Рішення

від 06.04.2020 по справі 910/1002/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.04.2020Справа № 910/1002/20

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Арбо Фінанс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Севастопольська рибодобувна компанія"

про стягнення 464453,15 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Арбо Фінанс" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Севастопольська рибодобувна компанія" (далі - відповідач) про стягнення 464453,15 грн, з яких: 460000,00 грн сума основного боргу, 3% річних у розмірі 3493,15 грн та інфляційні втрати у розмірі 960,00 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує на те, що відповідач порушив умови договору про надання поворотної фінансової допомоги від 27.02.2019, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Севастопольська рибодобувна компанія" як позичальником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лойс Трейд" як позикодавцем в частині повернення коштів на суму 460000,00 грн у строки передбачені вказаним правочином та додатковою угодою від 18.09.2019 до цього договору. Як зазначив позивач, право вимоги від Товариства з обмеженою відповідальністю "Лойс Трейд" до відповідача перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Арбо Фінанс" внаслідок укладення договору про відступлення права вимоги №1 від 22.11.2019 з первісним кредитором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2020 відкрито провадження у справі №910/1002/20; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі та строк для подання заперечень на відповідь на відзив, якщо такі будуть подані - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив на позов, якщо такий буде подано - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов.

10.02.2020 через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній підтвердив отримання поворотної фінансової допомоги від Товариства з обмеженою відповідальністю "Лойс Трейд" у розмірі 500000,00 грн та зазначив про те, що ним було повернуто тільки 40000,00 грн у зв`язку із скрутним матеріальним становищем.

Позивач можливістю подання відповіді на відзив відповідно до ст.166 Господарського процесуального кодексу України не скористався.

Згідно з ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

27.02.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Севастопольська рибодобувна компанія" (позичальник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лойс Трейд" (позикодавець) був укладений договір про надання поворотної фінансової допомоги (договір), за умовами якого позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову допомогу, а позичальник зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним договором (п.1.1), сторони дійшли згоди, щодо трактування наступних термінів: поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами та є обов`язковою до повернення (п.1.2).

Поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в сумі 500000,00 грн. Поворотна фінансова допомога надається позикодавцем протягом 14-ти календарних днів з дати підписання даного договору Поворотна фінансова допомога надається позичальнику на безоплатній основі, тобто ні проценти ні будь-яка інша компенсація у вигляді плати за користування грошовими коштами не стягується. Поворотна фінансова допомога надається шляхом безготівкового переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок позичальника. Поворотна фінансова допомога використовується для потреб позичальника відповідно до статутних цілей його діяльності (п.п.2.1, 2.2, 2.3, 2.4 договору).

Поворотна фінансова допомога повинна бути повернута позикодавцю не пізніше двадцять сьомого лютого дві тисячі двадцятого року. Повернення грошових коштів проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позикодавця (п.п.3.1, 3.2 договору).

Відповідно до п.8.1 даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до моменту повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань. Договір може бути скасовано за домовленістю сторін у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Додатковою угодою від 18.09.2019 до договору позикодавець та позичальник погодила, що поворотна фінансова допомога повинна бути повернута позикодавцю не пізніше 27.10.2019.

На виконання досягнутих між контрагентами домовленостей, Товариством з обмеженою відповідальністю "Лойс Трейд" було перераховано відповідачу кошти на загальну суму 500000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №112 від 12.03.2019 на суму 100000,00 грн, №98 від 06.03.2019 на суму 150000,00 грн, №109 від 11.03.2019 на суму 100000,00 грн, №96 від 01.03.2019 на суму 150000,00 грн.

Відповідачем було повернуто грошові кошти на загальну суму 40000,00 грн, що підтверджується випискою банку з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Лойс Трейд" від 04.11.2019.

