Рішення

від 07.04.2020 по справі 910/1506/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.04.2020Справа № 910/1506/20

Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи

за позовом Селянського (фермерського) господарства Афродіта

до Товариства з обмеженою відповідальністю Кетліфт Україна

про стягнення 121 884,87 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Селянське (фермерське) господарство Афродіта (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Кетліфт Україна (відповідач) про стягнення 121 884,87 грн., з яких 92 601,60 грн. основного боргу, 22 525,60 грн. пені та 6 757,67 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору поставки № 05/04 від 05.04.2019 в частині повернення авансового платежу у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язання щодо поставки товару у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2020 відкрито провадження у справі № 910/1506/20, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Про розгляд Господарським судом міста Києва справи № 910/1506/20 позивач та відповідач повідомлялися належним чином, що підтверджується наступним.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 07.02.2020 була надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 03148, м. Київ, вулиця Гната Юри, будинок 3, квартира 32.

Однак поштове відправлення, направлене на адресу місцезнаходження відповідача не було вручено відповідачу та було повернуто до суду 13.03.2020.

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Позивач належним чином повідомлений про розгляд справи відповідно до ст. 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач письмового відзиву не надав, про відкриття провадження у справі повідомлявся належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведені положення, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалою суду, в якій зазначено відомості щодо його провадження, яке є у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

05.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Кетліфт Україна (постачальник) та Селянським (фермерським) господарством Афродіта (покупець) укладено Договір поставки № 05/04 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язався прийняти і сплатити переданий в його власність товар в асортименті, кількості та за ціною, зазначених та погоджених сторонами у рахунках та видаткових накладних.

Пунктами 2.1., 2.2. Договору сторони погодили, що вартість кожної партії товару в гривнях вказано у рахунках-фактурах і включає в себе ПДВ. Загальна сума Договору обумовлюється сумами, зазначеними у видаткових накладних на кожну партію.

Покупець проводить оплату кожної партії товару на умовах 100 % попередньої оплати (п. 3.1. Договору).

Згідно з п. 4.4. Договору терміни поставки товару 14 (чотирнадцять) днів після 100 % предоплати.

Відповідно до п. 4.7. Договору передача товару оформляється підписанням відповідної видаткової накладної.

Постачальник зобов`язаний поставити товар покупцеві належної якості в порядку, передбаченому цим договором (п. 5.1. Договору).

Згідно з п. 6.1. Договору права та обов`язки сторін цього Договору виникають в момент його підписання та діють до 31.12.2019 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.

Відповідачем виставлено позивачу рахунок на оплату № 46 від 17.05.2019 на суму 218 004,00 грн.

На виконання умов Договору позивачем здійснено передплату на рахунок відповідача у розмірі 218 004,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1297 від 04.07.2019 на суму 43 604,00 грн., платіжним дорученням № 1359 від 11.07.2019 на суму 43 600,00 грн., платіжним дорученням № 1407 від 18.07.2019 на суму 43 600,00 грн., платіжним дорученням № 1463 від 25.07.2019 на суму 43 600,00 грн., платіжним дорученням № 1503 від 01.08.2019 на суму 43 600,00 грн.

Відповідачем здійснено часткову поставку товару за Договором на суму 125 402,40 грн., що підтверджується видатковою накладною № 72 від 15.10.2019.

Позивач звертався до відповідача з претензіями з вимогою здійснити поставку товару у повному обсязі або повернути суму попередньої оплати за непоставлений товар.

Відповідач поставку товару у повному обсязі не здійснив, суму попередньої оплати за непоставлений товар позивачу не повернув.

Позивач зазначає, що повністю виконав свої зобов`язання щодо попередньої оплати вартості товару, проте відповідач свої зобов`язання в частині поставки товару у повному обсязі не виконав, внаслідок чого за останнім рахується заборгованість у розмірі 92 601,60 грн., що і стало підставою для звернення до суду.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору, позивач здійснив попередню оплату вартості товару у розмірі 218 004,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1297 від 04.07.2019 на суму 43 604,00 грн., платіжним дорученням № 1359 від 11.07.2019 на суму 43 600,00 грн., платіжним дорученням № 1407 від 18.07.2019 на суму 43 600,00 грн., платіжним дорученням № 1463 від 25.07.2019 на суму 43 600,00 грн., платіжним дорученням № 1503 від 01.08.2019 на суму 43 600,00 грн.

Згідно зі статтею 664 Цивільного кодексу України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач свої зобов`язання щодо поставки товару виконав частково на суму 125 402,40 грн., що підтверджується видатковою накладною № 72 від 15.10.2019.

Доказів поставки відповідачем позивачу товару за Договором у повному обсязі суду не надано.

Таким чином, враховуючи суму здійсненої позивачем попередньої оплати та часткової поставки відповідачем товару, суд дійшов висновку, що відповідач не поставив позивачу товар на суму 92 601,60 грн., що не було спростовано відповідачем належними та допустимими доказами.

Згідно з п. 4.4. Договору терміни поставки товару 14 (чотирнадцять) днів після 100 % предоплати.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Наявність обов`язку відповідача повернути позивачу суму попередньої оплати у розмірі 92 601,60 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не надано суду доказів повернення позивачу грошових коштів у розмірі 92 601,60 грн. або поставки товару на вказану суму, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що позовні вимоги Селянського (фермерського) господарства Афродіта до Товариства з обмеженою відповідальністю Кетліфт Україна про стягнення 92 601,60 грн. основного боргу підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 22 525,60 грн. пені та 6 757,67 грн. 3 % річних.

Положеннями статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пеня є неустойкою, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 9.2. Договору в разі порушення строку поставки постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1 % від вартості непоставленого товару за кожен день такого прострочення.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені, суд дійшов висновку, що наданий позивачем розрахунок є арифметично вірним, а позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню у розмірі 22 525,60 грн. за розрахунком позивача.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 % річних, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню в розмірі 1 850,92 грн. за розрахунком суду.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Підсумовуючи наведене, позовні вимоги Селянського (фермерського) господарства Афродіта до Товариства з обмеженою відповідальністю Кетліфт Україна підлягають частковому задоволенню в розмірі 92 601,60 грн. основного боргу, 22 525,60 грн. пені та 1 850,92 грн. 3 % річних.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Селянського (фермерського) господарства Афродіта до Товариства з обмеженою відповідальністю Кетліфт Україна про стягнення 121 884,87 грн. задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Кетліфт Україна (03148, м. Київ, вулиця Гната Юри, будинок 3, квартира 32, ідентифікаційний код 41933107) на користь Селянського (фермерського) господарства Афродіта (85700, Донецька обл., Волноваський район, місто Волноваха, вулиця Менделєєва, будинок 1, ідентифікаційний код 13487877) 92 601 (дев`яносто дві тисячі шістсот одну) грн. 60 коп. основного боргу, 22 525 (двадцять дві тисячі п`ятсот двадцять п`ять) грн. 60 коп. пені, 1 850 (одну тисячу вісімсот п`ятдесят) грн. 92 коп. 3 % річних, 2 017 (дві тисячі сімнадцять) грн. 38 коп. судового збору.

3.У іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення, відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. При цьому, згідно з п.п. 17.5 п.17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено 07.04.2020

Суддя С. В. Стасюк