Рішення

від 30.03.2020 по справі 913/9/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

30 березня 2020 року Справа № 913/9/20

м. Харків Провадження №17/913/9/20

Господарський суд Луганської області у складі судді Фонової О.С., розглянувши матеріали справи в порядку загального позовного провадження за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України , м. Київ в особі філії - Луганського обласного управління АТ Ощадбанк , м. Сєвєродонецьк Луганської області

до Публічного акціонерного товариства Луганський електроапаратний завод , м. Луганськ, смт. Катеринівка Луганської області,

про стягнення 4344085,12 грн

Секретар судового засідання Сокрута Н.М.

У засіданні брали участь:

від позивача: представник не прибув;

від відповідача; представник не прибув.

Обставини справи: Публічне акціонерне товариство Державний ощадний банк України в особі філії - Луганського обласного управління АТ Ощадбанк (позивач у справі) звернулось з позовною заявою №110.20-17/415 від 26.12.2019 з вимогами до Публічного акціонерного товариства Луганський електроапаратний завод (відповідач у справі) про стягнення 4344085,12 грн за договором кредитної лінії від 09.03.2011 № 7, з яких:

- 40730,84 грн - строкові проценти за користування кредитом за період з 01.10.2019 по 31.10.2019;

- 1864421,53 грн - прострочені проценти за користування кредитом за період з 11.11.2015 по 31.09.2019;

- 238144,05 грн - 3% річних за прострочення сплати боргу за кредитом за період з 11.11.2015 по 31.10.2019;

- 222278,35 грн - 3% річних за прострочення сплати процентів за користування кредитом за період з 11.11.2015 по 31.10.2019;

- 1003106,54 грн - інфляційні втрати за прострочення сплати боргу за кредитом за період з листопада 2015 року по жовтень 2019 року;

- 975403,81 грн - інфляційні втрати за прострочення сплати процентів за користування кредитом за період з листопада 2015 року по жовтень 2019 року.

Ухвалою суду від 02.01.2020 відкрито провадження у справі №913/9/20, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

14.01.2020 до відділу документального забезпечення суду від представника позивача надійшло клопотання від 10.01.2020 б/н, в якому він просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та розглянути справ за відсутності представника позивача.

Ухвалою суду від 10.02.2020 закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті на 20.02.2019.

Позивач в судове засідання не прибув, але 24.03.2020 представник позивача надіслав на електронну адресу суду клопотання від 24.03.2020 №110.20-15/1313 засвідчене електронним цифровим підписом, в якому останній просить судове засідання провести за його відсутністю та зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Суд у зв`язку з тим, що явка представників сторін не була ним визнана обов`язковою, вважає за можливе задовольнити вказане клопотання представника позивача.

Відповідач в установлений судом строк будь - яких заяв або клопотань, відзиву із викладенням власної правової позиції до суду не надав, правом участі в судовому засіданні не скористався.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місце знаходженням відповідача - Публічного акціонерного товариства Луганський електроапаратний завод зазначена адреса: Алчевське шосе, 6, м. Луганськ смт. Катеринівка Луганської області, 91493.

Відповідно до ст.10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.05.2003 №755-IV (із змінами) якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Оскільки м. Луганськ знаходиться на території, непідконтрольній український владі, УДППЗ Укрпошта не здійснює приймання поштових відправлень для пересилання в цей населений пункт, суд, з метою повідомлення відповідача про розгляд даної справи, розмістив оголошення про час і місце судового засідання на сторінці Господарського суду Луганської області (у розділі Новини та події суду ) офіційного веб-порталу Судова влада в Україні в мережі Інтернет, про що свідчать роздруковані сторінки із сайту.

Крім того, копії ухвал від 02.01.2020, від 11.01.2020, 27.01.2020 та 10.02.2020 направлено на електронну адресу відповідача, що міститься у розділі Інформації про здійснення зв`язку з юридичною особою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

З огляду на вищевказане, відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів, суд встановив таке.

Між Публічним акціонерним товариством Державний ощадний банк України в особі філії Луганського обласного управління АТ Ощадбанк , як Банком (позивачем у справі) та Публічним акціонерним товариством Луганський електроапаратний завод , як Позичальником (відповідачем у справі) було укладено Договір кредитної лінії № 7 від 09.03.2011, із змінами та доповненнями, внесеними Додатковими договорами № 1 від 27.08.2012, № 2 від 15.03.2013, Додатковим договором про реструктуризацію від 07.03.2014 (далі - Кредитний договір), за умовами якого Банк зобов`язується надати на умовах цього Договору, а Позичальник зобов`язується отримати та належним чином використовувати та повернути в передбачені цим Договором строки кредит та сплатити проценти та інші платежі за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором (п. 2.1 Кредитного договору).

Згідно з умовами п.п. 2.2, 2.3 Кредитного договору кредит надано у вигляді відновлюваної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 08.03.2014. Максимальний ліміт кредитування становить 2000000,00 (два мільйони) гривень.

