Рішення

від 06.04.2020 по справі 910/17140/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.04.2020Справа № 910/17140/19

Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи

за позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва"

до Громадської організації "Печерське районне відділення Київської міської спілки ветеранів Афганістану"

про стягнення 28 170,72 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Громадської організації "Печерське районне відділення Київської міської спілки ветеранів Афганістану" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 28 170,72 грн., з яких 26 024,09 грн. основний борг, 3 % річних у розмірі 328,12 грн., 341,44 грн. інфляційних втрат та пеня у розмірі 1 477,07 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 25/607 від 05.12.2016 в частині здійснення оплати орендних платежів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2019 у справі № 910/17140/19 позовну заяву залишено без руху на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк для усунення недоліків.

20.12.2019 року до суду представником позивача подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.01.2020 відкрито провадження у справі № 910/17140/19, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень щодо відповіді на відзив.

Відзив відповідача на позовну заяву до Господарського суду міста Києва не надходив.

Згідно приписів частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Про розгляд Господарським судом міста Києва справи № 910/17140/19 позивач та відповідач повідомлялися належним чином, що підтверджується наступним.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 08.01.2020 була надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення (поштове відправлення 0103052372112), що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 01015, м. Київ, вулиця Старонаводницька, будинок 8.

Пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернене поштою у зв`язку з закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Водночас суд зазначає, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом.

Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведені положення, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалою суду, в якій зазначено відомості щодо його провадження, яке є у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Додатковим договором від 05.12.2016 № 4 до Договору оренди від 03.07.2010 № 25/607, укладеним між позивачем та відповідачем, узгоджено привести зміст договору оренди від 03.07.2010 № 25/607 у відповідність до типового договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду стосовно раніше переданого відповідачу об`єкту оренди, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 8.

05.12.2016 між Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією, як орендодавцем, Громадською організацією "Печерське районне відділення Київської міської спілки ветеранів Афганістану", як орендарем та Комунальним підприємством Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва , як підприємством - балансоутримувачем укладено Договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 25/607 (надалі за текстом - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору орендодавець на підставі пункту 90 частини ІІ протокольного рішення постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 19.07.2016 № 20 та розпорядження Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 02.09.2016 № 457 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 8. Розміщення громадської організації на площі, що не використовується для провадження підприємницької діяльності - 20,0 кв.м. - 1%, 10,75 - 4%.

Згідно із пунктом 2.1. Договору об`єктом оренди є нежиле приміщення загальною площею 30,75 кв. м.

У відповідності до пункту 3.1 Договору сторонами погоджено, що орендна плата визначена на підставі пункту 29 таблиці 2 Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням КМР від 21.04.2015 № 415/1280 і становить з 05.12.2016 без ПДВ 61,75 грн. за один квадратний метр орендованої площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку - грудень 2016 - 1 898,71 грн. Загальна сума до сплати з ПДВ становить 2 278,45 грн.

Пунктом 3.2 Договору визначено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України.

Пунктом 3.5. Договору визначено, що додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою.

У відповідності до пункту 3.7 Договору, орендна плата сплачується незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця.

Згідно із пунктом 3.10 Договору зобов`язання орендаря по сплаті орендної плати забезпечуються у вигляді авансової орендної плати в розмірі не менше ніж орендна плата за два місяці. Орендар сплачує авансовий платіж протягом 10 календарних днів з дати підписання договору. Підприємство - балансоутримувач зараховує авансовий платіж як орендну плату за останні два місяці строку дії договору оренди. Індексація орендної плати в цьому випадку проводиться відповідно до Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду.

Пунктом 3.12. Договору сторони узгодили, шо у разі припинення (розірвання) цього договору орендар сплачує орендну плату до дня повернення об`єкта за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії цього договору не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, підприємству - балансоутримувачу.

Згідно із пунктом 9.1 Договору він є укладеним з моменту його підписання сторонами та діє до 29.03.2018 включно.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 03.06.2019 у справі № 910/1217/19 було повністю задоволено позовні вимоги Печерської районної в місті Києві державної адміністрації та Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" про виселення Громадської організації "Печерське районне відділення Київської міської спілки ветеранів Афганістану" з нежитлового приміщення, загальною площею 30,75 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 8 та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість з орендних платежів за період з липня 2018 по січень 2019 року в сумі 19 251,52 грн., пеню, інфляційні витрати та 3% річних.

