Рішення

від 07.04.2020 по справі 910/17062/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.04.2020Справа № 910/17062/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Бондаренко Г. П.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/17062/19

За позовом Акціонерного товариства "Банк Інвестицій та Заощаджень" (вул. Юрія Іллєнка 83-Д, м. Київ 119,04119; код ЄДРПОУ 33695095)

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОРСКЛА ЕНЕРДЖІЗ" (вул. Васильківська, буд. 15/14, офіс 68, м. Київ 40,03040; код ЄДРПОУ 40015384)

2) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

За участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету

спору на стороні позивача Комунального підприємства "Київський метрополітен" (проспект Перемоги, будинок 35, м. Київ, 03056)

про стягнення 133871,51 грн.

Без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОРСКЛА ЕНЕРДЖІЗ" (далі відповідач-1) та ОСОБА_1 (далі відповідач-2) про стягнення солідарної заборгованості за гарантією.

Звертаючись до суду із даним позовом позивач зазначає, що між ним та відповідачем-1 16.08.2019 було укладено договір про надання банківської гарантії № 15993/19-ТГ, на підставі якого гарантом на користь бенефіціара (КП "Київський метрополітен") видано банківську гарантію забезпечення тендерної пропозиції № 15993/19-ТГ від 20.08.2019, з метою забезпечення тендерної пропозиції наданої принципалом, щодо участі у оголошених бенефіціаром відкритих торгах, згідно оголошення № UA-2019-07-17-000245-с, оприлюдненого на офіційному сайті на закупівлю послуги з ремонту, технічного обслуговування залізничного транспорту і пов`язаного обладнання та супутні послуги…" та прийняв на себе зобов`язання у наданні електронної банківської гарантії на загальну суму 130000 (сто тридцять тисяч) 00 коп. Гарант взяв на себе зобов`язання протягом 5 банківських днів сплатити бенефіціару гарантійне суму, за його першою вимогою, якщо принципал відмовляється виконувати взяті на себе зобов`язання.

Також 16.08.2019 між позивачем та відповідачем-2 було укладено договір поруки, відповідно до умов якого поручитель поручився перед позивачем за належне виконання відповідачем-1 зобов`язань за договором про надання банківської гарантії, а саме: протягом 2 банківських днів з моменту сплати гарантом грошових коштів за банківської гарантією забезпечення пропозиції конкурсних торгів № 15993/19-ТГ на вимогу бенефіціара (або на виконання рішення суду), та отримання від гаранта відповідної вимоги відшкодувати останньому в повному обсязі всі витрати, зокрема суми, фактично сплачені гарантом бенефіціару в порядку та у випадках, передбачених гарантією, в межах загальної суми відповідальності гаранта за гарантією, що складає 130000, 00 грн.

Так, 23.09.2019 на адресу позивача надійшов лист-вимога від 18.09.2019 № 2037-ТК про сплату гарантійної суми.

10.10.2019 банк сплатив на користь бенефіціара гарантійну суму, що підтверджується платіжним дорученням № 229191 від 10.10.2019, у зв`язку з настанням гарантійного випадку, а саме "не надання переможцем у строку, визначений статтею 17 Закону України "Про публічні закупівлі", документів що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону.

На виконання умов договору про надання банківської гарантії позивач надіслав відповдачу-1 вимогу № 03-1/2-4/5627 від 24.09.2019 про відшкодування гарантійної суми в розмірі 130 000, 00 грн, повторну вимогу № 05-1/25963 від 10.10.2019, також вимогу до відповідача-2 № 05-1/2/6989 від 27.11.2019, відповідно до договору поруки.

Проте, вимоги позивача про повернення сплаченої бенефіціару суми гарантії виконані відповідачем-1 та відповідачем-2 не були.

У зв`язку з цим позивач просить солідарно стягнути з відповідача-1 та відповідача-2 133 871, 51 грн заборгованості за договором про надання банківської гарантії (з якої 130 000, 00 грн - фактично сплачена сума за банківською гарантією; 3 871, 51 грн - заборгованість по пені за прострочення виконання зобов`язання по гарантії).

Також позивач просить стягнути з відповідача-1 та відповідача-2 суму сплаченого судового збору у розмірі 2 008,07 грн, по 1 004, 04 грн з кожного.