Як визначено в п. 2.3.2 Кредитного договору сторони погодили збільшення/зменшення діючого ліміту кредитування в строки згідно з таким графіком:

з 09.03.2011 по 31.10.2013 (включно) 2000000,00 грн;

з 01.11.2013 по 30.11.2013 (включно) 1500000,00 грн;

з 01.12.2013 по 31.12.2013 (включно) 1000000,00 грн;

з 01.01.2014 по 08.03.2014 (включно) 500000,00 грн.

З метою дотримання діючого кредитування згідно з умовами цього Договору позичальник зобов`язаний не пізніше останнього банківського дня періоду, а закінчується строк користування кредитом у межах встановленого в звітному періоді діючого ліміту кредитування, здійснити погашення частини кредитних коштів у сумі, яка буде необхідною для дотримання діючого ліміту кредитування на наступний період.

У разі якщо Діючий ліміт кредитування буде вичерпано, Позичальник має право отримати наступний транш у межах Діючого ліміту кредитування лише за умови погашення попередньої заборгованості за Договором.

Згідно з п. 2.7 Кредитного договору, за користування кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Банку відповідну плату (проценти) в порядку та розмірах, визначених цим Договором. Проценти нараховуються банком за фіксованою процентною ставкою. При нарахуванні та сплаті процентів за користування кредитом сторони повинні керуватись наступним:

проценти за користування кредитом розраховуються банком на основі процентної ставки в розмірі 22 % річних, яка може бути встановлена в іншому розмірі в порядку, визначеному цим Договором (п.п. 2.7.1 Кредитного договору);

проценти нараховуються методом факт/факт на фактичну суму заборгованості Позичальника за кредитом та за термін фактичного користування ним , починаючи з першого дня видачі кредиту включно, та до повного погашення заборгованості за цим Договором . При нарахуванні процентів день видачі кредиту приймається до розрахунку як 1 (один) повний день користування кредитом, а день повернення кредиту (його частини) до розрахунку процентів не включається (п.п. 2.7.2 Кредитного договору);

нараховані за період з першого дня видачі кредиту або з першого числа звітного місяця по останнє число звітного місяця або по останній день повернення позичальником кредиту (або його частини) проценти (з урахуванням положень п.п. 2.7.4 договору) повинні бути сплачені Позичальником не пізніше останнього робочого дня звітного місяця, наступного за звітним, а в разі дострокового погашення кредиту - одночасно з погашенням кредиту. Перший раз позичальник сплачує проценти не пізніше 31.03.2011 (п.п. 2.7.3 Кредитного договору).

Згідно з п. 2.9 Кредитного договору, погашення зобов`язань Позичальником здійснюються в такій послідовності:

- прострочені проценти за користування кредитом (у випадках, якщо прострочення буде мати місце);

- прострочена основна сума боргу за кредитом (у випадках, якщо прострочення буде мати місце);

- сплата прострочених комісійних винагород, які не надійшли у строки, визначені цим договором (якщо прострочення буде мати місце);

- строкові нараховані проценти за користування кредитом;

- комісійні винагороди за кредитом, визначені цим договором;

- пеня за непогашення у строк основної суми боргу за кредитом (якщо непогашення буде мати місце);

- пеня за непогашення у строк процентів (якщо непогашення буде мати місце);

- інші платежі та/або штрафні санкції, що будуть належати до сплати відповідно до умов цього договору;

- строкова основна сума боргу за кредитом.

Згідно з п. 3.1.1 Кредитного договору, банк відкриває позичальнику кредитний рахунок (рахунки) для обліку заборгованості за кредитом відповідно до правил, що діють у банку, та згідно з чинним законодавством. Банк проводить надання кредиту в безготівковій формі шляхом сплати платіжних документів, наданих позичальником або шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника, відкритий у банку, для подальшої сплати платіжних документів згідно з цільовим призначенням кредиту, визначеним п. 2.4 цього договору.

Надання кредиту або тієї чи іншої його частини на умовах цього договору здійснюється Банком протягом 5 (п`яти) банківських днів після виконання Позичальником усіх та кожної з умов цього договору та після надання банку документів, що підтверджують потребу в кредитних коштах (договорів, рахунків-фактур тощо), а також заявки Позичальника, підписаної керівником та головним бухгалтером Позичальника (п.п. 3.1.2 Кредитного договору).

Як вбачається з п. 5.3.1 Кредитного договору, Позичальник зобов`язаний належним чином виконувати всі умови цього договору та взяті на себе цим договором зобов`язання, також зобов`язання за іншими договорами укладеними з Банком.

Згідно з п. 5.3.6 Кредитного договору Позичальник зобов`язаний, починаючи з 01.04.2011, забезпечити надходження грошових коштів на поточні рахунки, відкриті в установах АТ Ощадбанк , в обсязі не менше 50 (п`ятдесят) відсотків від загальної суми надходжень на всі поточні рахунки позичальника за квартал, виходячи з даних щоквартальних довідок всіх обслуговуючих банків позичальника.

