Рішення

від 02.03.2020 по справі 910/16294/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.03.2020Справа № 910/16294/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.

за участю секретаря судового засідання: Зінчук С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ГОУ2НЕТ

до Товариства з обмеженою відповідальністю АЙ ТІ СІ ДЖИ

про стягнення 1 306 454, 85 грн.

Представники учасників справи:

Від позивача: Гамрецький Є.О.;

Від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ГОУ2НЕТ (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю АЙ ТІ СІ ДЖИ (далі - відповідач) про стягнення 1 306 454, 85 грн., з яких: 1 153 903, 20 грн. основна заборгованість, пеня у розмірі 3 412, 15 грн., 3 % річних у розмірі 46 856, 59 грн. та інфляційні втрати у розмірі 102 282, 91 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем умов Договору № 1 -01/08-17 про розміщення рекламних матеріалів в мережі Інтернет від 01.08.2017 в частині повної та своєчасної оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/16294/19, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 16.12.2019.

Представник відповідача у підготовче засідання 16.12.2019 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час підготовчого засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується конвертом (№ 0103052985645), який був повернутий на адресу суду із зазначенням за закінченням встановленого строку зберігання .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2019, яку занесено до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання по справі № 910/16294/19 на 20.01.2020.

28.12.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла інформація по справі.

У підготовчому засіданні 28.12.2019 представник позивача надав для огляду оригінали документів, копії яких долучено до матеріалів справи.

Представник відповідача у підготовче засідання 20.01.2020 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час підготовчого засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2020 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 12.02.2020 року.

Представник відповідача у судове засідання 12.02.2020 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 12.02.2020 представник позивача подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2020, яку занесено до протоколу судового засідання оголошено перерву у зазначеній справі до 02.03.2020 року.

Представник відповідача у судове засідання 02.03.2020 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 02.03.2020 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006 року у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

У судовому засіданні 02.03.2020 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.08.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ГОУ2НЕТ (далі -виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю АЙ ТІ СІ ДЖИ (далі - замовник) укладено Договір № 1-01/08/17 про розміщення рекламних матеріалів в мережі Інтернет (далі - Договір), за умовами якого сторони узгодили, що в рамках цього договору замовник замовляє та оплачує, а виконавець зобов`язується надати рекламні послуги у вигляді забезпечення розміщення Реклами (Рекламних матеріалів) клієнтів Замовника в мережі Інтернет на веб - сайтах (веб-сторінках), вказаних в Додатках до цього Договору, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги в строки та на умовах, передбачених цим Договором та додатками до нього.

Згідно п.1.2 Договору детальні умови розміщення Реклами (Рекламних матеріалів), включаючи перелік веб-сайтів, період розміщення, графік розміщення Реклами (Рекламних матеріалів), вартість послуг Виконавця, строк та порядок оплати, інші умови кожного конкретного випадку розміщення Реклами (Рекламних матеріалів) містяться в Додатках до цього Договору, які є його невід`ємною частиною після підписання уповноваженими представниками Сторін.

Відповідно до п.2.4 Договору засвідченням факту належного надання послуг за цим Договором є акт наданих послуг, підписаний уповноваженими представниками Сторін. Після надання послуг за відповідним Додатком Виконавець направляє Замовнику два примірники акта наданих послуг не пізніше 10-го числа наступного місяця, що слідує за місяцем розміщення рекламних матеріалів. Замовник зобов`язаний повернути підписаний примірник акта протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання. У випадку неповернення акта протягом вказаного строку послуги вважаються наданими Виконавцем належним чином, в повному обсязі та прийнятими Замовником.

Пунктом 3.3.3 Договору визначено, що замовник зобов`язаний оплачувати послуги Виконавця за цим Договором в строки, встановлені Додатками до цього Договору.

Вартість послуг Виконавця з розміщення Рекламних матеріалів Замовника та порядок оплати визначається у відповідному Додатку, згідно якого Виконавець надає Замовнику відповідний рахунок-фактуру. Сума (ціна) цього Договору складається з сум підписаних Сторонами Додатків до нього, які є невід`ємною частиною цього Договору (п.4.1. Договору).

Відповідно до п.10.1 Договору, Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31 грудня 2016 року. Договір автоматично пролонгується після закінчення терміну його дії на кожен наступний календарний рік на тих самих умовах, у випадку відсутності заяви однієї з Сторін про своє небажання продовжити дію даного Договору. Припинення Договору не звільняє Сторін від виконання обов`язків, що виникли до чи в момент припинення Договору.

За відсутності доказів припинення правочину, суд приймає доводи позивача про пролонгацію та чинність договірних правовідносин сторін у спірний період.

Матеріалами справи встановлено, що за період з жовтня 2017 по вересень 2018 між сторонами були підписані Додатки № 22 від 02.10.2017, № 25 від 02.10.2017, № 26 від 09.10.2017, № 27 від 16.10.2017, № 28 від 09.10.2017, № 30 від 13.11.2017, № 31 від 06.11.2017, № 32 від 06.11.2017, № 33 від 13.11.2017, № 34 від 13.11.2017, № 35 від 13.11.2017, № 36 від 13.11.2017, № 37 від 20.11.2017, № 38 від 20.11.2017, № 40 від 01.12.2017, № 41 від 18.12.2017, № 42 від 01.12.2017, № 43 від 04.12.2017, № 44 від 04.12.2017, № 45 від 04.12.2017, № 46 від 04.12.2017, № 47 від 30.11.2017, № 48 від 30.11.2017, № 51 від 19.02.2018, № 52 від 12.03.2018, № 53 від 05.03.2018, № 54 від 12.03.2018, № 55 від 03.03.2018, № 56 від 19.03.2018, № 57 від 28.02.2018, № 58 від 28.02.2018, № 59 від 02.03.2018, № 60 від 01.03.2018, № 61 від 01.03.2018, № 62 від 02.04.2018, № 63 від 02.04.2018, № 64 від 09.04.2018, № 65 від 16.04.2018, № 66 від 23.04.2018, № 67 від 19.04.2018, № 68 від 17.05.2018, № 69 від 30.04.2018, № 70 від 13.05.2018, № 71 від 05.06.2018, № 72 від 04.06.2018, № 73 від 13.06.2018, № 74 від 14.06.2018, № 75 від 14.06.2018, № 76 від 01.07.2018, № 77 від 01.09.2018, відповідно до яких зазначено назву наданої послуги замовнику на конкретному веб-сайті, в мережі Інтернет у визначений період, вартість послуги.