Крім того, позивач просив залучити до участі у справі Комунальне підприємство "Київський метрополітен" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

09.12.2019 Господарським судом міста Києва було направлено запити до Центру надання адміністративних послуг Зінківської районної державної адміністрації Полтавської області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача-2 - ОСОБА_1 .

16.01.2020 від Зінківської міської ради надійшло повідомлення № 02-28/30 від 09.01.2020 у відповідь на запит суду, в якому зазначено, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.01.2020 залишено позовну заяву Акціонерного товариства "БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ" без руху. Встановлено позивачеві строк на усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали шляхом надання підстави залучення Комунальне підприємство "Київський метрополітен" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, а також зазначити на стороні кого необхідно залучити таку особу; пояснення щодо надання інших ніж зазначено в додатках до позовної заяви копій документів, щодо відсутності додатків до позовної заяви, які вказані в переліку, а саме копії опису вкладення у цінний лист та копії поштової накладної (службового чеку) № 0308305372263, та надання замість цих доказів копії опису вкладення у цінний лист та копії фіскального чеку № 0308305372255.

27.01.2020 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху, якою останній усунув недоліки, встановлені даною ухвалою суду.

30.01.2020 суд відкрив провадження у справі № 910/17062/19, постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без виклику учасників справи, залучив до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Комунальне підприємство "Київський метрополітен", та надав учасникам справи строк для подання заяв по суті справи, про що постановив відповідну ухвалу.

13.02.2020 через відділ канцелярії суду від відповідача - 1 надійшов відзив, в якому відповідач-1 повідомив, що сторони перебувають на стадії примирення шляхом підписання мирової угоди, і повідомив про часткову сплату заборгованості за платіжним дорученням № 219 від 28.01.2019 року у розмірі 30000,00 грн.

27.02.2020 через відділ канцелярії суду від позивача надійшли пояснення щодо отриманої заяви про затвердження мирової угоди, в яких він повідомив, що не має наміру укладати мирову угоду та не підтвердив сплату заборгованості відповідачем-1 в розмірі 25000,00 грн. у лютому місяці.

02.03.2020 через відділ канцелярії суду від третьої особи надійшли пояснення, в яких остання підтримала позовні вимоги та підтверджує порушення відповідачем-1 умов п. 3.4 договору, укладеного в результаті тендерної закупівлі та отримання ним суми банківської гарантії

Відповідач-2 відзиву на позов не подав у визначені процесуальним кодексом строк. Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем та іншими учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення на нього, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 16.08.2019 між позивачем, як гарантом, та відповідачем - 1, як принципалом був укладений Договір про надання банківської гарантії N 15993/19-ТГ (далі за текстом - договір), на підставі якого гарантом, на користь бенефіціара - Комунального підприємства КИЇВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН видано Банківську гарантію забезпечення тендерної пропозиції № 15993/19-ТГ від 20.08.2019, з метою забезпечення тендерної пропозиції, наданої принципалом, щодо участі у оголошених бенефіціаром відкритих торгах згідно оголошення № UA-2019-07-17-000245-C, оприлюдненого на офіційному сайті http://prozorro.gov.ua (посилання на тендер на офіційному сайті https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-07-17-000245-c), на закупівлю Послуги з ремонту технічного обслуговування залізничного транспорту і пов`язаного обладнання та супутні послуги код 50220000-3 за ДК 021-2015 (капітальний ремонт рам) , згідно Тендерної документації щодо проведення процедури відкритих торгів на закупівлю: Послуги з ремонту, технічної обслуговування залізничного транспорту і пов`язаного обладнання та супутні послуги, код 50220000-3 за ДК 021-2015 (капітальний ремонт рам) , затвердженої рішенням тендерного комітету КП Київський метрополітен від 02.07.2019 (протокол №2342) зі змінами від 13.08.2019 протокол N92916).

Гарантія видається гарантом у вигляді банківської гарантії забезпечення тендерної пропозиції № 15993/19-ТГ на суму 130000, 00 грн, яка є невід`ємною частиною договору, права та обов`язки за якою не можуть бути передані іншій особі. Гарантія видається гарантом у формі електронного документа з електронним цифровим підписом, створеного відповідно до вимог чинного законодавства (п. 1.1. договору).