В п. 2.7.4 Кредитного договору передбачено, що у випадку порушення зобов`язань Позичальника, встановлених п. 5.3.6. цього Договору, Банк встановлює процентну ставку в розмірі 24 процентів річних, починаючи з першого дня звітного місяця, що слідує за місяцем, в якому відбулось порушення зобов`язань Позичальника, та закінчуючи останнім днем місяця, в якому таке зобов`язання буде виконане/дотримане. Сторони домовились, що встановлення процентної ставки за користування Кредитом відповідно до цього пункту договору не є зміною в односторонньому порядку умов Договору.

Сторони домовились про збільшення строків позовної давності відповідно до ч.1 ст.259 Цивільного кодексу України до 3 (трьох) років для всіх грошових зобов`язань Позичальника (в тому числі, але не виключно, щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування ним, комісійних винагород, штрафних санкцій, неустойки, пені та інших платежів), що передбачені умовами цього Договору (п. 9.1 Кредитного договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим Договором (п. 10.5 Кредитного договору).

Як свідчать матеріали справи, до Кредитного договору сторонами вносилися зміни та доповнення, зокрема Додатковими договорами № 1 від 27.08.2012, № 2 від 15.03.2013 та Договором про реструктуризацію від 07.03.2014.

Так, Додатковим договором № 1 від 27.08.2012 до Кредитного договору сторони, зокрема, виклали перше речення п. 2.7.3 розділу 2 Предмет Договору Кредитного договору в наступній редакції: Нараховані за період з першого дня видачі кредиту або з першого числа звітного місяця по останнє число звітного місяця або по останній день повернення позичальником кредиту (або його частини) проценти (з урахуванням положень п.п. 2.7.4 договору) повинні бути сплачені Позичальником не пізніше п`ятого числа місяця, наступного за звітним, а в разі дострокового погашення кредиту - одночасно з погашенням кредиту .

Крім того, Додатковим договором № 2 від 15.03.2013 до Кредитного договору сторонами погоджено наступний графік погашення траншів, отриманих в березні, квітні, травні 2012 року (а.с.18), а саме:

- не пізніше 18.04.2013 - 209475,00 грн;

- не пізніше 19.04.2013 - 100000,00 грн;

- не пізніше 21.04.2013 - 168867,04 грн;

- не пізніше 25.04.2013 - 100292,00 грн;

- не пізніше 27.04.2013 - 90050,43 грн;

- не пізніше 08.05.2013 - 119721,90 грн;

- не пізніше 22.05.2013 - 168628,58 грн;

- не пізніше 23.05.2013 - 15870,00 грн;

- не пізніше 24.05.2013 - 25796,00 грн;

- не пізніше 25.05.2013 - 88000,00 грн;

- не пізніше 26.05.2013 - 68595,95 грн;

- не пізніше 06.06.2013- 134964,67 грн;

- не пізніше 08.06.2013 - 10024,82 грн;

- не пізніше 10.06.2013 - 8682,68 грн.

Також Договором про реструктуризацію від 07.03.2014 (а.с.19) сторонами внесено наступні зміни до умов Кредитного договору:

1) починаючи з 07.03.2014 відновлювана кредитна лінія набула статусу невідновлюваної кредитної лінії з остаточним терміном повернення не пізніше 08.09.2015;

2) зменшено ліміт кредитування до 1998220,19 грн з наступним графіком погашення:

- не пізніше 30.06.2014 - 100000,00 грн;

- не пізніше 31.07.2014 - 100000,00 грн;

- не пізніше 31.08.2014 - 100000,00 грн;

- не пізніше 30.09.2014 - 100000,00 грн;

- не пізніше 31.10.2014 - 100000,00 грн;

- не пізніше 30.11.2014 - 50000,00 грн;

- не пізніше 31.12.2014 - 50000,00 грн;

- не пізніше 28.02.2015 - 85000,00 грн;

- не пізніше 31.03.2015 - 125000,00 грн;

- не пізніше 30.04.2015 - 50000,00 грн;

- не пізніше 31.05.2015 - 50000,00 грн;

- не пізніше 30.06.2015 - 130000,00 грн;

- не пізніше 31.07.2015 - 320000,00 грн;

- не пізніше 31.08.2015 - 320000,00 грн;

- не пізніше 08.09.2015 - 318220,19 грн.

3) встановлено порядок сплати процентів по кредиту:

а) проценти, нараховані в період з 01.02.2014 по 28.02.2014 (включно), сплачуються Позичальником, виходячи із розрахунку 6,52 процентів річних;

б) проценти, нараховані в період з 01.03.2014 по 31.03.2014 (включно), сплачуються Позичальником, виходячи із розрахунку 9,43 процентів річних;

в) проценти, нараховані в період з 01.04.2014 по 30.04.2014 (включно), сплачуються Позичальником, виходячи із розрахунку 17,05 процентів річних;

г) сплата залишку нарахованих, але несплачених процентів в період з 07.10.2013 по 30.04.2014 здійснюється Позичальником щомісячно рівними частинами разом та у строк із процентами, нарахованими за користування кредитними коштами в період з 01.05.2014 по 08.09.2015, виходячи із розрахунку 20 відсотків річних плюс 1/17 від несплачених процентів з 07.10.2013.

