Рішення

від 06.04.2020 по справі 120/346/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

06 квітня 2020 р. Справа № 120/346/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шаповалової Тетяни Михайлівни , розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фермерського господарства СТ Рідний край до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2020 року Фермерське господарство СТ Рідний край (далі - ФГ СТ Рідний край ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Вінницькій області, у якому просило суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС України у Вінницькій області від 28.11.2019 року № 1339962/42324747 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 18 від 16.09.2019 року Фермерського господарства СТ Рідний Край ;

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС України у Вінницькій області від 28.11.2019 року № 1339978/42324747 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 19 від 17.09.2019 року Фермерського господарства СТ Рідний Край ;

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС України у Вінницькій області від 28.11.2019 року №1339980/42324747 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 20 від 18.09.2019 року Фермерського господарства СТ Рідний Край ;

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС України у Вінницькій області від 28.11.2019 року №1339991/42324747 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 21 від 22.09.2019 року Фермерського господарства СТ Рідний Край ;

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС України у Вінницькій області від 28.11.2019 року №1339995/42324747 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 22 від 23.09.2019 року Фермерського господарства СТ Рідний Край ;

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС України у Вінницькій області від 28.11.2019 року №1340001/42324747 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 23 від 24.09.2019 року Фермерського господарства СТ Рідний Край ;

стягнути з Головного управління ДПС України у Вінницькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фермерського господарства СТ Рідний Край судовий збір в розмірі 15 137 грн. (п`ятнадцять тисяч сто тридцять сім тисяч гривень 00 копійок ).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що згідно приписів п.187.1 ст. 187, п.201.10, 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України ФГ СТ Рідний край було складено податкові накладні № 18 від 16.09.2019 року, № 19 від 17.09.2019 року, № 20 від 18.09.2019 року, № 21 від 22.09.2019 року, № 22 від 23.09.2019 року, № 23 від 24.09.2019 року направлено їх для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак рішеннями комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області від 28.11.2019 року позивачу відмовлено у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач вважає дані рішення протиправними, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

Ухвалою суду від 03.02.2020 року, прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку статті 262 КАС України, а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

14.02.2020 року представник Головного управління ДПС у Вінницькій області подав відзив на адміністративний позов, у якому вказав, що платником податків не надано копій документів, що підтверджують транспортування пшениці з поля до місця зберігання, факт та місце зберігання пшениці до відвантаження та документів, що засвідчують транспортування пшениці Покупцем/до Покупця, Комісією ГУ ДПС прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних №1339962/432324747 від 28.11.2019 року, №1339978/432324747 від 28.11.2019 року, №1339980/432324747 від 28.11.2019 року, №1339991/432324747 від 28.11.2019 року, №1339995/432324747 від 28.11.2019 року, №1340001/432324747 від 28.11.2019 року.

Відповідач вважає, що діяв на підставі та в спосіб, що визначені законом, а тому просить суд відмовити в задоволенні позову.

14.02.2020 року представник Державної податкової служби України подав відзив на адміністративний позов, у якому зазначив, що оскаржуваними рішеннями від 28.11.2019 року регіональної комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних № 18 від 16.09.2019 року, № 19 від 17.09.2019 року, № 20 від 18.09.2019 року, № 21 від 22.09.2019 року, № 22 від 23.09.2019 року, № 24 від 24.09.2019 року в зв`язку з ненаданням платником податку копій документів.

Вважає, що ДПС України при прийнятті рішення діяла на підставі та в спосіб передбачений законодавством, а тому просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

24.02.2020 року представник позивача подав відповідь на відзив, у якому просив задовольнити адміністративний позов.

Відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з вимогами ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Водночас частиною четвертою статті 243 КАС України визначено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши інші докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ФГ СТ Рідний край 24.07.2018 року зареєстроване як юридична особа та є платником податку на додану вартість згідно витягу №1802254500009 з реєстру платників податку на додану вартість від 14.08.2018 року.