В п. 1.2. договору сторони погодили, що строк гарантії: до 25.11.2019 включно.

Відповідно до п. 2.2. договору належне виконання принципалом зобов`язань по договору забезпечується: неустойкою, передбаченою договором; порукою директора ОСОБА_1 .

Згідно із п. 3.1.1. договору гарант має право вимагати від принципала відшкодування всіх витрат (включаючи, але не обмежуючись наступним): а) сум, фактично сплачених гарантом бенефіціару в порядку та у випадках передбачених гарантією; б) збитків, включаючи реальні збитки, упущену вигоду та збитки від інфляційних процесів; в) судових витрат, понесених гарантом за гарантією.

Згідно з умовами п. 3.4.1 договору, гарант зобов`язується протягом двох банківських днів з моменту сплати гарантом грошових коштів по гарантії, на вимогу бенефіціара, та отримання від гаранта відповідної вимоги, відшкодувати гаранту в повному обсязі всі витрати, (включаючи, але не обмежуючись наступними): а) суми, фактично сплачені гарантом бенефіціару в порядку та у випадках передбачених гарантією; б) збитки, включаючи реальні збитки, упущену вигоду та збитки від інфляційних процесів; в) судові витрати, понесені гарантом за гарантією.

В п. 4.2. договору сторони погодили, що в разі порушення принципалом строків відшкодування гаранту витрат по гарантії передбачених п. 3.4.1. договору, принципал сплачує гаранту пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

20.08.2019 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору, в якій погодили, зокрема, строк дії гарантії: до 26.12.2019.

Позивач надав банківську гарантію (надалі - гарантія) на загальну суму 130 000,00 грн та взяв на себе зобов`язання протягом 5 банківських в сплатити бенефіціару гарантійну суму, за його першою письмовою вимогою, якщо принципал відмовляється виконувати свої зобов`язання, які передбачаються його тендерною пропозицією, а саме:

відкликання тендерної пропозиції учасником після закінчення строку її подання, але до того, як сплив строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються чинними;

не підписання учасником, який став переможцем процедури торгів, договору про закупівлю;

ненадання переможцем у строк, визначений в абзаці другому частини третьої статті 17 Закону України Про публічні закупівлі , документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону України Про публічні закупівлі ;

ненадання переможцем процедури торгів забезпечення виконання договору про закупівлю після отримання повідомлення про намір укласти договір, якщо надання такого забезпечення передбачено тендерною документацією.

На виконання вимог договору щодо забезпечення зобов`язань 16.08.2019 між позивачем, як гарантом та ОСОБА_1 , як поручителем, укладено договір поруки № 15993/19-ТГ-П (надалі - договір поруки).

Відповідно до п. 1.1. договору поруки, поручитель поручився перед позивачем за належне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю ВОРСКЛА ЕНЕРДЖІЗ взятих на себе зобов`язань, що витікають з договору про надання банківської гарантії № 15993/19-ТГ від 16.08.2019, укладеного між гарантом та відповідачем - 1, а саме: протягом 2 двох) банківських днів з моменту сплати гарантом грошових коштів за банківською гарантією забезпечення пропозиції конкурсних торгів № 15993/19-ТГ на вимогу бенефіціара (або на виконання рішення суду), та отримання від Гаранта відповідної вимоги, відшкодувати гаранту в повному обсязі всі витрати (включаючи, але не обмежуючись наступними): суми, фактично сплачені гарантом бенефіціару в порядку та у випадках, передбачених гарантією, в межах загальної суми відповідальності гаранта за гарантією, що складає 130 000.00 грн, збитки, включаючи реальні збитки, упущену вигоду та збитки від інфляційних процесів, судові витрати понесені позивачем за гарантією.

Згідно з п. 1.2. договору поруки поручитель відповідає перед кредитором/гарантом у повному обсязі. Боржник/принципал і поручитель відповідають перед кредитором/гарантом як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право кредитора/гаранта вимагати виконання зобов`язань, вказаних у п. 1.1. договору повністю як від боржника/принципала та поручителя разом, так і від кожного окремо.

Відповідно до п. 2.2. договору поруки поручитель зобов`язаний виконати взяті на себе зобов`язання по договору, не пізніше 3 банківських днів з моменту отримання повідомлення від кредитора/гаранта про невиконання боржником/принципалом зобов`язань і необхідності їх виконання поручителем.