Оскільки, відповідачем були порушені умови Кредитного договору, позивач звернувся до суду із позовом (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог вх. № 639-1003/15 від 24.12.2015) про стягнення з відповідача 3656570,22 грн, в тому числі:

- 1998 220,19 грн - прострочений борг по кредиту з 01.07.2014 по 10.11.2015;

- 942258,60 грн - відсотки по кредиту з 07.04.2014 по 10.11.2015;

- 33686,13 грн - три проценти річних по простроченому основному боргу з 01.07.2014 по 10.11.2015;

- 23826,34 грн - три проценти річних по прострочених відсотках з 07.04.2014 по 10.11.2015;

- 347308,03 грн - інфляційні нарахування по простроченому основному боргу з 01.07.2014 по 10.11.2015;

- 311270,93 грн - інфляційні нарахування по прострочених відсотках з 07.04.2014 по 10.11.2015.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 24.12.2015 у справі №913/1143/15 повністю задоволено позов, стягнуто з Публічного акціонерного товариства Луганський електроапаратний завод на користь Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії - Луганського обласного управління АТ Ощадбанк :

- 1998220,19 грн - борг по кредиту за договором кредитної лінії № 7 від 09.03.2011, простроченого з 01.07.2014 по 10.11.2015;

- 942258,60 грн - відсотків по кредиту нарахованих з 07.04.2014 по 10.11.2015;

- 33686,13 грн - 3 % річних по простроченому основному боргу з 01.07.2014 по 10.11.2015;

- 23826,34 грн - 3 % річних по прострочених відсотках з 07.04.2014 по 10.11.2015;

- 347308,03 грн - інфляційні нарахування по простроченому основному боргу з 01.07.2014 по 10.11.2015;

- 311270,93 грн - інфляційних нарахувань по прострочених відсотках з 07.04.2014 по 10.11.2015;

- 54848,55 грн - судовий збір (а.с. 20-24).

Рішення Господарського суду Луганської області у справі №913/1143/15 набрало чинності 04.01.2016.

На виконання вказаного рішення позивачу видано наказ від 04.01.2016 № 913/1143/15 (а.с.25).

Станом на 02.12.2019 заборгованість за Кредитом не погашена, вищевказане рішення суду відповідачем не виконано, що підтверджується довідкою Луганського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 02.12.2019 № 13618/17.1.77 (а.с.26).

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що сторонами у п. 2.7.2 Кредитного договору з урахуванням принципу свободи договору (ст.ст.6, 627 ЦК України) передбачено іншу домовленість, яка, на відміну від загального правила щомісячної виплати процентів лише у межах погодженого сторонами строку кредитування, встановленого абз.2 ч.1 ст. 1048 ЦК України, допускає нарахування Банком процентів за користування кредитом по день повного погашення заборгованості.

У зв`язку з невжиттям заходів відповідачем щодо погашення заборгованості перед Банком, з урахуванням рішення Господарського суду Луганської області від 24.12.2015 у справі №913/1143/15 та періоду нарахування, починаючи з 11.11.2015, позивач звернувся до суду позовними вимогами про стягнення заборгованості за Договором кредитної лінії № 7 від 09.03.2011, в сумі 4344085,12 грн, в тому числі:

- 40730,84 грн - строкові проценти за користування кредитом за період з 01.10.2019 по 31.10.2019;

- 1864421,53 грн - прострочені проценти за користування кредитом за період з 11.11.2015 по 31.09.2019;

- 238144,05 грн - 3% річних за прострочення сплати боргу за кредитом за період з 11.11.2015 по 31.10.2019;

- 222278,35 грн - 3% річних за прострочення сплати процентів за користування кредитом за період з 11.11.2015 по 31.10.2019;

- 1003106,54 грн - інфляційні втрати за прострочення сплати боргу за кредитом за період з листопада 2015 року по жовтень 2019 року;

- 975403,81 грн - інфляційні втрати за прострочення сплати процентів за користування кредитом за період з листопада 2015 року по жовтень 2019 року.

Разом з тим, в розрахунку позовних вимог (а.с.10) позивачем вказаний інший період нарахування втрат від інфляції, зокрема, на суму прострочених процентів, що стягнута за рішенням суду у справі №913/1143/15 - 942258,60 грн інфляційні втрати нараховані за період з жовтня 2015 року по жовтень 2019 року, період інфляційних нарахувань на першу суму прострочених процентів з датою погашення 07.12.2015, заявлений з грудня 2015 року по жовтень 2019 року.

Відповідач не скористався правом на захист, відзив на позов не надав, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Встановивши фактичні обставини справи, дослідивши надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів, суд дійшов висновку про таке.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) одностороння відмова від зобов`язання не допускається, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Обставини щодо видачі кредиту позивачем відповідачу за Договором кредитної лінії № 7 від 09.03.2011 встановлено в рішенні Господарського суду Луганської області від 24.12.2015 у справі №913/1143/15.

