Рішення

від 06.04.2020 по справі 910/18447/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.04.2020Справа № 910/18447/19

Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврошпон-ТРЕЙД"

вул. Оксамитова, буд. 22, с. Петропавлівська Борщагівка, Києво- Святошинський район, Київська область, 08130

до Приватного підприємства "Пампл Груп"

вул. Бориспільська, буд. 9, м. Київ, 02099

про стягнення 19 497,71 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Єврошпон-ТРЕЙД" (далі - позивач) подало до Господарського суду міста Києва позовну заяву до Приватного підприємства "Пампл Груп" (далі - відповідач) про стягнення 19 497,71 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва № 910/18447/19 від 26.12.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврошпон-ТРЕЙД"" залишено без руху.

11.01.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврошпон-ТРЕЙД" надійшли до суду документи на виконання вимог ухвали суду від 26.12.2019.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/18447/19 у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 15.01.2020 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу, зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, для місцезнаходження відповідача: вул. Бориспільська, буд. 9, м. Київ, 02099.

Однак, станом на дату розгляду справи в матеріалах справи міститься повернутий поштою конверт за номером поштового відправлення 0103053398700 із копією ухвали суду про порушення провадження у справі від 15.01.2020 з адреси відповідача із зазначенням причини повернення "за закінченням встановленого терміну зберігання".

Згідно з п.5 ч.6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення.

Відтак, за висновками суду, день проставлення у поштових повідомленнях відмітки "за закінченням строку зберігання" свідчить про відмову відповідача отримати копію судового рішення за адресою свого місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, і вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкладення судового засідання в справі в силу положень п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові від 03.03.2018 Верховного Суду по справі №911/1163/17.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

При цьому судом враховано, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Положеннями ст. 248 ГПК України унормовано, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю ЄВРОШПОН-ТРЕЙД та Приватним підприємством ПАМПЛ ГРУП було укладено Договір купівлі-продажу № 120517 ПА від 12 травня 2017 року (далі за текстом - Договір № 120517 ПА від 12.05.17р.

Відповідно до п.2.1 Договору № 120517 ПА від 12.05.17р. в порядку та на умовах визначених цим Договором, Продавець зобов`язується передати у власність Покупцеві визначений цим Договором Товар, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити його вартість.

За п. 4.2. Договору передача Товару здійснюється на складі Продавця, що знаходиться за адресою: вул. Оксамитова, 22 с. Петропавлівська Борщагівка, Києво- Святошинський р-н, Київська обл., або з іншого місця, вказаного Продавцем.

Відповідно до п. 4.4. право власності на Товар та всі ризики випадкового пошкодження/знищення Товару переходять до Покупця в момент передачі Товару на складі Продавця. Своїм підписом даного договору Покупець засвідчує, що він ознайомлений з умовами зберігання/транспортування Товару.

За твердженням позивача, котре не спростоване відповідачем та підтверджується матеріалами справи, Товариством з обмеженою відповідальністю ЄВРОШПОН-ТРЕЙД було продано товар на загальну суму 28 083 грн. 60 коп. за видатковими накладними № 52 від 13.05.2017р., № 67 від 19.05.2017р., № 108 від 21.06.2017р.

Згідно п.5.5. Договору № 120517 ПА від 12.05.17р. за погодженням Сторін, допускається здійснення оплати в наступному порядку: попередня оплата 20%; післяоплата 80% вартості партії товару на протязі 30 календарних днів з дня відвантаження товару.

З матеріалів справи судом встановлено, що приватним підприємством ПАМПЛ ГРУП було здійснено часткову оплату отриманого товару у розмірі 14 207 грн. 60 коп., що підтверджується банківською випискою по рахунку Позивача.

Враховуючи положення Договору, останній день оплати за поставлений товар за видатковою накладною № 108 від 21.06.2017р. минув 21.07.2017р.

Таким чином, за твердженням позивача, станом на 11 грудня 2019 р. заборгованість за отриманий товар складає 13 876 грн. 00 коп. в т.ч. ПДВ.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає Договір № 120517 ПА від 12.05.17 як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

За своїм змістом та правовою природою укладений сторонами Договір є договором купівлі - продажу, який підпадає під правове регулювання норм статті 655 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 ст. 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Отже, з урахуванням положень статті 530 Цивільного кодексу України та пунктів 5.5 та 4.4 Договору, станом на час розгляду справи строк виконання відповідачем грошових зобов`язань, щодо яких заявлено позов, настав.

Доказів оплати відповідачем заборгованості у розмірі 13 876 грн. 00 коп., яку заявлено позивачем до стягнення, матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Як вбачається із матеріалів справи, загальна вартість поставленого Товару відповідачу склала 28 083 грн. 60 коп., а сума не сплаченої заборгованості становить 13 876 грн. 00 коп. грн. Відповідач жодним чином не заперечив наявність у нього заборгованості перед позивачем.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що сума заборгованості Приватного підприємства "Пампл Груп" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Єврошпон-ТРЕЙД" у розмірі 13 876 грн. 00 коп. документально підтверджена та належним чином доведена, а позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також позивачем заявлено до стягнення із відповідача за період з 22.07.2017 по 18.01.2018 пені у розмірі 1 810,72 грн., інфляційне збільшення суми боргу 2 814,20 грн. за період з серпня 2017 по листопад 2019 та 3% річних у розмірі 996,79 грн. за період з 22.07.2017 по 11.12.2019. Стосовно вказаних позовних вимог суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд встановив, що він є арифметично вірним, таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційне збільшення суми боргу 2 814,20 грн. за період з серпня 2017 по листопад 2019 та 3% річних у розмірі 996,79 грн. за період з 22.07.2017 по 11.12.2019, а позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню повністю.

За приписами частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до 8.2. Договору № 120517 ПА від 12.05.17р. у випадку недотримання строків оплати, до Покупця застосовуються штрафні санкції в розмірі 0,2% неоплаченої вартості поставленого Товару за кожен день такого прострочення, котрі не виключають додаткового застосування передбачених Законом санкцій загалом, та нарахування процентів за користування чужими коштами та інфляційних відсотків зокрема. Неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Таким чином, п. 8.2. Договору № 120517 ПА від 12.05.17р. передбачено відповідальність Покупця, яка за своєю суттю - є пенею, розмір якої регулюється ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань : розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. У зв`язку із невиконанням Відповідачем зобов`язань по оплаті отриманого товару - пеня складає 1 810 грн. 72 коп.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд встановив, що він є арифметично вірним, таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі за період з 22.07.2017 по 18.01.2018 пені у розмірі 1 810,72 грн., а позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню повністю.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, відповідач суду не надав, жодного заперечення проти позову не навів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврошпон-ТРЕЙД" до Приватного підприємства "Пампл Груп" про стягнення 19 497,71 грн. підлягають задоволенню.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврошпон-ТРЕЙД" задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Пампл Груп" (вул. Бориспільська, буд. 9, м. Київ, 02099, код ЄДРПОУ: 39835606) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврошпон-ТРЕЙД" (вул. Оксамитова, буд. 22, с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область, 08130, код ЄДРПОУ: 39083126) суми боргу у розмірі 13 876 грн. 00 коп., пені у розмірі 1 810 грн. 72 коп., інфляційне збільшення суми боргу 2 814 грн. 20 коп., 3% річних у розмірі 996 грн. 79 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 921 грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 256 та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Суддя М.О. Лиськов