22.11.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лойс Трейд" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Арбо Фінанс" (новий кредитор, позивач) було укладено договір про відступлення права вимоги №1 (договір цесії), відповідно до умов якого первісний кредитор в порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України, відступає (передає), а новий кредитор приймає (набуває) права вимоги первісного кредитора за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 27.02.2019 (далі іменований - договір про надання поворотної фінансової допомоги), укладеного між первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "Севастопольська рибодобувна компанія" код ЄДРПОУ 32140947 (надалі - боржник), право вимоги за договором про надання поворотної фінансової допомоги відступається в повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги. Станом на дату укладення сторонами цього договору загальний розмір заборгованості боржника за договором про надання поворотної фінансової допомоги складає 460000,00 грн. Новий кредитор після переходу до нього права вимоги стає позикодавцем та одержує право вимагати від боржника належного виконання всіх без виключення зобов`язань за договором про надання поворотної фінансової допомоги, які існували та існують на момент укладення цього договору (п.п.1.1, 1.2, 1.3).

Відступлення права вимоги за цим договором здійснюється на платній основі у розмірі, вказаному в п.4.1 цього договору (п.2.1 договору цесії).

Права вимоги за договором про надання поворотної фінансової допомоги вважаються відступленими з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі прав та документів, що є невід`ємною частиною цього договору. Акт прийому-передачі прав та документів первісний кредитор і новий кредитор складають та підписують одночасно з підписанням даного договору (п.п.3.1, 3.2 договору цесії).

Ціна відступлення права вимоги за цим договором становить 460000,00 грн. Новий кредитор зобов`язується сплатити ціну відступлення права вимоги, зазначену в п.4.1 цього договору, протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту підписання сторонами цього договору (п.п.4.1, 4.2 договору цесії).

Відповідно до п.9.1 договору цесії цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

22.11.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лойс Трейд" як первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Арбо Фінанс" як новим кредитором було підписано акт прийому-передачі прав та документів до договору цесії.

Згідно виписки банку з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Лойс Трейд" від 28.11.2019, Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Арбо Фінанс" було перераховано згідно умов договору цесії 460000,00 грн.

06.12.2019 позивачем було направлено на адресу відповідача повідомлення про відступлення права вимоги.

Як зазначає позивач у позовній заяві, перераховану Товариством з обмеженою відповідальністю "Лойс Трейд" поворотну фінансову допомогу на суму 460000,00 грн Товариство з обмеженою відповідальністю "Севастопольська рибодобувна компанія" не повернуло, внаслідок чого позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 464453,15 грн, з яких: 460000,00 грн сума основного боргу, 3% річних у розмірі 3493,15 грн та інфляційних втрат у розмірі 960,00 грн на підставі укладеного з первісним кредитором - Товариством з обмеженою відповідальністю "Лойс Трейд" договору про відступлення права вимоги №1 від 22.11.2019, за умовами якого, право вимоги за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 27.02.2019 перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Арбо Фінанс".

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково, з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 129 Конституції України унормовано, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України).

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 Господарського процесуального кодексу України).

Будь-які подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Відповідно до частин 1, 2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частина 1, п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України визначає, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно ч.1, ч.4 ст.202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За своєю правовою природою укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Севастопольська рибодобувна компанія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лойс Трейд" договір є договором про надання позики.

Згідно із п.14.1.257 Податкового кодексу України, поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Статтею 1046 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст.1047 Цивільного кодексу України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За змістом ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Севастопольська рибодобувна компанія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лойс Трейд" договір як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення взаємних цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов укладеного між сторонами договору, Товариством з обмеженою відповідальністю "Лойс Трейд" було перераховано відповідачу поворотну фінансову допомогу на загальну суму 500000,00 грн, а Товариством з обмеженою відповідальністю "Севастопольська рибодобувна компанія" було повернуто позичальнику грошові кошти на загальну суму 40000,00 грн.

При цьому всупереч норм ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України та п.3.1 договору Товариством з обмеженою відповідальністю "Севастопольська рибодобувна компанія" не було повернуто позичальнику фінансову допомогу в загальному розмірі 460000,00 грн, внаслідок чого у відповідача виникла відповідна заборгованість. Доказів протилежного відповідач суду не надав, а матеріали справи не містять. Строк виконання зобов`язання з повернення поворотної фінансової допомоги є таким, що настав.

