Рішення

від 06.04.2020 по справі 910/17711/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.04.2020Справа № 910/17711/19

Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Хрещатик" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Хрещатик" Стрюкової І.О.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Пан адвокат"

про стягнення 3 741,34 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Комерційний Банк "Хрещатик" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Хрещатик" Стрюкової І.О. (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Пан адвокат" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 3 741,34 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором оренди № П-33 від 31.01.2019 в частині здійснення відшкодування за спожиті комунальні послуги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2019 у справі № 910/17711/19 позовну заяву залишено без руху на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк для усунення недоліків.

02.01.2020 до суду представником позивача подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2020 відкрито провадження у справі № 910/17711/19, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень щодо відповіді на відзив.

Відзив відповідача на позовну заяву до Господарського суду міста Києва не надходив.

Згідно приписів частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Про розгляд Господарським судом міста Києва справи № 910/17711/19 позивач та відповідач повідомлялися належним чином, що підтверджується наступним.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 13.01.2020 була надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення (поштове відправлення 0103052372350), що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 02191, м. Київ, вулиця Бориспільська, будинок 9, корпус 91, офіс 302.

Пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернене поштою у зв`язку з закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Водночас суд зазначає, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом.

Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведені положення, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалою суду, в якій зазначено відомості щодо його провадження, яке є у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

31.01.2019 між Публічним акціонерним товариством "Комерційний Банк "Хрещатик" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Пан адвокат" укладено Договір оренди № П-33 (надалі за текстом - Договір), згідно пунктом 1.1. якого, позивач, як орендодавець передав відповідачу, як орендарю, у строкове, платне користування частину нежитлового приміщення на третьому поверсі, загальною площею 25,5 кв.м., в будинку, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Прорізна, будинок,8.

Пунктом 1.6. Договору визначено, що приміщення передається орендодавцем та приймається орендарем за актом приймання-передачі, який оформляється у двох примірниках, підписується уповноваженими представниками сторін, і з дати його підписання вважається додатком до цього Договору та є його невід`ємною частиною.

Додатковим договором від 27.08.2019 про внесення змін до Договору оренди № П-33 від 31.01.2019, пункт 2.1.2 Договору викладений в новій редакції, згідно якої строк оренди закінчується 30.06.2020 включно, але в будь-якому разі не може перевищувати граничного строку ліквідації ПАТ "КБ "Хрещатик" Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Також, у відповідності до пункту 4 вказаного Додаткового договору, сторони узгодили, що орендар зобов`язується до 31.08.2019 сплатити заборгованість за орендну плату за фактичне користування майном та компенсацію комунальних послуг з дати користування майном та надати орендодавцеві копії платіжних документів, які підтверджують оплату протягом 3-х днів з моменту оплати.

Підпунктом 2.2.1. Договору визначено, що за домовленістю сторін орендна плата за передане в оренду приміщення встановлюється в національній валюті України та становить 9 129,51 грн. на місяць. Орендна плата сплачується з урахуванням щомісячного індексу інфляції згідно формули у пункті 2.2.2. Договору.

Підпунктом 2.2.4. Договору сторони погодили, що крім орендної плати, орендар щомісячно відшкодовує (окрім випадку самостійної оплати орендарем комунальних платежів) орендодавцю вартість спожитої електроенергії, послуг водопостачання, водовідведення, підігріву води і централізованого опалення, утримання будинку і прибудинкової території, охорони (в разі наявності), послуг зв`язку (в разі наявності), інші комунальні та експлуатаційні послуги не пізніше 5 числа наступного місяця, від місяця в якому виписано орендодавцем відповідні рахунки та акти виконання договору оренди на відшкодування комунальних послуг, направлених на адресу орендаря рекомендованим листом, пропорційно до орендованої площі або показників лічильників. Сторони повинні надавати підтверджуючі документи щодо оплати зазначених послуг.

На виконання умов Договору сторонами підписано акт приймання-передачі від 31.01.2019, згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування частину нежитлового приміщення загальною площею 25,5 кв.м., що розташоване на третьому поверсі в будинку, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Прорізна, буд. 8.

Станом на грудень 2019 року загальна заборгованість відповідача за Договором з відшкодування комунальних послуг становить 3 295,90 грн., у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення суми основного боргу та пені за порушення грошового зобов`язання.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

За визначенням статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Суд встановив, що за своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами правочин є договором найму (оренди), а правовідносини, що виникли є правовідносинами пов`язаними з виконанням цього договору.

У відповідності до статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Аналогічна норма за своїм змістом передбачена статтею 283 Господарського кодексу України, згідно якої за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Об`єктом оренди, серед іншого, може бути нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

Частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України, визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

На підставі акта приймання-передачі від 31.01.2019 орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування частину нежитлового приміщення загальною площею 25,5 кв.м., що розташоване на третьому поверсі в будинку, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Прорізна, буд. 8.

У відповідності до умов підпунктів 2.2.4 та 3.1.1. Договору, відповідач, як орендар окрім щомісячної сплати позивачу орендної плати, також зобов`язувався відшкодовувати вартість спожитих комунальних послуг не пізніше 5 числа наступного місяця.

Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем за період з 01.03.2019 по 06.10.2019 відповідач належним чином та у повному розмірі здійснював оплату за оренду приміщення, проте лише частково здійснив відшкодування спожитих комунальних витрат.

Станом на 03.12.2019 відповідач має заборгованість з відшкодування спожитих комунальних витрат за період з 01.03.2019 по 06.10.2019 у розмірі 3 295,90 грн.

Враховуючи, що відповідач не скористався правом на подання відзиву у визначений судом строк, не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість з відшкодування спожитих комунальних витрат, суд дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості по сплаті комунальних витрат за період з 01.03.2019 по 06.10.2019 року в сумі 3 295,90 грн. підлягають задоволенню.

У зв`язку з неналежним виконання грошових зобов`язань, позивач також просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 445,44 грн.

У відповідності до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Підпунктом 5.2.1. Договору визначено, що у випадку прострочення сплати по будь-якому з платежів відповідно до умов Договору, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період невиконання грошових зобов`язань, за кожен день прострочення, від суми невиконаного зобов`язання.

Згідно статей 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, пунктом 2.5 постанови Пленуму від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Здійснивши аналіз наданого позивачем розрахунку пені, суд вважає наведений позивачем розрахунок вірним, а тому позовна вимога про стягнення з відповідача пені у розмірі 445,44 грн. підлягає задоволенню.

За приписами статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами статей 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За таких обставин позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Хрещатик" підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору з огляду на задоволення позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Хрещатик", в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Хрещатик" Стрюкової І.О. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Пан адвокат" про стягнення 3 741,34 грн. - задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Пан адвокат" (02191, м. Київ, вулиця Бориспільська, будинок 9, корпус 91, офіс 302, ідентифікаційний код юридичної особи: 40985704) на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Хрещатик" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Хрещатик" Стрюкової І.О. (01001, м. Київ, вулиця Хрещатик, 8-А, ідентифікаційний код юридичної особи: 19364259) 3 295 (три тисячі двісті дев`яносто п`ять) гривень 90 коп. основного боргу, 445 (чотириста сорок п`ять) гривень 44 коп. пені та 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) гривню 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення, відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. При цьому, згідно з п.п. 17.5 п.17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст складено та підписано 06.04.2020

Суддя С. В. Стасюк