Рішення

від 24.03.2020 по справі 908/209/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 32/12/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.2020 Справа № 908/209/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Колодій Н.А. при секретарі судового засідання Зеленцовій Е.Ю, розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом керівника Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Байбулатова, буд. 22) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах -

позивач: Український державний фонд підтримки фермерських господарств (01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, буд. 1) в особі Запорізького відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (69063, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. 37-В)

до відповідача Фермерського господарства Оптимум Б.В.П. (72202, Запорізька область, Веселівський район, смт. Веселе, вул. Пушкіна, буд. 3, кв. 1)

про стягнення грошових коштів

За участю представників сторін:

прокурор: Мошков Д.І., посвідчення № 035883 від 05.10.2015

від позивача: Заставська О.М., довіреність № 3 від 13.01.2020.

від відповідача: не з`явився.

До Господарського суду Запорізької області звернувся керівник Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого представляти інтереси держави - Український державний фонд підтримки фермерських господарств в особі Запорізького відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств з позовом до відповідача фермерського господарства "Оптимум Б.В.П." про стягнення 58223,97 грн., які складаються з: 50000 грн. основного боргу за договором про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству № 5 від 21.10.2014, 7308,22 грн. пені, 250 грн. інфляційних втрат та 665,75 грн. 3% річних.

Підставою для звернення з позовом вказано неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству № 5 від 21.10.2014 в частині повернення фінансової допомоги у розмірі 50000 грн. у встановлений строк до 01 грудня 2018. У зв`язку з наявністю порушення грошового зобов`язання, прокурор враховуючи умови договору та приписи діючого законодавства нарахував та просить стягнути пеню, інфляційні втрати та 3% річних. Також прокурором зазначено, що невиконання ФГ "Оптимум Б.В.П." зобов`язань за договором, перешкоджає формуванню Державного бюджету України та спричиняє збитки державі, оскільки Український державний фонд підтримки фермерських господарств є бюджетною установою, яка виконує функції з реалізації державної політики щодо фінансової підтримки, становлення та розвитку фермерських господарств.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.02.2020 позовну заяву передано на розгляд судді Колодій Н.А.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 10.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Присвоєно справі номер провадження 32/12/20, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 24.02.2020.

Ухвалою суду від 24.02.2020 розгляд справи відкладено на 24.03.2020.

В судовому засіданні 24.03.2020 прокурор та представник позивача підтримали заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, правом на надання відзиву не скористався. Про дату, час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином, шляхом направлення на його юридичну адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ( 72202, Запорізька область, Веселівський район, смт. Веселе, вул. Пушкіна, буд. 3, кв. 1 ), відповідної ухвали суду про відкриття провадження у справі. Дану ухвалу суду відповідачем отримано 13.02.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

В судовому засіданні 24.03.2020 суд визнав наявні документи достатніми для об`єктивного та всебічного розгляду спору, внаслідок чого, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши прокурора та представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ

21.10.2014 між Запорізьким відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (далі - Запорізьке відділення, позивач) та фермерським господарством "Оптимум Б.В.П." (далі - Фермерське господарство, відповідач) укладено договір № 5 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству.

Відповідно до п. 1 договору Запорізьке відділення Укрдержфонду підтримки фермерських господарств зобов`язується надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі фермерському господарству "Оптимум Б.В.П. " в сумі 250000 грн. 00 коп. (двісті п`ятдесят тисяч) гривень, а фермерське господарство зобов`язується використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку (допомогу) у визначений даним договором строк.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що фінансова підтримка (допомога) надається фермерському господарству "Оптимум Б.В.П." терміном до "01" жовтня 2019 року.

Відповідно до п. 4.2 договору фінансова підтримка (допомога) повертається фермерським господарством згідно з встановленим графіком (п. 3.4.2 договору).

Пунктом 3.4.2 договору встановлено, Фермерське господарство зобов`язане повернути кошти фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі Запорізькому відділенню згідно з встановленим графіком:

до 01 грудня 2016 року в сумі 50000,00 грн.;

до 01 грудня 2017 року в сумі 500000,00 грн.;

до 01 грудня 2018 року в сумі 50000,00 грн.;

до 01 жовтня 2019 року в сумі 100000 грн.

Відповідно до п. п. 7.1, 7.2 договору визначено, що цей договір набирає чинності з дати його підписання повноваженими представниками сторін. Цей договір діє до повного повернення фермерським господарством коштів фінансової підтримки (допомоги) та повного виконання ним будь-яких інших грошових зобов`язань, передбачених цим договором.

Доказів припинення договору сторонами суду не надано, отже, умови договору є чинними на момент розгляду даної справи судом.

На виконання умов п. 1 договору позивач платіжним дорученням №5 від 28.10.2014 перерахував відповідачу 250000,00 грн.