У повідомленні повинно бути визначено розмір невиконаних боржником/принципалом зобов`язань, а також розрахунок суми штрафних санкцій, в разі їх наявності, що необхідно сплатити (п. 2.3. договору поруки).

Згідно з п. 3.1. договору поруки сторони встановлюють, що поручитель у випадку невиконання чи неналежного виконання взятих на себе зобов`язань по договору, виплачує кредитору/гаранту пеню від загальної суми заборгованості боржника/принципала до договору гарантії у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості за кожний день прострочення з дня виникнення зобов`язання поручителя погасити заборгованість боржника/принципала.

23.09.2019 позивач отримав від бенефіціара лист - вимогу від 18.09.2019 № 2037-ТК Щодо настання гарантійного випадку та перерахування грошових коштів за гарантією про сплату грошових коштів в сумі 130 000,00 грн, у зв`язку з настанням гарантійного випадку: переможець - ТОВ ВОРСКЛА ЕНЕРДЖІЗ у строк визначений в абзаці другому частини третьої статті 17 Закону України Про публічні закупівлі , не надало документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону України Про публічні закупівлі , посилання на тендер на офіційному сайті: - https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-07-17-000245-c) оголошення у ЦБД № UA-2019-07-17-000245-C), згідно з протоколом засідання тендерного комітету № 3365 від 17.09.2019.

10.10.2019 позивач сплатив на користь бенефіціара гарантійну суму в розмірі 130000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 229191 від 10.10.2019.

11.10.2019 гарант надіслав принципалу повторну вимогу Вих. № 05- 1/2/5963 від 10.10.2019 про відшкодування (сплату) фактично сплаченої гарантійної сумі в розмірі 130 000, 00 грн на виконання Договору про надання банківської гарантії № 15993/19-ТГ від 16.08.2019, яку відповідач - 1 отримав 21.10.2019, що підтверджується описом вкладення у цінний лист № 0103326411594, фіскальним чеком, накладною та роздруківкою з офіційного сайту AT Укрпошта щодо пошуку поштових відправлень https://track.ukrposhta.ua/tracking UA.html.

На адресу відповідача - 2 (поручителя) позивач 28.11.2019 направив, у зв`язку з несплатою відшкодування витрат на сплату гарантії, вимогу від 27.11.2019 Вих. № 05-1/2/6989 про відшкодування гаранту сплаченої гарантійної суми згідно з банківською гарантією забезпечення тендерної пропозиції № 15993/19-ТГ від 20.08.2019 відповідно до договору поруки, що підтверджується описом вкладення у цінний лист № 0308305372255, фіскальним чеком, накладною від 28.11.2019, копії яких наявні в матеріалах справи.

За твердженням позивача станом на 27.11.2019 загальна сума заборгованості відповідача - 1 перед позивачем складає 133 871,51 грн, в тому числі: по основному зобов`язанню - 130 000,00 грн; по пені за прострочення виконання зобов`язань по гарантії в сумі 3 871, 51 грн. На момент звернення до суду 133 871, 51 грн, позивачу, за його твердженням, не відшкодовано ані відповідачем - 1, ані відповідачем - 2.

Доказів сплати відповідачем - 1 та/або відповідачем - 2 договором в повному розмірі 133 871, 51 грн матеріали справи не містять.

Відповідачем - 1 поданий відзив до матеріалів справи, в якому останній не заперечує факт не сплати заборгованості та зазначає про проведення між сторонами перемовин щодо укладання мирової угоди. Крім того, до відзиву відповідачем додана копія платіжного доручення № 219 від 28.01.2020 на суму 30 000, 00 грн, яка свідчить про часткову сплату заборгованості відповідачем за договором.

Позивач факт проведення переговорів щодо укладання мирової угоди заперечує.

Відповідач - 2 своїм правом на подання відзиву не скористався.

Предметом позову у справі є вимоги позивача до відповідачів про стягнення з них солідарно 130000, 00 основної заборгованості та 3871, 51 грн пені за прострочення грошового зобов`язання за період прострочення з 24.10.2019 до 27.11.2019.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги про солідарне стягнення з відповідачів - 1, 2 суми основного боргу та пені підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Договір, укладений між позивачем та відповідачем - 1, є договором банківської гарантії, який є засобом забезпечення зобов`язання, а відтак між ними виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 49 Цивільного кодексу України.

