Рішення

від 07.04.2020 по справі 908/263/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/28/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.2020 Справа № 908/263/20

м. Запоріжжя Запорізької області

Суддя Зінченко Н.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Укртелеком в особі Запорізької філії Публічного акціонерного товариства Укртелеком , (69005, м. Запоріжжя, вул. Кам`яногірська, буд. 10)

до відповідача Управління соціального захисту населення Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області, (71701, Запорізька область, м. Токмак, вул. Володимирська, буд. 7-А)

про стягнення 24687,40 грн. заборгованості

07.02.2020 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. №23С000/21 від 03.02.2020 (вх. № 301/08-07/20 від 07.02.2020) Публічного акціонерного товариства Укртелеком в особі Запорізької філії Публічного акціонерного товариства Укртелеком , м. Запоріжжя до Управління соціального захисту населення Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області, м. Токмак Запорізької області про стягнення 24687,40 грн. заборгованості з оплати вартості телекомунікаційних послуг, наданих споживачам на пільгових умовах з оплати за послуги зв`язку.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.02.2020 справу № 908/263/20 за вище вказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.02.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/263/20 у порядку спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 4/28/20, вирішено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві, мотивовані посиланням на приписи ст., ст. 11, 509, 526, 530, 610, 614, 617, 625 ЦК України, ст., ст. 144, 174, 193, 218 ГК України, ст., ст. 48, 91 Бюджетного кодексу України а також положення Закону України Про телекомунікації , Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295, Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117. Позов пред`явлений з наступних підстав: у період з червня по грудень 2019 року позивачем надавалися телекомунікаційні послуги на пільгових умовах споживачам телекомунікаційних послуг, які проживають у Токмацькому районі Запорізької області та на яких поширюється дія Законів України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , Про жертви нацистських переслідувань , Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист , Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей , Про охорону дитинства та інших нормативних актів. Розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг, які містять переліки споживачів-пільговиків за видами пільг, за спірний період складалися позивачем за формою № 2-пільга, затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 04.10.2007 № 535 Про затвердження форми для розрахунку видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг 2-пільга , та Інструкції про порядок її заповнення , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.10.2007 за № 1172/14439, та в електронному (на електронну адресу відповідача у форматі DBF-файлу) та паперовому вигляді направлялися відповідачу щомісячно. Відповідач в порушення вимог чинного законодавства не відшкодував позивачу витрати, понесені внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах за спірний період, в розмірі 24687,40 грн. Листи позивача, які направлялися на адресу відповідача, щодо вирішення питання про відшкодування пільг з оплати послуг зв`язку відповідачем залишені без відповіді та задоволення. На підставі викладеного, позивач просить суд позов задовольнити повністю, стягнути з Управління соціального захисту населення Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області суму 24687,40 грн. заборгованості з оплати вартості телекомунікаційних послуг, наданих споживачам на пільгових умовах з оплати за послуги зв`язку. Також позивач просить суд покласти на відповідача судові витрат зі сплати судового збору в розмірі 2102,00 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.02.2020 у справі № 908/263/20 відповідачу запропоновано у строк не пізніше 28.02.2020 подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстрованим місцем знаходження юридичної особи Управління соціального захисту населення Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області (ідентифікаційний код юридичної особи 20511903) є: 71701, Запорізька область, м. Токмак, вул. Володимирська, буд. 7-А, що відповідає адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

З наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 6900118925583) вбачається, що ухвала господарського суду Запорізької області від 11.02.2020 у справі № 908/263/20 отримана уповноваженою особою Управління соціального захисту населення Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області - Ганус А.В. - 18.02.2020.

Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/263/20.

При цьому судом враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі Пономарьов проти України від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду даної справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України Єдиний державний реєстр судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України Про доступ до судових рішень № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Відзив на адресу суду від відповідача як у встановлений в ухвалі суду від 11.02.2020 у справі № 908/263/20 процесуальний строк для подачі відзиву, так і станом на 04.03.2020 (п`ятнадцятиденний термін від дня отримання відповідачем зазначеної ухвали суду) не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 12.03.2020 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 07.04.2020.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ

Публічне акціонерне товариство Укртелеком є оператором телекомунікацій і включений до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації. Позивач надає телекомунікаційні послуги фізичним особам, в тому числі і тим, що мають визначені законодавством пільги з їх оплати.

