Рішення

від 07.04.2020 по справі 910/1578/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.04.2020Справа № 910/1578/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г. розглянув у порядку письмового провадження матеріали господарської справи

за позовом Приватного підприємства "ДНІПРО-ТРЕЙД" (52005, Дніпропетровська область, смт. Слобожанське, вул. 8 Березня, 23)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕКС СТАНДАРТ" (04116, м. Київ, вул. Старокиївська, 10-Г)

про стягнення 20 819,94 грн

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "ДНІПРО-ТРЕЙД" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕКС СТАНДАРТ" про стягнення 20 819,94 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання умов договору №24 на транспортно-експедиційне обслуговування від 22.10.2019 позивач здійснив за заявкою відповідача міжнародне перевезення за маршрутом: м. Кременчук (Україна) - Кишинів (Молдова), про що свідчить міжнародна товаротранспортна накладна типу CMR A№011076. Проте, за доводами позивача, відповідач не здійснив оплати за надані послуги у розмірі 20 819,94 грн (750,00 євро), що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/1578/20, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Даною ухвалою, суд у відповідності до ст.ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.

З метою повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та його право подати відзив на позовну заяву, на адресу останнього, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, направлялась ухвала Господарського суду міста Києва від 07.02.2020.

Станом на 20.02.2020 конверт з ухвалою про відкриття провадження у справі був повернутий до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання".

За приписами пунктів 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітка про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

22 жовтня 2019 року між Приватним підприємством "ДНІПРО-ТРЕЙД" (надалі - позивач, перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛЕКС СТАНДАРТ" (надалі - відповідач, експедитор) було укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування перевезення №24 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору перевізник зобов`язується доставити довірений експедитором вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (вантажоодержувачу).

Пунктом 2.1. договору перевізник надає послуги з перевезення вантажу на підставі заявки, яка подається експедитором у письмовій формі (факсом), до початку завантаження, яка є невід`ємною частиною договору.

Згідно з п. 2.2. договору заявка вважається прийнятою до виконання, якщо вона підтверджена підписами уповноважених осіб та скріплена печатками сторін. Факс-копія заявки має юридичну силу оригіналу форма і зміст заявки надається експедитором.

Оплата послуг проводиться експедитором згідно рахунка перевізника, Акта про виконання транспортних послуг, видаткових накладних, оригіналів товарно-транспортних документів з відмітками вантажовідправника, вантажоодержувача, перевізника, митних органів (п. 4.1. договору).

За умовами п. 4.2. договору оплата послуг перевізника визначається в заявці. За затримку оплати перевізник вправі нарахувати пеню у відповідності до чинного законодавства.

22 жовтня 2019 сторонами, шляхом обміну електронними листами, укладена Заявка на перевезення №24. На умовах вказаної Заявки позивач приступив до виконання міжнародного перевезення за маршрутом: м. Кременчук (Полтавська обл.) - Кишинів (Молдова).

На підтвердження укладення договору перевезення, у відповідності до ч.3 ст.909 ЦКУ та ст 4 КДПВ складена міжнародна товаротранспортна накладна типу CMR А№011076.

За доводами позивача, послуга перевезення, за обумовленим в заявці маршрутом, була виконана належним чином, без зауважень та застережень з боку вантажоодержувача та замовника перевезення.

22 грудня 2019 позивачем на адресу замовника перевезення були направлені рекомендованим листом №4908002360035 з описом вкладення документи, які є підставою для оплати протягом 14 банківських днів наданих послуг перевезення на суму 750,00 Євро, що у перерахунку на гривні складає 20 819,94 грн.

Спір у справі виник внаслідок неналежного, на думку позивача, виконання відповідачем зобов`язання за договором №24 від 22.01.2019, а саме в частині здійснення своєчасної та повної оплати за надані послуги перевезення, що стало наслідком виникнення у останнього заборгованості у розмірі 20 819,94 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладених між сторонами договорів, суд дійшов до висновку, що останні за своєю правовою природою він є договорами перевезення.

Статтею 908 Цивільного кодексу України визначено, що перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до приписів статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Суд зазначає, що Закон України "Про автомобільний транспорт" та Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 №363, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за №128/2568, визначають товарно-транспорту накладну як обов`язковий документ, що має оформлюватись при перевезенні вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до пунктів 1, 11.1 даних Правил, товарно-транспортна накладна є основним документом на перевезення вантажів та єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відповідно до ч.1 ст.9 Конвенції "Про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів", вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.

Судом встановлено, що на підтвердження виконання позивачем своїх зобов`язань за договором щодо організації перевезення вантажу за заявкою №24 від 22.10.2019, було складено міжнародну товаротранспортну накладну типу CMR А№011076.

