- на заборгованість 4576,61 дол. США, що виникла через невиплату заборгованості за п.2.3. Додаткової угоди №2, за період з 01.12.2018 по 30.12.2018 - 135,42 дол. США;

- на заборгованість 9143,93 дол. США, що виникла через невиплату заборгованості за п.п.2.3., 2.4. Додаткової угоди №2, за період з 31.12.2018 по 30.01.2019 - 279,58 дол. США;

- на заборгованість 13324,27 дол. США, що виникла через невиплату заборгованості за п.п.2.3., 2.4., 2.5. Додаткової угоди №2, за період з 31.01.2019 по 27.02.2019 - 367,97 дол. США;

- на заборгованість 17504,61 дол. США, що виникла через невиплату заборгованості за п.п.2.3.-2.6. Додаткової угоди №2, за період з 28.02.2019 по 30.03.2019 - 535,21 дол. США;

- на заборгованість 21684,95 дол. США, що виникла через невиплату заборгованості за п.п.2.3.-2.7. Додаткової угоди №2, за період з 31.03.2019 по 25.04.2019 - 556,09 дол. США;

- на заборгованість 21684,95 дол. США, що виникла через невиплату заборгованості за п.п.2.3.-2.7. Додаткової угоди №2, за період з 26.04.2019 по 23.05.2019 - 582,23 дол. США.

Відповідно до статті 192 Цивільного кодексу України законним платіжним засобом, обов`язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із частиною 1 статті 533 Цивільного кодексу України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (частина 3 статті 533 ЦК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

За змістом ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, максимальний розмір пені пов`язаний із розміром облікової ставки Національного банку України. Чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, а пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України - гривні.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Оскільки пеня є неустойкою і має штрафний, а не компенсаційний характер, вона не входить до складу зобов`язання, її сплата та розмір встановлені Договором, нарахування та стягнення такої пені має бути здійснене в національній валюті України.

Позивачем заявлена до стягнення пеня в національній валюті України, яка розрахована з застосуванням курсу долара США на дату подання позовної заяви.

Відповідно до приписів статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Разом з цим, суд не погоджується з обраним позивачем у розрахунку пені початком прострочення виконання зобов`язань за пп.2.4., 2.5., 2.6., 2.7. Додаткової угоди №2 від 11.09.2018 до Договору.

Прийменники "до" і "по" визначають кінцеву календарну дату чинності включно або виконання чого-небудь, проте вони розрізняються лише сферами свого використання: "до" закріплений за офіційно-діловим стилем, а "по" - за розмовним. Інколи, щоб виразити входження певної дати до встановленого терміну, додають прислівник "включно". Проте, його вживання поряд з останньою датою не доречне. Дані висновки узгоджуються з позицією, викладеною у постановах Верховного суду від 07.11.2019 у справі №910/9096/18, від 08.10.2018 по справі №927/490/18, від 25.04.2018 по справі №803/350/17.

Тобто, кінцеві дати оплати 31.12.2018, 31.01.2019, 28.02.2019, 31.03.2019 входять до визначеного часового терміну і відповідно є останніми днями коли відповідач мав оплати вказані суми платежів.

З урахувань положень п.п.2.4.-2.7. Додаткової угоди №2 до Договору та статті 253 Цивільного кодексу України позивач має право нараховувати пеню:

- на заборгованість 9143,93 дол. США, що виникла через несплату заборгованості за п.п.2.3., 2.4. Додаткової угоди №2 - з 01.01.2019;

- на заборгованість 13324,27 дол. США, що виникла через невиплату заборгованості за п.п.2.3., 2.4., 2.5. Додаткової угоди №2, - з 01.02.2019;

- на заборгованість 17504,61 дол. США, що виникла через невиплату заборгованості за п.п.2.3.-2.6. Додаткової угоди №2, - з 01.03. 2019;

- на заборгованість 21684,95 дол. США, що виникла через невиплату заборгованості за п.п.2.3.-2.7. Додаткової угоди №2, - з 01.04. 2019.