Відповідно до ч.4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 Позика глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За правилами ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У пункті 53 постанови Великої палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 визначено, що припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Водночас, в п.2.7.2 Кредитного договору, сторони передбачили інші умови нарахування процентів на фактичну суму заборгованості позичальника за кредитом, а саме: проценти нараховуються методом факт/факт на фактичну суму заборгованості Позичальника за кредитом та за термін фактичного користування ним , починаючи з першого дня видачі кредиту включно, та до повного погашення заборгованості за цим Договором . При нарахуванні процентів день видачі кредиту приймається до розрахунку як 1 (один) повний день користування кредитом, а день повернення кредиту (його частини) до розрахунку процентів не включається.

Враховуючи викладене, у пункті 2.7.2 Кредитного договору з урахуванням принципу свободи договору (статті 6, 627 ЦК України) передбачено іншу домовленість, яка, на відміну від загального правила щомісячної виплати процентів лише у межах погодженого сторонами строку кредитування, встановленого абзацом 2 частини 1 статті 1048 ЦК України, допускає нарахування Банком процентів за користування кредитом за термін фактичного користування ним по день повного погашення заборгованості.

Вказана правова позиція також відображена в постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 913/11/18.

Відповідач у строк, визначений для повернення кредиту, грошові кошти не повернув.

Факти невиконання відповідачем зобов`язань з повернення суми одержаного кредиту у строк, встановлений Договором, за період з 01.07.2014 по 10.11.2015, а також факт неналежного виконання зобов`язань зі сплати відсотків по кредиту за період з 07.04.2014 по 10.11.2015, встановлено рішенням Господарського суду Луганської області у справі №913/1143/15 від 24.12.2015, тому ці факти не підлягають повторному доказуванню в силу ч. 4 ст. 75 ГПК України.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач свої зобов`язання за Кредитним договором після ухвалення рішення Господарського суду Луганської області від 24.12.2015 у справі №913/1143/15 не виконав.

Факт невиконання відповідачем судового рішення у справі №913/1143/15 від 24.12.2015 підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою Луганського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 02.12.2019 №13678/17.1-77.

Згідно зі ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до приписів ст.ст. 598-609 Цивільного кодексу України, рішення суду про стягнення грошової суми не є підставою для припинення зобов`язання.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, наявність судових рішень про стягнення боргу та/або інших грошових сум за інші періоди невиконання боржником договірного зобов`язання, відкриття виконавчого провадження за цими рішеннями, вчиненням інших процесуальних дій по виконанню рішень суду, за відсутності реального виконання боржником свого зобов`язання (добровільного чи примусового), не свідчать про припинення договірних правовідносин сторін та/або припинення зобов`язань.

Відповідач не заперечив наявність вказаної заборгованості та не надав доказів її оплати на час розгляду справи.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача строкових процентів за користування Кредитом за Договором кредитної лінії від 09.03.2011 № 7 за період з 01.10.2019 по 31.10.2019 в сумі 40730,84 грн та прострочених процентів за користування Кредитом за Договором кредитної лінії від 09.03.2011 № 7 за період з 11.11.2015 по 31.09.2019 в сумі 1864421,53 грн підтверджені документально, не спростовані відповідачем, є правильно юридично та арифметично нарахованими, а тому підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлені до стягнення з відповідача 3% річних за несвоєчасну сплату кредиту за період з 11.11.2015 по 31.10.2019 в сумі 238144,05 грн та 3% річних за несвоєчасну сплату процентів по кредиту за період з 11.11.2015 по 31.10.2019 в сумі 222278,35 грн.

Перевіривши за допомогою програми Законодавство наданий позивачем розрахунок 3% річних за несвоєчасну сплату кредиту за загальний період з 11.11.2015 по 31.10.2019 в сумі 238144,05 грн. та 3% річних за несвоєчасну сплату процентів за кредитом за загальний період з 11.11.2015 по 31.10.2019 в загальній сумі 222278,35 грн (а.с.9 на звороті, а.с.10), суд вважає його арифметично правильним, вимоги обґрунтовано нарахованими, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати за прострочення сплати кредиту в сумі 1003106,54 грн та за прострочення сплати процентів за користування кредитом в сумі 975403,81 грн.

В частині вирішення вимоги щодо нарахування інфляційних втрат за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань слід виходити з такого.

Інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Тобто, з викладеного слідує, що базою для нарахування є сума основного боргу, не обтяжена додатковими нарахуваннями, та яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, за який розраховуються інфляційні нарахування є прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція, дефляція.

З рішення Господарського суду Луганської області у справі № 913/1143/15 вбачається, що втрати від інфляції на суму боргу за тілом кредиту були нараховані за період з липня 2014 року по жовтень 2015 року (10.11.2015 - не повний місяць).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат за несвоєчасне погашення кредиту за період з листопада 2015 року по жовтень 2019 року в сумі 1003106,54 грн (а.с.10), суд вважає його неправильним, оскільки показник середнього індексу інфляції за вказаний період складає 150,00053675%, а не 150,2 %, який застосував позивач при розрахунку, тому суд здійснив власний розрахунок інфляційних втрат за допомогою програми Законодавство , зокрема: (1998220,19 грн х 150,00053675 % (середній індекс інфляції за період з листопада 2015 року по жовтень 2019 року) = 2997341,01 грн - 1998220,19 грн = 999120,82 грн.