Договір, укладений між позивачем та відповідачем - 2, є договором поруки, який також є засобом забезпечення зобов`язання, а відтак між ними виникли правовідносини, які теж підпадають під правове регулювання Глави 49 Цивільного кодексу України.

Вказані договори є підставою для виникнення у їх сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань, які згідно ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, і згідно ст. 11, 202, 509, 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 Цивільного кодексу України).

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Згідно із ст. 562 Цивільного кодексу України зобов`язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов`язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов`язання.

Статтею 563 Цивільного кодексу України внормовано, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред`явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано.

Гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником (ст. 569 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом, за договором про надання банківської гарантії N 15993/19-ТГ від 16.08.2019 позивач виступив гарантом виконання відповідачем - 1 зобов`язань останнього перед третьою особою (тендерної пропозиції) на суму 130000, 00 грн.

Відповідач - 1 свої зобов`язання за тендерною пропозицію не виконав, у зв`язку з чим третя особа, як бенефіціар направив гаранту, протягом строку дії гарантії, лист - вимогу від 18.09.2019 № 2037-ТК Щодо настання гарантійного випадку та перерахування грошових коштів за гарантією про сплату грошових коштів в сумі 130000,00 грн, в якому було зазначено у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання та до якого були додані необхідні для сплати гарантії документи. Вказаний лист - вимогу позивач отримав 23.09.2019.

У відповідності до умов гарантії позивач сплатив на користь третьої особи суму гарантії - 130 000, 00 грн, що підтверджується копією платіжного доручення № 229191 від 10.10.2019.

За умовами п. 3.4.1. договору відповідач - 1, як принципал, зобов`язувався протягом 2 банківських днів з моменту сплати гарантом грошових коштів по гарантії на вимогу бенефіціара, та отримання від гаранта відповідної вимоги, відшкодувати гаранту в повному обсязі всі витрати, в тому числі, суму фактично сплачених гарантом бенефіціару в порядку передбаченому гарантією.

Матеріалами справи підтверджено, що вимогу гаранта про відшкодування (сплату) фактично сплаченої гарантійної сумі в розмірі 130 000, 00 грн на виконання Договору про надання банківської гарантії № 15993/19-ТГ від 16.08.2019 відповідач - 1 отримав 21.10.2019, відповідно відповідач - 1 був зобов`язаний відшкодувати позивачу 130 000, 00 грн у строк до 23.10.2019, проте відповідний обов`язок відповідач - 1 не виконав, і доказів іншого матеріали справи не містять.

Водночас матеріалами справи підтверджено, що 28.01.2020 відповідач - 1 частково сплатив заборгованість за договором в розмірі 30 000, 00 грн, відповідно до платіжного доручення № 219 від 28.01.2020, тобто до винесення ухвали про відкриття провадження у справі від 30.01.2020. Отже, станом на момент вирішення спору заборгованість відповідача - 1 перед позивачем складає 100 000, 00 грн.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Статтею 554 Цивільного кодексу України внормовано, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно із ст. 555 Цивільного кодексу України у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов`язаний повідомити про це боржника, а в разі пред`явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі.

Як встановлено судом відповідач - 2 за договором поруки виступив поручителем виконання відповідачем - 1 зобов`язань останнього за договором про надання банківської гарантії № 15993/10-ТГ від 16.08.2019. Зокрема, у відповідності до п. 1.1. та 2.2. договору поруки, зобов`язався відшкодувати позивачу суму, фактично сплаченої останнім гарантії - 130 000, 00 грн, не пізніше 3 банківських днів з моменту отримання повідомлення від позивача про невиконання відповідачем - 1 зобов`язань і необхідності їх виконання поручителем.