З долученої до матеріалів справи накладної вбачається, що послуга перевезення, за обумовленим в заявці маршрутом, була виконана позивачем належним чином, без зауважень та застережень з боку вантажоодержувача та замовника перевезення, про що свідчить відповідний підпис та відтиск печатки вантажоодержувача у графі 24 накладної CMR.

Статтею 916 Цивільного кодексу України визначено, що за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Згідно із ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, ціна вищевказаного перевезення була обумовлена в пункті 9 заявки, відповідно до якого кошти сплачуються у гривнях за курсом НБУ, встановленим на день вивантаження.

За змістом п . 10 Заявки кошти сплачуються безготівково, протягом 14 банківських днів після отримання оригіналів документі, які в заявці не відображені, зокрема, документів визначених у п. 4.1. договору.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов договору направлялись відповідачу документи для оплати згідно рекомендованим листом №49080023 60035 з описом вкладення від 24.12.2019.

Приймаючи до уваги, що граничний строк поставки пошти в межах України відповідно до ч. 1 Розділу II Наказу Міністерства інфраструктури №958 від 28.11.2013 складає 5 календарних днів (враховуючи день відправки), отримання добросовісним адресатом поштового відправлення мало відбутися не пізніше 26 грудня 2019.

Таким чином, з урахуванням 14 банківських днів, кінцевим днем для здійснення відповідачем оплати було 21 січня 2020 року.

Проте, матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати відповідачем грошових коштів у розмірі 750,00 Євро, що станом на день розвантаження 31.10.2019, складали 20 819,94 грн.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та погоджених сторонами строків розрахунків у заявці, зобов`язання відповідача з оплати послуг перевезення, станом на момент звернення позивача з позовом до суду, настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Враховуючи, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором перевезення №24 від 22.01.2019 належним чином доведений та документально підтверджений, а строк оплати є таким, що настав, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 20 819,94 грн.

Також, позивачем заявлено про стягнення з відповідача витрат пов`язаних із оплатою професійної правової допомоги в розмірі 3900,00 грн.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

23 січня 2020 року між позивачем (клієнт) та адвокатом Лозою Віктором Миколайовичем був укладений договір про правову допомогу №б/н, за умовами якого адвокат зобов`язується від імені та за рахунок довірителя здійснити наступні дії: надати правову допомогу у спорі, що виник з Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛЕКС СТАНДАРТ". З цією метою, здійснити вивчення та огляд доказів за їх місцезнаходженням (4 год.). Провести заходи досудового врегулюванню спору, шляхом проведення переговорів на предмет повернення боргу (1 год). Підготувати пакет документів, необхідний для звернення до суду, підготувати позовну заяву, здійснити арифметичні розрахунки (6 год). Вчиняти інші дії необхідні для розгляду справи в суді та на етапі примусового виконання судового рішення в т.ч. готувати процесуальні документи на виконання ухвал суду, надавати письмові пояснення, готувати заяви тощо (5 год.).

Відповідно до п.2.1. договору, за здійснення дій, що визначені у п.1.1. договору, довіритель сплачує повіреному винагороду у розмірі 3 900,00 грн.

30 січня 2020 між клієнтом та адвокатом було підписано Акт приймання - передачі наданих послуг на суму 3 900,00 грн, в якому вказано виконані адвокатом види послуг.

За змістом 126 ГПК України можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні п. 1 ст. 1 та ч. 1 ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Витрати сторін, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених 129 ГПК України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Позивач сплатив на користь адвоката грошові кошти в загальному розмірі 3 900,00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 07-01 від 30.01.2020 з підставою: "Договір про правову допом. № б/н від 23.01.2020. Підтвердженням того, що Лоза В.М. адвокат є свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС № 507 від 16.05.2008.

Враховуючи відсутність клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, надані за договором про правову допомогу №б/н від 23.01.2020 , суд задовольняє вимоги про стягнення витрат на послуги адвоката в розмірі 3 900,00 грн.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 236 - 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕКС СТАНДАРТ" (04116, м. Київ, вул. Старокиївська, буд. 10-Г, ідентифікаційний код 41550785) на користь Приватного підприємства "ДНІПРО-ТРЕЙД" (52005, Дніпропетровська область, смт. Слобожанське, вул. 8 Березня, буд. 23, ідентифікаційний код 31761050) заборгованість у розмірі 20 819 (двадцять тисяч вісімсот дев`ятнадцять) грн 94 коп., судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 900 (три тисячі дев`ятсот) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 07.04.2020

Суддя Л. Г. Пукшин