Отже, за розрахунком суду загальна сума інфляційних втрат за несвоєчасне погашення кредиту за період з листопада 2015 року по жовтень 2019 року, складає 999120,82 грн, яка і підлягає до стягнення з відповідача.

У задоволенні решти інфляційних втрат у сумі 3985,72 грн слід відмовити за необґрунтованістю.

Також, з рішення Господарського суду Луганської області у справі № 913/1143/15 вбачається, що втрати від інфляції на суму з прострочених відсотків були нараховані за період з липня 2014 року по листопад 2015 року.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, нарахованих на прострочені проценти за користування кредитом (а.с.10, а.с.11 на звороті) за загальний період з жовтня 2015 року по жовтень 2019 року у сумі 975403,81 грн, суд вважає його помилковим з таких підстав.

Рішенням суду у справі № 913/1143/15 втрати від інфляції на суму з прострочених відсотків були стягнуті за період з липня 2014 року по листопад 2015 року, тоді як позивач визначивши початкову дату виникнення простроченої заборгованості з 11.11.2015 , здійснив розрахунок втрат від інфляції на проценти, стягнуті за вищевказаним рішенням суду в сумі 942258,60 грн, починаючи з жовтня 2015 року, що є помилковим, оскільки по-перше, позивач здійснив подвійне нарахування за жовтень-листопад 2015 року, адже інфляційні втрати, що були нараховані на вказану суму процентів, вже були стягнуті за ці місяці згідно з рішенням суду у справі № 913/1143/15.

По-друге, виходячи з дати виникнення простроченої заборгованості по процентах, яка вказана самим позивачем у розрахунку до позовних вимог - 11.11.2015, період нарахування інфляційних втрат на цю суму повинен починатись з грудня 2015 року, так як розрахунок здійснюється за неповний місяць існування боргу - листопад 2015 року.

Аналогічна помилка має місце у кожній строчці розрахунку інфляційних втрат на суму боргу за простроченими процентами, зокрема, позивачем визначено дати виникнення простроченої заборгованості по процентам не з першого числа місяця, однак, не враховано, що інфляційні втрати нараховуються у випадку існування боргу протягом повного місяця, тому включення до періоду нарахування неповного місяця існування боргу (перший місяць у періоді) є безпідставним.

По-третє, позивачем неправильно в бік збільшення визначено середній індекс інфляції за вказані у розрахунку періоди нарахування інфляційних втрат.

Вказані недоліки суттєво вплинули на кінцеву суму, яка підлягає стягненню, тому суд здійснив власний розрахунок інфляційних втрат нарахованих на прострочені проценти за користування кредитом за допомогою програми Законодавство , зокрема:

942258,60 грн х 102,21187355 % (середній індекс інфляції за період з грудня 2015 року по березень 2016 року) = 963100,17 грн - 942258,60 грн = 20841,57 грн;

941480,39 грн х 143,87697305 % (середній індекс інфляції за період з квітня 2016 року по жовтень 2019 року) = 1354573,49 грн - 941480,39 грн = 413093,10 грн;

26277,96 грн х 146,03709013 % (середній індекс інфляції за період з січня 2016 року по жовтень 2019 року) = 38375,57 грн - 26277,96 грн = 12097,61 грн;

40730,84 грн х 144,73447981 % (середній індекс інфляції за період з лютого 2016 року по жовтень 2019 року) = 58951,57 грн - 40730,84 грн = 18220,73 грн;

40619,56 грн х 145,31574278 % (середній індекс інфляції за період з березня 2016 року по жовтень 2019 року) = 59026,61 грн - 40619,56 грн = 18407,06 грн;

37998,94 грн х 139,01156816 % (середній індекс інфляції за період з квітня 2016 року по жовтень 2019 року) = 52822,92 грн - 37998,94 грн = 14823,98 грн;

40619,56 грн х 139,01156816 % (середній індекс інфляції за період з травня 2016 року по жовтень 2019 року) = 56465,89 грн - 40619,56 грн = 15846,33 грн;

39309,25 грн х 138,87269547 % (середній індекс інфляції за період з червня 2016 року по жовтень 2019 року) = 54589,86 грн - 39309,25 грн = 15280,57 грн;

40619,56 грн х 139,15099746 % (середній індекс інфляції за період з липня 2016 року по жовтень 2019 року) = 56522,52 грн - 40619,56 грн = 15902,96 грн;

39309,25 грн х 139,29028775 % (середній індекс інфляції за період з серпня 2016 року по жовтень 2019 року) = 54753,97 грн - 39309,25 грн = 15444,72 грн;