З урахуванням викладених висновків, здійснивши за допомогою програми інформаційно-пошукової системи "ЛІГА Закон" власний розрахунок пені, суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір пені не перевищує розмір, який може бути нарахований в межах визначеного позивачем періоду часу, внаслідок чого вимоги в цій частині підлягають задоволенню у заявленому розмірі 64' 617,49 грн.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, у ст.625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Відповідно до наданого суду розрахунку, позивачем заявлені до стягнення 15% річних у розмірі 755,04 дол. США, що по курсу дол. США до гривні на дату позовної заяви - 23.05.2019 становить 19' 861,10грн, які нараховані наступним чином:

- на заборгованість за п.2.3. Додаткової угоди №2 4576,61 дол. США за період з 31.12.2018 по 30.01.2019 - 58,30 дол. США;

- на заборгованість за п.2.4. Додаткової угоди №2 9143,93 дол. США за період з 31.01.2019 по 02.03.2019 - 116,49 дол. США;

- на заборгованість за п.2.5. Додаткової угоди №2 13324,27 дол. США за період з 03.03.2019 по 30.03.2019 - 152,28 дол. США;

- на заборгованість за п.2.6. Додаткової угоди №2 17504,61 дол. США за період з 31.03.2019 по 30.04.2019 - 223,00 дол. США;

- на заборгованість за п.2.7. Додаткової угоди №2 21684,95 дол. США за період з 01.05.2019 по 23.05.2019 - 204,97 дол. США.

Відповідно до п.6 Додаткової угоди №2 від 11.09.2018 до Договору у випадку прострочення виконання грошового зобов`язання передбаченого п.п.2.1.-2.7. даної угоди більш ніж на 30 календарних днів Покупець зобов`язаний у відповідності до ст.625 ЦК України виплатити Постачальнику суму боргу, з врахуванням 15% річних від простроченої суми.

Таким чином, сторонами у Договорі відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України встановлений інший розмір процентів річних. Судом встановлено, що прострочення встановленого пп.2.3.-2.7. Додаткової угоди №2 до Договору грошового зобов`язання становить більше, ніж на 30 календарних днів.

Оскільки стаття 625 Цивільного кодексу України розміщена в розділі І Загальні положення про зобов`язання книги 5 ЦК України, то вона поширює свою дію на всі зобов`язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

Передбачене частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника.

Таким чином, діюче законодавство встановлює можливість виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті та нарахування 3% річних, визначених статтею 625 Цивільного кодексу України, які входить до складу грошового зобов`язання та мають компенсаційний характер, в іноземній валюті.

Перевіривши за допомогою програми інформаційно-пошукової системи "ЛІГА Закон" розрахунок 15% річних, суд встановив, що нараховані до стягнення річні не перевищують розмір, який може бути нарахований за обрані позивачем періоди, внаслідок чого вимоги в цій частині підлягають задоволенню у заявленому розмірі 19' 861,10грн.

Стосовно клопотання відповідача щодо розстрочення виконання судового рішення на 12 календарних місяців, суд зазначає наступне.

В обґрунтування відповідач посилається на скрутне фінансове становище підприємства; дефіцит оборотних коштів, який виник внаслідок касових розривів в виробничо-господарській діяльності підприємства через відстрочку платежів за угодами постачання власної продукції і необхідністю придбання матеріалів та комплектуючих для виконання замовлення робіт (послуг); наявність дебіторської заборгованості контрагентів підприємства, що дозволить відповідачу погасити заборгованість, що утворилась в порядку розстрочення.

Позивач у заяві вих. 43-ю від 12.08.2019р. категорично заперечив проти розстрочення виконання рішення по справі, посилаючись на тривалий строк прострочення, а також те, що несплата коштів значно впливає на господарську діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю Форкс , надання вже розстрочення на 6 місяців по оплаті спірного товару шляхом укладання Додаткової угоди № 2 до договору.

Статтями 7, 13 ГПК України закріплено, що правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 239 ГПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Частинами 1, 3, 4 ст. 331 ГПК України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При вирішенні питання про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення, суд виходить з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. При цьому, при прийнятті рішення про надання розстрочки та відстрочки суд має враховувати, що відстрочка або розстрочка виконання рішення допускається лише у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання розстрочки виконання судового рішення, має бути підтверджена відповідними засобами доказування, а до заяви повинні бути додані докази щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення.