Згідно статті 63 Закону України Про телекомунікації телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Пунктом 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012, визначено, що установлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред`явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.

Відповідно до Законів України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , Про жертви нацистських переслідувань , Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку , Про соціальний захист дітей війни , Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей , Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист , Про охорону дитинства , Про прокуратуру , Про Національну поліцію , Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації в Україні , Про Службу безпеки України , Про освіту , Про позашкільну освіту , Про бібліотеки і бібліотечну справу , Про культуру , Про музеї і музейну справу , Про захист рослин , Кодексу Цивільного захисту України, Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 389, для певних категорій споживачів встановлені пільги з оплати за послуги зв`язку.

Відповідно до вищенаведених законодавчих актів України надання телекомунікаційних послуг пільговій категорії громадян є обов`язком позивача. Надання пільг ґрунтується на принципі відшкодування витрат підприємствам, які надають послуги пільговим категоріям громадян. Чинне законодавство передбачає відшкодування витрат за надані послуги пільговим категоріям громадян за рахунок бюджетних коштів. При цьому, зобов`язання сторін виникають безпосередньо із Законів України і не залежать від їх бажання.

Таким чином, чинне законодавство України не передбачає обов`язковості договірних відносин сторін на відшкодування витрат за надані послуги зв`язку пільговим категоріям громадян, оскільки зобов`язання сторін виникають безпосередньо із законів України.

Згідно з ч. 1 ст. 102 Бюджетного кодексу України видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті б пункту 4 частини першої статті 89 цього Кодексу, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Верховною Радою України 20.12.2016 р. прийнято Закон України Про внесення змін до Бюджетного кодексу України , згідно якого ч. 1 ст. 91 Бюджетного кодексу України доповнено п.п. 20-4, яким визначено, що до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на пільги з послуг зв`язку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення на рахунок субвенцій з державного бюджету, якими встановлено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету (далі за текстом - Порядок № 256) . Зокрема, п. 2 Порядку № 256 визначено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.

Відповідно до п. 3 Порядку № 256 головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення - є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

З огляду на викладене вище до компетенції відповідача належить забезпечення реалізації на території Токмацького району Запорізької області державної політики у сфері соціального захисту населення, і саме відповідач, як головний розпорядник коштів на фінансування державних соціальних програм, зобов`язаний здійснювати розрахунки з організаціями, що надають послуги особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги.

Відповідно до ч. 1 п. 8 Порядку № 256 отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державного казначейства, для здійснення відповідних видатків. При цьому головні розпорядники коштів у п`ятиденний термін здійснюють розрахунки з постачальниками відповідних послуг (ч. 2 п. 8 Порядку № 256).

Як свідчать матеріали справи, в період з червня по грудень 2019 року позивачем надавалися телекомунікаційні послуги споживачам телекомунікаційних послуг, що проживають у Токмацькому районі Запорізької області, які мають право на відповідні пільги, передбачені чинним законодавством.

Розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг, які містять переліки споживачів-пільговиків за видами пільг, за спірний період складалися позивачем за формою № 2-пільга, затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 04.10.2007 № 535 Про затвердження форми для розрахунку видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг 2-пільга , та Інструкції про порядок її заповнення , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.10.2007 за № 1172/14439, та в електронному (на електронну адресу відповідача 2322_uszn@ukr.net у форматі DBF-файлу) та паперовому вигляді направлялися відповідачу щомісячно для відшкодування позивачу пільг, наданих споживачам телекомунікаційних послуг. (Відповідні докази направлення наявні в матеріалах справи)

Позивачем за спірний період понесені витрати на надання послуг зв`язку означеним категоріям пільговиків на загальну суму 24687,40 грн., а саме: за червень 2019 року - на суму 3685,62 грн.; за липень 2019 року - на суму 3608,72 грн.; за серпень 2019 року - на суму 3843,00 грн.; за вересень 2019 року - на суму 3538,47 грн.; за жовтень 2019 року - на суму 3396,79 грн., за листопад 2019 року - на суму 3297,02 грн.; за грудень 2019 року на суму 3317,78 грн., в підтвердження чого позивачем надано розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг за відповідні періоди (форми № 2-пільга).