Як встановлено судом, в подальшому, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лойс Трейд" як первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Арбо Фінанс" як новим кредитором було укладено договір про відступлення права вимоги №1 від 22.11.2019, за змістом якого первісний кредитор в порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України, відступає (передає), а новий кредитор приймає (набуває) права вимоги первісного кредитора за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 27.02.2019, укладеного між первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "Севастопольська рибодобувна компанія" код ЄДРПОУ 32140947 (надалі - боржник), право вимоги за договором про надання поворотної фінансової допомоги відступається в повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги. Станом на дату укладення сторонами цього договору загальний розмір заборгованості боржника за договором про надання поворотної фінансової допомоги складає 460000,00 грн. Новий кредитор після переходу до нього права вимоги стає позикодавцем та одержує право вимагати від боржника належного виконання всіх без виключення зобов`язань за договором про надання поворотної фінансової допомоги, які існували та існують на момент укладення цього договору.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого старий кредитор передає свої права новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобов`язується або не зобов`язується їх оплатити. Договір відступлення права вимоги також в практиці ділового обороту називається "договором цесії", а його суб`єкти відповідно "цедентом" (старий кредитор) та "цесіонарієм" (новий кредитор). Договір відступлення права вимоги може бути оплатним, якщо в ньому передбачений обов`язок нового кредитора надати старому кредитору якесь майнове надання замість отриманого права вимоги. В такому випадку на відносини цесії розповсюджують положення про договір купівлі-продажу. Якщо договір відступлення права вимоги є безоплатним, тобто права по зобов`язанню переходять до нового кредитора без якогось зустрічного надання, такі відносини регулюються також нормами про дарування.

Згідно зі ст.513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до положень ст.514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту ст.516 Цивільного кодексу України вбачається, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що позивач, як новий кредитор, на підставі договору цесії набув право вимоги виконання відповідачем, як боржником, свого зобов`язання за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 27.02.2019 щодо повернення поворотної фінансової допомоги у розмірі 460000,00 грн від первісного кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Лойс Трейд".

При цьому в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надано суду доказів щодо повернення спірної суми поворотної фінансової допомоги позивачу.

Відтак, за висновками суду, позовні вимоги про стягнення з відповідача 460000,00 грн основного боргу є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 960,00 грн та 3% річних на суму 3493,15 грн за період з 28.10.2019 по 20.01.2020.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст.610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем зобов`язання по поверненню фінансової допомоги, то вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних є законними та обґрунтованими.

При цьому суд зазначає, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних.

За розрахунком суду, сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 3236,71 грн за період з 28.10.2019 по 20.01.2020.

Як вже вказувалось судом, інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Тобто базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць , поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 2 ст.625 Цивільного кодексу України, у вигляді стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

Такі висновки суду підтверджуються висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 24.04.2019 у справі №910/5625/18, від 13.02.2019 у справі №924/312/18, а також постановою Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18.

Здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат за прострочення відповідачем повернення наданої останньому фінансової допомоги з урахуванням визначеного судом періоду прострочення з листопада по грудень місяць 2019 року, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат, оскільки у визначений період часу мала місце дефляція.

За таких обставин, враховуючи всі наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Арбо Фінанс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Севастопольська рибодобувна компанія".

Згідно положень п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Арбо Фінанс" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Севастопольська рибодобувна компанія" (03067, м.Київ, вул.Машинобудівна, будинок 50-А, ідентифікаційний код 32140947) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Арбо Фінанс" (03087, м.Київ, вул.Ушинського, будинок 13-А, ідентифікаційний код 40131717) 460000 (чотириста шістдесят тисяч) грн 00 коп. основного боргу, 3% річних у розмірі 3236 (три тисячі двісті тридцять шість) грн 71 коп та судовий збір у розмірі 6948 (шість тисяч дев`ятсот сорок вісім) грн 55 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Відповідно до ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Відповідно до ч.1 ст.256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Згідно з п.п.17.5. п.17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 06.04.2020 року.

Суддя М.Є.Літвінова