27.08. 019 року між ФГ СТ Рідний край (далі - Постачальник) та Приватним підприємством Фенікс Агро (далі-Покупець) було укладено договір поставки №27/08/19-1.

Відповідно до п.1.1. та п.2.1 вказаного договору ФГ СТ Рідний Край взяло на себе зобов`язання передавати у власність (поставляти), а Покупець - Приймати та оплачувати зернові культури (надалі іменується Товар ), в порядку та на умовах, визначеним цим договором, згідно специфікації та/або видаткових накладних, які являються невід`ємними частинами даного договору.

Згідно специфікації №1 до договору №27/08/19-1 від 28.08.2019 року сторони дійшли згоди про поставку ячменю кількістю 230 тонн, ціна з ПДВ 4220 грн., загальна вартість з ПДВ 970 600 грн.

Згідно специфікації № 2 до договору №27/08/19-1 від 13.09.2019 р., передбачено, що сторони дійшли згоди щодо поставки пшениці врожаю 2019 року в кількості 200 тонн, ціна з ПДВ 4300 грн., сума загальна з ПДВ 860 000 грн.

15.10.2019 року ФГ СТ Рідний край згідно п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України складено податкову накладну №18 від 16.09.2019 року на суму 111 455,89 грн. в тому числі ПДВ - 18 575,98 грн., податкову накладну № 19 від 17.09.2019 року на суму 98 727,91 грн., в тому числі ПДВ - 16 454,65 грн., податкову накладну № 20 від 18.09.2019 року на суму 226 867,79 грн., в тому числі ПДВ - 37 811,30 грн., податкову накладну №21 від 22.09.2019 року на суму 221 707,79 грн., в тому числі ПДВ - 36 951,30 грн., податкову накладну № 22 від 23.09.2019 року на суму 112 315, 90 грн. в тому числі ПДВ - 18 719,32 грн., податкову накладну № 23 від 24.09.2019 року на суму 116357,89 грн., в тому числі ПДВ - 19392,98 грн та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується квитанцією про прийняття документа.

Відповідно до квитанцій від 15.10.2019 року податковим органом реєстрація податкових накладних була зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України та вказано підставою зупинення - відповідність податкових накладних вимогам п. п. 1.6. п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку» та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем надано до податкового органу пояснення та додаткові документи на підтвердження здійснення операцій по ПН/РК, але рішеннями комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації вказаних вище податкових накладних було відмовлено.

Підставою вказано ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів /послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності типових форм та галузевої специфіки, накладні, а також не надано документів, що підтверджують транспортування пшениці з поля до місця зберігання, факт та місце зберігання пшениці до дати відвантаження та документи, що засвідчують транспортування пшениці покупцем /до покупця.

09.12.2019 року ФГ СТ Рідний край такі рішення суб`єкта владних повноважень оскаржило в адміністративному порядку до Державної податкової служби України.

За результатами розгляду скарг, Державна податкова служба України рішеннями за № 44123/42324747/2, № 44129/42324747/2, № 44142/42324747/2, № 44154/42324747/2, № 44155/42324747/2 , № 44160/42324747/2 від 18.12.2019 року залишила без задоволення скарги ФГ СТ Рідний Край на рішення комісії регіонального рівня від 28.11.2019 року.

Не погоджуючись з рішеннями щодо відмови в реєстрації податкових накладних, позивач за захистом своїх прав та законних інтересів звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України, (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. "а", "б" п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є, зокрема, постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з приписами пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст. 188 ПК України).

Згідно з вимогами п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 цього ж Кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 року № 117, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Згідно з вимогами п. 4 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 117) у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку № 117 передбачено, що податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно з пп. 6 та 7 Порядку № 117 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є відповідність: 1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку; 2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Суд зазначає, що вимог п.п. 6 та 7 Порядку № 117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

Разом з тим, реєстрацію поданої позивачем податкової накладної зупинено (як зазначено в квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних) через те, що податкова накладна відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку» .