40619,56 грн х 139,709416 % (середній індекс інфляції за період з вересня 2016 року по жовтень 2019 року) = 56749,35 грн - 40619,56 грн = 16129,79 грн;

40619,56 грн х 137,23911198 % (середній індекс інфляції за період з жовтня 2016 року по жовтень 2019 року) = 55745,92 грн - 40619,56 грн = 15126,36 грн;

39309,25 грн х 133,50108169 % (середній індекс інфляції за період з листопада 2016 року по жовтень 2019 року) = 52478,27 грн - 39309,25 грн = 13169,02 грн;

40619,56 грн х 131,14055176 % (середній індекс інфляції за період з грудня 2016 року по жовтень 2019 року) = 53268,72 грн - 40619,56 грн = 12649,16 грн;

39309,25 грн х 129,97081443 % (середній індекс інфляції за період з січня 2017 року по жовтень 2019 року) = 51090,55 грн - 39309,25 грн = 11781,30 грн;

40619,56 грн х 128,55669083 % (середній індекс інфляції за період з лютого 2017 року по жовтень 2019 року) = 52219,16 грн - 40619,56 грн = 11599,60 грн;

40730,84 грн х 127,28385231 % (середній індекс інфляції за період з березня 2017 року по жовтень 2019 року) = 51843,78 грн - 40730,84 грн = 11112,94 грн;

36789,16 грн х 125,03325374 % (середній індекс інфляції за період з квітня 2017 року по жовтень 2019 року) = 45998,68 грн - 36789,16 грн = 9209,52 грн;

40730,84 грн х 123,91799182 % (середній індекс інфляції за період з травня 2017 року по жовтень 2019 року) = 50472,84 грн - 40730,84 грн = 9742,00 грн;

39416,95 грн х 122,32773131 % (середній індекс інфляції за період з червня 2017 року по жовтень 2019 року) = 48217,86 грн - 39416,95 грн = 8800,91 грн;

40730,84 грн х 120,40131034 % (середній індекс інфляції за період з липня 2017 року по жовтень 2019 року) = 49040,47 грн - 40730,84 грн = 8309,63 грн;

(39416,95 грн х 120,16098837 % (середній індекс інфляції за період з серпня 2017 року по жовтень 2019 року) = 47363,80 грн - 39416,95 грн = 7946,85 грн;

40730,84 грн х 120,28126964 % (середній індекс інфляції за період з вересня 2017 року по жовтень 2019 року) = 48991,57 грн - 40730,84 грн = 8260,73 грн;

40730,84 грн х 117,92281337 % (середній індекс інфляції за період з жовтня 2017 року по жовтень 2019 року) = 48030,95 грн - 40730,84 грн = 7300,11 грн;

39416,95 грн х 116,52451914 % (середній індекс інфляції за період з листопада 2017 року по жовтень 2019 року) = 45930,41 грн - 39416,95 грн = 6513,46 грн;

40730,84 грн х 115,48515277 % (середній індекс інфляції за період з грудня 2017 року по жовтень 2019 року) = 47038,07 грн - 40730,84 грн = 6307,23 грн;

39416,95 грн х 114,34173541 % (середній індекс інфляції за період з січня 2018 року по жовтень 2019 року) = 45070,02 грн - 39416,95 грн = 5653,07 грн;

40730,84 грн х 112,65195607 % (середній індекс інфляції за період з лютого 2018 року по жовтень 2019 року) = 45884,09 грн - 40730,84 грн = 5153,25 грн;

40730,84 грн х 111,64713188 % (середній індекс інфляції за період з березня 2018 року по жовтень 2019 року) = 45474,81 грн - 40730,84 грн = 4743,97 грн;

36789,15 грн х 110,43237575 % (середній індекс інфляції за період з квітня 2018 року по жовтень 2019 року) = 40627,13 грн - 36789,15 грн = 3837,98 грн;

40730,84 грн х 109,55592832 % (середній індекс інфляції за період з травня 2018 року по жовтень 2019 року) = 44623,05 грн - 40730,84 грн = 3892,21 грн;

39416,95 грн х 109,55592832 % (середній індекс інфляції за період з червня 2018 року по жовтень 2019 року) = 43183,61 грн - 39416,95 грн = 3766,66 грн;

40730,84 грн х 109,55592832 % (середній індекс інфляції за період з липня 2018 року по жовтень 2019 року) = 44623,05 грн - 40730,84 грн = 3892,21 грн;

39416,95 грн х 110,3282259 % (середній індекс інфляції за період з серпня 2018 року по жовтень 2019 року) = 43488,02 грн - 39416,95 грн = 4071,07 грн;

40730,84 грн х 110,3282259 % (середній індекс інфляції за період з вересня 2018 року по жовтень 2019 року) = 44937,61 грн - 40730,84 грн = 4206,77 грн;

40730,84 грн х 108,27107547 % (середній індекс інфляції за період з жовтня 2018 року по жовтень 2019 року) = 44099,72 грн - 40730,84 грн = 3368,88 грн;

39416,95 грн х 106,46123448 % (середній індекс інфляції за період з листопада 2018 року по жовтень 2019 року) = 41963,77 грн - 39416,95 грн = 2546,82 грн;