Вимогу позивача про відшкодування гаранту сплаченої гарантійної суми згідно з банківською гарантією забезпечення тендерної пропозиції № 15993/19-ТГ від 20.08.2019 відповідно до договору поруки, відповідач - 2 отримав 04.12.2019, що підтверджується інформацією з офіційного сайту AT Укрпошта щодо пошуку поштових відправлень https://track.ukrposhta.ua/tracking UA.html, відповідно відповідач - 2 був зобов`язаний відшкодувати позивачу 130 000, 00 грн у строк до 09.12.2019, проте відповідний обов`язок відповідач - 1 не виконав, і доказів іншого матеріали справи не містять.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 100000,00 грн ні відповідачем - 1, ні відповідачем - 2 суду не надано.

Факт наявності боргу у відповідачів - 1, 2, як солідарних боржників, перед позивачем за договором та договором поруки в сумі 100000, 00 грн належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачами - 1, 2 не спростований, строк оплати фактично понесених витрат по гарантії, у відповідності до п. 3.4.1. договору та п. 2.2. договору поруки є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині солідарного стягнення з відповідачів - 1, 2 основного боргу у розмірі 100 000, 00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про солідарне стягнення з відповідачів - 1 та відповідача- 2 пені у розмірі 3871, 51 грн за період прострочення з 24.10.2019 до 27.11.2019, суд зазначає таке.

Виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, відповідач - 1 є порушником зобов`язання, адже ним не виконаний його обов`язок по відшкодуванню гаранту, понесених останнім витрат на сплату гарантії, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

В п. 4.2. договору сторонами було погоджено, що в разі порушення відповідачем - 1 строків відшкодування позивачу витрат по гарантії передбачених п. 3.4.1. договору, відповідач - 1 сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Згідно з п. 1.2. договору поруки поручитель відповідає перед кредитором/гарантом у повному обсязі. Боржник/принципал і поручитель відповідають перед кредитором/гарантом як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право кредитора/гаранта вимагати виконання зобов`язань, вказаних у п. 1.1. договору повністю як від боржника/принципала та поручителя разом, так і від кожного окремо.

Судом встановлено, що відповідачем - 1 було допущено прострочення строків оплати визначених п. 3.4.1 договору, відшкодування позивачу витрат по гарантії здійснено не було, відповідно є підстави для стягнення з відповідачів - 1, 2 пені за період прострочення визначений позивачем з 24.10.2019 до 27.11.2019 в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Позовна заява містить розрахунок суми пені згідно п. 4.2. договору, при перевірці якого судом встановлено, що позивач правильно здійснив вказаний розрахунок.

На підставі наведеного суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача до відповідачів - 1, 2 про солідарне стягнення 3 871, 51 грн пені.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачі - 1, 2 не надали жодних доказів, які б підтвердили факт повного відшкодування понесених позивачем витрат по сплаті гарантії за договором в строки визначені договором та договором поруки, проте відповідач - 1 надав суду докази часткового погашення заборгованості за договором у розмірі 30000,00 (тридцять тисяч) грн.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, оцінивши подані докази, які досліджені судом, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до положень п. 2) ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі п. 2) ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до відкриття провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

В даному випадку відповідач сплатив 30000, 00 грн ДО відкриття провадження у справі, адже провадження у даній справі, як зазначалося судом вище, було відкрите 30.01.2020, а основний борг в розмірі 30 000, 00 грн сплачено відповідачем - 1 позивачу 28.01.2020, тобто до відкриття провадження у справі, відтак, у відповідній частині позовних вимог щодо стягнення 30 000, 00 грн, суд відмовляє.

Витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідачів - 1, 2 пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства "Банк Інвестицій та Заощаджень" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОРСКЛА ЕНЕРДЖІЗ" та ОСОБА_1 за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Комунального підприємства "Київський метрополітен" про стягнення 133 871,51 грн задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОРСКЛА ЕНЕРДЖІЗ" (вул. Васильківська, буд. 15/14, офіс 68, м. Київ 40,03040; ідентифікаційний код 40015384) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Банк Інвестицій та Заощаджень" (вул. Юрія Іллєнка 83-Д, м. Київ 119,04119; ідентифікаційний код 33695095) 100000 (сто тисяч) грн основного боргу, 3871 (три тисячі вісімсот сімдесят одну) грн. 51 коп. пені та 1558 (одна тисяча п`ятсот п`ятдесят вісім) грн. 07 коп. судового збору.

3. В задоволенні інших позовних вимог, що стягнення 30 000, 00 грн, - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г.П. Бондаренко