Як свідчать матеріали справи, витрати, понесені позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг, відповідачем не були відшкодовані.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно з ч. 1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, п. 5 Порядку № 256 передбачено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського, Автономної Республіки Крим і обласного значення) до 22 числа місяця, що настає за звітним, в тому числі пільг з послуг зв`язку.

У відповідності до п. 11 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 29.01.2003, структурний підрозділ з соціального захисту щомісяця звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги (з актами форми 2-пільга ), і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не проводить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжності, до уточнення цієї інформації, та складає акти звіряння розрахунків за надані пільговиками послуги згідно з формою 3-пільга . Акти звіряння складаються за формою № 3-пільга , встановленою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 28.03.2003 № 83 Про затвердження форми № 3-пільга .

Зауважень та розбіжностей, коригувань до актів форми 2-пільга за період з червня по грудень 2019 року позивачу відповідачем не надано, акти звіряння розрахунків за формою 3-пільга протягом цього періоду відповідачем не складалися, на підпис позивачу не надсилалися.

Відповідачем не було дотримано процедуру доведення до розпорядників коштів вищого рівня обсягів фактично понесених постачальником послуг витрат та не вирішувалось питання отримання фінансування протягом 2019 року.

Матеріали справи містять докази, що позивачем Акти форми 2-пільга за період надання послуг з червня по грудень 2019 року направлялись відповідачу рекомендованою кореспонденцією з супровідними листами, а саме від 09.07.2019 № 32/2-3-272, від 08.08.2019 № 32/2-3-309, від 10.09.2019 № 32/2-3-345, від 07.10.2019 № 32/2-3-389, від 07.11.2019 № 32/2-3-452, від 10.12.2019 № 32/2-3-488від 09.01.2020 № 32/2-3-31 (належним чином засвідчені копії зазначених документів долучені до матеріалів справи). В супровідних листах позивач звертався до відповідача з питань необхідності відшкодування пільг з оплати послуг зв`язку, прийняття на облік актів форми 2-пільга та у разі виявлення розбіжностей складення та направлення позивачу Акту звіряння за формою № 3-пільга.

Зазначені вище листи позивача з питанням відшкодування пільг залишені відповідачем без реагування.

Право позивача на отримання компенсації вартості телекомунікаційних послуг, наданих ним своїм абонентам - пільговим категоріям споживачів, підлягає реалізації і захисту, незважаючи на те, що Законом України Про Державний бюджет України на 2019 рік видатків на ці потреби не було передбачено, оскільки фінансові зобов`язання держави виникли не з наведеного Закону, а з законодавства, яким унормовано надання соціальних пільг визначеним в цьому законодавстві особам, а також з нормативно-правових актів, якими встановлено порядок здійснення розрахунків з постачальниками, зокрема, телекомунікаційних послуг таким категоріям споживачів.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною другою статті 218 ГК України та статтею 617 ЦК України не передбачено такої підстави для звільнення від відповідальності, як відсутність у боржника необхідних коштів.

Конституційним Судом України висловлено правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету. Зокрема, у рішенні від 09.07.2007р. № 6-рп/2007 вказано на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави (підпункт 3.2).

Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.

Частиною 4 ст. 11 ГПК України внормовано, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, а саме, у справі Кечко проти України (заява № 63134/00), Європейський Суд зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення Суду). У пункті 26 вказаного рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

В рішенні Європейського Суду з прав людини у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України від 18.10.2005 та у справі Бакалов проти України від 30.11.2004 зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (пункти 48 та 40 рішень відповідно).

Відповідно до правової позиції, сформованої Європейським судом з прав людини в рішенні по справі Рисовський проти України від 20.11.2011 щодо принципу належного урядування , державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

Таким чином, зобов`язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв`язку, компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються незалежно від виділених на цю мету бюджетних призначень.

Законодавством не передбачена залежність розміру відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, чи випадки повного або часткового звільнення від обов`язку здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах.

Відсутність у Законі України Про Державний бюджет України на 2019 рік положень про субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту, зокрема, відшкодування витрат за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян, не відмінює пільги встановлені законодавчими актами.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 906/621/17, від 23.05.2018 у справі № 927/465/17.

