Рішення

від 06.04.2020 по справі 920/101/20 (7/136-04)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.04.2020 Справа № 920/101/20 (7/136-04)

м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі головуючого судді Соп`яненко О.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №920/101/20

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ),

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства Акціонерної компанії Свема (41102, Сумська область, м. Шостка, вул. Гагаріна, 1 код ЄДРПОУ 05761318)

про стягнення 17434,82 грн. компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати

Справа розглядається без виклику сторін

Суть спору: відповідно до вимог позовної заяви від 03.02.2020 позивач просить суд стягнути з відповідача - Відкритого акціонерного товариства АК Свема 17434,82 грн. компенсації втрати частини заробітку в зв`язку з порушенням термінів її виплати.

Ухвалою господарського суду від 07.02.2020 відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

В провадженні господарського суду Сумської області знаходиться справа №7/136-04 про банкрутство ВАТ АК Свема .

Постановою господарського суду Сумської області від 16.07.2015 боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Солдаткіна І.В.

Ліквідатор Солдаткін І.В. надав суду відзив від 12.02.2020 на позовну заяву, з якого вбачається, що ліквідатор проти позову в частині стягнення 11418 грн. 16 коп. компенсації втрати частини заробітку (в т.ч. 18% податку на доходи фізичних осіб в сумі 2553,13 грн. та 1,5% військового збору в сумі 212,76 грн.) не заперечує, в іншій частині просить суд відмовити в задоволенні позову.

Суд зазначає, що згідно з ч.13 ст.8 ГПК України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив:

З поданих документів вбачається, що ОСОБА_1 працювала на ВАТ АК Свема з 21.09.1981 р. по 04.06.2013 р. Зокрема, відповідно до записів у трудовій книжці, 04.06.2013 позивач звільнилась з посади охоронця відділу з охорони та пропускного режиму у зв`язку зі скороченням штату.

Позивач вказує, що розрахунок у день звільнення з нею проведено не було, у зв`язку з чим, виникла заборгованість по виплаті заробітної плати у розмірі 18614 грн. 24 коп., проти чого ліквідатор ВАТ АК Свема у відзиві не заперечував.

Виплату заробітної плати підприємство здійснило в ліквідаційній процедурі, зокрема: 30.11.2016 - 1861,42 грн., 22.02.2017 - 1323,39 грн., 04.04.2017 - 1854,00 грн., 04.07.2017 - 3133,21 грн., 17.10.2017 - 10442,22 грн., проте не виплатило компенсацію втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строків виплати заробітної плати з урахуванням індексу інфляції.

Згідно ч. 1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць, через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Відповідно до ст. ст. 47, 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у ній статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати від 19 жовтня 2000 року №2050-11 та Закону України Про оплату праці від 24 березня 1995 року, заробітна плата, яка виплачується з порушенням строків її виплати, підлягає виплаті з компенсацією втрати частини доходу (заробітної плати) у зв`язку із порушенням строків виплати заробітної плати з урахуванням індексу інфляції.

Відповідно ст. 34 Закону України Про оплату праці компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати , підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відповідно до ст. 3 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Позивач вказує, що загальний розмір компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати з урахуванням індексу інфляції складає 17434,82 гривень.

Відповідно до ст. 28 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у разі банкрутства підприємства чи ліквідації його у судовому порядку зобов`язання перед працівниками такого підприємства щодо заробітної плати, яку вони повинні одержати за працю (роботу, послуги), виконану у період, що передував банкрутству чи ліквідації підприємства, виконуються відповідно до Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

16.07.2015 ВАТ АК Свема господарським судом Сумської області винесено постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 № 2597-VIII .

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:

- господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо;

- строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав;

- у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;

- припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;

- відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;

- продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Кодексом;

- скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;

- припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв`язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута.

Тобто, після винесення постанови про визнання боржника банкрутом у банкрута не виникає жодних зобов`язань, в т.ч. і по виплаті компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати.

Судом перевірено розрахунок, наданий позивачем, і періоди нарахування заборгованості. Так, компенсація втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати нарахована позивачем з 04 червня 2013 року (після звільнення позивача з роботи) по 17 жовтня 2017 (кінцевий розрахунок по заробітній платі з позивачем).

Ліквідатор у відзиві на позовну заяву визнав позовні вимоги в частині стягнення 11418 грн. 16 коп. компенсації втрати частини заробітку.

Беручи до уваги те, що з 16.07.2015 (з дня визнання боржника банкрутом) згідно постанови господарського суду Сумської області у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань, перевіривши розрахунок суми компенсації, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а з відповідача стягненню підлягають 11418 грн. 16 коп. компенсації втрати частини заробітку за період з 04 червня 2013 року (після звільнення позивача з роботи) по 16.07.2015 (визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

ВАТ АК Свема є податковим агентом згідно Податкового кодексу України, тому з нарахованої компенсації відповідно до ст. 167, п. 16-1 підр. 10 р. ХХ ПК України підлягає утриманню 18% податку на доходи фізичних осіб в сумі 2553 грн. 13 коп. та 1,5% військового збору в сумі 212 грн. 76 коп. Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України сплата податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом, є обов`язком податкового агента.

Дослідивши подані документи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню: в сумі 11418 грн. 16 коп. компенсації втрати частини заробітку (з урахуванням 18% податку на доходи фізичних осіб в сумі 2553 грн. 13 коп. та 1,5% військового збору в сумі 212 грн. 76 коп.).

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Порядок розподілу судових витрат визначено ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог.

Відповідно до ст.5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи звільняються, зокрема, позивачі у справах про стягнення заробітної плати.

Позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, від сплати судового збору звільнений відповідно до Закону. Позов в частині стягнення з відповідача боргу судом задоволено частково.

Відтак, судовий збір за розгляд справи підлягає стягненню з відповідача в дохід державного бюджету України у розмірі 2102 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 247- 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

1. Позов ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства Акціонерної компанії Свема - задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Акціонерної компанії Свема (41102, Сумська область, м. Шостка, вул. Гагаріна, 1 код ЄДРПОУ 05761318) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 11418 грн. 16 коп. компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Акціонерної компанії Свема (41102, Сумська область, м. Шостка, вул. Гагаріна, 1 код ЄДРПОУ 05761318) в доход державного бюджету України (Сумська міська отг 22030101; код 37970593; Казначейство України; МФО 899998; рахунок НОМЕР_2 ) 2102 грн. 00 коп. судового збору.

4. В іншій частині позову - відмовити.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6. Копію рішення направити сторонам у справі.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-258 ГПК України.

Рішення підписане 06.04.2020.

Суддя О.Ю. Соп`яненко