При цьому, господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв`язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 вказаного Кодексу.

Відповідачем до матеріалів справи на підтвердження скрутного фінансового стану надані наступні документи: Баланс (Звіт про фінансовий стан) на 31.03.2019, Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за I квартал 2019.

Разом з тим, надані відповідачем документи не є належними доказами скрутного становища відповідача на час винесення рішення, оскільки аналіз фінансового стану ТОВ СРЗ проведений за період станом на 31.03.2019р., тобто більш року назад. Суду не надано актуальну інформацію щодо фінансового стану підприємства.

Також відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів відсутності коштів на рахунках товариства, наявної загрози банкрутства чи інших виняткових обставин, які станом на час розгляду справи судом ускладнюють виконання рішення.

За висновками, викладеними Європейським судом з прав людини у своїх рішеннях, і, зокрема, у рішенні від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України", межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Стосовно системності виконання Європейський суд з прав людини підкреслив, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже, сама можливість надання відстрочки/розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.

Питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача.

Суд надаючи оцінку ступеню виконання зобов`язання, причинам невиконання відповідачем зобов`язання з оплати товару за спірним договором, зазначає наступне.

Як вже зазначалося судом вище, навіть розстрочення оплати вартості спірного товару частинами за відповідним графіком обумовленим шляхом укладання Додаткової угоди № 2 від 11.09.2018р. не призвело до належного виконання відповідачем своїх зобов`язань, наразі остаточний платіж повинен був бути здійснений ще до 31.03.2019р. Суд відзначає, що директор ТОВ СРЗ у заяві від 18.07.2019р. запевняв в тому, що в свою чергу сплата заборгованості контрагентами відповідача виниклої перед ним заборгованості буде спрямована на погашення заборгованості перед позивачем, однак навіть часткове погашення заявленої суми боргу протягом розгляду даної справи не відбулось.

Позиція зі спору під час розгляду справи була мотивована відповідачем лише у зустрічних позовах, за якими товариство зазначало лише наступні підстави - різне тлумачення сторонами умов п. 3.1., 3.2. договору поставки №42-17 від 30.10.2017. В той же час, матеріалами справи підтверджується, що сторони у двосторонньому порядку у Додатковій угоді № 2 до договору дійшли згоди щодо розміру платежів як у національній грошовій одиниці України так і її еквіваленту у доларах США.

Отримавши дизельний автонавантажувач та використовуючи його у своїй господарській діяльності, ТОВ СРЗ протягом розгляду справи не здійснило навіть часткового розрахунку з позивачем, прострочення триває більше року, внаслідок чого, приймаючи до уваги наявність інфляційних процесів, надання розстрочки виконання судового рішення на один рік призведе до порушення матеріальних інтересів позивача.

Отже, наведені відповідачем доводи та подані докази не визнані судом такими, що свідчать про винятковість обставин, достатніх та необхідних для розстрочення виконання рішення суду у розумінні ст.ст. 73, 74, 76, 77 ГПК України.

За таких обставин, приймаючи до уваги також матеріальні інтереси позивача, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду.

З урахуванням приписів статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору (враховуючи заяву про зменшення розміру позовних вимог) покладаються на відповідача.

Відповідно до положень ст.7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи, що позивачем на момент винесення рішення не подано суду відповідного клопотання, у суду відсутні передбачені чинним законодавством України підстави для повернення судового збору.

Керуючись ст.ст.12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 236-239, 331, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Форкс , м.Київ, до Товариства з обмеженою відповідальністю СРЗ , м.Маріуполь Донецької області, про стягнення 654'894,91грн - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СРЗ (87510, Донецька область, м.Маріуполь, проспект Адмірала Луніна, 2; код ЄДРПОУ 32183383) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Форкс (04086, м.Київ, вул.Петропавлівська, 54-А, к.4; код ЄДРПОУ 36136929) заборгованість у розмірі 570'416,32грн, пеню у розмірі 64' 617,49грн, 15% річних у розмірі 19' 861,10грн, судовий збір у розмірі 9' 823,42грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Згідно із ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 ГПК України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень ГПК України).

У судовому засіданні 06.04.2020 підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 07.04.2020.

Суддя Ю.В. Макарова