40730,84 грн х 104,99135551 % (середній індекс інфляції за період з грудня 2018 року по жовтень 2019 року) = 42763,86 грн - 40730,84 грн = 2033,02 грн;

39416,95 грн х 104,15809078 % (середній індекс інфляції за період з січня 2019 року по жовтень 2019 року) = 41055,94 грн - 39416,95 грн = 1638,99 грн;

40730,84 грн х 103,12682256 % (середній індекс інфляції за період з лютого 2019 року по жовтень 2019 року) = 42004,42 грн - 40730,84 грн = 1273,58 грн;

40730,84 грн х 102,61375379 % (середній індекс інфляції за період з березня 2019 року по жовтень 2019 року) = 41795,44 грн - 40730,84 грн = 1064,60 грн;

36789,15 грн х 101,69846758 % (середній індекс інфляції за період з квітня 2019 року по жовтень 2019 року) = 37414,01 грн - 36789,15 грн = 624,85 грн;

40730,84 грн х 100,69155206 % (середній індекс інфляції за період з травня 2019 року по жовтень 2019 року) = 41012,51 грн - 40730,84 грн = 281,67 грн;

39416,95 грн х 99,99161078 % (середній індекс інфляції за період з червня 2019 року по жовтень 2019 року) = 39413,64 грн - 39416,95 грн = - 3,31 грн;

40730,84 грн х 100,49408119 % (середній індекс інфляції за період з липня 2019 року по жовтень 2019 року) = 40932,08 грн - 40730,84 грн = 201,24 грн;

39416,95 грн х 101,1006853 % (середній індекс інфляції за період з серпня 2019 року по жовтень 2019 року) = 39850,81 грн - 39416,95 грн = 433,86 грн;

40730,84 грн х 101,4049 % (середній індекс інфляції за період з вересня 2019 року по жовтень 2019 року) = 41303,07 грн - 40730,84 грн = 572,23 грн;

40730,84 грн х 100,7 % (індекс інфляції за жовтень 2019 року) = 41015,96 грн - 40730,84 грн = 285,16 грн.

На заборгованість з прострочених процентів за користування кредитом в сумі 39416,95 грн, яка виникла станом на 08.10.2018, інфляційні втрати не нараховуються, оскільки позивачем визначений кінцевим місяцем в періоді нарахування жовтень 2019 року.

Отже, за розрахунком суду загальна сума інфляційних втрат, нарахованих на прострочені проценти за користування кредитом за загальний період з грудня 2015 року по жовтень 2019 року, складає 777456,02 грн, яка і підлягає до стягнення з відповідача.

У задоволенні решти інфляційних втрат у сумі 197947,79 грн слід відмовити за необґрунтованістю.

За таких обставин, позов слід задовольнити частково зі стягненням з відповідача на користь позивача заборгованості за договором кредитної лінії № 7 від 09.03.2011 станом на 01.11.2019 в сумі 4142151,61 грн, з яких: строкові проценти за користування кредитом за період з 01.10.2019 по 31.10.2019 в сумі 40730,84 грн, прострочені проценти за користування кредитом за період з 11.11.2015 по 31.09.2019 в сумі 1864421,53 грн, 3% річних за прострочення сплати боргу за кредитом за період з 11.11.2015 по 31.10.2019 в сумі 238144,05 грн, 3% річних за прострочення сплати процентів за користування кредитом за період з 11.11.2015 по 31.10.2019 в сумі 222278,35 грн, інфляційні втрати за несвоєчасне погашення кредиту за період з листопада 2015 року по жовтень 2019 року в сумі 999120,82 грн, інфляційні втрати за прострочення сплати процентів за користування кредитом за період з грудня 2015 року по жовтень 2019 року в сумі 777456,02 грн.

У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Судові витрати, відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись п.2 ч.1 ст.129, ч.9 ст.165, ст.ст.232, 233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства Луганський електроапаратний завод (Алчевське шосе, 6, м. Луганськ смт. Катеринівка Луганської області, 91493, ідентифікаційний код 00213724) на користь Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України (вул. Госпітальна, буд. 12-Г, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 00032129) в особі філії - Луганського обласного управління АТ Ощадбанк (вул. Енергетиків, 36, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93400, ідентифікаційний код 09304612) заборгованість за договором кредитної лінії № 7 від 09.03.2011 в сумі 4142151,61 грн, з яких: строкові проценти за користування кредитом в сумі 40730,84 грн, прострочені проценти за користування кредитом в сумі 1864421,53 грн, 3% річних за прострочення сплати боргу за кредитом в сумі 238144,05 грн, 3% річних за прострочення сплати процентів за користування кредитом в сумі 222278,35 грн, інфляційні втрати за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 999120,82 грн, інфляційні втрати за прострочення сплати процентів за користування кредитом в сумі 777456,02 грн , судовий збір в сумі 62135,28 грн.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції згідно положень ст.256 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Згідно пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 07.04.2020.

Суддя О.С. Фонова