29.10.2019 відповідач був виселений з нежитлового приміщення, за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 8, в порядку примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва, № 910/1217/19 від 01.07.2019.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

За визначенням статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Суд встановив, що за своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами правочин є договором найму (оренди), а правовідносини, що виникли є правовідносинами пов`язаними з виконанням цього договору.

У відповідності до статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України, визначено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно із статтею 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Об`єктом оренди, серед іншого, може бути нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

Статтею 284 Господарського кодексу України визначено, що істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу. Строк договору оренди визначається за погодженням сторін.

Суд встановив, що Договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 05.12.2016 № 25/607, який, у відповідності до пункту 9.1. діяв до 29.03.2018, припинив свою дію та відповідач був виселений з приміщення, яке є об`єктом оренди, лише 29.10.2019, що підтверджується актом державного виконавця від 29.10.2019.

У відповідності до пункту 3.12. Договору у разі припинення (розірвання) цього договору орендар сплачує орендну плату до дня повернення об`єкта за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії цього договору не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, підприємству - балансоутримувачу.

Враховуючи, що датою повернення об`єкта оренди є дата виселення відповідача із зазначеного приміщення, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача, щодо стягнення з відповідача орендної плати, згідно умов Договору, за весь період користування нежитловими приміщеннями до моменту фактичного припинення такого користування, тобто, до дати примусового виселення відповідача.

Оскільки, Рішенням Господарського суду м. Києва від 03.06.2019 у справі № 910/1217/19 було повністю задоволено позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з орендних платежів за період з липня 2018 по січень 2019 року, а також враховуючи, що відповідач не скористався правом на подання відзиву у визначений судом строк, не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість з орендних платежів, суд дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості по сплаті орендних платежів за період з лютого 2019 по жовтень 2019 року в сумі 26 024,09 грн. підлягають задоволенню.

У зв`язку з неналежним виконання грошових зобов`язань, позивач також просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1 477,07 грн., 3% річних у розмірі 328,12 грн. та інфляційні втрати на суму 341,44 грн., які обчислює за період з 01.02.2019 по 31.10.2019.

У відповідності до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно пункту 6.2. Договору, за несвоєчасну та не в повному обсязі сплату орендної плати орендар сплачує пеню в розмірі 0,5 % від розміру несплачених орендних та інших платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Згідно статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, пунктом 2.5 постанови Пленуму від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Здійснивши аналіз заявленої до стягнення суми пені за період з квітня 2019 по вересень 2019, суд вважає наведений позивачем розрахунок вірним, а тому позовна вимога про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 477,07 грн. підлягає задоволенню.

У відповідності до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3% річних є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Здійснивши аналіз заявленої до стягнення суми процентів та інфляційних витрат суд вважає наведений позивачем розрахунок вірним, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 328,12 грн. та інфляційних втрат на суму 341,44 грн. підлягають задоволенню.

За приписами статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами статей 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За таких обставин позовні вимоги Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору з огляду на задоволення позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" до Громадської організації "Печерське районне відділення Київської міської спілки ветеранів Афганістану" про стягнення 28 170,72 грн. - задовольнити повністю.

2.Стягнути з Громадської організації "Печерське районне відділення Київської міської спілки ветеранів Афганістану" (01015, м. Київ, вулиця Старонаводницька, будинок 8, ідентифікаційний код юридичної особи: 14280799) на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" (01021, м. Київ, провулок Івана Мар`яненка, будинок 7, ідентифікаційний код юридичної особи: 35692211) 26 024 (двадцять шість тисяч двадцять чотири) гривні 09 коп. основного боргу, 1 477 (одну тисячу чотириста сімдесят сім) гривень 07 коп. пені, 328 (триста двадцять вісім) гривень 12 коп. 3 % річних, 341 (триста сорок одну) гривню 44 коп. інфляційних витрат та 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) гривню 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення, відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. При цьому, згідно з п.п. 17.5 п.17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст складено та підписано 06.04.2020

Суддя С. В. Стасюк