За таких обставин, Управління соціального захисту населення Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області відповідає за своїми зобов`язаннями, які виникли безпосередньо із закону і це не може ставитись в залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Таким чином, зобов`язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв`язку, компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Відповідно до пп. 5 п. 4 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 423, Мінсоцполітики відповідно до покладених на нього завдань здійснює в межах повноважень, передбачених законом, координацію діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо застосування державних соціальних стандартів і нормативів та нормативів фінансового забезпечення надання державних соціальних гарантій.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про місцеві державні адміністрації виконавчу владу в районах та місцях реалізують місцеві державні адміністрації, які є місцевими органами виконавчої влади.

Згідно з статтею 2 Закону України Про місцеві державні адміністрації місцеві державні адміністрації в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечують: 1) виконання Конституції, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня; 2) законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян; 6) взаємодію з органами місцевого самоврядування; 7) реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.

Пунктом п. 10 ст. 13 Закону України Про місцеві державні адміністрації передбачено, що до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань соціального захисту населення.

Відповідно до Положення про управління соціального захисту населення Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області Управління утворюється головою Токмацької районної державної адміністрації, входить до її складу і в межах Токмацького району забезпечує виконання покладених на управління завдань. Вказаним Положенням також визначено, що основним завданням управління є забезпечення реалізації державної соціальної політики на території Токмацького району. Також, згідно з цим Положенням Управління відповідно до визначених повноважень виконує такі функції, як подання пропозицій районній державній адміністрації та органу місцевого самоврядування під час формування проекту відповідного місцевого бюджету щодо передбачення коштів у складі видатків на фінансування місцевих програм соціального захисту та соціального забезпечення на компенсацію фізичним особам, які надають соціальні послуги. Управління відповідно до визначених повноважень виконує такі функції, як внесення пропозицій щодо проекту відповідного місцевого бюджету.

Крім того, пп. 32 п. 5 Положення передбачено, що Управління забезпечує ведення єдиної інформаційно-аналітичної системи соціального захисту населення (ІАССЗН), Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги (ЄДАРП); централізованого банку даних з проблем інвалідності (ЦБІ), інших інформаційних систем і реєстрів, визначених Мінсоцполітики, підтримує єдине інформаційне і телекомунікаційне середовище у складі інформаційної інфраструктури Мінсоцполітики та власний сегмент локальної мережі.

Отже, саме відповідач, в силу покладених на нього діючим законодавством України обов`язків, має відшкодовувати та сплачувати вартість послуг зв`язку, наданих пільговим категоріям громадян, що проживають у Токмацькому районі Запорізької області, постачальнику цих послуг.

Враховуючи встановлені вище обставини, оскільки вимоги позивача є обґрунтованими, суд вважає наявними підстави для задоволення позовних вимог ПАТ Укртелеком в особі Запорізької філії ПАТ Укртелеком про стягнення з Управління соціального захисту населення Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області 24687,40 грн. заборгованості з оплати вартості телекомунікаційних послуг, наданих споживачам на пільгових умовах з оплати за послуги зв`язку.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. (ст. 86 ГПК України)

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, проти позову не заперечив, належними доказами доводи позивача не спростував.

На підставі викладеного, позов задовольняється повністю.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст., ст. 129, 233, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов Публічного акціонерного товариства Укртелеком в особі Запорізької філії Публічного акціонерного товариства Укртелеком , м. Запоріжжя до Управління соціального захисту населення Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області, м. Токмак Запорізької області про стягнення 24687,40 грн. заборгованості з оплати вартості телекомунікаційних послуг, наданих споживачам на пільгових умовах з оплати за послуги зв`язку, задовольнити повністю.

2. Стягнути з Управління соціального захисту населення Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області, (71701, Запорізька область, м. Токмак, вул. Володимирська, буд. 7-А, ідентифікаційний код юридичної особи 20511903) на користь Публічного акціонерного товариства Укртелеком в особі Запорізької філії Публічного акціонерного товариства Укртелеком , (69005, м. Запоріжжя, вул. Кам`яногірська, буд. 10, ідентифікаційний код юридичної особи 01184385, на рахунок IBAN № НОМЕР_1 в АТ ПУМБ , м. Київ) 24687 (двадцять чотири тисячі шістсот вісімдесят сім) грн. 40 коп. заборгованості з оплати вартості телекомунікаційних послуг, наданих споживачам на пільгових умовах з оплати за послуги зв`язку, та 2012 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне судове рішення складено 07 квітня 2020 р.

Суддя Н. Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.