Таким чином, зупиняючи реєстрацію податкових накладних № 18 від 16.09.2019 року, № 19 від 17.09.2019 року, № 20 від 18.09.2019 року, № 21 від 22.09.2019 року, № 22 від 23.09.2019 року, № 24 від 24.09.2019 року в Єдиному реєстрі податкової накладної відповідачем застосовано формулювання, яке п.п. 6 та 7 Порядку не передбачено.

Вказане свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію податкової накладної зупинено з підстав, які не передбачені законодавством.

Згідно документа Державної фіскальної служби України від 07.08.2019 року, п. 1.6 "Критерії ризиковості платника податку і здійснення операцій", комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків.

Слід зазначити, що п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, містить в собі 6 додаткових ступенів ризику. При цьому, відповідачем в квитанції не зазначено якому саме із 6 критеріїв п.1.6 відповідає позивач.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з п. 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Інформація про внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків, відповідно до пунктів 1.1-1.6 цих Критеріїв, стає доступною платнику в Електронному кабінеті.

Відповідно до вимог п. 12 та 13 Порядку № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Зупиняючи реєстрацію податкових накладних позивача, відповідач не вказав, якому саме критерію ризикованості платника податку відповідає позивач та не зазначив, за якою саме підставою позивача із вказаних у п.1.6 Критеріїв віднесено до ризикових платників.

Разом з тим, як вбачається зі змісту квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, які надіслані в електронний кабінет позивача, відповідач у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладених лише запропонував надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію.

Суд зауважує, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Крім того, згідно із ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди при розгляді справ застосовують рішення та практику Європейського суду з прав людини як джерело право.

Так, у справі Рисовський проти України Суд зазначив про особливу важливість принципу належного урядування , який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП], заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, Онер`їлдіз проти Туреччини [ВП], заява N 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, Megadat.comS.r.l. проти Молдови , заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі , заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року).

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії , заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії , заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах Онер`їлдіз проти Туреччини , п. 128, та Беєлер проти Італії , п. 119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі Лелас проти Хорватії , п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки , п. 58, а також рішення у справі Ґаші проти Хорватії , заява N 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі Трґо проти Хорватії , заява N 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).

Натомість у спорі між сторонами суд встановлено недотримання відповідачем принципу належного урядування у розумінні практики Європейського суду з прав людини. Зокрема, надсилаючи позивачу квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних, відповідач не діяв у належний, чіткий та якомога послідовніший спосіб. Про це свідчить та обставина, що пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкових накладних, носить загальний характер, а з їх змісту неможливо встановити, які саме документи платнику необхідно надати.

Водночас невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії свідчить про його протиправність.

Зазначена позиція висловлена Верховним судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23 жовтня 2018 року (справа №822/1817/18), ухвалі Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 2 квітня 2019 року у справі №819/1073/19.

Відтак допущені державним органом помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються, як і не можуть покладати на таких осіб тягар відповідальності.

Також суд звертає увагу, що окремими положеннями Порядку зупинення реєстрації № 117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Натомість, на підставі пункту 10 цього Порядку зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України. На час виникнення спірних відносин, критерії ризиковості, які були підставою для зупинення реєстрації податкової накладної, як передумови прийняття відповідного рішення Комісії, визначені листом ДФС за № 1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 року.

При цьому суд зауважує, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні ст. 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до ст. 7 КАС України. Натомість, платником податків надано до податкового органу первинні документи на підтвердження господарських операцій. Акти, що затверджують критерії ризиковості платника податків мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

А тому визначення таких критеріїв листом ДФС суперечить вимогам принципів правової визначеності та передбачуваності.

Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 02 квітня 2019 року по справі №822/1878/18.