За умовами пунктів 4 усіх додатків встановлено порядок розрахунків: замовник сплачує 100% загальної вартості рекламної компанії протягом 90 календарних днів з останнього дня проведення рекламної компанії, строк якої зазначено у п.2 додатку, на підставі рахунку, виставленого виконавцем.

З метою здійснення розрахунків та посвідчення факту виконання послуг між сторонами по вказаних додатках підписані Акти наданих послуг та виставлені рахунки на оплату.

Як вказує позивач у позовній заяві, за надані послуги починаючи з січня 2018 відповідач не здійснював оплату, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість у розмірі 1 153 903, 20 грн., у зв`язку з чим просить суд стягнути з відповідача борг у розмірі 1 153 903, 20 грн. основна заборгованість, пеня у розмірі 3 412, 15 грн., 3 % річних у розмірі 46 856, 59 грн. та інфляційні втрати у розмірі 102 282, 91 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач надав відповідачу, обумовлені Договором № 1-01/08/17 від 01.08.2017 та Додатками послуги на суму 1 767 657, 97 грн., на підтвердження чого долучив до матеріалів справи акти надання послуг.

В розумінні п.2.4 договору акт здачі-приймання наданих послуг підтверджує факт їх надання, за умовами п.4 додатків оплата мала бути здійснена відповідачем на умовах та відповідно до п.4 додатків до договору на підставі виставлених рахунків.

31.12.2018 між сторонами підписано акт звіряння взаємних розрахунків, згідно з яким вбачається, що заборгованість відповідача становить 1 153 903, 20 грн.

Доказів оплати відповідачем суми боргу у розмірі 1 153 903, 20 грн, у т.ч. у встановлені договором строки, суду не надано.

Позивач неодноразово звертався до відповідача листами № 11/02/2019 від 11.02.2019, № 11/10/1 від 11.10.2019 з претензіями про оплату боргу за рахунками та штрафних санкцій за порушення виконання зобов`язання. Вказані вимоги залишені без відповіді.

Враховуючи, що строк оплати відповідачем вартості отриманих послуг по рахунках за актами та відповідно до вказаних додатків до договору є таким, що настав, за відсутності доказів оплати, вимоги позивача про стягнення з відповідача заявленої суми у розмірі 1 153 903, 20 грн боргу визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За прострочення виконання зобов`язання позивачем нараховано пеню у розмірі 3 412, 15 грн., 3 % річних у розмірі 46 856, 59 грн. та інфляційні втрати у розмірі 102 282, 91 грн.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідальність у вигляді пені передбачена сторонами у п. 5.2 Договору, зокрема у випадку прострочення замовником строків оплати рекламної компанії виконавець має право нарахувати та стягнути з замовника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період прострочення платежу, від несплаченої суми за кожен день затримки.

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 3 412,15 грн., нарахування якої здійснено по додатках № 76, 77.

Здійснивши перевірку розрахунку пені (доданого позивачем до позовної заяви), судом встановлено, що позивачем здійснено нарахування пені за період більше 6 місяців в порушення положень ч. 6 ст. 232 ГК України.

Відтак, за розрахунком суду, розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача у відповідності до умов п. 5.2. Договору становить 2 937, 16 грн., а тому вимога позивача в частині стягнення пені підлягає частковому задоволенню.

Частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних у розмірі 46 856, 59 грн. задовольняються у повному обсязі.

Разом з тим, розмір інфляційних втрат у розмірі 102 282, 91 грн. після перевірки правильності нарахування задовольняється частково, а саме у розмірі 101 959, 35 грн., так як позивачем не вірно визначено періоди нарахування інфляції по Додатках № 22, 28, 45, 47, 48, 57, 71, 76 та 77.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідач письмового відзиву на позов, свого контррозрахунку суми позову не надав, доводів позивача не спростував.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 74, 129, 238-240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ГОУ2НЕТ задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АЙ ТІ СІ ДЖИ (01030, м. Київ, вул. І. Франка, будинок 20; код ЄДРПОУ 38704787) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ГОУ2НЕТ (03035, м. Київ, вул. Сурікова, буд. 3 А; код ЄДРПОУ 35378872, р/рUА693209840000000260080105282 в ПАТ ПРОКРЕДИТ БАНК , МФО 320984) основну заборгованість в сумі 1 153 903 (один мільйон сто п`ятдесят три тисячі дев`ятсот три ) грн. 20 коп., пеню в сумі 2 937 (дві тисячі дев`ятсот тридцять сім) грн. 16 коп., 3% річних в сумі 46 856 (сорок шість тисяч вісімсот п`ятдесят шість) грн. 59 коп., інфляційні втрати у розмірі 101 959 (сто одну тисячу дев`ятсот п`ятдесят дев`ять) грн. 35 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 19 584 (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот вісімдесят чотири) грн.84 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Відповідно до ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Відповідно до ч.1 ст.256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Згідно з п.п.17.5 п.17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VІІІ до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 06.04.2020 року.

Суддя М.Є. Літвінова