Додатковою угодою № 1 від 30.11.2016 сторони узгодили п. 3.4.2. договору № 5 виклавши його в наступній редакції:

- до 01 грудня 2018 року в сумі 100000 грн.;

- до 01 грудня 2019 року в сумі 150000 грн.

Однак в порушення умов договору відповідач не повернув 100000,00 грн. позивачу до 01 грудня 2018 року, у зв`язку з чим позивач направив відповідачу претензію № 25 від 17.01.2019 про повернення суми боргу в розмірі 100000,00 грн., а також суми пені та 3% річних та втрат від інфляції.

Відповідач направив на адресу позивача відив на претензію вих. № 1 від 29.01.2019 р., відповідно до якого визнає вимоги в повному обсязі та просив повернути кошти фінансової підтримки та нараховані штрафні санкції до 01.07.2019 р. після реалізації зернових культур.

29.01.2019 відповідач виконав частково на себе зобов`язання, перерахувавши 50000 грн на рахунок позивача, що підтверджується виписою по рахунку від 25.10.2019.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 5 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству від 21.10.2014, станом на 10.12.2019 становить 50000,00 грн.

Неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором № 5 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству від 21.10.2014 стало підставою для звернення з позовом до суду.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Укладений сторонами договір про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству № 5 від 21.10.2014 за своєю правовою природою є договором позики.

Згідно зі ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов`язання щодо його виконання, однак відповідач, покладений на нього обов`язок щодо повернення фінансової підтримки (допомоги) у розмірі 50000,00 грн., у встановлений договором строк (до 01.12.2018), не виконав, факт порушення відповідачем умов, визначених договором, доведений та підтверджується матеріалами справи.

Оцінивши надані прокурором докази, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 50000 грн. за договором про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству № 5 від 21.10.2014 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

За неналежне виконання умов договору, враховуючи п. 5.2 договору (за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) фермерське господарство сплачує Запорізькому відділенню пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення), прокурор нарахував до стягнення пеню в розмірі 7308,22 грн. за період з 02.07.2019 (згідно з відзивом, строк поверненя 01.07.2019) по 10.12.2019

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 2 ст. 216 ГК України встановлено, що застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Згідно з п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Приписами п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Проаналізувавши норми наведеного діючого законодавства України та умови договору суд дійшов висновку, що наданий прокурором у позовній заяві розрахунок суми пені у розмірі 7308,22 грн. за період з 02.07.2019 по 10.12.2019 включно є вірним та виконаним з дотриманням вказаних норм права та умов договору.

Крім того, позивачем пред`явлені до стягнення сума 3% річних в розмірі 665,75 грн. за період з 02.07.2019 по 10.12.2019 та сума інфляційних втрат в розмірі 250 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодекс України передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Надані розрахунки судом перевірені за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство" та встановлено, що сума індексу інфляції та 3% річних розраховані вірно, вимоги щодо їх стягнення позивачем доведені.

Контррозрахунку спірної суми відповідачем суду не надано.

Згідно із ст.ст. 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими, належними, допустимими, достовірними, достатніми доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 74, 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ

1. Позов керівника Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого представляти інтереси держави - Український державний фонд підтримки фермерських господарств в особі Запорізького відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств до фермерського господарства "Оптимум Б.В.П." про стягнення 58223,97 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фермерського господарства Оптимум Б.В.П. (72202, Запорізька область, Веселівський район, смт. Веселе, вул. Пушкіна, буд. 3, кв. 1, код ЄДРПОУ 36686151) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, буд. 1, код ЄДРПОУ 20029342) в особі Запорізького відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (69063, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. 37-В; р/р IBAN: UA628201720355199002000016544, код банку МФО 820172, назва банку: Держказначейська служба України, м. Київ, код ЄДРПОУ 25490940, призначення платежу: часткове повернення зворотної фінансової допомоги згідно договору № 5 від 21.10.2014 ) заборгованість за договором про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству № 5 від 21.10.2014 у розмірі 50000 грн. (пятдесят тисяч грн.) 00 коп., пеню у розмірі 7308 грн. (сім тисяч триста вісім грн.) 22 коп., 3% річних у розмірі 665 грн. (шістсот шістдесят п`ять грн.) 75 коп., інфляційні у розмірі 250 грн. (двісті пятдесят грн.) 00 коп.

3. Стягнути з Фермерського господарства Оптимум Б.В.П. (72202, Запорізька область, Веселівський район, смт. Веселе, вул. Пушкіна, буд. 3, кв. 1, код ЄДРПОУ 36686151) на користь прокуратури Запорізької області в особі Мелітопольської місцевої прокуратури (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Байбулатова, буд. 22; код ЄДРПОУ 02909973; р/р UA438201720343180001000000271, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: прокуратура Запорізької області, ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) кошти, витрачені у 2020 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повний текст судового рішення складено 07 квітня 2020 року.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.А. Колодій