Крім того, відповідно до п. 14 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Згідно з п. 15 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором, або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктом 16 Порядку № 117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Згідно з вимогами п.п. 18-20 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Судом встановлено, що з метою реєстрації податкових накладних у ЄРПН позивач надіслав всі наявні у нього документи, що стосуються відповідних господарських операцій, оскільки в квитанціях про зупинення реєстрації була відсутня інформація, які саме пояснення та документи потрібно подати для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Так, на підтвердження господарських операцій ФГ СТ Рідний край надало лист пояснення, а саме: лист № 40 від 15.11.2019 року, податкові накладні: № 18 від 16.09.2019 року, № 19 від 17.09.2019 року, № 20 від 18.09.2019 року, №21 від 22.09.2019 року, № 22 від 23.09.2019 року, № 23 від 24.09.2019 року, виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 24.07.2018 року, акт №1 на списання насіння від 15.10.2018 року, договір поставки № 27/08/2019-1 з додатками від 27.08.2019 року, договір оренди транспортних засобів №1 від 01.10.2018 року, договір оренди транспортних засобів № 2 від 01.10.2018 року, договір оренди транспортних засобів №3 від 01.10.2018 року, договір оренди транспортних засобів № 4 від 01.10.2018 року, договір оренди транспортних засобів № 5 від 01.10.2018 року, договір оренди транспортних засобів № 6 01.10.2018 року, договір оренди транспортних засобів № 7 від 01.10.2018 року, видаткову накладну № 17 від 16.09.2019 року, податкову накладну № 18 від 17.09.2019 року, видаткову накладну № 19 від 18.09.2019 року, видаткову накладну № 20 від 22.09.2019 року, видаткову накладну № 21 від 23.09.2019 року, видаткову накладну № 22 від 24.09.2019 року, рахунок - фактуру № 14 від 13.09.2019 року, довіреність № 1042/3 від 16.09.2019 року, специфікацію № 2 від 13.09.2019 року, звіт форми 4-сг про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2019 року від 30.05.2019 року, довідку форми № 37 сільськогосподарських культур від 01.10.2019 року.

Суд зазначає, що відповідно до вимог п. 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Згідно з п. 22 Порядку № 117 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Пунктом 23 Порядку № 117 визначено, що таке рішення приймається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку.

Оскаржувані рішення відповідача про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування прийняті в зв`язку із ненаданням платником копій документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків та зважаючи на те, що у платника податку були відсутні банківські документи щодо оплати в межах, визначених договором, відсутні акти виконаних робіт щодо перевезення товару до місця призначення, відсутня інформація щодо наявності у перевізників транспортних засобів для перевезення товару, відсутня інформація щодо зібраного урожаю постачальником.

Водночас аналіз наданих позивачем документів вказує на те, що надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних та інших документів повністю відображають зміст господарських операцій позивача та є достатніми для прийняття відповідачем рішень про реєстрацію податкових накладних.

Відтак, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а також враховуючи те, що такі документи були надані контролюючому органу, суд доходить висновку, що у відповідача не було достатніх підстав для відмови у проведенні реєстрації податкових накладних позивача.

Також суд наголошує, що у цій справі суд не надає оцінку реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, на підставі яких складено спірні податкові накладні, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

З огляду на викладене суд визнає протиправними і такими, що підлягають скасуванню рішення відповідачів про відмову у реєстрації спірних податкових накладених, складених позивачем.

Крім того, є обгрунтованими та підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов`язання відповідача 2 вчинити дії щодо реєстрації таких накладених в ЄРПН.

Так, відповідно до п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

Водночас зазначена норма закону розрахована на відсутність спірних правовідносин, оскільки у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Згідно з вимогами п.п. 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, належить до повноважень ДПС України.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства та були достатніми для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відтак суд доходить висновку про наявність правових підстав для зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні № 18 від 16.09.2019 року, № 19 від 17.09.2019 року, № 20 від 18.09.2019 року, №21 від 22.09.2019 року, № 22 від 23.09.2019 року, № 23 від 24.09.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Частинами першою та другою статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

В силу приписів ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтримку правомірності своєї позиції та докази, надані позивачем, суд приходить до переконання, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд виходить з наступного.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України Про судовий збір .

Відповідно до ст. 4 Закону України Про судовий збір , розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік , станом на час звернення позивача до суду, прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений на 01 січня 2020 року становить - 2102,00 грн.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивачем у позовній заяві заявлені вимоги немайнового характеру, про визнання протиправними та скасування рішень Головного управління ДПС України у Вінницькій області від 28.11.2019 року № 1339962/42324747, № 1339978/4232474742324747, №1339980/4232474742324747, №1339991/4232474742324747, №1339995/4232474742324747, №1340001/4232474742324747 та зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідні податкові накладні: № 18 від 16.09.2019 року, № 19 від 17.09.2019 року, № 20 від 18.09.2019 року, № 21 від 22.09.2019 року, № 22 від 23.09.2019 року, № 23 від 24.09.2019 року.

05.02.2016 року Пленум Вищого адміністративного суду України прийняв постанову №2 Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI Про судовий збір у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору , де зазначив про те, що перевіряючи правильність сплати позивачем судового збору та визначаючи кількість вимог немайнового характеру, звернених до суду, необхідно враховувати, що вимога про визнання протиправними акту, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акту, дій чи бездіяльності є однією вимогою. Аналогічна позиція була також наведена Верховним Судом у постановах від 14 березня 2017 року по справі № П/800/559/1614, від 08.2018 по справі № 810/2243/16.

Таким чином, за подання даного адміністративного позову, підлягав до сплати судовий збір в розмірі 12 612,00 грн., як за вимоги немайнового характеру пов`язані між собою, у кількості 6 шт.

Разом з тим, судовий збір за подання даного позову позивачем сплачений у сумі - 15 137 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При цьому необґрунтовані витрати, пов`язані із невірним їх обчисленням позивачем, на відповідача покладені бути не можуть.

Таким чином, у зв`язку з повним задоволенням позову, судові витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 12 612 грн. належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Разом з тим, суд вважає доцільним роз`яснити позивачу, що п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір передбачено, що в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС України у Вінницькій області від 28.11.2019 року № 1339962/42324747 про відмову в реєстрації податкової накладної та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 18 від 16.09.2019 року Фермерського господарства СТ Рідний Край .

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС України у Вінницькій області від 28.11.2019 року № 1339978/4232474742324747 про відмову в реєстрації податкової накладної та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 19 від 17.09.2019 року Фермерського господарства СТ Рідний Край .

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС України у Вінницькій області від 28.11.2019 року №1339980/42324747 42324747 про відмову в реєстрації податкової накладної та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 20 від 18.09.2019 року Фермерського господарства СТ Рідний Край .

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС України у Вінницькій області від 28.11.2019 року №1339991/42324747 42324747 про відмову в реєстрації податкової накладної та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 21 від 22.09.2019 року Фермерського господарства СТ Рідний Край .

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС України у Вінницькій області від 28.11.2019 року №1339995/42324747 42324747 про відмову в реєстрації податкової накладної та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 22 від 23.09.2019 року Фермерського господарства СТ Рідний Край .

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС України у Вінницькій області від 28.11.2019 року №1340001/4232474742324747 про відмову в реєстрації податкової накладної та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 23 від 24.09.2019 року Фермерського господарства СТ Рідний Край .

Стягнути на користь Фермерського господарства СТ Рідний Край судовий збір в розмірі 12 612 грн. (дванадцять тисяч шістсот дванадцять гривень 00 копійок ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України у Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Фермерське господарство СТ Рідний край (код ЄДРПОУ 42324747, вул. Героїв Майдану, буд. 1, смт. Чечельник, Вінницька область, 24800)

Відповідач 1: Державна податкова служба України (код ЄДРПОУ 43005393, Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053)

Відповідач 2: Головне управління ДПС у Вінницькій області ( код ЄДРПОУ 43142454, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100).

Повне судове рішення складено та підписано суддею: 06.04.2020 року.

Суддя Шаповалова Тетяна Михайлівна